Історія справи

Постанова

Іменем України

18 березня 2020 року

м. Київ

справа № 748/131/18

провадження № 51-4880км19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Іваненка І.В.,

суддів Анісімова Г.М., Булейко О.Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Швидченко О.В.,

прокурора Чабанюк Т.В.,

засудженого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_1 ,

захисника Петрусєвича В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 26 червня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017270270000520, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Мена Чернігівської області, зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 13 липня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Стягнуто з нього на користь потерпілого ОСОБА_2 737,10 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 30 000 грн - моральної шкоди.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 25 квітня 2018 року приблизно о 09:00, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_1 , під час сварки на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з метою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень умисно завдав ОСОБА_2 не менше одного удару рукою в голову, чим спричинив останньому тяжкі тілесні ушкодження.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 26 червня 2019 року апеляційну скаргу захисника в інтересах ОСОБА_1 задоволено частково. Вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 13 липня 2018 року щодо ОСОБА_1 змінено.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України. В іншій частині вирок залишено без змін.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину та правильності кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 121 КК України,ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через м`якість.

Свою позицію прокурор обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано дійшов висновку про можливість звільнення засудженого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, врахувавши лише дані про його особу, хоча ці дані вже були враховані судом першої інстанції під час призначення мінімального покарання, передбаченого санкцією частини статті, за якою його засуджено. Будь-яких інших даних, які б давали підстави для застосування до ОСОБА_1 положень ст. 75 КК України, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Крім цього, прокурор зазначає, що поза увагою суду апеляційної інстанції залишилось те, що ОСОБА_1 вчинив умисний тяжкий злочин, який посягає на здоров`я особи, вини у вчиненому не визнав, не розкаявся, завданої шкоди не відшкодував. Також вважає, що суд проігнорував позицію потерпілого, який наполягав на тому, що призначене судом першої інстанції покарання у виді позбавлення волі, яке потрібно відбувати реально, є обґрунтованим і достатнім.

Враховуючи викладене, прокурор вважає, що суд апеляційної інстанції, звільнивши ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, належним чином свого рішення не мотивував, застосував закон, який не підлягав застосуванню, що призвело до призначення м`якого покарання.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор вважає, що касаційна скарга є обґрунтованою, та просить її задовольнити.

Захисник та засуджений заперечили проти касаційної скарги прокурора.

Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПКУкраїни суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 121 КК України в касаційній скарзі прокурора не оспорюються.

Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Згідно з положеннями ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, який згідно з вимогами ст. 12 КК України є тяжким і за який передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

Суд першої інстанції, призначаючи засудженому покарання, вказав на відсутність обставин, які обтяжують чи пом`якшують покарання; врахував, що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні двох малолітніх дітей, за місцем проживання характеризується посередньо, проходить військову службу за контрактом, має відзнаки. Також суд врахував думку потерпілого, який наполягав на призначенні обвинуваченому покарання, пов`язаного з позбавленням волі.

Виходячи з цих обставин, суд першої інстанції призначив ОСОБА_1 мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 121 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Переглядаючи вирок за апеляційною скаргою захисника Матроса І.В. в інтересах ОСОБА_1 , апеляційний суд, пославшись на ті ж обставини, які врахував суд першої інстанції під час визначення засудженому виду і розміру покарання, дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання на підставі положень ст. 75 КК України.

Однак апеляційний суд свого рішення про звільнення засудженого від відбування покарання належним чином не мотивував, не обґрунтував підстав, з огляду на які він дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання, враховуючи характер вчиненого злочину проти життя та здоров`я людини, а також поведінку засудженого після його вчинення, зокрема те, що засуджений вини не визнав, не розкаявся, заподіяної шкоди не відшкодував.

З урахуванням викладеного, на думку колегії суддів, застосування щодо ОСОБА_1 положень ст. 75 КК України за встановлених фактичних обставин та даних про особу засудженого є необґрунтованим і таким, що не сприяє меті покарання, а саме виправленню засудженого і попередженню вчинення ним нових злочинів.

Враховуючи указане вище, касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_1 - скасуванню з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме положень ст. 75 КК України, з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду необхідно врахувати наведене й ухвалити законне та справедливе рішення.

Керуючись статтями 412, 413, 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 26 червня 2019 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

І.В. Іваненко Г.М. Анісімов О.Л. Булейко