Історія справи

Постанова

Іменем України

18 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 397/369/17

провадження № 51- 2009 км 18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Кишакевича Л.Ю.,

суддів Щепоткіної В.В., Яковлевої С.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Кириленка М.О.,

прокурора Віргізової Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 15 травня 2017 року про повернення апеляційної скарги на вирок Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 22 березня 2017 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 22 березня 2017 року затверджено угоду про визнання винуватості між прокурором відділу прокуратури Кіровоградської області з питань нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби і обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яких визнано винними за ч. 2 ст. 307 КК та призначено їм покарання із застосування ст. 69 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років, кожному. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК.

Не погоджуючись з вказаним вироком, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою про його перегляд у зв'язку з тим, що в силу п. 3 ч. 7 ст. 474 КПК суд не мав права затверджувати угоди про визнання винуватості ОСОБА_2 та ОСОБА_3, оскільки їх умови порушували права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 15 травня 2017 року на підставі положень п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто у зв'яжу з тим, що вона подана особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

Вимоги касаційної скарги та узгоджені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. На обґрунтування своїх вимог зазначає, що повертаючи апеляційну скаргу на вирок суду про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_2 і ОСОБА_3, апеляційний суд незаконно позбавив його права на оскарження судового рішення, яке прямо зачіпає його права та інтереси. Зазначає, що в оскаржуваному вироку безпідставно констатовано його винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК у співучасті з ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні не підтримала касаційну скаргу та просила ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.

Мотиви Суду

Заслухавши учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та доводи викладені у касаційній скарзі, суд дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до приписів ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з вимогами п.1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Право особи на апеляційне оскарження спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому КПК.

Як убачається з мотивувальної частини ухвали судуапеляційної інстанції, рішення про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 було прийнято на підставіп. 2ч. 3 ст. 399 КПК.

Так, зокрема, своє рішення апеляційний суд обґрунтував тим, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 394 КПК вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений обвинуваченим, його захисником виключно з підстав, передбачених законом, а тому обвинувачений ОСОБА_1, угода з яким не досягнута у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відповідно до ст. 394 КПК, не є тією особою, яка має право подавати апеляційну скаргу на вирок суду першої інстанції щодо останніх.

Втім, ст. 393 КПК визначено перелік суб'єктів оскарження судових рішень в апеляційному порядку, де положеннями п. 10 ч. 1 цієї статті, наділяється таким правом «інші особи» у випадках, передбачених КПК, за умови, що судове рішення стосується їх прав, свобод та інтересів.

Згідно правового висновку Верховного Суду України викладеного в постанові від 03 березня 2016 року № 347 кс 15 особа, яка хоч і не була визнана учасником кримінального провадження, але у судовому рішенні констатувалася її співучасть у вчиненому злочині, або таку особу є можливість ідентифікувати, вправі захищати свої права, свободи та інтереси, яких стосується вирок у даному провадженні, шляхом звернення до апеляційної інстанції з його оскарженням.

Таким чином, враховуючи те, що у вироку Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 22 березня 2017 року прямо зазначено про вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за попередньою змовою із ОСОБА_1, суд першої інстанції фактично зробив висновок про винуватість останнього у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК.

За таких обставин очевидним є те, щообвинувачений ОСОБА_1, хоча і не є особою, з якою досягнута угода у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3, проте даний вирок стосується його прав, свобод та інтересів, а тому він має право на його апеляційне оскарження.

Виходячи з наведеного, рішення судді апеляційного суду про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК, є необгрунтованим, таким що позбавляє особу інтересів якої стосується судове рішення права на його апеляційне оскарження і значно обмежує права сторін кримінального провадження на доступ до правосуддя.

За таких обставин, ухвала апеляційного суду постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і підлягає скасуваннюіз призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, під час якого суду необхідно ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення із дотриманням вимог кримінального процесуального закону.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України № 2147- VIII від 03 жовтня 2017 року,

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 15 травня 2017 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 на вирок Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 22 березня 2017 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню

не підлягає.

Судді:

Л.Ю. Кишакевич В.В. Щепоткіна С.В. Яковлева