Історія справи

Ухвала ККС ВП від 13.01.2020 року у справі №569/66/19

Постанова

Іменем України

24 березня 2020 р.

м. Київ

Справа №569/66/19

Провадження № 51-52 км 20

Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Могильного О. П.,

суддів: Мазура М.В., Марчука О. П.,

секретаря

судового засідання Слободян О.М.,

за участю:

прокурора Кулаківського К.О.,

засудженого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у судовому провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018180010007032, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Рівне, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 187 КК України.

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 02 квітня 2019 року ОСОБА_1 засуджено: за ч. 1 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців; за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з конфіскацією майна. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з конфіскацією майна.

Вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року зазначений вирок місцевого суду залишено без змін.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим за вчинення кримінальних правопорушень за таких обставин.

24 листопада 2018 року приблизно о 11.20 год ОСОБА_1 , перебуваючи поблизу буд. 9, що по пр. Миру, м. Рівне, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, під час зустрічі із ОСОБА_2 під приводом купівлі мобільного телефону, вчинив напад на останнього із застосуванням насильства, що виразилось у розпиленні в обличчя дратівливої речовини із аерозольного балону, внаслідок чого потерпілому було спричинено легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я, після чого незаконно заволодів належним ОСОБА_2 мобільним телефоном марки «iPhone 7 Plus» вартістю 13268,02 грн, чим завдав потерпілому фізичної та майнової шкоди на вказану суму.

Також, 26 листопада 2018 року приблизно о 12.20 год, ОСОБА_1 , перебуваючи поблизу кафе «Адоней», що на перехресті вулиць Гагаріна та Богоявленська, в м. Рівне, умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, під час зустрічі із ОСОБА_3 під приводом купівлі мобільного телефону, вчинив напад на останнього із застосуванням насильства, що виразилось у розпиленні в обличчя дратівливої речовини із аерозольного балону, внаслідок чого потерпілому було спричинено легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я, після чого незаконно заволодів належними йому мобільними телефонами марки «iPhone 7 Plus» вартістю 12698,33 грн та марки «iPhone 6S» вартістю 7251,67 грн, чим завдав потерпілому фізичної та майнової шкоди на суму 19955,67 гривень.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції, оскільки вважає, що апеляційний суд ухвалив рішення, яке не відповідає положенням ст. 370, 372, 419 КПК України. Зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій проігноровано положення норм кримінального закону щодо загальних засад призначення покарань, зокрема ст. ст. 50, 65 КК України.

У запереченнях на касаційну скаргу прокурора потерпілий ОСОБА_3 і захисник в інтересах засудженого ОСОБА_1 вважають її необґрунтованою та просять залишити без задоволення.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор вважає касаційну скаргу необґрунтованою та просить залишити її без задоволення.

Засуджений ОСОБА_1 заперечує проти вимог касаційної скарги прокурора та просить залишити її без задоволення.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі , колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 433 КПК України касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у тій частині, в якій вони були оскаржені.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень та правильність кваліфікації його дій за ч.1 ст.187, ч. 2 ст. 187 КК України у касаційній скарзі прокурора не оспорюється.

Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та умотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Одночасно ст. 419 КПК України містить вимоги до ухвали апеляційного суду, в якій має бути зазначено: імена учасників судового провадження, короткий зміст вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції, узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу і узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження, встановлені судом першої інстанції обставини, встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Суд апеляційної інстанції дотримався зазначених вимог закону при розгляді апеляційної скарги прокурора.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, не погоджуючись з ухваленим вироком місцевого суду, прокурор звернувся із апеляційною скаргою на це судове рішення в частині призначеного покарання ОСОБА_1 .

Переглядаючи вирок місцевого суду за апеляційною скаргою прокурора, апеляційний суд перевірив викладені у ній доводи щодо застосування ст. 69 КК України та призначення ОСОБА_1 покарання, нижче нижчої межі передбаченої санкцією статей за пред`явленим обвинуваченням, зазначив мотиви, з яких виходив при постановленні ухвали, і положення закону, якими керувався, та обґрунтовано визнав ці доводи безпідставними й залишив апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Так, апеляційний суд, погодившись із встановленими судом першої інстанції обставинами, які впливають на вид та розмір призначеного покарання, додатково в ході апеляційного розгляду встановив, що потерпілі претензій майнового та морального характеру до ОСОБА_1 не мають, та просять застосувати ОСОБА_1 найменш суворе покарання. Також було враховано, що ОСОБА_1 виріс без батьків, виховувався в інтернаті, є єдиним годувальником у сім`ї, на утриманні якого знаходиться його дружина, яка перебуває у відпустці по догляду за трьома малолітніми дітьми.

Враховано судом апеляційної інстанції і те, що місцевим судом визнані всі пом`якшуючі обставини, як такі, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та всупереч доводам прокурора правильно застосував положення ст. 69 КК України при призначенні покарання до кожного злочину окремо.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дослідивши та проаналізовавши обставини у провадження, правильно погодився з судом першої інстанції в частині призначеного засудженому ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК України. Свої висновки із цього питання суд належним чином умотивував.

З огляду на викладене, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.

Окрім того, касаційна скарга прокурора не містить доводів про невідповідність призначеного засудженому покарання ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особі засудженого внаслідок м`якості.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б безумовними підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в касаційній скарзі не наведено та колегією суддів не встановлено.

Керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК України, Суд

у х в а л и в:

Ухвалу Рівненського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у судовому провадженні в суді апеляційної інстанції, - без задоволення.

Постанова Верховного Суду є остаточною й оскарженню не підлягає.

С у д д і:

О.П. Могильний М.В. Мазур О.П. Марчук