Історія справи

Постанова

іменем України

24 червня 2020 року

м. Київ

справа № 750/12732/17

провадження № 51-6437км19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Єремейчука С. В.,

суддів Бородія В. М., Стороженка С. О.,

за участю:

секретаря судового засідання Мішиної О. О.,

прокурора Єременка М. В.,

захисника Костюка О. П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженої ОСОБА_1 - адвоката Костюка Олега Петровича на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 квітня 2019 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року в кримінальному провадженні № 12017270010006414щодо

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки смт Сосниця Чернігівської обл., жительки АДРЕСА_1 ),раніше не судимої,

засудженої за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 квітня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватою і засуджено за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років. Зараховано строк попереднього ув`язнення у строк відбування покарання з 02 серпня 2017 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 104 000,60 грн у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.

ОСОБА_1 засуджено за те, що вона 02 серпня 2017 року близько 15:00, будучи в стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи за місцем мешкання у квартирі АДРЕСА_1 , у ході конфлікту, що виник з мотивів раптово виниклих особистих неприязних відносин, умисно руками завдала не менше чотирьох травмуючих дій у ділянку шиї ОСОБА_3 , заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді синців та саден шиї, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень; одного удару лезом ножа, заподіявши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді різаної рани правого передпліччя, що має ознаки легкого тілесного ушкодження; одного удару лезом ножа в ділянку живота, спричинивши тілесне ушкодження у вигляді колото-різаного поранення живота з ушкодженням печінки, яке має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення та має прямий причинний зв`язок із настанням смерті. Смерть ОСОБА_3 настала через масивну крововтрату, що виникла внаслідок колото-різаного поранення живота з ушкодженням печінки.

Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 31 жовтня 2019 року вирок місцевого суду залишив без зміни, а апеляційну скаргу захисника Костюка О. П. - без задоволення.

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

За змістом касаційної скарги захисник засудженої ОСОБА_1 - адвокат Костюк О. П., не погоджуючись із судовими рішеннями, ухваленими щодо ОСОБА_1 , через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати їх та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги обґрунтовує тим, що винуватості ОСОБА_1 у вчиненні умисного вбивства не доведено достатніми та допустимими доказами, висновки місцевого суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки не перевірено версії подій, яку розповідала ОСОБА_1 під час судового розгляду. Покликаючись на неповноту судового розгляду та порушення права на захист засудженої, зазначає, що місцевий суд не задовільнив клопотання сторони захисту про проведення повторної судово-медичної комісійної експертизи з метою з`ясування утворення тілесного ушкодження в ОСОБА_3 шляхом самовільного натикання ним на ніж. Також вказує про те, що суд апеляційної інстанції належним чином не спростував викладених у його апеляційній скарзі доводів, що призвело до постановлення судового рішення, яке не відповідає вимогам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

Позиції інших учасників судового провадження

На касаційну скаргу заперечень від учасників судового провадження не надходило.

У судовому засіданні захисник Костюк О. П. підтримав касаційну скаргу, прокурор Єременко М. В. заперечив проти її задоволення, просив оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Мотиви Суду

Згідно з вимогами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, а також вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Зі змісту касаційної скарги захисника Костюка О. П. вбачається, що він не погоджується з наданою судами оцінкою доказам та заперечує правильність установлених фактичних обставин кримінального провадження.

Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції, виходячи зіст. 438 КПК, є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Із будь-яких інших підстав касаційний суд не вправі втручатися у рішення судів нижчих ланок. Аргументи сторони захисту щодо допущення судами істотних порушень вимог кримінального процесуального закону зводяться до оспорювання встановлених за результатами судового розгляду фактів з викладенням власної версії подій і стосуються по суті невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповноти судового розгляду, що,виходячи з вимог ст. 438 КПК,не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

За статтею 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 94 КПК суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку.

Наведених вище вимог закону суд дотримався.

Суд першої інстанції, ретельно перевіривши зібрані під час досудового розслідування та надані прокурором докази, на підставі яких ОСОБА_1 було висунуте обвинувачення, навів детальний аналіз усіх досліджених доказів і дав належну оцінку кожному з них та їх сукупності у взаємозв`язку. При цьому констатував, що за встановлених фактичних обставин надані стороною обвинувачення докази доводять наявність у діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, тобто умисне вбивство. З позицією місцевого суду погодився і апеляційний суд.

Зокрема, суд першої інстанції дослідив показання самої засудженої ОСОБА_1 , яка, хоча і зазначала, що умислу на вбивство ОСОБА_3 не мала, однак підтвердила, що смерть потерпілого була зумовлена її діями.

Також суд оцінив показання потерпілої ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , судово-медичного експерта ОСОБА_9 та інші докази у провадженні: протокол огляду місця події від 02 серпня 2017 року, протокол проведення слідчого експерименту від 03 листопада 2017 року, висновок судово-медичної експертизи від 03 вересня 2017 року № 636, висновок експерта від 06 грудня 2017 року № 122, зміст яких наведено у вироку.

Суд зазначає, що хоча захисник у касаційній скарзі стверджує про недопустимість показань свідка ОСОБА_5 та згаданого висновку № 122, однак він не вказує на те, які саме правила допустимості були порушені судами, і його доводи в касаційній скарзі зводяться до оцінки достовірності цих доказів.

Крім того, суд першої інстанції у вироку, покликаючись на показання свідка ОСОБА_5 , вказав лише ті обставини, очевидцем яких свідок був безпосередньо. При цьому будь-яких посилань на обставини, які повідомила свідок ОСОБА_8 , вирок суду першої інстанції не містить, а тому доводи захисника про визнання недопустимим доказом показань свідка ОСОБА_5 не заслуговують на увагу.

Доводи, висловлені стороною захисту в касаційній скарзі, не дають підстав ставити під сумнів висновок суду про винуватість засудженої у вчиненні інкримінованого злочину.

Під час перевірки матеріалів кримінального провадження касаційний суд установив, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, та правильність кваліфікації її дій за цією нормою кримінального закону суд зробив на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, про що в судовому рішенні наведено докладні мотиви.

Доводи про те, що суд першої інстанції порушив право на захист ОСОБА_1 та допустив неповноту судового розгляду через відмову в задоволенні клопотання про призначення повторної судово-медичної комісійної експертизи, є неприйнятними, оскільки суд першої інстанції зазначене клопотання вирішив відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Вирок місцевого суду є законним, обґрунтованим та відповідає вимогам статей 370, 374 КПК.

Крім того, аналогічні доводи захисника були предметом розгляду судом апеляційної інстанції, який ретельно перевірив та проаналізував їх, дав на них вичерпну відповідь, зазначивши в ухвалі достатні підстави, на яких визнав ці доводи необґрунтованими, та не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили суду першої інстанції правильно встановити обставини вчиненого.

Так, суд апеляційної інстанції, розглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 , належним чином проаналізував усі доводи, викладені в поданій на вирок місцевого суду апеляційній скарзі захисника, на кожен із них дав повну та вичерпну відповідь.

Також апеляційний суд ретельно перевірив версію засудженої щодо вчинення нею вбивства через необережність і вказав, що, враховуючи дані про обстановку вчинення злочину, спосіб та знаряддя його вчинення, характер виявлених на трупі ОСОБА_3 тілесних ушкоджень у ділянку живота, їх локалізацію і механізм утворення (глибина рани 12 см), висновки експертиз, ОСОБА_1 усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачала їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті потерпілого і бажала їх настання.

Дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 115 КК кваліфіковані судом правильно.

Суд вважає, що перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону, постановлена ухвала відповідає вимогам статей 370, 419 КПК, а тому твердження захисника про істотні порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону є безпідставними.

На думку колегії суддів, покарання засудженій ОСОБА_1 призначено з дотриманням вимог статей 50, 65 КК, за своїм видом та розміром воно є необхідним і достатнім для виправлення засудженої та попередження вчинення нею нових злочинів.

При цьому, призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд обґрунтовано врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК належить до категорії особливо тяжких злочинів, особу засудженої, якараніше не судима, до адміністративної відповідальності не притягувалась, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, зважив на її вік, сімейний і матеріальний стан, відсутність обставин, які пом`якшують покарання, та обставину, що обтяжує її покарання, - вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Урахувавши всі обставини, які за законом мають правове значення, суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення засудженій ОСОБА_1 покарання у межах строку, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 115 КК, наближеного до мінімального, та вмотивував своє рішення.

Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачено ст. 412 КПК та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення, у тому числі й тих, на які вказував захисник у своїй касаційній скарзі, Суд не встановив.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги захисника.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 квітня 2019 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року в кримінальному провадженні № 12017270010006414 щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника засудженої ОСОБА_1 - адвоката Костюка О. П. - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

С. В. Єремейчук В. М. Бородій С. О. Стороженко