Історія справи

Постанова

Іменем України

28 березня 2019 року

м. Київ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:

головуюча Стефанів Н.С.,

судді: Лагнюк М.М.,

ШевченкоТ.В.,

секретар судового засідання Безкровний С.О.,

учасники судового провадження:

прокурор Ткачук Г.В.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 16 квітня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017250000000065,

відносноОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, засудженого за ст. 382 ч. 3 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

1. Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

Прокурор у касаційній скарзі виклав вимогу до суду касаційної інстанції про скасування судових рішень відносно засудженого ОСОБА_2 та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Вимогу мотивував неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме положень ст. 75 КК України, що також призвело до невідповідності призначеного засудженому покарання внаслідок м'якості. Вважає, що апеляційним судом не дотримано вимог ст. 419 КПК України, оскільки ухвала суду не містить підстав, з яких скаргу прокурора визнано необґрунтованою.

У запереченні на касаційну скаргу захисник Кирман О.Д., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_2, просить касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалені судові рішення відносно останнього - без зміни.

2. Історія провадження, зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

2.1 Суд першої інстанції

За вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 березня 2013 року ОСОБА_2 засуджено за статтями 212 ч. 1, 358 ч. 1, 358 ч. 4, та на підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим до остаточного покарання у виді штрафу в розмірі 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 грн. Цивільний позов заявлений прокурором в інтересах держави про стягнення з ОСОБА_2 1 008 504,7 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди задоволено. Вироком суду також вирішено питання щодо процесуальних витрат та долю речових доказів.

Вказаний вирок набрав законної сили 22 квітня 2013 року.

2.2 Суд першої інстанції, рішення якого оскаржується

За вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 грудня 2017 року ОСОБА_2 засуджено за ст. 382 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на два роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю три роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 76 КК України.

Вироком суду також вирішено питання щодо процесуальних витрат та долю речових доказів.

2.3 Суд апеляційної інстанції, рішення якого оскаржується

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 16 квітня 2018 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 грудня 2017 року відносно засудженого ОСОБА_2 - без зміни.

2.4 Обставини у кримінальному провадженні, встановлені судами

ОСОБА_2, будучи засудженим вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 березня 2013 року у справі № 711/725/13-к за вчинення злочинів, передбачених статтями 212 ч. 1, 358 ч. 4, 358 ч. 1 КК України, та на підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим до остаточного покарання у виді штрафу у розмірі 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 грн, з відшкодуванням за цивільним позовом прокуратури Черкаської області на користь Державної податкової інспекції у м. Черкаси Головного управління ДФС у Черкаській області збитків у вигляді несплачених податків у сумі 1 008 504,7 грн, добровільно не виконував покладені на нього судом правові зобов'язання, та 21 травня 2013 року задля забезпечення виконання вказаного рішення Придніпровським районним судом м. Черкаси видано виконавчий лист № 711/725/13-к, який з 19 червня 2014 року переданий на примусове виконання до Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції у виконавчому провадженні № 43757950. Так, ОСОБА_2, маючи систематичний прибуток, зокрема як засновник ТОВ «Родень-М», 14 червня 2016 року отримав дивідендів за 2015 рік на загальну суму 281 600 грн, частина з яких в розмірі 210 000 грн йому була виплачена готівкою по видатковому касовому ордеру, виданого 14 червня 2016 року службовими особами ТОВ «Родень-М», та про що ОСОБА_2 виконав рукописний запис і затвердив тим самим факт отримання грошей та можливість ними розпорядитись в цьому документі від 14 червня 2016 року, що підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи від 10 серпня 2017 року № 1/1858, згідно з якою рукописний текст в графі «Одержав» та підпис від імені ОСОБА_2 в графі «Підпис одержувача» у видатковому касовому ордері від 14 червня 2016 року про отримання ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 210 000 грн виконані ОСОБА_2 Інша ж частина дивідендів за 2015 рік в розмірі 49 000 грн була перерахована на особисту банківську платіжну картку № НОМЕР_1, видану на ім'я ОСОБА_2 в ПАТ КБ Приватбанк, на яку окрім цих грошових коштів, він отримав та витратив на власні потреби та інші зарахування різного призначення, зокрема 23 травня 2016 року в сумі 10 000 грн, 04 липня 2016 року в сумі 20 000 грн, 21 липня 2016 року в сумі 20 000 грн, 17 листопада 2016 року в сумі 2 500 грн, 24 січня 2016 року в сумі 172 495 грн, 15 березня 2017 року в сумі 31 560 грн, тим самим уникаючи сплати за своїми фінансово-правовими зобов'язаннями за вказаним рішенням суду, умисно ухилився від виконання вироку, який набрав законної сили 22 квітня 2013 року, що заподіяло істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам у вигляді несплачених податків та штрафу за вироком.

3. Доводи інших учасників судового провадження

Прокурор у засіданні касаційного суду підтримала касаційну скаргу прокурора частково, просила Суд про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

4. Джерела права й акти їх застосування

4.1 Кримінальний кодекс України

4.1.1 Стаття 65. Загальні засади призначення покарання

Частина 2. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

4.1.2 Стаття 75. Звільнення від відбування покарання з випробуванням

Частина 1. Якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

4.2 Кримінальний процесуальний кодекс України

4.2.1 Стаття 370. Законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення

Частина 1. Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

4.2.2 Стаття 419. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Частина 2. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

5. Мотиви та висновки Верховного Суду

5.1 Щодо меж розгляду провадження судом касаційної інстанції

З урахуванням доводів, викладених у касаційній скарзі, та меж перегляду судом касаційної інстанції оскаржуваних судових рішень, встановлених КПК України, розгляд провадження судом касаційної інстанції здійснено в частині перевірки доводів про правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме положень ст. 75 КК України, та дотримання апеляційним судом вимог ст. 419 КПК України.

Висновків суду про винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ст. 382 ч. 3 КК України та кваліфікації дій засудженого у касаційній скарзі прокурор не оспорює.

5.2 Щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність

Враховуючи принципи індивідуалізації, справедливості та співмірності, покарання має відповідати характеру вчинених дій, ступеню їх небезпечності та даним про особу.

Як убачається зі змісту вироку суду та матеріалів провадження, вказані вимоги судом виконано. У цьому кримінальному провадженні суд першої інстанції, призначивши ОСОБА_2 покарання у межах санкції частини 3 ст. 382 КК України та звільнивши від його відбування, керувався наведеними законодавчими приписами, а саме врахував, що злочин є тяжким, дані про особу, який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено, до обставин, які пом'якшують покарання, суд відніс щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

З огляду на наведені обставини та дані про особу винного, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства.

На вказаний вирок суду першої інстанції прокурором було подано апеляційну скаргу щодо скасування вироку й ухвалення нового, з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме положень статті 75 КК України, з аналогічних підстав, наведених в касаційній скарзі.

Суд апеляційної інстанції належним чином перевірив викладені в апеляційній скарзі доводи, визнав їх необґрунтованими, навів належні й достатні мотиви спростування та погодився із висновком суду першої інстанції, що призначення засудженому ОСОБА_2 покарання із звільненням від його відбування з призначенням додаткового покарання [4.1.2].

Підстав вважати його явно несправедливим через м'якість Суд не вбачає, тому відхиляє доводи прокурора щодо неправильності застосування статті 75 КК України.

Апеляційний розгляд проведено відповідно до вимог процесуального закону, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України, а тому підстави для задоволення касаційної скарги прокурора відсутні.

Керуючись статтями 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 16 квітня 2018 року відносно засудженого ОСОБА_2 залишити без зміни.

Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

Н.С. Стефанів М.М. Лагнюк Т.В. Шевченко