Історія справи

Постанова

іменем України

21 березня 2019 р.

м. Київ

справа № 227/4195/17

провадження № 51-8181км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого - Ємця О.П.,

суддів: Кравченка С.І., Білик Н.В.,

секретаря судового засідання Гапона В.О.,

за участю:

прокурора Пантєлєєвої А. С.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Донецької області на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 29 травня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017050230001883, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30 січня 2018 року задоволено клопотання прокурора і звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК

України, на підставі ч. 4 ст. 307 КК України, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 - закрито.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 29 травня 2018 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30 січня 2018 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Згідно ухвали районного суду, ОСОБА_1 улітку 2015 року, у денний час доби, на пасовищі в с. Криворіжжя Добропільського району Донецької області зірвав 6 кущів дикорослої коноплі та переніс до господарської споруди за місцем свого проживання, де став зберігати для власного вживання.

03 листопада 2017 року в період часу з 15.14 год. до 16.20 год. під час обшуку домоволодіння по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 самостійно, добровільно виніс із господарської споруди розташованої на території даного домоволодіння 6 кущів дикорослої коноплі, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, масою в перерахунку на суху речовину 210,24 г., які видав працівникам поліції.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Не погоджується з рішенням місцевого суду в частині закриття кримінального провадження. Вважає, що апеляційний суд, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, не навів підстав, з яких апеляційну скаргу визнав необґрунтованою. Окрім того, з достатньою повнотою не перевірив докази, які свідчили про сприяння ОСОБА_1 у розкритті злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, а обмежився лише формальним перерахуванням підстав для звільнення, на які посилався суд першої інстанції.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор Пантєлєєва А. С. вважала касаційну скаргу необґрунтованою та просила її залишити без задоволення.

Мотиви суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Кримінально-правова оцінка діянь ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України у касаційній скарзі прокурора не оспорюється.

Доводи касаційної скарги прокурора про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме щодо невідповідності ухвали суду апеляційної інстанції вимогам ст. 419 КПК України, є безпідставними.

Зі змісту положень ч. 2 ст. 418, ст. 419 КПК України вбачається, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, наводяться докази, що спростовують її доводи.

Суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження, за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу місцевого суду, належним чином перевірив доводи про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та про істотне порушення вимог кримінально процесуального закону, і відмовив у задоволенні поданої скарги, мотивувавши своє рішення, та зазначив підстави, з яких апеляційна скарга визнана необґрунтованою .

Що ж стосується доводів прокурора про порушення щодо ОСОБА_1 загальних засад звільнення від кримінальної відповідальності, то вони, на думку колегії суддів, є безпідставними.

Відповідно до ч. 4 ст. 307 КК України, особа, яка добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги і вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю злочинів, пов'язаних з їх незаконним обігом, звільняється від кримінальної відповідальності за їх незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання (ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України).

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, прокурор, встановивши на стадії досудового розслідування, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України і наявні підстави для звільнення його від кримінальної відповідальності, звернувся до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 307 КК України.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, з`ясував позиції прокурора, підозрюваного і його захисника, які підтримали клопотання, встановив, що ОСОБА_1 добровільно видав працівникам поліції наркотичний засіб, вказав джерело його походження, місце зберігання, сприяв у розкритті злочину, та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення клопотання прокурора щодо звільнення ОСОБА_1 від

кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 307 КК України та закриття кримінального провадження.

Апеляційний суд, переглянувши справу в апеляційному порядку, обґрунтовано залишив ухвалу районного суду без зміни, зазначивши в ухвалі підстави прийняття такого рішення.

При цьому, спростовуючи доводи апеляційної скарги прокурора про відсутність в діях ОСОБА_1 такої обов'язкової умови звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 307 КК України як добровільна здача наркотичного засобу, оскільки він видав наркотичний засіб під час обшуку під впливом зовнішніх факторів, апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що ухвалою слідчого судді надано дозвіл на обшук лише на території земельної ділянки, яка відноситься до домоволодіння ОСОБА_1, проте він сам виніс із господарського приміщення 6 рослин дикорослої коноплі, що свідчить про його добровільну здачу наркотичного засобу, з чим погоджується й колегія суддів.

Що стосується доводів прокурора про те, що умовою звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 307 КК України є сприяння у розкритті двох і більше злочинів, а також сприяння у розкритті інших злочинів, а не тих, в яких обвинувачується особа, то вони не ґрунтуються на законі.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би перешкодили чи могли перешкодити суду повно й усебічно розглянути провадження і постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, у матеріалах провадження під час касаційного розгляду в межах, визначених ст. 433 КПК України, не встановлено.

Ураховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення касаційної скарги прокурора відсутні.

Керуючись ст. ст. 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд

у х в а л и в:

Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 29 травня 2018 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді

О.П. Ємець С.І. Кравченко Н. В. Білик