Історія справи

Постанова

Іменем України

14 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 704/258/17

провадження № 51-8411км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

Головуючого Марчука О.П.,

суддів Могильного О.П., Наставного В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Анзійчук Ю.В.,

прокурора Рибачук Г.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок Апеляційного суду Черкаської області від 23 травня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016250240000073, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Тальне Черкаськоїобласті, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Тальнівського районного суду Черкаської області від 29 січня

2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки.

Звільнено ОСОБА_1 відповідно до п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від відбування призначеного йому покарання.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 19 лютого 2016 року приблизно о 16:30, керуючи автомобілем CITROEN Berlingo, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі Тальне-Криві Коліна,

в порушення вимог п.п. 2.3 б), 12.1 Правил дорожнього руху України, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, під час руху по проїзній частині автодороги не врахував дорожню обстановку, особливості вантажу, що перевозиться, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно ним керувати, змінив напрямок руху вліво, виїхав на ліве узбіччя, після чого з'їхав у лівий кювет відносно свого напрямку руху, при цьому декілька раз перевернувшись.

Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди пасажир вказаного автомобіля ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження від яких помер.

Вироком Апеляційного суду Черкаської області від 23 травня 2018 року вирок Тальнівського районного суду Черкаської області від 29 січня

2018 року в частині призначеного ОСОБА_1 покарання та звільнення від його відбування скасовано. Постановлено свій вирок, яким визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій засудженого, порушує питання про скасування вироку апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого через м'якість. Вважає, що вирок апеляційного суду належним чином не мотивований та не відповідає вимогам

ст. 370 КПК України.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор підтримала касаційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви Суду

Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 286 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Стосовно доводів прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та м'якості покарання призначеного

ОСОБА_1 у зв'язку з його звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, колегія суддів вважає їх обґрунтованими.

Відповідно до положень ст.ст. 370, 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення, необхідності застосування більш суворого покарання, у разі скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції або ж у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання. При цьому, таке рішення апеляційного суду має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Проте, суд апеляційної інстанції зазначених вимог кримінального процесуального закону не дотримався з огляду на наступне.

Так, не погоджуючись з вироком районного суду від 29 січня 2018 року, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та м'якість покарання призначеного ОСОБА_1 у зв'язку з його звільненням на підставі

ст. 75 КК України від відбування призначеного основного покарання з випробуваннямі звільнення від його відбування на підставі Закону України

«Про амністію у 2016 році», порушує питання про скасування вироку місцевого суду щодо ОСОБА_1 в частині призначеного йому покарання та звільнення останнього від відбування покарання і постановлення апеляційним судом свого вироку з призначенням останньому більш суворого покарання.

Апеляційний суд, розглянувши провадження за апеляційною скаргою прокурора, хоча і скасував вирок районного суду в частині призначеного покарання та в частині звільнення ОСОБА_1 на підставі Закону України «Про амністію у

2016 році» від відбування покарання, і ухвалив свій вирок, проте в порушення вимог ст. 420 КПК Україниналежно не проаналізував змісту його апеляційної скарги, та призначив засудженому покарання, із застосуванням ст. 75 КК України, яке за своїм розміром є явно несправедливим через м'якість.

При цьому, як правильно зазначається у касаційній скарзі прокурора, суд не оцінив і не врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, яке відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких. Крім того, суд не дав оцінки конкретним обставинам справи, тому, що злочин було вчинено в стані алкогольного сп'яніння, унаслідок якого загинула людина.

На думку колегії суддів, ці обставини у сукупності свідчать про те, що призначене апеляційним судом ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 75 КК України є несправедливим, немотивованим і занадто м'яким та не буде сприяти виправленню засудженого.

Наведені вище обставини дають підстави для задоволення касаційної скарги прокурора та скасування вироку апеляційного суду щодо ОСОБА_1 із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції у зв'язку з невідповідністю його змісту вимогам ст. 374 КПК України.

Під час нового розгляду у суді апеляційної інстанції, суду необхідно повно, всебічно розглянути кримінальне провадження щодо ОСОБА_1, перевірити обґрунтованість доводів касаційної скарги прокурора та постановити законне, обґрунтоване і умотивоване рішення, яке б відповідало положенням ст. 370 КПК України.

Під час нового розгляду у разі встановлення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, з урахуванням його тяжкості та даних про особу засудженого, призначене йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід вважати м'яким.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Апеляційного суду Черкаської області від 23 травня 2018 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Марчук О.П.Могильний В.В.Наставний