Історія справи

Постанова

Іменем України

12 липня 2018 року

м. Київ

справа № 596/1367/17

провадження № 51-3996 км 18

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючого Остапука В. І.,

суддів Кишакевича Л. Ю., Щепоткіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Бацури О. О.,

прокурора Гошовської Ю. М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника Моторного (транспортного) страхового бюро України ОСОБА_1 на вирок Гусятинського районного суду Тернопільської області від 09 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 17 січня 2018 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017210000000219, за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Гусятинського районного суду Тернопільської області від 09 жовтня 2017 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 3 роки позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладено виконання обов'язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Звільнено ОСОБА_2 від призначеного покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2016 році».

Задоволено цивільний позов ПАТ «Птахофабрика Тернопільська» та стягнуто з ОСОБА_2 на його користь 21 грн витрат на поштове відправлення з повідомленням Моторного (транспортного) страхового бюро України ( далі - МТСБУ) про дорожньо-транспортну пригоду.

Стягнуто з МТСБУ на користь ПАТ «Птахофабрика Тернопільська» 86 463, 03 грн в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.

Вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 17 січня 2018 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за те, що він, 19 липня 2017 року о 10.00 год., рухаючись на автомобілі «FordGalaxi» р.н. НОМЕР_4 автодорогою «Пробіжна - Федорівка», що в с. Оришківці Гусятинського району, на перехресті з автодорогою сполученням «Доманово - Ковель - Чернівці - Тереблече» у напрямку с. Пробіжна Чортківського району, порушив вимоги п. п. 2.3, 1.10, 16.3, 16.13 Правил дорожнього руху України, в результаті чого, виїжджаючи на нерегульованому перехресті з другорядної дороги на головну, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3, що рухався в межах своєї смуги в напрямку м. Тернопіль, внаслідок чого автомобіль «Peugeot 605» відкинуло на зустрічну смуху руху, де він зіткнувся з вантажним тягачем «DAF XF95.430», р.н. НОМЕР_2 з напівпричепом марки «ZaslawD-653», р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4, який в цей момент нерухомо знаходився в лівій смузі автодороги сполученням «Доманово - Ковель - Чернівці - Тереблече». Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_3 було заподіяно тілесні ушкодження від яких він помер на місці.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представник МТСБУ просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в частині вирішення цивільного позову і призначити новий розгляд в порядку цивільного судочинства. В обґрунтування своїх вимог вказує, що при вирішенні цивільного позову було порушено правила підсудності розгляду цивільного позову, оскільки він повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства. Вважає, що прийняття рішення за результатом розгляду позову суперечило вимогам п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»в частині встановленого 90-денного терміну для прийняття рішення про виплату відшкодування чи відмову у виплаті. Зазначає, що апеляційний суд, переглядаючи справу за його апеляційною скаргою, всупереч вимогам ст. 419 КПК України, не перевірив належним чином всіх її доводів та обґрунтованих відповідей на них не дав.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор вважала за необхідне касаційну скаргу цивільного відповідача залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, та кваліфікація вчиненого за ч. 2 ст. 286 КК України в касаційній скарзі не оспорюються.

Доводи представника МТСБУ про неправильне вирішення цивільного позову є безпідставними.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно із частинами 1, 4 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого, який за змістом і формою повинен відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства.

Частиною 5 ст. 128 КПК України визначено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Цих вимог закону при вирішенні цивільного позову ПАТ «Птахофабрика Тернопільська» до МТСБУ місцевим судом дотримано.

Як убачається з встановлених судом першої інстанції обставин, автомобіль «FordGalaxi» р.н. LZA64798, зареєстрований в Республіці Польща, а цивільна відповідальність водія цього транспортного засобу застрахована згідно з міжнародним страховим сертифікатом «Зелена карта» № PL/30/02932 на період з 10.06.2017 по 27.12.2017 року.

Відповідно до пункту «в» ст. 41.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, зареєстрованим в іншій країні, щодо якого був виданий іноземний страховий сертифікат &q?ов;Зелена картка&quuo;, що діяв на день дорожньо-транспортної пригоди на території України. Така регламентна виплата здійснюється на умовах та в

обсягах, встановлених законодавством про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування &q?но;Зелена картка&quuo;.

Згідно з положеннями ст. 35 зазначеного Закону для отримання відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має на це право, протягом 30 днів з дня подання письмового повідомлення про ДТП подає до МТСБУ встановлений перелік документів.

З матеріалів кримінального провадження видно, що письмове повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, встановленого МТСБУ зразка, було здійснено ПАТ «Птахофабрика Тернопільська» 21 липня 2017 року (а.с. 26-27).

Цивільний позов ПАТ «Птахофабрика Тернопільська подано у передбаченому ст. 128 КПК України порядку до початку судового розгляду.

Рішення суду про цивільний позов прийнято з дотриманням положень статей 128, 129 КПК України та статей 1167, 1194 ЦК України. Вирок суду відповідає вимогам ст. 374 КПК України, у ньому наведено підстави для задоволення цивільного позову.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши доводи апеляційної скарги представника МТСБУ ОСОБА_1 щодо безпідставного стягнення на користь ПАТ «Птахофабрика Тернопільська» заподіяної матеріальної шкоди, щодо порушення на думку представника правил підсудності розгляду цивільного позову, а також недотримання положень п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»в частині встановленого 90-денного терміну, належним чином перевірив і визнав їх необґрунтованими, мотивував своє рішення та зазначив підстави, з яких апеляційну скаргу в цій частині визнав необґрунтованою.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України. З наведеними в ній висновками щодо законності та обґрунтованості вироку суду в частині вирішення цивільного позову погоджується і колегія суддів.

Таким чином, кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу в частині вирішення цивільного позову не допущено, а тому підстав, передбачених ст. 438 КПК України, для скасування оскаржуваних судових рішень та задоволення касаційних вимог цивільного відповідача немає.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Вирок Гусятинського районного суду Тернопільської області від 09 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 17 січня 2018 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу представника Моторного (транспортного) страхового бюро України ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

В. І. Остапук Л. Ю. Кишакевич В. В. Щепоткіна