Історія справи

Постанова

Іменем України

20 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 555/2369/17

провадження № 51-6422км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Маринича В. К.,

суддів Марчук Н. О., Огурецького В. П.,

за участю:

секретаря судового засідання Кононської І. Є.,

прокурора Ємця І. І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 на ухвалу судді Апеляційного суду Рівненської області від 13 березня 2018 року у кримінальному провадженні № 12017180060000498.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Березнівського районного суду Рівненської області від 16 січня 2018 року ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

16 лютого 2018 року потерпілий ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на зазначений вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2

Суддя апеляційного суду ухвалою від 13 березня 2018 року відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 на вирок Березнівського районного суду Рівненської області від 16 січня 2018 року щодо ОСОБА_2 Своє рішення суддя апеляційного суду обґрунтував тим, що потерпілим вирок оскаржено виключно з підстав, з яких він не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 КПК України, оскільки судовий розгляд було проведено згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, порушує питання про скасування ухвали судді апеляційного суду від 13 березня 2018 року та призначення нового розгляду провадження у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що судом апеляційної інстанції було помилково зазначено, що вирок місцевого суду оскаржувався лише з підстав неповноти судового розгляду щодо встановлення дійсного ступеня тяжкості отриманих тілесних ушкоджень, та не враховано, що рішення суду оскаржувалося ще й з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме ч. 3 ст. 349 КПК України.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор Ємець І. І. вважає касаційну скаргу потерпілого необґрунтованою.

Мотиви Суду

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Проте ухвала апеляційного суду цим вимогам закону не відповідає.

Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 394 КПК України судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 цього Кодексу.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що на вирок Березнівського районного суду Рівненської області від 16 січня 2018 року щодо ОСОБА_2 потерпілим ОСОБА_1 подана апеляційна скарга. Обґрунтовуючи своє прохання про скасування вироку місцевого суду, потерпілий вказав на допущене судом першої інстанції істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме на те, що суд не з'ясував його позиції щодо можливості розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_2 у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України та не роз'яснив йому наслідки такого розгляду. Також потерпілий вказував на необхідність під час нового судового розгляду встановити дійсний ступінь тяжкості отриманих ним тілесних ушкоджень.

Однак суддя апеляційного суду, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, вказав про безпідставність тверджень потерпілого щодо порушення судом вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, з посиланням на матеріали кримінального провадження, що відповідно до змісту Глави 31 цього кодексу можна було зробити лише під час апеляційного розгляду, тобто після відкриття апеляційного провадження. А в іншій частині доводів апеляційної скарги вказав, що вони не можуть бути предметом перегляду суду апеляційної інстанції на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України.

Таким чином, відмовивши у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд порушив вимоги кримінального процесуального закону. Зазначені порушення є істотними, оскільки перешкодили ухваленню законного і обґрунтованого судового рішення.

За таких обставин, касаційна скарга потерпілого ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого апеляційному суду необхідно ухвалити рішення з дотриманням статей 370, 399 КПК України.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу судді Апеляційного суду Рівненської області від 13 березня 2018 року скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

В. К. Маринич Н.О. Марчук В.П. Огурецький