Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 378/1005/20

провадження № 51-4032км23

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:

головуючогоОСОБА_1 ,суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,розглянув у судовому засіданні касаційні скарги прокурора, яка брала участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на ухвалу Київського апеляційного суду від 13 квітня 2023 року щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Розкішна Київської обл., жителя АДРЕСА_1Обставини справи

1. Вироком Ставищенського районного суду Київської області від 24 січня 2023 року ОСОБА_8 засуджено за частиною 2 статті 125 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. Відповідно до статті 75 КК його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік з покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 частини 1 та пунктом 2 частини 3 статті 76 КК.

2. Суд визнав доведеним, що 03 січня 2020 року близько 14:00 ОСОБА_8 , перебуваючи на території автозаправного комплексу ТОВ «Глуско Рітейл», на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин кулаком руки наніс удар в обличчя ОСОБА_7 та удари в голову ОСОБА_6 , заподіявши останнім легких тілесних ушкоджень.

3. За цивільними позовами потерпілих з ОСОБА_8 стягнуто відшкодування матеріальної та моральної шкоди в розмірах, вказаних у вироку суду.

4. Апеляційний суд оскарженою ухвалою скасував вирок, на підставі пункту 2 частини 1 статті 49 КК звільнив ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності і закрив кримінальне провадження.

Вимоги і доводи касаційної скарги

5. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на пункт 1 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить оскаржуване рішення змінити та цивільні позови потерпілих про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.

6. Потерпілі, посилаючись на пункти 1, 2 частини 1 статті 438 КПК, просять скасувати оскаржувану ухвалу та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

7. Прокурор та потерпілі вважають, що, закриваючи кримінальне провадження у зв`язку зі звільненням ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності, апеляційний суд не вирішив питання щодо цивільних позовів потерпілих. Потерпілі також вважають, що апеляційний суд не взяв до уваги зупинення перебігу строків давності через неодноразове оголошення його у розшук.

8. ОСОБА_8 подав письмове заперечення на касаційні скарги прокурора та потерпілих, просив залишити оскаржуване рішення без зміни.

Позиції учасників касаційного розгляду

9. Прокурор підтримала доводи касаційних скарг та просила їх задовольнити.

10. Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 надіслали клопотання про розгляд справи без їх участі та участі їх представників, свої касаційні скарги підтримали, просили задовольнити.

11. ОСОБА_8 надіслав заяву про розгляд справи без його участі, просив залишити оскаржуване рішення без зміни.

Оцінка Суду

12. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені в скарзі доводи, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а касаційні скарги потерпілих - частковому задоволенню.

13. Потерпілі вважали, що факт ухилення ОСОБА_8 від суду перешкоджав звільненню його від кримінальної відповідальності, а тому апеляційний суд прийняв рішення всупереч вимогам кримінального закону.

14. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 49 КК особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки. Частина 2 цієї статті передбачає, що перебіг давності зупиняється, якщо така особа ухилилася від досудового розслідування або суду. У разі ухилення від суду строк давності подовжується на період такого ухилення.[1]

15. Колегія суддів не погоджується з висновком апеляційного суду про те, що у справі відсутні докази того, що ОСОБА_8 ухилявся від суду і перебіг давності зупинявся. Матеріали справи свідчать, що під час розгляду справи в суді першої інстанції його було неодноразово оголошено у розшук у зв`язку з неявкою у судові засідання.

16. Так, ухвалами Ставищенського районного суду Київської області від 01 листопада, 14 грудня 2022 року та 05 січня 2023 року він був оголошений у розшук, а кримінальне провадження зупинено. Ухвалами від 17 листопада 2022 року, 05 та 24 січня 2023 року провадження у справі відновлювалось. Загалом період, протягом якого він перебував у розшуку, складає 60 днів.

17. Проступок вчинено ОСОБА_8 03 січня 2020 року, строк давності, з урахуванням періоду ухилення від суду, сплив 03 березня 2023 року.

18. Таким чином, оскільки строк давності притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності, з урахуванням періоду його ухилення від суду, на момент прийняття рішення апеляційним судом сплив, а він подав клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, апеляційний суд був зобов`язаний прийняти рішення про звільнення від кримінальної відповідальності.

19. Тому Суд відхиляє цей довід потерпілих.

20. Суд вважає обґрунтованими доводи касаційних скарг про те, що апеляційний суд порушив процесуальний закон, оскільки не вирішив цивільні позови потерпілих.

21. Звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 КПК не звільняє таку особу від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.

22. Відповідно до положень частини 1 статті 129 КПК вирішення цивільного позову по суті заявлених вимог можливо лише у разі ухвалення обвинувального вироку або постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру[2].

23. Тому в разі закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку позивач вправі вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства.

24. Однак суд апеляційної інстанції у своєму рішенні не зазначив про залишення цивільного позову без розгляду та про можливість потерпілим звернутися до суду з цивільним позовом у порядку цивільного судочинства.

25. У зв`язку з цим, Суд вважає, що ухвала апеляційного суду підлягає зміні в цій частині.

На підставі викладеного, керуючись статтями 433 434 436 438 441 442 КПК, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити, касаційні скарги потерпілих задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 13 квітня 2023 року щодо ОСОБА_8 змінити.

Цивільні позови ОСОБА_7 та ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

[1] Постанова від 02 лютого 2023 року у справі № 735/1121/20, https://reyestr.court.gov.ua/Review/108960086

[2] Постанова від 10 серпня 2021 року у справі № 161/694/20, https://reyestr.court.gov.ua/Review/99009862;