Історія справи

Постанова

Іменем України

22 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 742/1038/17

провадження № 51-1258 км 18

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючого Остапука В. І.,

суддів Білик Н. В., Кишакевича Л. Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання Бацури О. О.,

прокурора Ємця І. І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 03 липня 2017 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017270210000054, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 квітня 2017 року ОСОБА_1 засуджено: за ч. 1 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі; за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі; за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік обмеження волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Вироком вирішено цивільні позови потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, питання процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 03 липня 2017 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку ОСОБА_1 засуджено за те, що він, 28 грудня 2016 року в дообідній час, прибув до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що на АДРЕСА_2, звідки таємно викрав належне ПП ОСОБА_6 майно на загальну суму 838 грн.

09 січня 2017 року приблизно о 23.00 год. ОСОБА_1, проникнувши до приміщення майстерні на АДРЕСА_3 повторно таємно викрав належне ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 майно на загальну суму 18530, 75 грн.

30 січня 2017 року в дообідній час ОСОБА_1, перебуваючи в квартирі ОСОБА_4, що знаходиться на АДРЕСА_4, де він тимчасово проживав, повторно таємно викрав належне останній майно на загальну суму 2028 грн. Крім того, за аналогічних обставин ОСОБА_1 повторно таємно викрав належне ОСОБА_4 майно на загальну суму 1500 грн. в дообідній час в період з 02 по 03 лютого 2017 року; на загальну суму 3656, 88 грн. в дообідній час в період з 04 по 07 лютого 2017 року; на загальну суму 2298, 04 грн. в дообідній час в період з 08 по 18 лютого 2017 року.

31 січня 2017 року ОСОБА_1 у м. Прилуки знайшов медичний шприц, наповнений рідиною коричневого кольору, забрав його та зберігав при собі з метою подальшого вживання без мети збуту. Цього ж дня зазначений шприц з рідиною був виявлений та вилучений працівниками правоохоронного органу під час затримання ОСОБА_1 та згідно з висновком експерта № 132 від 17 лютого 2017 року він містив у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, масою 0, 045 г в перерахунку на суху речовину.

02 лютого 2017 року приблизно о 11.00 год. ОСОБА_1, проникнувши до підвального приміщення на АДРЕСА_5 повторно таємно викрав належне ОСОБА_5 майно на загальну суму 766, 8 грн.

08 лютого 2017 року приблизно о 18.00 год. ОСОБА_1 повторно таємно викрав з під'їзду будинку на АДРЕСА_6 належне ОСОБА_9 майно на загальну суму 886, 5 грн.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції з підстав невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінальних правопорушень та особі засудженого внаслідок м'якості та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що апеляційний суд, переглядаючи справу за апеляційною скаргою прокурора, всупереч вимогам ст. 419 КПК України, не перевірив належним чином доводів апеляційної скарги про те, що обраний судом першої інстанції розмір покарання ОСОБА_1 не сприятиме його виправленню та попередженню вчиненню нових злочинів з огляду на наявні в справі дані про особу останнього, а також тяжкість вчинених злочинів та кількість епізодів злочинної діяльності. Крім того, не погоджується з обраним принципом визначення остаточного покарання, передбаченого ст. 70 КК України, оскільки на його думку, враховуючи конкретні обставини справи, характер суспільних відносин, у сфері яких вчинено кримінальні правопорушення, суду слід було призначити остаточне покарання із застосуванням принципу часткового складання.

Під час касаційного розгляду прокурор підтримав касаційну скаргу сторони обвинувачення та просив її задовольнити.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Винуватість ОСОБА_1 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, доведеність цього обвинувачення та кваліфікація діянь за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 та ч. 1 ст. 309 КК України в касаційній скарзі не оспорюються.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.

Частиною 1 ст. 70 КК України визначено, що при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Як убачається зі справи, призначаючи ОСОБА_1 покарання суд першої інстанції врахував характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини вчинення та їх наслідки, дані про особу засудженого, який в минулому судимим не був, негативно характеризувався за місцем проживання, на спеціальних обліках не перебував, однак згідно з медичним висновком амбулаторного обстеження особи страждає поєднаним вживанням наркотиків та алкоголю.

Врахувавши все наведене в своїй сукупності, а також визнавши обставинами, які пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій статей, за якими його засуджено та, відповідно до вимог ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначив засудженому остаточне покарання.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши доводи апеляційної скарги прокурора щодо необхідності, на його думку, призначення засудженому більш суворого покарання та застосування при визначенні остаточного покарання принципу часткового складання покарань, відповідно до вимог ст. 419 КПК України, прийняв правильне рішення про безпідставність вимог прокурора та обґрунтовано визнав їх такими, що задоволенню не підлягають.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що доводи касаційної скарги прокурора є аналогічними за своїм змістом доводам його апеляційної скарги. Постановлена за результатами розгляду апеляції засудженого ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

З призначеним ОСОБА_1 покаранням, а також з обраним принципом визначення остаточного покарання погоджується і суд касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для задоволення касаційної скарги прокурора немає.

Таких порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б істотними у справі колегією суддів не встановлено, а тому підстав, передбачених ст. 438 КПК України для скасування оскаржуваного судового рішення та задоволення касаційних вимог прокурора немає.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, колегія суддів

ухвалила:

Ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 03 липня 2017 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

В. І. Остапук Н.В. Білик Л. Ю. Кишакевич