Історія справи

Постанова

іменем України

11 червня 2019 року

м. Київ

справа № 755/12773/17

провадження № 51-8350км18

Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:

головуючогоБущенка А.П.,суддів Білик Н.В., Ємця О.П.,за участю: секретаря судового засідання прокурора Червінської М.П., Цигана Ю.В.,розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції, на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 23 травня 2018 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя м . Києва , раніше неодноразово судимого, останнього разу -12 вересня 2017 року Святошинським районним судом м. Києва за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці,

засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК.

Оскаржені судові рішення

1. Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2017 року ОСОБА_1 було засуджено за частиною 3 статті 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі частини 4 статті 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком більш суворим за попереднім вироком засудженому визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці.

2. За обставин, детально викладених у вироку, ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він на території м. Києва у 2017 році повторно, з проникненням у житло, таємно викрав:

- у період з 12:00 17 квітня по 13:00 18 квітня з квартири АДРЕСА_2 майно ОСОБА_2 вартістю 4800 грн;

- 18 квітня близько 19:40 з квартири АДРЕСА_3 майно ОСОБА_3 вартістю 3030 грн;

- у період з 23:00 29 травня по 07:00 наступного дня з квартири АДРЕСА_4 майно ОСОБА_4 вартістю 9250 грн;

- 08 червня з 08:30 по 18:45 з квартири АДРЕСА_5 майно ОСОБА_5 вартістю 53 400 грн;

- 16 червня з 08:20 по 20:50 з квартири АДРЕСА_6 - майно ОСОБА_6 вартістю 24 820 грн;

- 23 червня приблизно о 14:30 з квартири АДРЕСА_7 майно ОСОБА_7 вартістю 23 500 грн;

- 01 липня близько 15:50 з квартири АДРЕСА_8 майно ОСОБА_8 вартістю 36 000 грн.

3. Апеляційний суд м. Києва ухвалою від 23 травня 2018 року залишив вирок без змін.

Вимоги і доводи касаційних скарг

4. У касаційній скарзі прокурор просить на підставах, передбачених пунктами 1 та 3 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), скасувати постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

5. Прокурор стверджує, що місцевий суд усупереч положенням статті 65 КК не врахував повною мірою ступеня тяжкості злочинів, конкретних обставин, за яких їх вчинено, та негативних даних про особу засудженого, через що обрав невиправдано м`яке покарання. Обґрунтовуючи свою позицію, прокурор зазначає, що незважаючи на неодноразові попередні судимості, ОСОБА_1 на шлях виправлення не став, а знову вчинив сім епізодів кримінальних правопорушень, а також вважає помилковим визнання судами пом`якшуючою покарання обставиною щире каяття засудженого.

6. На його думку, ухвала не відповідає вимогам статті 419 КПК, оскільки апеляційний суд не обґрунтував належним чином, чому він залишив без задоволення апеляційні вимоги сторони обвинувачення.

Позиції учасників касаційного розгляду

7. Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.

8. Прокурор підтримав касаційну скаргу частково та просив скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді.

Оцінка Суду

9. Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скарзі доводи, Суд дійшов висновку, що подану скаргу належить задовольнити на таких підставах.

10. У силу статті 370 КПК ухвала апеляційного суду має бути законною, обґрунтованою і вмотивованою.

11. Зважаючи на приписи статті 419 вказаного Кодексу, суд апеляційної інстанції зобов`язаний проаналізувати й зіставити з наявними у справі та додатково поданими матеріалами всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, і дати на кожен із них вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права; при залишенні заявлених вимог без задоволення в ухвалі має бути зазначено правові підстави, на яких подану скаргу визнано необґрунтованою.

12. Відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

13. Цих вимог закону апеляційний суд, переглядаючи вирок щодо ОСОБА_1 , належним чином не виконав.

14. За матеріалами кримінального провадження, прокурор подав апеляційну скаргу на вирок, у якій, навівши конкретні доводи щодо м`якості покарання, просив апеляційний суд скасувати оспорюване рішення в частині обраного покарання і постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 більш суворе покарання.

15. Проте апеляційний суд переконливо не спростував усіх доводів, наведених стороною обвинувачення. Як видно з ухвали цього суду, у ній усупереч статті 419 КПК не зазначено ґрунтовних мотивів та підстав, на яких апеляційну скаргу залишено без задоволення.

16. Погоджуючись із рішенням суду першої інстанції про можливість призначення ОСОБА_1 мінімального покарання, визначеного кримінальним законом, суд апеляційної інстанції формально послався на дотримання загальних засад призначення покарання. При цьому він не проаналізував поведінки обвинуваченого в минулому, наявних у провадженні даних про його особу. Однак, за матеріалами справи, ОСОБА_1 , попри неодноразові попередні судимості, через короткий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі знову вчинив значну кількість тяжких корисливих злочинів, що свідчить про відсутність позитивних змін у його поведінці.Ці дані, які характеризують особу винного і вказують на його суспільну небезпечність, за приписами статті 65 КК підлягають обов`язковому врахуванню, але залишились без належної оцінки апеляційного суду.

17. З огляду на викладене доводи прокурора щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону під час постановлення ухвали та м`якості призначеного засудженому покарання слід визнати переконливими.

18. Суд не вбачає підстав для призначення нового розгляду справи в суді першої інстанції, як про це просить прокурор. Тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_1 - скасуванню на підставах, передбачених пунктами 1 та 3 частини 1 статті 438 КПК, із призначенням нового розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції.

19. Під час нового розгляду апеляційний суд повинен ретельно перевірити наведені в апеляційній скарзі доводи прокурора, належно оцінити відомості про особу винного, обставини, які впливають на призначення покарання, та ухвалити рішення, що відповідає статті 370 КПК.

20. При цьому слід мати на увазі, що за тих же обставин кримінальної справи, даних про особу ОСОБА_1 та пом`якшуючих обставин, які викладені у вироку суду та ухвалі апеляційного суду, призначення йому покарання у мінімальному розмірі, визначеному законом про кримінальну відповідальність, за яким його засуджено, є явно несправедливим через м`якість.

Керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 23 травня 2018 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

А.П. Бущенко Н.В. Білик О.П. Ємець