Історія справи

Постанова

Іменем України

30 серпня 2018 р.

м. Київ

справа № 728/179/17

провадження № 51-2550км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого - Ємця О. П.,

суддів: Кравченка С. І., Білик Н. В.,

секретаря судового засідання Гапона В. О.,

за участю:

прокурора Дронової І.С.,

засудженого ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 18 травня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017270070000001, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Головне Любомльського району Волинської області, мешканця АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України такого, що немає судимості,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Бахмацького районного суду Чернігівської області від 16 лютого 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання до у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки, з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він 02 січня 2017 року о 01.40 год., будучи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на заволодіння чужим майном, біля будинку № 2 по вулиці Чернігівській у м. Бахмачі Чернігівської області з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, відкрито заволодів жіночою сумкою ОСОБА_2, в якій знаходилося інше майно потерпілої, спричинивши останній шкоду на суму 2300 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 18 травня 2017 року вирок залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_1 у зв'язку знеправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі засудженого через м'якість та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції, оскільки вважає відсутніми підстави для застосування ст. 75 КК України. Також зазначає про безпідставність залишення судом апеляційної інстанції вироку щодо ОСОБА_1 без зміни.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор Дронова І.С. просила касаційну скаргу прокурора задовольнити. Ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Засуджений ОСОБА_1 вважав, що касаційна скарга прокурора є необґрунтованою та просив залишити її без задоволення.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій, у касаційній скарзі прокурора не заперечується.

Доводи касаційної скарги прокурора про безпідставність залишення апеляційним судом вироку суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 без зміни, не заслуговують на увагу.

Зі змісту положень ч. 2 ст. 418, ст. 419 КПК України вбачається, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, наводяться докази, що спростовують її доводи.

Суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок місцевого суду, належним чином перевірив доводи щодо невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м'якість, і визнав їх необґрунтованими, мотивувавши своє рішення, та зазначив підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Апеляційний суд, оцінюючи правильність та справедливість призначеного ОСОБА_1 покарання, а також обґрунтованість рішення про застосування ст. 75 КК України, взяв до уваги, що засуджений повністю визнав вину, щиро розкаявся, має на утриманні малолітню дитину, відшкодував завдану шкоду в повному обсязі, є особою молодого віку, працевлаштований, а також думку потерпілої, яка не наполягала на суворому покаранні, а покладалася на розсуд суду.

Ураховуючи наведене, висновок апеляційного суду про можливість виправлення засудженого без реального відбування покарання, з встановленням іспитового строку в його верхній межі, є обґрунтованим та відповідає вимогам закону.

Тому, з урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України. Підстав вважати його м'яким, немає.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би перешкодили чи могли перешкодити суду повно й усебічно розглянути провадження і постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, у матеріалах провадження під час касаційного розгляду в межах, визначених ст. 433 КПК України, не встановлено.

Ураховуючи зазначене, доводи касаційної скарги прокурора є необґрунтованими і колегія суддів підстав для її задоволення не вбачає.

Керуючись ст. ст. 434, 436, 441 КПК України та відповідно до п. 15 розділу XI «Перехідні положення» КПК (в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII), суд

у х в а л и в:

Ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 18 травня 2017 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

С у д д і:

О. П. Ємець С. І. Кравченко Н. В. Білик