Історія справи

ПОСТАНОВА

іменем України

23 червня 2020 року

м. Київ

справа № 686/4786/19

провадження № 51-1404 км20

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:

головуючої Крет Г. Р.,

суддів Голубицького С. С.,Григор`євої І. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Дегтяр Л. О.,

прокурора БраїлаІ. Г.,

захисника Черевика С. С. (у режимі відеоконференції),

засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Черевика С. С. на вирок Хмельницького апеляційного суду від 19 грудня 2019 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бахматівці Хмельницького району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 ),

засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вирокомХмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 вересня 2019 року ОСОБА_1 було засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом часткового складання цього покарання з покаранням, призначеним завироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 червня 2018 року, йому визначено остаточне покаранняу виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки та покладено на нього виконання обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.

Вирішено питання щодо речових доказів і процесуальних витрат.

ОСОБА_1 визнано винуватим у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Як установив суд, 08 лютого 2018 року близько 19:00 ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керував автомобілем «PeugeotBipper», державний номерний знак НОМЕР_1 , на передньому пасажирському сидінні якого сидівне пристебнутий ременем безпеки пасажир ОСОБА_2 Рухаючись у напрямку міста Старокостянтинова без увімкнених світлових пристроїв, за межами міста Хмельницького на 177 км+700 м автодороги Житомир-Чернівці, достовірно знаючи, що проїзна частина може бути слизькою,на пологому повороті ліворуч ОСОБА_1 не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, стану транспортного засобу, його завантаженостіта, не впоравшись з керуванням автомобіля,змінив напрямок руху праворуч, виїхав на праве узбіччя за межі автодороги, де допустив зіткнення з бетонними плитами. Своїми діями ОСОБА_1 допустив порушення п.1.3, п. 1.5,пп. «б`п. 2.3, п. 10.1,п. 12.1,пп. «а» п. 2.9, пп. «в» п. 2.3,пп. «а» п. 19.1 Правил дорожнього руху.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження, що перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті.

Хмельницький апеляційний суд 19 грудня 2019 року за апеляційною скаргою прокурора скасував вирок місцевого суду в частині призначеного покарання й ухвалив свій вирок, яким призначив ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. Також ухвалив вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 червня 2018 року виконувати самостійно.

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі захисник просить на підставах, передбачених пунктами1, 3 ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК),змінити вирок апеляційного суду і на підставі ст. 75 КК звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням. На обґрунтування своїх вимог зазначає, що апеляційний суд безпідставно призначив засудженому покарання, що слід відбувати реально, при цьому не врахував даних про особу винного, який визнав вину, щиророзкаявся, та позицію потерпілих, які просили не позбавляти його волі. Вважає, що вирок апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 420 КПК.

Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. Клопотань про його відкладення не надходило.

Позиції учасників судового провадження

У суді касаційної інстанції засуджений та його захисник підтримали касаційну скаргу, а прокурорзаперечив обґрунтованість касаційних вимог сторони захисту.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПКсуд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Подія злочину, доведеність винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні та кримінально-правова оцінка діянь за ч. 2 ст. 286 КК у касаційній скарзі не оспорюються.

Посилання захисника на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, внаслідок чого ОСОБА_1 призначено надто суворе покарання без застосування положень ст. 75 КК, є необґрунтованими.

Відповідно до положень статей 50, 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації це покарання за своїм видом і розміром повинно бути адекватним (відповідним)характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.

Як випливає зі змісту ст. 75 КК, застосування закріплених у ній правил допустиме лише за наявності обґрунтованих підстав для висновку, що виходячи з тяжкості злочину, особи винного та інших обставин кримінального провадження виправлення засудженого є можливим без ізоляції від суспільства.

У цьому кримінальному провадженні, як видно з його матеріалів, саме наведеними законодавчими приписами керувався апеляційний суд при виборі засудженому заходу примусу та порядку його відбування.

Як убачається з матеріалів провадження, прокурор, не погодившись із вироком місцевого суду, оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій скарзі він, наводячи конкретні доводи, просив скасувати згадане рішення через м`якість призначеного із застосуванням ст. 75 КК покарання і постановити новий вирок, яким обрати засудженому захід примусу, що належить відбувати реально.

Суд апеляційної інстанції, ретельно перевіривши доводи прокурора, дійшов умотивованого висновку про неможливість досягти мети покарання без ізоляції засудженого від суспільства, тому визнав рішення місцевого суду про застосування ст. 75 КК неправильним, а призначений ОСОБА_1 захід примусу м`яким.

Скасовуючи вирок місцевого суду в частині звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК й ухвалюючи новий, апеляційний суд разом із ступенем тяжкості злочину врахував те, що останній, маючи судимість, устані алкогольного сп`яніння вчинив новий злочин, унаслідок якогозагинув потерпілий.

З огляду на ці обставини в їх поєднанні з характером суспільно небезпечних дій засудженого апеляційний суд обґрунтовано вирішив, що виправлення ОСОБА_1 і попередження нових злочинів є неможливим без ізоляції від суспільства.Разом з тим, узявши до уваги всі дані про особу винного та обставини, які мають правове значення, в тому числі й ті, на які посилається захисник у касаційній скарзі, апеляційний суд призначив ОСОБА_1 покарання у мінімальних межах санкціїч. 2 ст. 286 КК.

Правових підстав вважати таке покарання явно несправедливим через суворість немає, а доводи скаржника про протилежне є непереконливими і неприйнятними.

Таким чином, Суд не вбачає підстав для пом`якшення засудженому покарання і застосування до нього ст. 75 КК, про що йдеться в поданій захисником касаційній скарзі.

Істотних порушень норм права, які були би безумовними підставами для скасування або зміни оспорюваного вироку під час касаційного розгляду кримінального провадження, не встановлено.

Тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Вирок Хмельницького апеляційного суду від 19 грудня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника Черевика С. С. - без задоволення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

Г. Р. Крет С. С. Голубицький І. В. Григор`єва