Історія справи

Постанова

Іменем України

27 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 760/4730/18

провадження № 51-5353 км 19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Остапука В. І.,

суддів Кравченка С. І., Ємця О. П.,

за участю:

секретаря судового засідання Миколаєнко О. О.,

прокурора Матюшевої О. В.,

в режимі відеоконференції

засудженого ОСОБА_1 ,

захисника Ковальчука О. Д.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Ковальчука О.Д. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 липня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100090000742, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ) раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 15 лютого 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого.

Вирішено питання речових доказів у провадженні.

Вказаним вироком також засуджено ОСОБА_2 , судові рішення щодо якого в касаційному порядку не переглядаються.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 липня 2019 року вирок суду першої інстанції змінено. Перекваліфіковано дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з ч. 2 ст. 187 КК України на ч. 2 ст. 186 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців кожному. В решті вирок суду залишено без зміни.

Згідно з вироком суду зі змінами, внесеними ухвалою апеляційного суду, за обставин, встановлених судами та детально викладених у судових рішеннях, ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за грабіж, вчинений за попередньою змовою групою осіб 24 січня 2018 року, приблизно о 02.00 год, на АДРЕСА_2 , в результаті якого було відкрито викрадено належне ОСОБА_3 майно, на загальну суму 2128 грн.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Ковальчук О.Д. просить змінити ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання, звільнивши засудженого від його відбування з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки. Обґрунтовуючи свої вимоги зазначає, що враховуючи другорядну роль ОСОБА_1 у вчинюваному злочині, зважаючи на наявні в справі дані про особу останнього, а також обставини, які пом`якшують покарання, у суду є достатньо підстав для застосування положень ст. 75 КК України.

Під час касаційного розгляду захисник Ковальчук О.Д. та засуджений ОСОБА_1 підтримали касаційну скаргу сторони захисту та просили її задовольнити.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор, яка брала участь у касаційному розгляді кримінального провадження вважала, що підстав для задоволення касаційної скарги захисника немає та просила оскаржуване судове рішення залишити без зміни.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, доведеність обвинувачення та правильність кваліфікації дій за ч. 2 ст. 186 КК України, в касаційній скарзі не оспорюються, в зв`язку з чим, згідно з ч. 2 ст. 433 КПК України, судом касаційної інстанції не перевіряються.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд при виборі покарання зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Як убачається з ухвали апеляційного суду, призначаючи ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України, суд урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, який на спеціальних обліках не перебуває, раніше судимим не був, має намір працевлаштуватися, за місцем проживання характеризується посередньо. Взявши до уваги позицію потерпілого, який на час розгляду справи в суді першої інстанції до засудженого претензій не мав, апеляційний суд обрав вид та розмір покарання ОСОБА_1 в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України.

З призначеним ОСОБА_1 покаранням погоджується і суд касаційної інстанції та вважає його справедливим, необхідним й достатнім для виправлення та попередження нових злочинів.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України в цій частині.

Що стосується тверджень захисника про наявність підстав для звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, то колегія суддів вважає їх непереконливими. Всі обставини, а також дані про особу засудженого, на які посилається у касаційній скарзі захисник, були враховані судом попередньої інстанції. Інших доводів, які б свідчили про явну несправедливість обраного засудженому ОСОБА_1 заходу примусу та наявність підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у касаційній скарзі не наведено.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність у справі колегією суддів не встановлено, а тому підстав, передбачених ст. 438 КПК України, для зміни оскаржуваного судового рішення та задоволення касаційних вимог захисника, немає.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Ухвалу Київського апеляційного суду від 30 липня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника Ковальчука О.Д. в інтересах засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

В. І. Остапук С. І. Кравченко О. П. Ємець