Історія справи

Ухвала

Іменем України

27 червня 2018 року

м. Київ

Провадження № 51-7084впс18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Кишакевича Л.Ю.,

суддів: Щепоткіної В.В., Остапука В.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Кириленка М.О.,

розглянувши в судовому засіданні подання Апеляційного суду Тернопільської області про направлення кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК, з одного суду до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів,

встановив:

до Верховного Суду у порядку ст. 34 КПК надійшло подання Апеляційного суду Тернопільської області про направлення кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК, з Тернопільського міськрайонного суду до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів.

Подання мотивовано тим, що на розгляд до Тернопільського міськрайонного суду 21 лютого 2018 року прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області Дзюбановським А.О. в порядку ст. 291 КПК направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22018210000000001 щодо ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК. Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_1 у період з квітня по травень 2015 року, добровільно входив до складу бойовиків терористичної групи «Призрак», в період з травня 2015 року по травень 2017 вступив до лав терористичної групи «Брянка СССР» та брав участь у злочинах, вчинених на території Луганської області, скоєних цими групами, тобто у брав участь у діяльності терористичної організації.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 7 червня 2018 року кримінальне провадження щодо ОСОБА_1, обвинуваченого за ч. 1 ст. 258-3 КК, направлено до Апеляційного суду Тернопільської області для вирішення питання про внесення подання до Верховного Суду про направлення вказаного провадження за територіальною підсудністю, визначеною Розпорядженням Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ВССУ) №27/0/38-14 від 02 вересня 2014 року.

Крім того, до касаційного суду надійшли заперечення прокуратури Тернопільської області на подання Апеляційного суду Тернопільської області про зміну підсудності кримінального провадження щодо ОСОБА_1 з наведенням відповідного мотивування. Так, зокрема, прокуратура вважає, що оскільки спеціальне досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснювалося й закінчено слідчим відділом органу безпеки в Тернопільській області, що знаходиться у межах територіальної юрисдикції Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, кримінальне провадження необхідно розглядати саме у цьому суді першої інстанції.

Також, захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Федчишин Г.С. звернувся до касаційного суду із заявою, в якій просить залишити подання Апеляційного суду Тернопільської області про зміну підсудності кримінального провадження щодо ОСОБА_1 без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи, наведені у поданні, колегія суддів дійшла висновку, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.

Положенням ч. 1 ст. 34 КПК, визначено, що кримінальне провадження може бути передано на розгляд до іншого суду, якщо: до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності; після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду; обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; ліквідовано суд, який здійснював судове провадження.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 34 КПК кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності.

Згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні

ОСОБА_1 у 2014 році прибув на тимчасово окуповану територію Луганської області, де у місті Брянка, отримавши прізвисько «ОСОБА_7», приєднався до лав бойовиків терористичної групи «Призрак» терористичної організації «ЛНР», у якій добровільно приймав участь до травня 2015 року. ОСОБА_1 організовував проведення розвідки з метою отримання відомостей про розташування сил АТО на лінії зіткнення.

У період з травня 2015 року по травень 2017 року ОСОБА_1 перебував у терористичній групі «Брянка СССР» на посаді «командира 1 механізованої роти». З метою вчинення актів тероризму, залякування населення, вбивства громадян, захоплення адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування ОСОБА_1 29 березня 2017 року вивчав бойову обстановку у підлеглих бойовиків, які знаходяться на лінії зіткнення поблизу опорного пункту «Тайга», а 30 березня 2017 року обговорював з бойовиком на прізвисько «ОСОБА_3» питання щодо переміщення останнього на «посаду снайпера» у так званій «1 роті» терористичної групи «Брянка СССР» та цього ж дня надав у розпорядження кулеметнику зазначеної терористичної групи ОСОБА_4 двох невстановлених бойовиків.

Окрім цього, 11 квітня 2017 року віддав наказ підлеглому бойовику на прізвисько «ОСОБА_5» здійснювати обстріл позицій і сил АТО з мінометів у випадку їх безпосереднього візуального виявлення, а 22 квітня 2017 року отримав від підлеглого невстановленого бойовика координати розташування бронетранспортера сил АТО, які надалі передав бойовику на прізвисько «ОСОБА_6» для організації здійснення обстрілу даного БТР з автоматичного станкового гранатомету.

В розумінні адміністративно-територіальної одиниці у кримінальному провадженні не визначено, де саме ОСОБА_1 приймав участь в складі терористичної групи «Брянка СССР», а відтак місце вчинення ним зазначеного кримінального правопорушення встановити неможливо.

Виходячи з приписів статті 32 КПК, якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Спеціальне досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснювалося й закінчено слідчим відділом органу безпеки в Тернопільській області, що знаходиться у межах територіальної юрисдикції Тернопільського міськрайонного суду, процесуальне керівництво забезпечувалось прокуратурою Тернопільської області.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що враховуючи зміст положень ст. ст. 32, 34 КПК, доводи подання Апеляційного суду Тернопільської області не можна визнати прийнятними. Підстав для направлення зазначеного кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, у зв'язку з порушенням правил територіальної підсудності, немає.

Крім того, посилання Апеляційного суду Тернопільської області, як на підставу для зміни підсудності кримінального провадження щодо ОСОБА_1, на Розпорядження Голови ВССУ №27/0/38-14 від 02 вересня 2014 року є неспроможним.

Так, відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції», на підставі подань Державної судової адміністрації України на зміну територіальної підсудності судових справ, підсудних розташованим у районі проведення антитерористичної операції місцевим загальним та апеляційним судам (вх. № 913/0/1-14 від 29 серпня 2014 року, вх. № 10027/0/30-14 від 01 вересня 2014 року), даним Розпорядженням Голови ВССУ було визначаю територіальну підсудність: кримінальних проваджень, підсудних місцевим (районним, міським, районним у містах, міськрайонним) судам, апеляційним судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції, для забезпечення розгляду визначеними у цьому Розпорядженні місцевими загальними та апеляційними судами.

Разом з тим, оскільки з обвинувального акту щодо ОСОБА_1 неможливо встановити точне місце вчинення кримінального правопорушення, а отже й визначити який саме місцевий суд Луганської області мав би здійснювати кримінальне провадження щодо нього, посилання на Розпорядження Голови ВССУ є необґрунтованим.

Зважаючи на наведене, на підставі ч. 1 ст. 32 КПК, відповідно до якої, якщо встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування, посилання Апеляційного суду Тернопільської області про необхідність направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_1 з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів є необґрунтованим.

Таким чином, керуючись положеннями статтями 32, 34 КПК колегія суддів вважає, що обґрунтованих підстав для задоволення подання Апеляційного суду Тернопільської області про направлення даного провадження з Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів - не встановлено, а тому кримінальне провадження необхідно здійснювати судом, у межах територіальної юрисдикції якого завершено досудове розслідування.

Керуючись статтями 32, 34 КПК,

постановив:

Подання Апеляційного суду Тернопільської області про направлення кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК, з одного суду до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів, залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.

Л.Ю. КишакевичВ.В. ЩепоткінаВ.І. ОстапукСудді: