Історія справи

Постанова

Іменем України

12 лютого 2019 р.

м. Київ

справа № 206/3413/17

провадження № 51-5070 км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Могильного О.П.,

суддів: Марчука О.П., Наставного В.В.,

секретаря

судового засідання Анзійчук Ю.В.,

за участю:

прокурора Деруна А.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040700000349 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Дніпропетровська та проживаючого в кв. АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 12 вересня 2017 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 3 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на нього обов'язки передбачені ст.76 КК України.

Вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів.

Ухвалою Апеляційного судуДніпропетровської області від 22 грудня 2017 року вирок щодо ОСОБА_2 залишено без змін.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_2 визнано винуватим у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, в особливо великих розмірах за таких обставин.

Так, ОСОБА_2 приблизно на початку жовтня 2016 року, перебуваючи у лісосмузі по АДРЕСА_2, виявив дикоростучі кущі рослини роду коноплі, які зірвав в кількості не менш 15 шт., тим самим придбав коноплю масою не менше 2604,81 г., що містить особливо небезпечний наркотичний засіб «канабіс». Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_2, раніше придбаний особливо небезпечний засіб «канабіс», масою не менше ніж 2604,81 г. переніс за місцем свого тимчасово проживання, за адресою: АДРЕСА_2, де висушив та незаконно почав зберігати у господарському приміщенні (сараї) на території вказаного домоволодіння для власного вживання. Далі, ОСОБА_2 приблизно в кінці жовтня 2016 року, частину раніше придбаного особливо небезпечного наркотичного засобу «канабіс» масою не менше ніж 140,722 г, переніс до місця свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1, де для власного вживання подрібнив та помістив 150 г речовини зеленого кольору у скляну банку об'ємом 1 л, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - «канабіс», маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 131,374 г, і залишив її зберігати на балконі, а п'ять прозорих поліетиленових сліп-пакетів масами: 2,134 г, 1,900 г, 1,962 г, 1,942 г та 2,223 г, які є особливо небезпечним наркотичним засобом - «канабіс», маса яких в перерахунку на висушену речовину становить відповідно: 1,963 г, 1,748 г, 1,805 г, 1,787 г та 2,045 г залишив їх зберігати у спальній кімнаті за вищевказаною адресою. 22 грудня 2016 року при обшуку вищезазначеної квартири в період часу з 20.30 год. по 21.10 год. дана висушена речовина була виявлена та вилучена. Також під час обшуку у спальній кімнаті був виявлений та вилучений металевий наперсток з отворами, з внутрішньої сторони якого, виявлено тетрагідроканабінол та суміш канабіноїдів (визначити масу яких не має можливості у зв'язку з їх незначною кількістю), які входять до складу наркотичних засобів, які виготовляються із рослини роду коноплі. Крім того, 22 грудня 2016 року, у період часу з 21.35 год. по 22.05 год. під час обшуку за тимчасовою адресою проживання ОСОБА_2 по АДРЕСА_2, у господарському приміщенні (сараї), було виявлено та вилучено речовину зеленого кольору рослинного походження, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - «канабіс», маса якого в перерахунку на суху речовину складає 2604,81 г., що є особливо великим розміром наркотичних засобів.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_2 і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме безпідставним застосуванням положень ст. 75 КК України, внаслідок чого ОСОБА_2 призначено покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та особі засудженого. Також зазначає про невідповідність ухвали суду апеляційної інстанції вимогам ст. 419 КПК України.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор Дерун А.І. касаційну скаргу сторони обвинувачення підтримав, та просив її задовольнити .

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 433 КПК України касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у тій частині, в якій вони були оскаржені.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 309 КК України, у касаційній скарзі прокурора не оспорюється.

Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та умотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Одночасно ст. 419 КПК України містить вимоги до ухвали апеляційного суду, в якій має бути зазначено: імена учасників судового провадження, короткий зміст вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції, узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу і узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження, встановлені судом першої інстанції обставини, встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що прокурор, не погоджуючись з рішенням місцевого суду в частині звільнення ОСОБА_2 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, подав апеляцію, в якій порушував питання про скасування вироку місцевого суду та ухвалення нового, яким просив призначити ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 309 КК України реальну міру покарання.

Розглядаючи апеляційну скаргу прокурора на вирок щодо ОСОБА_2 і залишаючи її без задоволення,суд апеляційної інстанції, не зазначив мотивовані підстави, з яких апеляційну скаргу сторони обвинувачення визнано необґрунтованою, не перевірив і не спростував доводи, викладені в апеляційній скарзі.

А саме, судом апеляційної інстанції не було перевірено належним чином доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі, про те, що прийняте судом рішення про застосування до ОСОБА_2 ст. 75 КК України є безпідставним, внаслідок чого засудженому було призначене таке покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого злочину та даним про особу ОСОБА_2 через м'якість, які у сукупності, на думку прокурора, підтверджували неможливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання.

Суд апеляційної інстанції формально погодився з правильністю застосування місцевим судом кримінального закону - ст. 75 КК України, можливістю виправлення ОСОБА_2 без реального відбування покарання та з відповідністю призначеного останньому покарання тяжкості вчиненого ним злочину та даним про його особу.

Однак, із таким висновком апеляційного суду не можна погодитись, оскільки він не ґрунтується на загальних засадах призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, згідно з якими при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд апеляційної інстанції переглядаючи вирок суду першої інстанції, належним чином не врахував і не дав належної оцінки тому, що вчинене ОСОБА_2 кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких, а вилучений у нього особливо небезпечний засіб - «канабіс» масою 2 604,81 г, є особливо великим розміром. Тобто, суд належним чином не врахував ступінь тяжкості вчиненого засудженим кримінального правопорушення, як про це правильно зазначено у касаційній скарзі прокурора.

Апеляційний суд наведені вище та інші доводи апеляційної скарги прокурора належним чином не перевірив і не спростував внаслідок чого істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, дійшовши передчасного висновку про правильність застосування місцевим судом кримінального закону ст. 75 КК України і про відповідність призначеного ОСОБА_2 покарання тяжкості вчиненого ним злочину та даним про його особу.

З огляду на викладене, ухвала суду апеляційної інстанції є такою, що не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України, постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, і підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга прокурора - задоволенню.

Якщо при новому розгляді підтвердиться обсяг обвинувачення, за яким ОСОБА_2 визнано винуватим, призначене ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід вважати таким, що не відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та особі засудженого.

Керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК, Суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2017 року щодо ОСОБА_2 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

С у д д і:

О.П. Могильний О.П. Марчук В.В. Наставний