Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 28.09.2020 року у справі №359/3716/18

Постанова

Іменем України

24 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 359/3716/18

провадження № 61-13280 св 20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1;

представник позивача - адвокат Луценко Ігор Олександрович;

відповідач - державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль";

представник відповідача - адвокат Сінькевич Владислав Анатолійович;

третя особа - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 січня 2020 року у складі судді Борця Є. О. та постанову Київського апеляційного суду від 04 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Борисової О. В., Ратнікової В. М., Чобіток А. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду позовом до державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"), третя особа - ОСОБА_2, про скасування дисциплінарного стягнення у вигляді догани, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовна заява мотивована тим, що він працював у ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на посаді прийомоздавальника багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби обслуговування в терміналах аеровокзального комплексу.

Вказував, що на підставі пункту 6 наказу від 02 березня 2018 року № 11-07/1-393/п "Щодо застосування дисциплінарного стягнення" йому оголошено догану за порушення ним вимог Технології про порядок дій при виявленні знахідки, її зберігання, обліку та видачі окремими працівниками камери незапитаного багажу та його посадової інструкції від 14 березня 2017 року № 34-05/1-12.

Зазначав, що прийняттю наказу про догану передувало службове розслідування, з матеріалами якого відповідач його не ознайомлював, але показав відеозапис з внутрішніх камер спостереження приміщень аеропорту, на якому видно, що він виймає продукти харчування з валіз, які знаходяться в приміщенні камери знахідок і, в тому числі, передає їх іншим працівникам.

Зауважував, що речі, якими він заволодів в приміщенні камери знахідок, були лише продуктами харчування, при цьому він діяв у виконання усного розпорядження адміністратора камери незапитаного багажу ОСОБА_3, який дозволив приймати продукти харчування на тимчасове зберігання та знищувати їх через дві доби після прийняття.

Посилався на те, що між нестачею прийнятих на зберігання речей та його діями відсутній причинно-наслідковий зв'язок.

Вказував, що наказом від 17 квітня 2018 року № 11-07/1-712 "По особовому складу" його звільнено з роботи 18 квітня 2018 року за винні дії, у зв'язку із втратою довір'я до нього на підставі пункту 2 частини 1 статті 41 КЗпП України.

Зазначав, що як видно із наказу про звільнення, підставою для нього стали результати службового розслідування, проведеної позапланової інвентаризації, аналізу відеозаписів, пояснень його колег, наказ від 02 березня 2018 року № 11-07/1-393/п про оголошення йому догани, листування з профспілковою організацією.

Припускає, що його звільнення пов'язане з тими самими обставинами, за які оголошено догану, тобто відповідач двічі притягнув його до відповідальності за одне й те саме правопорушення, що прямо суперечить статті 61 Конституції України.

Посилався на те, що факт порушення ним трудової дисципліни не доведений, тому відсутні правові підстави для притягнення його до відповідальності.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд скасувати пункт 6 наказу ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" від 02 березня 2018 року № 11-07/1-393/п "Щодо застосування дисциплінарного стягнення" про проголошення йому догани; скасувати наказ ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" від 17 квітня 2018 року № 11-07/1-712/п "По особовому складу", яким його звільнено з роботи 18 квітня 2018 року за винні дії, що дають підстави для втрати довір'я за пунктом 2 частини 1 статті 41 КЗпП України; поновити його на роботі на посаді прийомоздавальника багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби обслуговування в терміналах аеровокзального комплексу з 18 квітня 2018 року; стягнути з ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 18 квітня 2018 року по дату видання відповідачем наказу про його поновлення на роботі.

Короткий зміст рішень суду першої інстанції

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 січня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не виконав посадовий обов'язок щодо забезпечення цілісності багажу та неодноразово приймав безпосередню участь у незаконному заволодінні чужими речами, чим порушив вимоги пункту 4.3. посадової інструкції прийомоздавальника багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування від 14 березня 2017 року № 34-05/1-12 та пункту 11.5 Технології про порядок дій при виявленні знахідки, її зберіганні, обліку та видачі, тому підстави для скасування пункту 6 наказу тимчасово виконуючого обов'язки генерального директора ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" від 02 березня 2018 року № 11-07/1-393/п про оголошення ОСОБА_1 догани відсутні.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині скасування наказу тимчасово виконуючого обов'язки генерального директора ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" від 17 квітня 2018 року № 11-07/1-713/п про звільнення ОСОБА_1 з роботи та стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 займав посаду, пов'язану з безпосереднім обслуговуванням товарних цінностей, до яких, зокрема, відносяться знахідки. До його посадових обов'язків входило прийняття знахідок, здійснення їх обліку та забезпечення схоронності прийнятих на зберігання знахідок. Суд виходив із доведеності відповідачем обставин систематичного недотримання позивачем посадових обов'язків щодо здійснення обліку та забезпечення схоронності прийнятих на зберігання знахідок, а також факту умисного заволодіння ним чужими речами. Вказані діяння позивача цілком обґрунтовано викликали втрату довір'я до нього, що, в свою чергу, послугувало підставою для його звільнення.

Суд зауважив, що дисциплінарне стягнення у виді догани було оголошено ОСОБА_1 за незаконне заволодіння чужими речами, а звільнення позивача з роботи за втратою довіри до нього відбулось у зв'язку з систематичним невиконанням посадових обов'язків по здійсненню обліку та забезпеченню схоронності прийнятих знахідок, тому суд не вбачав порушення статті 61 Конституції України.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 04 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 січня 2020 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що на позивача був покладений обов'язок приймати та забезпечувати схоронність прийнятих на зберігання знахідок, які відносяться до товарних цінностей.

Комісією було встановлено, що ОСОБА_1 здійснював прийом продуктів до камери знахідок, не забезпечив схоронність прийнятих на зберігання знахідок, допустив у приміщення камери знахідок сторонніх осіб, чим порушив вимоги пункт 11.5.

Технології "Про порядок дій при виявленні знахідки, її зберіганні, обліку та видачі", затвердженої наказом ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" від 13 грудня 2016 року № 01-07/1-638, пункту 3.20. змін та доповнень до Технології, що є наслідком невиконання пунктів 4.3., 4.5., 4.14. посадової Інструкції, що підтверджується актом про результати службового розслідування від 19 лютого 2018 року № 41-26-6, тому ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" правомірно притягнув позивача до відповідальності у вигляді догани згідно зі статтею 147 КЗпП України.

Також апеляційний суд зазначив, що фактичним моментом виявлення проступку є його фіксація у відповідному документі про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку уповноваженими на те особами, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Так, 12 січня 2018 року начальник відділу запобігання корупції та внутрішніх розслідувань ОСОБА_4 подав на ім'я генерального директора ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" службову записку № 41-10-38, якою повідомив про можливі неправомірні дії прийомоздавальників кімнати незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування, зокрема і ОСОБА_1. При цьому остаточна оцінка діям позивача, тобто виявлення проступку, була зафіксована в акті службового розслідування від 19 лютого 2018 року № 41-26-6, тому строк притягнення позивача до дисциплінарного стягнення, передбаченого частиною 1 статті 148 КЗпП України, відповідачем не порушено.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про скасування дисциплінарного стягнення у виді догани, які зроблено з урахуванням обставин справи, на підставі належних чином досліджених доказів.

Також апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про доведеність відповідачем обставин систематичного недотримання ОСОБА_1 посадових обов'язків щодо здійснення обліку та забезпечення схоронності прийнятих на зберігання знахідок, що обґрунтовано викликало втрату довір'я до позивача, наслідком чого стало звільнення позивача з роботи.

При цьому, апеляційний суд звернув увагу на те, що підставою для звільнення позивача були інші допущені ним порушення, ніж ті, які були зазначені роботодавцем при притягненні ОСОБА_1 до відповідальності у вигляді догани, а саме: порушення вимог пункту 4.4. "Посадової інструкції прийомоздавальника багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування" від 14 березня 2017 року № 34-05/1-12 - невнесення необхідних даних до автоматизованої системи при оформленні речей на зберігання, і з цих підстав відхилив доводи позивача про те, що застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани та звільнення є подвійним застосуванням до нього дисциплінарних стягнень, що є порушенням статті 61 Конституції України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 січня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 серпня 2020 року й ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 листопада 2020 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 359/3716/18 із Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

У грудні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2021 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що звинувачення його у незаконному заволодінні чужими речами та у систематичному невиконанні посадових обов'язків по здійсненню обліку та забезпеченню схоронності прийнятих знахідок ґрунтувалось тільки на матеріалах першого службового розслідування, а матеріали другого службового розслідування, проведеного після оголошення догани, жодних нових порушень не виявили.

Вважає, що наказ про його звільнення по суті продублював наказ про оголошення йому догани, а тому фактично за одне й те саме правопорушення накладено два дисциплінарні стягнення, що суперечить положенням статті 61 Конституції України та статті 147 КЗпП України.

Вказує, що жоден документ, який регламентував його роботу прийомоздавальника КНБ, не передбачав приймання цінностей саме під особистий звіт та не передбачав контролю за рухом і зберіганням цінностей.

Посилається на те, що нормативних документів, які б регулювали порядок зберігання, утилізації, знищення продуктів харчування не існувало, а тому звинувачення його у тому, що ним не складалися акти вилучення є безпідставним.

Зазначав, що суди попередніх інстанцій помилково виходили з того, що незапитані товарно-матеріальні цінності, які здаються до камер незапитаного багажу, приймаються і обліковуються за конкретними прийомоздавальниками, що, зокрема, за ним обліковувались всі товарно-матеріальні цінності, які приймались протягом всього часу його роботи.

Поза увагою судів попередніх інстанцій залишились Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року № 879, та постанова Державного комітету СРСР зі статистики від 28 грудня 1989 року № 241 "Об утверждении форм первичной учетной документации для предприятий и организаций", у порушення яких відповідач провів всі інвентаризації без його присутності та без дотриманням положень цих нормативних актів.

Вважає недоведеними обставини про умисне заволодіння ним чужих речей.

Вказує, що фактично всі обвинувачення відповідача по відношенню до нього зводяться до підозри, що є недостатнім для виявлення недовір'я до працівника з точки зору висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 359/3683/18.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У січні 2021 року ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, у зв'язку з тим, що доводи скарги є безпідставними, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій є мотивованими, законними й ґрунтуються на належних та допустимих доказах, судами вірно застосовано норми матеріального та процесуального права щодо спірних правовідносин, просить залишити оскаржувані судові рішення без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що ОСОБА_1 працював в ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на посаді прийомоздавальника багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування.

При здійсненні своїх функціональних обов'язків позивач керувався посадовою Інструкцією прийомоздавальника багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування, затвердженої 14 березня 2017 року за № 34-05/1-12 та Технологією "Про порядок дій при виявленні знахідки, її зберіганні, обліку та видачі", яка затверджена наказом ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" від 13 грудня 2016 року № 01-07/1-638 з відповідними подальшими змінами, з якою позивач був ознайомлений під підпис (а. с. 124,149, т. 1).

20 січня 2017 року між ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та ОСОБА_1 було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність № 11-14-6, за умовами якого позивач прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення схоронності довірених йому підприємством матеріальних цінностей і у зв'язку з викладеним зобов'язався: дбайливо ставитись до матеріальних цінностей, переданих йому для зберігання, та вживати заходи до запобігання збитку; своєчасно повідомляти адміністрації підприємства про всі обставини, що загрожують забезпеченню схоронності довірених йому матеріальних цінностей; вести облік, складати й представляти у встановленому порядку товарні, грошові та інші звіти про рух і залишки довірених йому матеріальних цінностей (а. с. 82, т. 1).

11 січня 2018 року службовою запискою № 41-10-34 менеджер з безпеки відділу запобігання корупції та внутрішніх розслідувань ОСОБА_5 повідомив начальника відділу запобігання корупції та внутрішніх розслідувань Фастовець М. В. про те, що виявлено та зафіксовано на відеозаписах оперативного центру служби авіаційної безпеки неправомірні дії прийомоздавальників кімнати незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування ОСОБА_6 та ОСОБА_7 05 січня 2018 року на складі знахідок у митній зоні аеропорту та прийомоздавальника кімнати незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування Шевченка В. 30 грудня 2017 року та 06 січня 2018 року у кімнаті знахідок ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль".

За наслідками отриманої 11 січня 2018 року інформації начальник відділу запобігання корупції та внутрішніх розслідувань ОСОБА_4 12 січня 2018 року подав на ім'я генерального директора ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" службову записку № 41-10-38, якою довів останньому про виявлені порушення в діях, зокрема, ОСОБА_1

Наказом генерального директора ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" від 16 січня 2018 року № 01-07/1-33 була створена комісія для проведення службового розслідування з метою виявлення обставин, які можуть свідчити про неправомірність дій прийомоздавальників багажу камери незапитаного багажу, а також для встановлення осіб, причетних до цього (а. с. 42, т.1).

19 лютого 2018 року за результатами службового розслідування, яке проводилося у період з 16 січня 2018 року по 19 лютого 2018 року, вказаною комісією було складено акт № 41-26-6, із якого убачається, що в ході службового розслідування комісією встановлено, що під час проведення перевірки інформації, яка надійшла від пасажирки 05 січня 2018 року на телефонну лінію "Розслідування крадіжок з багажу", виявлені обставини, які свідчать про несанкціонований доступ прийомоздавальників камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до особистих речей пасажирів/гостей аеропорту (а також використання зазначених речей в особистих цілях) у кімнаті знахідок та на складі знахідок у митній зоні ДП МА "Бориспіль" (а. с. 25-32, т. 1).

Відповідно до акту від 01 лютого 2018 року № 41-26/2-8 перегляду відеозапису, праведного членами комісії у межах службового розслідування, зокрема встановлено, що 16 грудня 2017 року в період часу з 07:54:00 по 18:25:00,19 грудня 2017 року в період часу з 10:25:00 по 19.41:00 у камері знахідок у неконтрольованій зоні на 1-му поверсі терміналу "D" прийомоздавальник багажу камери знахідок КНБ ОСОБА_1 здійснював наступні дії зі знахідками: користувався ними у власних цілях, діставав речі з пакетів та валіз (знахідок) та помішував собі до робочого столу, а також віддавав зазначені речі невстановленим особам та старшому прийомоздавальнику багажу-комірнику КНБ ОСОБА_8 та прийомоздавальнику багажу КНБ ОСОБА_9. Крім цього, о 10 год. 25 хв. 19 грудня 2017 року ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_1 забрали речі з валізи, яка знаходилася на зберіганні у камері знахідок КНБ; 24 грудня 2017 року у період часу з 10:37:00 по 10:42:00 на складі знахідок у митній зоні аеропорту прийомоздавальник багажу КНБ ОСОБА_10, прийомоздавальник багажу камери знахідок КНБ ОСОБА_1 та прийомоздавальник багажу КНБ ОСОБА_11 перемішували речі з пакетів та валіз, деякі з них ОСОБА_11 забрав зі складу знахідок; 05 січня 2018 року у період часу з 18:37:00 по 18:43:00 на складі знахідок у митній зоні аеропорту прийомоздавальник багажу КНБ ОСОБА_12, прийомоздавальник багажу камери знахідок КНБ ОСОБА_1 переміщували речі з пакетів та валіз до своїх кишень, деякі з них забирали зі складу знахідок.

24 січня 2018 року проведено засідання комісії щодо опитування працівників КНБ у рамках службового розслідування.

Відповідно до протоколу зазначеної комісії від 05 лютого 2018 року № 41-27-8 встановлено, що прийомоздавальник багажу камери знахідок КНБ ОСОБА_1 надавати письмові пояснення відмовився, про що складений акт від 24 січня 2018 року № 41-10-54. Разом з тим, в усній формі під час засідання комісії ОСОБА_1 пояснив, що 16 грудня 2017 року він користувався парфумами, які належали до знахідок. В ситуації відкриття ним сумки, яка належала до знахідок та відкриття валізи разом з прийомоздавальником багажу КНБ ОСОБА_9, ОСОБА_1 пояснив, що проведені заходи здійснені з метою вилучення продуктів харчування з вмісту знахідок. Також ОСОБА_1 додав, що ознайомлений з пунктом 3.20. змін та доповнень до "Технології про порядок дій при виявленні знахідки, її зберігання, обліку та видачі", затвердженої наказом генерального директора від 13 грудня 2016 року № 01-07/1-638, у якому визначено, що продукти харчування на зберігання до камери знахідок КНБ СПО або складу знахідок не приймаються. Стосовно допущення до камери знахідок сторонніх осіб ОСОБА_1 пояснень не надав.

Комісією було зроблено висновок, що прийомоздавальник багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування ОСОБА_1 здійснював прийом продуктів до камери знахідок, не забезпечив схоронність прийнятих на зберігання знахідок, допустив у приміщення камери знахідок сторонніх осіб, чим порушив вимоги пункту 11.5. Технології "Про порядок дій при виявленні знахідки, її зберіганні, обліку та видачі", затвердженої наказом ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" від 13 грудня 2016 року № 01-07/1-638, пункту
3.20. змін та доповнень до вказаної Технології. Дані порушення є наслідком невиконання пунктів 4.3., 4.5., 4.14. посадової Інструкції прийомоздавальника багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування, затвердженої 14 березня 2017 року за № 34-05/1-12. В результаті зазначених порушень ОСОБА_1 несе відповідальність за пунктом 6.1. посадової Інструкції прийомоздавальника багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування, затвердженої 14 березня 2017 року № 34-05/1-12 за порушення своїх посадових обов'язків, що передбачаються посадовою інструкцією у відповідності до вимог законодавства України.

За вказані порушення комісія запропонувала керівництву ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Пунктом 6 наказу тимчасово виконуючого обов'язки генерального директора ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" від 02 березня 2018 року № 11-07/1-393/п за результатами проведення службового розслідування, у зв'язку з виявленням фактів дисциплінарних проступків, що стосуються невиконання встановлених вимог до порядку дій щодо виявлення знахідок, їх зберігання, обліку та видачі окремими працівниками камери незапитаного багажу, які обслуговують матеріальні цінності ОСОБА_1, у зв'язку з порушенням ним вимог пункту 11.5. Технології "Про порядок дій при виявленні знахідки, її зберіганні, обліку та видачі", затвердженої наказом ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" від 13 грудня 2016 року № 01-07/1-638, пункту 3.20. змін та доповнень (затверджених та введених в дію наказом від 20 лютого 2017 року № 01-07/1-84) до вказаної Технології, вимог пунктів 4.3., 4.5., 4.14. "Посадової інструкції прийомоздавальника багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування" від 14 березня 2017 року № 34-05/1-12, відповідно до вимог статті 147 КЗпП України оголошено догану. Підставою зазначено: наказ "Про проведення службового розслідування" від 16 січня 2018 року № 01-07/1-33; акт про результати службового розслідування від 19 лютого 2018 року № 41-26-6 (а. с. 22-24, т. 1).

З наказом про оголошення догани ОСОБА_1 ознайомився 05 березня 2018 року, про що свідчить його підпис.

Також судами встановлено, що наказом генерального директора ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" від 07 лютого 2018 року № 01-07-49 у зв'язку з виробничою необхідністю було передбачено проведення в термін з 07 лютого 2018 року до 16 лютого 2018 року позапланової інвентаризації у камері незапитаного багажу міжнародних рейсів та рейсів по Україні, камері схову та камері знахідок камери незапитаного багажу служби обслуговування в терміналах аеровокзального комплексу (а. с. 14, т. 2).

19 лютого 2018 року комісією було складено акт № 34-26/9-3 "Проведення позапланової інвентаризації камери знахідок камери незапитаного багажу" (а. с. 15-221, т. 2).

Відповідно до вказаного акту в результаті проведення інвентаризації комісією виявлено зауваження, в тому числі, і щодо позивача, а саме: виявлено в наявності, але не вказано прийомоздавальниками КНБ при прийнятті знахідки на зберігання в програму АРМ "Камера знахідок", детальний опис вмісту деяких місць знахідок: місце № 1674 від 16 квітня 2017 року виявлено, але не вказано в програмі АРМ, зарядний пристрій, електробритва та вирівнювач для волосся (ПЗБ - ОСОБА_1); місце № 1684 від 16 квітня 2017 року виявлено, але не вказано в програмі АРМ, парфумовану воду Adidas (ПЗБ - ОСОБА_1); місце № 1741 від 20 квітня 2017 року виявлено, але не вказано в програмі АРМ, електробритва (ПЗБ - ОСОБА_1); місце № 2968 від 27 червня 2017 року виявлено, але не вказано в програмі АРМ, 15 грн (ПЗБ - ОСОБА_1); місце № 4400 від 02 вересня 2017 року виявлено, але не вказано в програмі АРМ, окуляри в чохлі (ПЗБ - ОСОБА_1); місце № 4719 від 15 вересня 2017 року виявлено, але не вказано в програмі АРМ, грошові кошти купюри номіналом 100-1 шт. та 50-1 шт. (ПЗБ - ОСОБА_1); місце № 5282 від 13 жовтня 2017 року виявлено, але не вказано в програмі АРМ, окуляри 2 шт. (ПЗБ - ОСОБА_1); місце № 5521 від 20 жовтня 2017 року виявлено, але не вказано в програмі АРМ, блок сигарет ORIS (ПЗБ - ОСОБА_1); місце № 5525 від 20 жовтня 2017 року виявлено, але не вказано в програмі АРМ, коробка Huawei ygpro НОМЕР_1 (ПЗБ - ОСОБА_1); місце № 5962 від 09 листопада 2017 року виявлено, але не вказано в програмі АРМ, шкіряні рукавиці чорні (ПЗБ - ОСОБА_1); місце № 5977 від 10 листопада 2017 року виявлено, але не вказано в програмі АРМ, напій bellies, чорна сумка-клатч пуста (ПЗБ - ОСОБА_1); місце № 7007 від 28 грудня 2017 року виявлено, але не вказано в програмі АРМ, павербанк та комп'ютерна мишка (ПЗБ - ОСОБА_1); місце № 6369 від 01 грудня 2017 року виявлено, але не вказано в програмі АРМ, окуляри, косметичка, ремінь, портмоне з грошима 475 грн. (ПЗБ - ОСОБА_1).

Також було виявлено, що в програмі АРМ "Камера знахідок" не вказано опис вмісту місць знахідок: № 4212 від 25 серпня 2017 року валіза бежевого кольору опломбована - без опису вмісту (ПЗБ - ОСОБА_1); № 5878 від 05 листопада 2017 року пакет особисті речі б/у - без опису вмісту (ПЗБ - ОСОБА_1); № 6573 від 11 грудня 2017 року валіза пластикова сірого кольору - без опису вмісту (ПЗБ - ОСОБА_1); № 6906 від 24 грудня 2017 року сумка коричневого кольору - без опису вмісту (ПЗБ - ОСОБА_1); № 7010 від 28 грудня 2017 року валіза синього кольору - без опису вмісту (ПЗБ - ОСОБА_1).

Комісією виявлено відсутність місць знахідок, які зареєстровані в програмі АРМ "Камера знахідок" станом на 09 лютого 2018 року, але по факту відсутні, а саме: № 3509 від 25 липня 2017 року сумка чорно-коричневого кольору з вмістом павербанк та навушники (ПЗБ - ОСОБА_1); № 3828 від 10 серпня 2017 року сумка-пакет чорного кольору з особистими речами б/у та пакет з речами б/у (ПЗБ - ОСОБА_1).

Наказом тимчасово виконуючого обов'язки генерального директора ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" від 02 березня 2018 року № 01-07-8 з метою забезпечення оперативного реагування на повідомлення щодо наявності у вчинках працівників ознак винних дій, які дають підстави для втрати до них довір'я, була створена комісія для проведення службового розслідування (а. с. 238-239, т. 2), а 03 березня 2018 року було видано наказ № 01-07/1-102 про проведення службового розслідування (а. с. 234-235, т. 2).

Відповідно до акту службового розслідування від 20 березня 2018 року № 41-26-10, проведеного у період з 03 березня 2018 року по 15 березня 2018 року, в ході розслідування комісією вивчено матеріали службового розслідування: акт службового розслідування від 19 лютого 2018 року № 41-26-6, призначеного згідно наказу генерального директора від 16 січня 2018 року № 01-07/1-33 "Про проведення службового розслідування"; опрацьовано матеріали акту позапланової інвентаризації від 19 лютого 2018 року № 34-26/9-3, акту позапланової інвентаризації від 01 березня 2018 року № 34-26/9-4 та додатково комісією здійснено перегляд матеріалів відеозаписів (акт перегляду відеозапису від 01 лютого 2018 року № 41-26/2-6, акт перегляду відеозапису від 01 лютого 2018 року № 41-26/2-7, акт перегляду відеозапису від 01 лютого 2018 року №41-26/2-8) (а. с. 224-230, т. 2).

Відповідно до акту позапланової інвентаризації від 19 лютого 2018 року № 34-26/9-3, виявлено в наявності знахідки, але не вказано прийомоздавальниками КНБ при прийнятті знахідки на зберігання у програму АРМ "Камера знахідок"; не вказано у програмі АРМ "Камера знахідок" опису вмісту ряду знахідок; виявлено відсутність ряду місць знахідок, які зареєстровані у програмі АРМ "Камера знахідок" станом на 09 лютого 2018 року, але по факту відсутні; виявлено відсутність частини вмісту у трьох місцях знахідок; виявлено залишки на складі без номеру місця знахідки.

Відповідно до акту позапланової інвентаризації від 01 березня 2018 року № 34-26/9-4, виявлено різницю у вазі багажу з міжнародних рейсів (TNT) з наявним актом на списання на підставі (зіпсовані предмети, що виділяють неприємний запах) та відповідними заповненими графами в програмі АРМ "Вилучення та знищення" "Журнал реєстрації"; виявлено зауваження, щодо ваги багажу з міжнародних рейсів (INT) без наявності актів на списання; на складі тимчасового зберігання багажу внутрішніх рейсів (DOM),виявлено зауваження щодо ваги багажу без наявності актів на списання.

Також було проведено аналіз звернень пасажирів до камери знахідок та незапитаного багажу у періоди з 01 листопада 2017 року по 30 листопада 2017 року; з 01 грудня 2017 року по 31 грудня 2017 року; з 01 січня 2018 року по 31 січня 2018 року; з 01 лютого 2018 року по 28 лютого 2018 року.

Комісією було встановлено, що прийомоздавальник багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування ОСОБА_1, крім порушень вимог пункту 11.5. Технології "Про порядок дій при виявленні знахідки, її зберіганні, обліку та видачі", затвердженої наказом ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" від 13 грудня 2016 року № 01-07/1-638, пунктів 4.3., 4.5., 4.14. "Посадової інструкції прийомоздавальника багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування" від 14 березня 2017 року № 34-05/1-12, також порушив вимоги пункту 4.4. вказаної Посадової інструкції, а саме: не вносив необхідні дані до автоматизованої системи при оформленні речей на зберігання.

За вказані порушення комісія запропонувала керівництву ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" розірвати трудовий договір з ОСОБА_1 у зв'язку із втратою довір'я до нього на підставі пункту 2 частини 1 статті 41 КЗпП України.

22 березня 2018 року відповідач звернувся до голови профспілки ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" з поданням № 11-22-52, в якому просив надати згоду на звільнення ОСОБА_1 з роботи у зв'язку з втратою довір'я до нього (а. с. 273-274, т. 2).

З витягу з протоколу засідання профспілкового комітету Профспілки ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" від 12 квітня 2018 року № 38 убачається, що профспілка дала відповідачу згоду на звільнення позивача з роботи на підставі пункту 2 частини 1 статті 41 КЗпП України (а. с. 276, т. 2).

Наказом тимчасово виконуючого обов'язки генерального директора ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" від 17 квітня 2018 року № 11-07/1-712/п прийомоздавальник багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби обслуговування в терміналах аеровокзального комплексу ОСОБА_1 був звільнений з роботи з 18 квітня 2018 року у зв'язку з втратою довір'я до нього, на підставі пункту 2 частини 1 статті 41 КЗпП України (а. с. 5-6, т. 1).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 2 статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини 1 і 2 статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов'язків.

Статтею 147 КЗпП України визначено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.

Відповідно до вимог статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Разом з тим, саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 149 КЗпП України.

Відповідно до частин 1 , 2 статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення, при цьому за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган відповідно до частин 3 , 4 статті 149 КЗпП України повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Звертаючись до суду з позовом та обґрунтовуючи безпідставність застосовного до нього дисциплінарного стягнення, позивач вказував на те, що відповідачем не доведено факту порушення трудової дисципліни, у зв'язку з чим були відсутні підстави для оголошення догани. Також, вказував, що відповідачем пропущено строки, встановлені статтею 148 КЗпП України для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування пункту 6 наказу тимчасово виконуючого обов'язки генерального директора ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" від 02 березня 2018 року № 11-07/1-393/п про оголошення ОСОБА_1 догани, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що позивач не виконав посадовий обов'язок щодо забезпечення цілісності багажу та неодноразово приймав безпосередню участь у незаконному заволодінні чужими речами, чим порушив вимоги пункту 4.3. посадової інструкції прийомоздавальника багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування від 14 березня 2017 року № 34-05/1-12 та пункту
11.5. Технології про порядок дій при виявленні знахідки, її зберіганні, обліку та видачі.

Згідно з посадовою Інструкцією прийомоздавальника багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування (далі - Інструкція), а саме пункту 1.1., прийомоздавальник багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування є працівником ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", який відповідає за роботу камери знайдених речей з метою забезпечення своєчасного та якісного обслуговування громадян згідно з вимогами внутрішнього технологічного документу, що встановлює порядок роботи камер знахідок.

Відповідно до пункту 1.2. Інструкції вказано, що прийомоздавальник багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування безпосередньо підпорядкований старшому прийомоздавальнику багажу - комірнику камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування.

Пунктом 1.7 Інструкції визначено, що прийомоздавальник багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування є матеріально відповідальною особою.

У розділі 4 Інструкції визначено посадові обов'язки прийомоздавальника, зокрема у пунктах 4.3., 4.5., 4.14. зазначено, що прийомоздавальник забезпечує цілісність та збереження прийнятих на зберігання речей; не допускає у приміщення камери знахідок сторонніх осіб; дотримується вимог організаційно-розпорядчих, організаційно-технологічних документів, вимог посадової інструкції.

Відповідно до пунктів 6.1. та 6.3. вищевказаної Інструкції прийомоздавальник несе персональну відповідальність за порушення або невиконання своїх посадових обов'язків, що передбачаються цією інструкцією у відповідності до вимог законодавства України. Несе відповідальність за втрату, псування, нестачу грошей та інших матеріальних цінностей у КНБ у відповідності до складеного договору про повну матеріальну відповідальність.

У пункті 1.1. Технології про порядок дій при виявленні знахідки, її зберіганні, обліку та видачі зазначено, що вона розроблена для регламентування порядку дій у разі виявлення знахідки; порядку дій при переміщенні знахідки до місця зберігання; процедури оформлення, зберігання, видачі знахідок; організації роботи зі знахідкою, за якою не звернувся власник, термін зберігання якої закінчився.

Прийомоздавальник багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування, згідно з пунктами 11.5., 11.6. Технології забезпечують схоронність прийнятих на зберігання знахідок. Кожній знахідці присвоюється індивідуальний реєстраційний номер, після чого вони розміщуються для зберігання в приміщенні камери знахідок на стелажах.

Для забезпечення обліку прийому та видачі знахідки, відповідно пунктів 3.13.,
3.14. Технології, використовується автоматизоване робоче місце (далі - АРМ) "Камери знахідок". Прийомоздавальник багажу камери знахідок КНБ СПО або прийомоздавальник багажу КНБ СПО вносить інформацію про виявлену знахідку до АРМ "Камери знахідок" на підставі акту про виявлення знахідки.

20 лютого 2017 року на підставі наказу відповідача № 01-07/1-84 до вищевказаної Технології було внесено зміни та, зокрема, доповнено пункт 3.20., згідно якого продукти харчування на зберігання до камери знахідок КНБ СПО або складу знахідок не приймаються.

ОСОБА_1 був ознайомлений з посадовою Інструкцією та Технологією про порядок дій при виявленні знахідки, її зберіганні, обліку та видачі, що підтверджується підписами позивача в аркушах ознайомлення з вказаними документами.

Такими чином, на позивача був покладений обов'язок приймати та забезпечувати схоронність прийнятих на зберігання знахідок, які відносяться до товарних цінностей.

Врахувавши, що комісією було встановлено, що ОСОБА_1 здійснював прийом продуктів до камери знахідок, не забезпечив схоронність прийнятих на зберігання знахідок, допустив у приміщення камери знахідок сторонніх осіб, чим порушив вимоги п.11.5 Технології "Про порядок дій при виявленні знахідки, її зберіганні, обліку та видачі", затвердженої наказом ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" №01-07/1-638 від 13 грудня 2016 року, п.30.2 змін та доповнень до Технології, що є наслідком невиконання п. п.4.3,4.5,4.14 посадової Інструкції, що підтверджується актом про результати службового розслідування №41-26-6 від 19 лютого 2018 року, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про правомірне притягнення відповідачем до відповідальності ОСОБА_1 у вигляді догани відповідно до статті 147 КЗпП України.

Суд апеляційної інстанції відхилив посилання позивача на те, що речі, які він переміщував з пакетів та валіз були виключно продуктами харчування, які приймалися до камери знахідок і за якими не зверталися їх власники протягом 2-х діб, та зауважив, що згідно пояснень позивача, ані при виявленні продуктів харчування у валізах чи пакетах, які здаються до камери знахідок, ані при їх знищенні акти не складалися.

Крім того, відповідно до пункту 3.20. змін та доповнень до Технології про порядок дій при виявленні знахідки, її зберіганні, обліку та видачі, прийняття будь-яких продуктів харчування на зберігання до камери знахідок камери незапитаного багажу заборонено.

Вирішуючи питання щодо порушення строку для застосування дисциплінарного стягнення, суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Статтею 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Ця норма передбачає обчислення місячного строку для застосування дисциплінарного стягнення з дня виявлення саме проступку як такого. Тобто під виявленням проступку розуміється не лише виявлення факту (певного діяння), а й встановлення особи, яка вчинила це діяння, її протиправність, вину, наявність шкідливих наслідків, причинного зв'язку між правопорушенням та шкідливими наслідками. При цьому день виявлення дисциплінарного проступку не завжди може збігатися з днем його вчинення чи днем виявлення факту. День виявлення проступку може настати значно пізніше від дня його вчинення, а також від дня виявлення факту.

Отже, фактичним моментом виявлення проступку є його фіксація у відповідному документі про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку уповноваженими на те особами, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Так, 12 січня 2018 року начальник відділу запобігання корупції та внутрішніх розслідувань ОСОБА_4 подав на ім'я генерального директора ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" службову записку № 41-10-38, якою повідомив про можливі неправомірні дії прийомоздавальників кімнати незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування, зокрема і ОСОБА_1. При цьому остаточна оцінка діям позивача, тобто виявлення проступку, була зафіксована в акті службового розслідування від 19 лютого 2018 року № 41-26-6, тому суди правильно виходили із того, що строк притягнення позивача до дисциплінарного стягнення, передбачений частиною 1 статті 148 КЗпП України, відповідачем не порушено.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 41 КЗпП України крім підстав, передбачених пункту 2 частини 1 статті 41 КЗпП України, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Тлумачення пункту 2 частини 1 статті 41 КЗпП України дозволяє зробити висновок, що розірвання трудового договору на підставі цієї норми права можливе за таких умов: 1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо); 2) винна дія працівника; 3) втрата довір'я до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу.

Разом з тим, ця норма не передбачає настання для роботодавця негативних наслідків чи наявності завданої роботодавцю матеріальної шкоди як обов'язкової умови для звільнення працівника. Звільнення з підстави втрати довір'я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір'я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 24 вересня 2014 року у справі № 6-104цс14, від 23 грудня 2015 року у справі № 6-1093цс15, від 20 квітня 2016 року у справі № 6-100цс16.

Виходячи з розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей можна дійти висновку, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, - це особи, які одержують їх під звіт.

Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за пунктом 2 частини 1 статті 41 КЗпП України, питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з'ясувати: чи становить виконання операцій, пов'язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов'язків позивача; чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.

Відповідно до роз'яснень, які викладені у пункті 28 постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" звільнення з підстав втрати довір'я (пункт 2 статті 41 КЗпП) суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т. п. ) вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір'я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями). При встановленні у передбаченому законом порядку факту вчинення працівниками розкрадання, хабарництва і інших корисливих правопорушень ці працівники можуть бути звільнені з підстав втрати довір'я до них і у тому випадку, коли зазначені дії не пов'язані з їх роботою.

Підставою для розірвання трудового договору у зв'язку з втратою довіри є здійснення працівником винних дій. Форма вини при цьому значення не має.

Необережна вина працівника також може бути підставою для звільнення так, як і вина умисна. Однак, власник у разі спору зобов'язаний довести і факт порушення, і вину працівника.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 займав посаду, пов'язану з безпосереднім обслуговуванням товарних цінностей до яких, зокрема, відносяться знахідки, був матеріально відповідальною особою, що передбачено його посадовою інструкцією.

До посадових обов'язків ОСОБА_1 входило прийняття знахідок, здійснення їх обліку та забезпечення схоронності прийнятих на зберігання знахідок.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із доведеності відповідачем обставин систематичного недотримання позивачем посадових обов'язків щодо здійснення обліку та забезпечення схоронності прийнятих на зберігання знахідок, а також факту умисного заволодіння ним чужими речами. Вказані діяння позивача цілком обґрунтовано викликали втрату довір'я до нього, що, в свою чергу, послугувало підставою для його звільнення на підставі пункту 2 частини 1 статті 41 КЗпП України. Згода на звільнення позивача була надана профспілковим комітетом ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль".

Стороною позивача не надано доказів, які б підтверджували, що до нестачі речей причетний не позивач, а інший працівник ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль".

При цьому із актів про виявлення знахідок (а. с. 29-47, т. 3) убачається, що сумка чорно-коричневого кольору з павербанком та навушниками, сумка-пакет чорного кольору та пакет з особистими речами пасажирів були передані на зберігання саме ОСОБА_1, а не іншому працівнику ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль".

Відповідно до роз'яснень, які викладені у абзаці 1 пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", при розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктами 2 і 3 статті 41 КЗпП, судам слід враховувати, що розірвання трудового договору з цих підстав не є заходом дисциплінарного стягнення і тому вимоги статей 148, 149 КЗпП про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на ці випадки не поширюються. Разом з тим при вирішенні справ про звільнення з цих підстав суди мають брати до уваги відповідно час, що пройшов з моменту вчинення винних дій чи аморального проступку, наступну поведінку працівника і інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Судами враховано, що підставою для звільнення позивача були інші допущені ним порушення, аніж ті, які були зазначені роботодавцем при притягненні ОСОБА_1 до відповідальності у вигляді догани, а саме: порушення вимог пункту 4.4. "Посадової інструкції прийомоздавальника багажу камери знахідок камери незапитаного багажу служби пасажирського обслуговування" від 14 березня 2017 року № 34-05/1-12 - невнесення необхідних даних до автоматизованої системи при оформленні речей на зберігання, тому суди правильно виходили з відсутності порушень статті 61 Конституції України при застосуванні до відповідача дисціплінарного стягнення та при його звільненні.

Щодо посилання позивача на те, що висновки актів інвентаризації є нелегітимними, апеляційний суд зазначив наступне.

Відповідно до пункту 1 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року № 879, вказане Положення визначає порядок проведення інвентаризації активів і зобов'язань та оформлення її результатів.

Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка (пункт 5 Положення).

Згідно з пунктом 6 вказаного Положення, суцільною інвентаризацією охоплюються всі види зобов'язань та всі активи підприємства незалежно від їх місцезнаходження, у тому числі предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану. Також інвентаризації підлягають активи і зобов'язання, які обліковуються на позабалансових рахунках, зокрема цінності, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об'єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі), умовні активи і зобов'язання (непередбачені активи та зобов'язання) підприємства (застави, гарантії, зобов'язання тощо), бланки документів суворої звітності, інші активи.

При цьому, стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" містить наступні визначення: активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому;

зобов'язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

З огляду на вказані норми законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що знахідки, які зберігаються в камері знахідок, а також багаж, що зберігається в камері незапитаного багажу, не становлять активів та зобов'язань ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та не обліковуються в бухгалтерському обліку підприємства, зокрема, й на позабалансових рахунках, що підтверджується інформацією, наданою головним бухгалтером ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" в службовій записці від 03 жовтня 2018 року № 14-10-1427.

При цьому, сама ж інвентаризація була проведена в межах службового розслідування відповідно до наказу від 07 лютого 2018 року № 01-07-49 спеціально створеною комісією.

Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій по суті вирішення спору. Судами попередніх інстанцій правильно застосовано норми матеріального права, дотримано норми процесуального права, всебічно, повно та об'єктивно надано оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному окремому доказу, а підстави їх врахування чи відхилення є мотивованими (стаття 89 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги щодо порушення судами розподілу тягаря доказування та посилання на те, що саме на роботодавці лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідачем було надано достатньо письмових доказів на підтвердження наявності підстав для накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани та звільнення за втратою довіри. При цьому наявність обов'язку роботодавця надавати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку не звільняє такого працівника від обов'язку надавати докази на підтвердження своїх заперечень відповідно до встановленого статтею 12 ЦПК України принципу змагальності у цивільному судочинстві.

Також колегія суддів враховує, що при розгляді даної категорії справ переважне значення мають обставини, за яких до особи були застосовані заходи дисциплінарного стягнення і у кожній конкретній справі такі обставини повинні бути встановлені окремо, а відтак посилання позивача на постанову Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 359/3683/18 є безпідставним, оскільки у наведеній заявником справі та у справі, яка переглядається, різні фактичні обставини та застосовані до них норми права.

Матеріали справи не містять доказів порушення відповідачем порядку застосування дисциплінарного стягнення у виді догани та порушень при звільнені позивача, що може бути підставою для задоволення позову останнього, при цьому відповідач довів обґрунтованість підстав для застосування догани та законність звільнення позивача.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом апеляційної інстанції, який їх обґрунтовано спростував. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статті 410 ЦПК України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 січня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 серпня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович