Історія справи

Постанова

Іменем України

11 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 457/392/17

провадження № 51-1333км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Марчука О.П.,

суддів Могильного О.П., Наставного В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Бражника М.В.,

прокурора Віргізової Л.А.,

захисника ПлоскоднякО.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу з доповненнями засудженої ОСОБА_2 на вирок Трускавецького міського суду Львівської області від 25 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від

08 вересня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100100011459, за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_2, зареєстрованої у АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Зміст оскаржених судових рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Трускавецького міського суду Львівської області від 25 квітня 2017 року

ОСОБА_2 засуджено до покарання:

за ч. 5 ст. 191 КК України - у виді позбавлення волі строком на 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності строком на 1 рік 1 місяць з конфіскацією належного їй майна;

за ч. 1 ст. 366 КК України - у виді обмеження волі строком на 1 рік з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності строком на 1 рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності строком на 1 рік 1 місяць з конфіскацією належного їй майна.

Згідно з вироком ОСОБА_2 визнано винною у тому, що 03 червня 2015 року будучи службовою особою - начальником Трускавецького відділення ПАТ «Укрінбанк», перебуваючи у приміщенні вказаного відділення банку по

вул. Стебницька, 23 а у м. Трускавці Львівської області, зловживаючи своїм службовим становищем з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3, отримала від останнього 25 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного Банку України, становило 513 000 грн, з метою укладення договору банківського вкладу між ОСОБА_3 та ПАТ «Укрінбанк» на вказану суму та зарахування зазначених грошових коштів на банківський рахунок, відкритий відповідно до цього договору, проте вказаного договору банківського вкладу не уклала та отримані грошові кошти на відповідний банківський рахунок не зарахувала, а заволоділа ними та розпорядилась на власний розсуд.

Крім цього, ОСОБА_2 будучи службовою особою - начальником Трускавецького відділення ПАТ «Укрінбанк», перебуваючи у приміщенні вказаного вище відділення банку, з метою прикриття свого злочинного умислу на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3 та створення перед ним видимості реальності укладення договору банківського вкладу та зарахування наданих ним грошових коштів на банківський рахунок, відкритий відповідно до цього договору, маючи безперешкодний доступ до бланків, документів та печатки Трускавецького відділення ПАТ «Укрінбанк», умисно склала завідомо неправдиві офіційні документи, а саме: заяву-договір про розміщення банківського вкладу (депозитний) «Тільки для своїх» №10-11304890 від 03 червня 2015 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Укрінбанк», та заяву на прийом готівки №985 від 03 червня 2015 року від імені ОСОБА_3, які власноручно підписала, завірила відтисками печатки Трускавецького відділення ПАТ «Укрінбанк» та видала ОСОБА_3

Окрім цього, для прикриття свого злочинного умислу та створення перед

ОСОБА_3 видимості реальності укладення договору банківського вкладу та отримання останнім процентів по вказаному договору, ОСОБА_2 з липня

2015 року по серпень 2015 року включно щомісячно повертала ОСОБА_3 близько

200 доларів США під виглядом сплати процентів по депозиту, повернувши останньому грошові кошти в загальній сумі 400 доларів США. Внаслідок чого ОСОБА_2 завдала ОСОБА_3 матеріальну шкоду у великих розмірах у сумі

24 600 доларів США, що згідну офіційного курсу Національного Банку України, становило 504 792 грн.

Також 05 червня 2015 року ОСОБА_2 за аналогічних обставин у вказаний вище спосіб отримала від ОСОБА_3 25 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України становило 513 000 грн. Тим самим завдала останньому матеріальну шкоду у великих розмірах у сумі 24 600 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного Банку України, становило 504 792 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 08 вересня 2017 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі з доповненнями засудженапорушує питання про скасування судових рішень у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та її особі через суворість.

Стверджує, що місцевим судом порушено загальні засади призначення покарання внаслідок чого їй призначено занадто суворе покарання. Апеляційний суд, у порушення вимог ст. 419 КПК України, не дав належної оцінки таким порушенням та залишив вирок місцевого суду без зміни. Свої доводи мотивує тим, що судами не враховано конкретні обставини справи та її особу, що в сукупності давало суду, на її думку, підстави при призначенні покарання, застосувати ст. 69 КК України.

Також стверджує, що наявність ще двох кримінальних проваджень щодо неї, які скеровано до суду для розгляду по суті, погіршує її правове становище.

Позиції інших учасників судового провадження

Від учасників судового провадження заперечення на касаційну скаргу не подавалися.

У судовому засіданні захисник виступив на підтримку поданої касаційної скарги з доповненнями засудженої, а прокурор заперечував проти її задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.

Висновки суду про винність ОСОБА_2 та кваліфікація її дій у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень в касаційній скарзі не оспорюються, судовий розгляд кримінального провадження проведений у порядку

ч. 3 ст. 349 КПК України.

Доводи засудженої щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та суворість призначеного їй покарання, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 69 КК України за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті Особливої частини цього кодексу.

З мотивувальної частині вироку місцевого суду слідує, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, при обранні виду та розміру покарання ОСОБА_2 суд врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу винної, зокрема, позитивну характеристику за місцем проживання, те, що вона на обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебуває, що вчинила злочини вперше, повністю визнала вину, щиро розкаялась в скоєному та активно сприяла розкриттю злочину, а також врахував думку потерпілого, який жодних претензій до засудженої не має. Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Врахувавши всі зазначені обставини в сукупності, суд обґрунтовано призначив засудженій мінімальне покарання в межах санкції ч. 5 ст. 191 та в межах санкції

ч. 1 ст. 366 КК України.

Колегія суддів вважає, щопризначене ОСОБА_2 покарання є справедливим, необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів. Воно відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст.ст. 50, 65, 70 КК України.

Таким чином, переконливих доводів для пом'якшення засудженій ОСОБА_2 покарання та застосування ст. 69 КК України з касаційної скарги з доповненнями не вбачається.

Також доводи засудженої ОСОБА_2 про наявність ще двох кримінальних проваджень щодо неї не є підставами для скасування ухвалених судових рішень.

Доводи касаційної скарги з доповненнями та матеріали кримінального провадження не містять достатніх даних про порушення судом першої або апеляційної інстанцій при розгляді провадження в частині призначення покарання норм кримінального процесуального закону, які ставили би під сумнів обґрунтованість прийнятих рішень.

Оскільки кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не допущено, а призначене покарання відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженої, касаційну скаргу з доповненнями засудженої має бути залишено без задоволення, а вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду - без зміни.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, Суд

постановив:

Вирок Трускавецького міського суду Львівської області від 25 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 08 вересня 2017 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу з доповненнями засудженої ОСОБА_2 - без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Марчук О.П. Могильний В.В. Наставний