Історія справи

Постанова

Іменем України

29 березня 2018 року

м. Київ

справа № 452/595/15-к

провадження № 51-465 км 17

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючого Остапука В. І.,

суддів Білик Н. В., Щепоткіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Кириленка М. О.,

прокурора Ємця І. І.,

в режимі відеоконференції

захисника Гавенка Б. І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ГавенкаБ.І. в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 16 травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 27 січня 2017 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014140290000869, за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 16 травня 2016 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі.

Вирішено питання речових доказів у провадженні.

Зазначеним вироком також засуджено ОСОБА_3, судові рішення щодо якої у касаційному порядку не оскаржуються.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 27 січня 2017 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за те, що 19 серпня 2014 року о 14.00 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння на території ферми в с. Воютичі Самбірського району Львівської області, в ході з'ясування стосунків щодо грошових коштів з ОСОБА_4, який у стані алкогольного сп'яніння лежав на землі, підняв останнього та наніс один удар кулаком лівої руки в обличчя від якого потерпілий упав, після чого ОСОБА_2 наніс йому ще кілька ударів ногами по тілу. Втрутившись у конфлікт, потерпілому почала наносити удари ногами по різних частинах тіла ОСОБА_3 Всього ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 нанесли ОСОБА_4 не менше 24 ударів, заподіявши йому тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Гавенко Б.І. просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги наводить доводи щодо допущених, на його думку, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, постановлення вироку з порушенням таємниці наради суддів. Зазначає про невідповідність висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду. Не погоджується з оцінкою судом доказів. Вказує, що апеляційний суд, переглядаючи справу за його апеляційною скаргою, всупереч вимогам ст. 419 КПК України, не перевірив належним чином всіх її доводів та відповідей на них не дав.

Під час касаційного розгляду захисник Гавенко Б.І. підтримав подану ним касаційну скаргу та просив її задовольнити.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор вважав за необхідне касаційну скаргу захисника залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповнота судового розгляду, неналежна, на думку захисника, оцінка доказів у провадженні, не є предметом перегляду суду касаційної інстанції.

Натомість, зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.

Переглядаючи справу за апеляційною скаргою захисника в частині неповноти судового розгляду та невідповідності висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження, апеляційний суд в ухвалі навів докладні мотиви прийнятого рішення і не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили суду першої інстанції повно і всебічно розглянути справу та дати правильну юридичну оцінку діям засудженого.

За встановлених судом фактичних обставин, дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 121 КК України кваліфіковано правильно.

В основу вироку суд обґрунтовано поклав зібрані у встановленому законом порядку докази, досліджені в судовому засіданні, належно оцінені. А саме: показання засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про обставини події 19 серпня 2014 року, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7; дані, що містяться у письмових доказах, зокрема, у протоколах: огляду місця події від 19 серпня 2014 року з фототаблицею до нього; огляду трупа від 19 серпня 2014 року; проведення слідчого експерименту від 22 серпня 2014 року; дані, що містяться у висновках судово-медичної експертизи № 108 від 20 вересня 2014 року, комісійної судово-медичної експертизи № 5/2015 від 03 лютого 2015 року, додаткової комісійної судово-медичної експертизи № 6/2015 року від 03 лютого 2015 року, комісійної судово-медичної експертизи № 7/2015 від 03 лютого 2015 року та показання допитаних судово-медичних експертів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 щодо зазначених висновків, а також інші докази, зміст яких детально відображено у вироку.

Сукупність наведених у вироку доказів, переконливо свідчить про те, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України.

Вирок суду є законним, обґрунтованим та відповідає вимогам ст. 374 КПК України.

Доводи касаційної скарги захисника,у тому числі стосовно невідповідності обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України та суперечливості висновків проведених у справі експертиз, що Гавенко Б.І. вважає порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду постановити законне і обґрунтоване рішення, є аналогічними, за своїм змістом, доводам його апеляційної скарги та були предметом розгляду суду апеляційної інстанції, який, детально перевіривши їх, мотивовано визнав безпідставними, із зазначенням відповідних мотивів прийнятого рішення.

Колегія суддів вважає, що постановлена за результатами розгляду апеляції захисника ухвала апеляційного суду, відповідає вимогам ст. 419 КПК України та погоджується з наведеними у ній висновками про законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції.

Згідно з інформацією, наданою головою Самбірського міськрайонного суду Львівської області, не знайшли свого підтвердження і доводи захисника Гавенка Б.І. про порушення судом таємниці наради суддів під час постановлення вироку, так як усі судові рішення, на які є посилання в касаційній скарзі, були постановлені до виходу суду в нарадчу кімнату або після виходу з неї та проголошення вироку.

Призначене ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 69 КК України відповідає вимогам ст. 65 КК України та є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону у справі колегією суддів не встановлено, а тому підстав, передбачених ст. 438 КПК України для скасування оскаржуваних судових рішень та задоволення касаційної скарги захисника колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, колегія суддів

ухвалила:

Вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 16 травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 27 січня 2017 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника Гавенка Б.І. в інтересах засудженого ОСОБА_2 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

В. І. Остапук Н.В. Білик В. В. Щепоткіна