Історія справи

ПОСТАНОВА

28 травня 2020 року

м. Київ

справа № 2602/627/12

провадження № 51-1199 ск 20

Суддя Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Бущенко А.П., перевірив касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінальної справи щодо ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції, на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 13 листопада 2017 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року.

Оскаржені рішення

1. Вироком районного суду, залишеним без змін апеляційним судом,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя м . Києва ,

визнано невинуватим та виправдано за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України.

Короткий виклад обставин справи

2. Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він 25 січня 2011 року, приблизно о 12:00, керуючи технічно справним автомобілем «Renault Mаgnum 480.26», рухався по проїзній частині вул. Привокзальної зі сторони вул. Харківське шосе, в напрямку вул. Бориспільської в м. Києві. Наближаючись до трамвайної зупинки «Привокзальна», ОСОБА_1 зупинив автомобіль в крайній лівій смузі перед пішохідним переходом, позначеним дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 і дорожньою розміткою 1.14.1 Правил дорожнього руху, для того щоб дати дорогу пішоходам, які переходили проїзну частину вул. Привокзальної. В цей же час на трамвайній зупинці «Привокзальна» зупинився трамвай з бортовим номером 022-062, водій якого відкрив двері для висадки та посадки пасажирів. Крім того, в цей же час до зазначеного нерегульованого пішохідного переходу підійшла пішохід ОСОБА_2 , яка після їх зупинки стала переходити по нерегульованому пішохідному переходу проїзну частину вул. Привокзальної справа наліво по напрямку руху автомобіля.

ОСОБА_1 продовжив рух від трамвайної зупинки, ще до того, як пішоходи залишили проїзну частину та в трамваї зачинились двері, внаслідок чого, у порушення вимог п.п. 1.5, підпункту «б», 10.1, 18.1 та 18.8 Правил дорожнього руху, виїхавши на нерегульований пішохідний перехід, на якому перебувала пішохід ОСОБА_2 , допустив на неї наїзд. У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_2 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці події.

Вимоги і доводи, наведені в касаційній скарзі

3. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону просить скасувати оскаржені судові рішення, а кримінальну справу щодо ОСОБА_1 направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

4. На обґрунтування своїх вимого прокурор зазначає, що суд першої інстанції при оцінці ряду доказів не надав їм належної оцінки, що призвело до постановлення незаконного виправдувального вироку.

5. Також прокурор звертає увагу на недотримання судом вимог статті 334 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі - КПК 1960 року).

6. Апеляційний суд даних порушень не усунув. Ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статті 377 КПК 1960 року.

Зміст касаційної скарги відповідає вимогам статей 350, 383, 384, 386, 398 КПК 1960 року.

Керуючись статтею 388 КПК 1960 року пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України 2012 року, суддя постановив:

Витребувати з Дарницького районного суду м. Києва кримінальну справу щодо ОСОБА_1 для перевірки її в касаційному порядку.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя А.П. Бущенко