Історія справи

Постанова

Іменем України

22 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 159|1592|17

провадження № 51-4215км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Маринича В. К.,

суддів Марчук Н. О., Макаровець А. М.,

за участю:

секретаря судового засідання Кононської І. Є.,

прокурора Опанасюка О. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на вирок Апеляційного суду Волинської області від 29 листопада 2017 року в кримінальному провадженні № 12017030110000669 щодо

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,

засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13 липня 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки та покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.

Вироком Апеляційного суду Волинської області від 29 листопада 2017 року апеляційну скаргу прокурора задоволено частково. Вирок місцевого суду в частині призначеного покарання скасовано, призначено ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді арешту на строк 3 місяці. В решті вирок залишено без змін.

Як установив суд, 18 березня 2017 року близько 16:00 ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в приміщенні квартири на АДРЕСА_2, скориставшись тим, що господар після спільного розпивання з ним спиртних напоїв заснув, таємно викрав зі столу планшетний комп'ютер марки «Samsung SM-T561N ZNA» з картою пам'яті марки «Transcend micro SDHC» та чохлом для планшетів марки «BELK Tab E 9,6 ''Black (SM-T561N), чим завдав ОСОБА_2 майнової шкоди на загальну суму 6 548 грн 90 коп.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого внаслідок м'якості, просить скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції.

За твердженнями скаржника, суд апеляційної інстанції, призначаючи покарання ОСОБА_1, не дав належної оцінки тому, що ОСОБА_1, будучи засудженим за умисні злочини проти власності, знову вчинив новий злочин в стані алкогольного сп'яніння, що свідчить про небажання ОСОБА_1 ставати на шлях виправлення. Вказує про те, що місцевий суд належним чином не сформулював обвинувачення за ч. 2 ст. 185 КК України, а апеляційний суд, в свою чергу, не виправив допущене порушення судом першої інстанції, натомість ухвалив вирок, який не відповідає вимогам ст. 420 КПК України, зокрема не вказав на кваліфікуючу ознаку повторність.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор Опанасюк О. В. просив задовольнити касаційну скаргу, скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суду апеляційної інстанції.

Мотиви Суду

Відповідно до вимог ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у межах касаційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, в касаційному порядку не оспорюються.

Твердження прокурора, викладені в його касаційній скарзі, щодо невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м'якості, заслуговують на увагу.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а при його призначенні суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Так, апеляційний суд, призначаючи ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України , врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, дані про особу винуватого, який за місцем проживання характеризується позитивно, хоча раніше судимий за аналогічні злочини, в тому числі пов'язані з насильством. Обставинами, що пом'якшують покарання, апеляційний суд врахував щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування спричиненої шкоди, що полягають у повному визнанні ним своєї вини у вчиненому кримінальному правопорушенні, детальній розповіді про обставини вчинення ним крадіжки, вказівки місцезнаходження викраденого майна, викупу майна з ломбарду і передачі слідчому для повернення потерпілій. Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнав вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи наведені обставини, апеляційний суд, призначаючи ОСОБА_1 мінімальне покарання, передбачене санкцією статті, дійшов висновку, що таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення, перевиховання ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових злочинів.

З урахуванням конкретних обставин провадження та даних про особу засудженого, а саме того, що останній неодноразово засуджувався за вчинення корисливих злочинів, в тому числі і до покарання у виді позбавлення волі, проте не зробив належних висновків та не став на шлях виправлення, Суд уважає слушними твердження прокурора про те, що призначене ОСОБА_1 покарання у виді арешту у мінімальному розмірі, передбаченому кримінальним законом - на строк 3 місяці - не відповідає тяжкості вчиненого злочину, та є невиправдано м'яким.

При цьому суд апеляційної інстанції у своїй ухвалі не навів переконливих доводів того, що призначене ОСОБА_1 покарання у виді 3 місяців арешту буде сприяти виправленню засудженого і попередженню вчинення ним нових злочинів.

Крім того, місцевий суд при викладенні фактичних обставин щодо вчинення засудженим ОСОБА_1 крадіжки та кваліфікації його дії за вчинення цього правопорушення, помилково не вказав кваліфікуючу ознаку -повторність. Під час апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції вказаної помилки не усунув.

Вирок суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 420 КПК України.

Зважаючи на наведене, відповідно до вимог частини 1, 3 ст. 438 КПК України у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю призначеного судом покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі засудженого, вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1. підлягає скасуванню, а кримінальне провадження призначенню на новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

При новому апеляційному розгляді суду належить врахувати викладене в постанові, повно й всебічно з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального закону постановити законне та обґрунтоване судове рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, задовольнити.

Вирок Апеляційного суду Волинської області від 29 листопада 2017 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

В. К. Маринич Н. О. Марчук А. М. Макаровець