Історія справи

Постанова

Іменем України

24 січня 2019 року

м. Київ

справа № 234/5630/17

провадження № 51-5878км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Маринича В. К.,

суддів Голубицького С. С., Огурецького В. П.,

за участю:

секретаря судового

засідання Кононської І. Є.,

прокурора Цигана Ю. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ЗемлянськогоЮ. В., який діє в інтересах засудженої ОСОБА_3, на вирок Апеляційного суду Донецької області від 11 квітня 2018 року у кримінальному провадженні № 12017050390000926 щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянки України, уродженки с. МалиТурали Тарського району Омської області Російської Федерації, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1,

засудженої за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Краматорського міського суду Донецької області від 11 вересня 2017 року ОСОБА_3 визнано винуватою і засуджено за ч. 3 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі статті 75 КК України її звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки та з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів у провадженні.

За вироком Апеляційного суду Донецької області від 11 квітня 2018 року вирок місцевого суду від 11 вересня 2017 року щодо ОСОБА_3 у частині звільнення від відбування покарання з випробуванням скасовано, ухвалено новий вирок, яким призначено їй за ч. 3 ст. 309 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. В іншій частині вирок залишено без змін.

Суд визнав ОСОБА_3 винуватою у вчиненні злочину, за який її було засуджено, за обставин, детально викладених у вироку.

Як установив суд, 20 травня 2016 року ОСОБА_3 за місцем свого проживання в домоволодінні на АДРЕСА_1 побачила на городі 30 кущів дикорослих конопель. 15 жовтня 2016 року, коли ці рослини виросли, близько 12:00 ОСОБА_3 обірвала з них листя, тим самим незаконно придбала наркотичний засіб в особливо великих розмірах, та поклала висихати в літній кухні на території домоволодіння. 25 жовтня 2016 року близько 14:00 ОСОБА_3 в літній кухні зазначеного домоволодіння розфасувала висохле листя дикорослих конопель у 23 поліетиленові пакети та одну скляну банку з написом «Майонез», які поклала зберігати в коморі будинку, де проживає, тим самим незаконно виготовила та зберігала наркотичний засіб в особливо великих розмірах без мети збуту для особистого вживання.

30 березня 2017 року в період часу з 20:50 до 21:40 під час проведення обшуку співробітники поліції в коморі будинку виявили та вилучили речовину рослинного походження масою 3730,13 г - особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс (вагою в перерахунку на суху речовину 3372,7 г), яку ОСОБА_3 незаконно умисно придбала, виготовила та зберігала в особливо великих розмірах для особистого вживання, без мети збуту.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Землянський Ю. В., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить вирок апеляційного суду змінити, призначити ОСОБА_3 покарання, не пов'язане з позбавленням волі. Зазначає, що, на його думку, місцевий суд, звільнивши ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, дійшов обґрунтованого висновку, що таке покарання відповідає вимогам статей 50, 65 КК України. Крім того, вказує, що апеляційний суд помилково вказав у вироку, що ОСОБА_3 перебуває на обліку у лікаря нарколога та вживає наркотичні речовини, а тому просить суд касаційної інстанції врахувати незадовільний стан здоров'я засудженої та пом'якшити їй покарання.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор Циган Ю. В. заперечував проти задоволення касаційної скарги.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який її засуджено, та кваліфікація її дій у касаційній скарзі захисника не оскаржуються.

Доводи захисника про суворість призначеного ОСОБА_3 покарання є непереконливими.

Так, відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи реальне покарання ОСОБА_3, апеляційний суд з достатньою повнотою врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким, особу винуватої, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, не працює, позитивно характеризується за місцем проживання, зберігала наркотичні засоби у кількості, що перевищує установлений законом особливо великий розмір, перебуває на обліку у лікаря онколога, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває. За таких умов апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання в межах санкції частини статті, за якою її визнано винуватою.

Таке покарання, на думку колегії суддів, є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.

Твердження захисника в касаційній скарзі про те, що у вироку апеляційного суду помилково зазначено, що ОСОБА_3 перебуває на обліку у лікаря нарколога та вживає наркотичні речовини, не ґрунтується на судових рішеннях та, на думку колегії суддів, не є тією обставиною, яка впливає на правильність рішення суду апеляційної інстанції, та яка є безумовною підставою для скасування судового рішення, що передбачено ст. 412 КПК України.

Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, а також те, що засуджена ОСОБА_3 вчинила тяжкий злочин у сфері обігу наркотичних засобів, колегія суддів не вбачає підстав для звільнення засудженої від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, про що порушується питання в касаційній скарзі захисника.

Оскільки в касаційній скарзі захисника ЗемлянськогоЮ. В. не наведено переконливих доводів на обґрунтування невиправданої суворості призначеного ОСОБА_3 покарання, то скарга в цій частині задоволенню не підлягає.

Вирок апеляційного суду є мотивованим та повною мірою відповідає вимогам ст. 420 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставою для зміни чи скасування вироку апеляційного суду, зокрема, й тих, на які посилається захисник у касаційній скарзі, у провадженні не встановлено.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Вирок Апеляційного суду Донецької області від 11 квітня 2018 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника Землянського Ю. В. - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

В. К. Маринич С. С. Голубицький В. П. Огурецький