Постанова

Іменем України

12 березня 2020 року

м. Київ

справа № 688/2831/17

провадження № 51-6064 км 18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Білик Н.В.,

суддів Кравченка С.І., Ємця О.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,

прокурора Сингаївської А.О.,

захисника Люблінського О.Ф.,

засудженого ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Люблінського О.Ф. на вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 12 березня 2018 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017240000000172, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 грудня 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років.

Зараховано ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 21 липня 2017 року по 18 грудня 2017 року включно.

Вирішено питання про процесуальні витрати та речові докази у провадженні.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 12 березня 2018 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

За вироком суду, ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 21 липня 2017 року, близько 00:05 год., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_1 , під час конфлікту на ґрунті неприязних сімейних відносин із своїм неповнолітнім сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою позбавлення життя останнього, умисно, схопив у руку господарський ніж та наніс один удар у верхню праву частину грудної клітини ОСОБА_2 , чим спричинив йому тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння, внаслідок якого потерпілий помер.

Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Люблінський О.Ф. порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 та просить призначити новий розгляд провадження в суді першої інстанції. В обґрунтування своєї позиції зазначає:

- про невідповідність судових рішень вимогам ст.370 КПК України;

- в суді першої інстанції брали участь неповноважні прокурори;

- місцевий суд не дослідив речовий доказ - ніж, а також залишив поза увагою той факт, що речовий доказ в порядку ст.290 КПК України стороні захисту не відкривався;

- у суді першої інстанції було порушено порядок допиту обвинуваченого, потерпілої та свідка, тому вважає їх показання недопустимими доказами.

В свою чергу, апеляційний суд допущені порушення залишив поза увагою та всупереч вимог ст. ст.404, 419 КПК України належним чином не перевірив доводів скарг сторони захисту, а також в ухвалі не зазначив підстав, з яких їх визнано необґрунтованими.

Крім того, апеляційний суд позбавив права ОСОБА_1 на висловлення доводів щодо апеляційної скарги, втручався під час судових дебатів в промову захисту і потерпілої.

В решті наводить доводи, що стосуються оскарження фактичних обставин справи.

Позиції інших учасників судового провадження

Захисник Люблінський О.Ф. та засуджений ОСОБА_1 вимоги касаційної скарги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити.

Прокурор Сингаївська А.О. у судовому засіданні, посилаючись на безпідставність доводів викладених у скарзі сторони захисту, заперечила проти її задоволення.

Мотиви суду

Згідно ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Із будь-яких інших підстав касаційний суд не вправі втручатися у рішення судів нижчих ланок.

Перевіряючи доводи касаційної скарги сторони захисту, Суд виходить з фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.

Що стосується тверджень захисника про неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, то наведене, з огляду на положення як ст.438, так і ст. 433 КПК України, не є предметом перегляду суду касаційної інстанції. Тому, Суд не має повноважень на перевірку касаційних доводів щодо неправильного встановлення судами фактичних обставин справи.

Посилання у касаційній скарзі як на істотне порушення кримінального процесуального закону на те, що у провадженні брали участь неповноважні прокурори Шістка О.О. та Яворський С.С. є надуманими.

Стаття 37 КПК України визначає, що прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів. Частина 3 даної норми наділяє керівника відповідного органу прокуратури, у разі неможливості участі у кримінальному провадженні визначеного прокурора, повноваження прокурора покласти на іншого прокурора.

Відповідно до постанови першого заступника прокурора Хмельницької області про призначення групи прокурорів від 21 липня 2017 року вбачається, що прокурор Шістка О.О. була старшим прокурором групи, тому, беззаперечно, мала повноваження на участь у даному кримінальному провадженні.

В свою чергу, постановою першого заступника прокурора Хмельницької області про зміну групи прокурорів від 06 жовтня 2017 року на Яворського С.С. покладено повноваження прокурора у провадженні. Посилання адвоката на необґрунтованість цієї постанови не заслуговують на увагу, оскільки така постанова наявна у матеріалах провадження, вона не скасована, є чинною, а тому прокурор Яворський С.С., відповідно до вимог закону, наділений повноваженнями на участь у провадженні. Крім того, він брав участь лише у одному судовому засіданні, 10 жовтня 2017 року, під час якого розгляд кримінального провадження по суті не здійснювався, адже розгляд справи було відкладено у зв`язку із неявкою учасників процесу. Усі інші засідання відбулися за участю прокурора Шістки О.О.

Стосовно касаційного доводу про не відкриття в порядку ст.290 КПК України речового доказу (ножа), та його не дослідження, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 290 КПК України прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.

Законодавець встановив процедуру, яка забезпечує реалізацію права на справедливий суд у його процесуальному аспекті, тобто надає сторонам майбутнього судового розгляду можливість ознайомитися із доказами (в тому числі речовими) кожної із них і підготувати правову позицію, що буде ними обстоюватись у змагальній процедурі судового розгляду.

Слід звернути увагу, що на орган досудового розслідування покладено обов`язок надати сторонам майбутнього судового розгляду безперешкодно реалізувати їх можливість ознайомитися із речовими доказами (у разі виявлення ними бажання), однак він не зобов`язаний здійснювати таке ознайомлення в обов`язковому порядку за відсутності ініціативи сторони.

Із матеріалів кримінального провадження встановлено, що 21 вересня 2017 року стороні захисту були відкриті усі матеріали досудового розслідування. Крім того, їм вручався реєстр матеріалів досудового розслідування, в якому, зокрема, було зазначено про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів, в тому числі ножа. Обвинувачений та його захисник не були позбавлені права, у разі необхідності, ознайомитися із даним речовим доказом. Судове засідання відбувалося відповідно до вимог ст.22 КПК України на засадах змагальності, жодна із сторін не була позбавлена права заявляти відповідні клопотання та ставити перед судом питання дослідження тих чи інших доказів.

Після роз`яснення обвинуваченому суті обвинувачення головуючий з`ясував думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження (ст. 349 КПК України).

Заслуговує на увагу те, що клопотань про необхідність дослідження в судовому засіданні речового доказу сторона захисту не заявляла, так само не заявляли даного клопотання інші учасники. Крім того, у касаційній скарзі відсутнє обґрунтування того, як міг вплинути на кінцевий висновок у цій справі факт огляду речового доказу (ножа). Не зазначено можливості встановлення нових обставин, аніж ті, що встановлені іншими доказами у справі, зокрема: показаннями потерпілої, свідків, даними висновків експертів, протоколу огляду місця події від 21 липня 2017 року з фототаблицями, де зафіксовано вилучення ножа та постановою про визнання його речовим доказом.

Посилання сторони захисту на порушення судом першої інстанції порядку допиту обвинуваченого, потерпілої та свідка через те, що головуючим задавались запитання, не заслуговують на увагу.

Відповідно до приписів ст.351 КПК України, допит обвинуваченого починається з пропозиції головуючого надати показання щодо кримінального провадження, після чого обвинуваченого першим допитує прокурор, а потім захисник. Після цього обвинуваченому можуть бути поставлені запитання потерпілим, іншими обвинуваченими, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, а також головуючим і суддями. Крім того, головуючий має право протягом всього допиту обвинуваченого ставити йому запитання для уточнення і доповнення його відповідей.

Положеннями ст. 352, 353 КПК України передбачено, що після допиту свідка, потерпілого їм можуть бути поставлені запитання, в тому числі, головуючим та суддями.

Тобто, головуючий під час допиту обвинуваченого, потерпілого чи свідків має право ставити запитання для уточнення і доповнення відповідей. Запитання головуючого повинні бути пов`язані з обставинами, які з`ясовувала та чи інша сторона. Якщо свідок висловлюється нечітко або з його слів не можна дійти висновку про те, чи визнає він обставини, чи заперечує проти них, суд має право вимагати від нього конкретної відповіді - "так" чи "ні".

Аналіз аудіозаписів перебігу судових засідань свідчить про те, що допит обвинуваченого, потерпілого та свідків у місцевому суді проведено у відповідності до вимог кримінального процесуального закону із дотриманням правил допиту, передбачених для судового розгляду, тому посилання захисту на їх порушення є необґрунтованими.

Безпідставними є і посилання захисника на те, що апеляційний суд позбавив ОСОБА_1 права на висловлення доводів щодо апеляційних скарг, оскільки із аудіозапису судового засідання вбачається, що в ході апеляційної процедури, суд надав таку можливість обвинуваченому та останній реалізував своє право.

Так само, не можна визнати прийнятними і касаційні доводи, що в ході апеляційного перегляду головуючий втручався в промову захисту і потерпілої під час судових дебатів.

Судові дебати в кримінальному процесі ? це самостійна частина судового розгляду, суть якої полягає в проголошенні сторонами промов, у яких вони викладають свої висновки за результатами судового слідства, даючи юридичну оцінку отриманим результатам, формулюють та обґрунтовують свої вимоги й пропозиції перед судом і свої заперечення проти доводів, висновків, вимог та пропозицій інших сторін.

Головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження, а також вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку(стаття 321 КПК України).

Частина6 ст. 364 КПК України дозволяє головуючому зупинити виступ учасника дебатів, якщо він після зауваження повторно вийшов за межі кримінального провадження.

Із матеріалів провадження вбачається, що порушень вимог кримінального процесуального закону апеляційним судом під час судових дебатів допущено не було. Той факт, що головуючий зробив зауваження захиснику, який під час свого виступу в судових дебатах почав ставити запитання потерпілій , не є порушенням, а навпаки, належною реакцією суду на його поведінку.

Поряд із цим, суд апеляційної інстанції із дотриманням вимог ст.404 КПК України, у межах своїх повноважень, переглянув вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_1 за апеляційними скаргами сторони захисту, ретельно перевірив зазначені у них доводи, погодився із висновком місцевого суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 , кваліфікації його дій та виду і розміру призначеного покарання, навів в ухвалі відповідно до вимог ст.ст.370,419 КПК України докладні мотиви на спростування усіх доводів апеляційних скарг, так само зазначив підстави, з яких апеляційні скарги визнано необґрунтованими, а відтак касаційні твердження захисту в цій частині теж є безпідставними.

Матеріали провадження не містять даних про порушення вимог кримінального процесуального чи неправильне застосування кримінального законів, які були б безумовними підставами для зміни або скасування оскаржуваних судових рішень, а тому підстав для задоволення скарги немає.

У зв`язку із цим та керуючись статтями 434, 436 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне залишити судові рішення без зміни.

З цих підстав Суд ухвалив:

Вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 12 березня 2018 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

Н.В. Білик С.І. Кравченко О.П. Ємець