Історія справи

Постанова

Іменем України

15 листопада 2022року

м. Київ

справа № 216/221/21

провадження № 51- 125 км22

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_3.,

суддів ОСОБА_4., ОСОБА_5 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_6.,

прокурора ОСОБА_7.

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_8. на вирок Дніпровського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ), раніше неодноразово судимого, останнього разу: 05.11.2018 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 2 ст. 190 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 3 місяці 10 днів. Звільнений 25.11.2019 року по відбуттю строку покарання; 28.09.2020 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК звільнений від відбування призначеного судом покарання з випробуванням та іспитовим строком тривалістю 2 роки,

- у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 лютого 2021 року ОСОБА_2 визнано винуватим за ч. 1 ст. 309 КК і призначено йому покарання у виді 3 років обмеження волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупності злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за цим вироком, більш суворим покаранням за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.09.2020 року, призначено ОСОБА_2 остаточне покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Згідно зі ст. 75 КК ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки та покладенням відповідних обов`язків.

Згідно з вироком, ОСОБА_2 визнано винним в тому, що він 08 жовтня 2020 року, приблизно о 13:30 год. на вул. Першотравнева, що в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, поблизу нежитлового будинку №11 знайшов поліетиленовий пакет з фіксатором з канабісом всередині та поклав його до кишені штанів, тим самим незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, який з того моменту став незаконно зберігати при собі, без мети збуту. Далі, того ж дня, 08 жовтня 2020 року, в період часу з 14:43 год. по 14:57 год. ОСОБА_2 , будучи зупиненим працівниками поліції за підозрою у причетності до вчинення кримінального правопорушення, знаходячись біля буд. 1 на вул. Першотравнева, що в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, в присутності двох понятих, видав працівникам поліції наявний при собі пакет з особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонений - канабісом, маса якого в перерахунку на суху речовину становила 5,196 г.

Таким чином, ОСОБА_2 незаконно придбав, зберігав особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс масою 5,196 г, без мети збуту для власного вживання.

Вироком Дніпровського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року апеляційну скаргу прокурора задоволено. Вирок Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 лютого 2021 року щодо ОСОБА_2 в частині призначення покарання - скасовано. ОСОБА_2 призначено покарання за ч. 1 ст. 309 КК у виді обмеження волі на строк 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 71 КК, за сукупністю вироків, до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.09.2020 року та остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць. В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційній скарзі захисник просить змінити вирок апеляційного суду в частині призначення покарання, звільнивши ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК з випробуванням та іспитовим строком 3 роки з покладенням відповідних обов`язків. При цьому захисник посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що потягнуло за собою невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та даним про особу засудженого через суворість.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а вирок апеляційного суду без зміни.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Доведеність винуватості засудженого ОСОБА_2 та кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 309 ККу касаційній скарзі захисника не оспорюються, а тому не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Доводи касаційної скарги захисника щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, що потягнуло невідповідність призначеного ОСОБА_2 покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого через суворість та необхідність звільнення засудженого від призначеного покарання на підставі та ст. 75 КК, є необґрунтованими.

Відповідно до положень ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з вимогами статей 50 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути співмірним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Згідно приписів ст. 75 КК якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 за апеляційною скаргою прокурора дійшов правильного висновку, що суд першої інстанції безпідставно звільнив ОСОБА_2 від відбування покарання з випробовуванням, застосувавши до нього положення ст. 75 КК, що призвело до неправильного застосування цим судом закону України про кримінальну відповідальність та потягнуло за собою невідповідність призначеного засудженому покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі через м`якість.

На думку касаційного суду, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, належних висновків для себе не зробив та під час іспитового строку за попереднім вироком знову вчинив умисний злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК, таке рішення суду апеляційної інстанції про неможливість застосування положень ст. 75 КК та звільнення засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробовуванням, є законним та обґрунтованим.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що призначене ОСОБА_2 покарання без звільнення від його відбування на підставі ст. 75 КК, є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення засудженого, відповідає меті покарання, є співмірним характеру вчиненого діяння та його наслідкам. Крім того, воно відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним статтями 50 65 КК. Підстав вважати таке покарання явно несправедливим через суворість колегія суддів не вбачає.

Оскільки кримінальний закон застосовано правильно, а призначене покарання відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого, касаційну скаргу захисника необхідно залишити без задоволення, а вирок суду апеляційної інстанції - без зміни.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК,

ухвалив:

вирок Дніпровського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_8. без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню

не підлягає.

Судді:

ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5