Історія справи

Постанова

іменем України

10 березня2020 року м. Київ

справа №161/9433/18

провадження № 51-5666км 19

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:

головуючої КретГ. Р.,

суддів Григор'євої І. В., Бущенка А. П.,

за участю:

секретаря судового засідання Дегтяр Л. О.,

прокурора Костюка О. М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Мельника А. В. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Волинського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року укримінальному провадженні щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця та жителя АДРЕСА_1 ),

засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вирокомЛуцького міськрайонного суду Волинської області від 04 лютого 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 1 ст. 185 КК - на строк 1 рік 6 місяців, за ч. 2 ст. 185 КК - на строк 3 роки. На підставі ст. 70 КК ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням із установленням іспитового строку тривалістю 2 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.

Вирішено питання щодо речових доказів і процесуальних витрат.

Волинський апеляційний суд, частково задовольнивши апеляційну скаргу прокурора, 05 вересня 2019 року скасував вирок місцевого суду в частині призначеного покарання із звільненням від його відбуття і постановив свій вирок, яким ухвалив призначити ОСОБА_1 покаранняу виді арешту: за ч. 1 ст. 185 КК -на строк 3 місяці, за ч. 2 ст. 185 КК -на строк 4 місяці. На підставі ч. 1 ст. 70 КК ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді арешту на строк 4 місяці.

Суд визнавОСОБА_1 винуватим у таємному викраденні чужого майна (крадіжка) та таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, за обставин, детально викладених у вироку.

Як установив суд, ОСОБА_1 10 січня 2018 року близько 18-ої години, перебуваючи у маршрутному таксі №9, що рухалось за маршрутом з проспектуСоборності до проспекту Волі у м. Луцьку,таємно викрав із кишенікурткипотерпілої ОСОБА_3 належний їй мобільний телефон вартістю 6048 грн, заподіявши останній матеріальної шкоди на вказану суму.

Крім того, ОСОБА_1 у м. Луцьку умисно, повторно, таємно викрав:

- 11 січня 2018 року близько 10:40 - у маршрутному таксі №47, що рухалось за маршрутом з зупинки по вулиці Шевченка до проспекту Волі, з кишені курткипотерпілої ОСОБА_4 належне їй майно загальною вартістю 3690 грн;

- 22 січня 2018 року близько 16:40 - у маршрутному таксі №11 під час проїзду від проспекту Президента Грушевського до проспекту Перемогиіз жіночої сумочкипотерпілої ОСОБА_5 належне їй майно загальною вартістю 8081,1 грн;

- 22 січня 2018 року близько 18:30 - у маршрутному таксі №19 під час проїздуіз жіночої сумочкипотерпілоїОСОБА_27 належне їй майно загальною вартістю 3000 грн;

- 06 лютого 2018 року близько 17:30 - у маршрутному таксі №23 під час проїздуіз жіночої сумочкипотерпілої ОСОБА_7 належне їй майно загальною вартістю 8800 грн;

- 08 лютого 2018 року близько 08:30 - у маршрутному таксі №47, що рухалось за маршрутом із зупинки по проспекту Соборності до проспекту Перемоги,із жіночої сумочкипотерпілоїОСОБА_28 належне їй майно загальною вартістю7883,57 грн;

- 08 лютого 2018 року близько 21-ої години- у маршрутному таксі №47, що рухалось за маршрутом з проспектуПеремоги до проспекту Волі,із кишені пальтапотерпілої ОСОБА_9 належне їй майно загальною вартістю7500 грн;

- 13 лютого 2018 року в період часу з 08:40 по 09:15- у маршрутному таксі №9А під час проїзду від проспекту Відродження до проспекту Перемогиіз жіночої сумочки потерпілої ОСОБА_10 належне їй майно загальною вартістю 3115 грн;

- 14 лютого 2018 року близько 09:30 - у маршрутному таксі №28 під час проїзду до зупинки громадського транспорту «Варшавський ринок», що по вул. Конякіна, 39,з кишені курточки потерпілої ОСОБА_11 належне їй майно загальною вартістю2727 грн;

- 05 березня 2018 року в період часу з 08:30 по 09:00 - у маршрутному таксі №2 під час проїзду від зупинки громадського транспорту «Станція переливання крові», що розташована на пр. Волі, 47, до зупинки громадського транспорту «СНУ», що на пр. Волі, 13із сумочки потерпілої ОСОБА_12 належне їй майно загальною вартістю4049 грн;

- 05 березня 2018 року в період часу з 08:20 по 09:00- у маршрутному таксі №16 під час проїзду від зупинки на Київському майдані до зупинки на вул. Богдана Хмельницькогоіз сумочки потерпілої ОСОБА_13 належне їй майно загальною вартістю3400 грн;

- 06 березня 2018 року близько 08:15 - у маршрутному таксі №24 під час проїзду від зупинки громадського транспорту «Портсіті» на вул. Сухомлинського, 1 до зупинки громадського транспорту готелю «Україна», що по вул. Словацького, 2,із сумочки потерпілої ОСОБА_14 належне їй майно загальною вартістю3038,70 грн;

- 06 березня 2018 року близько 09-ої години - у маршрутному таксі №9 під час проїзду від зупинки громадського транспорту «Собор Всіх Святих землі Волинської», що розташована на пр. Соборності, 39, до зупинки громадського транспорту «Луцька міська клінічна лікарня», що на пр. Відродження, 13, із сумочки потерпілої ОСОБА_15 належне їй майно загальною вартістю3024 грн;

- 06 березня 2018 року близько 09:30 - у маршрутному таксі №1, під час проїзду від зупинки громадського транспорту «Луцькводоканал», що розташована на вул. Дубнівська, до зупинки громадського транспорту «ТЦ ЦУМ», що на пр. Волі, із кишені куртки потерпілої ОСОБА_16 належне їй майно загальною вартістю 5970 грн;

- 06 березня 2018 року близько 12:10 - у маршрутному таксі №47 під час проїзду від вулиці Винниченка до вулиці Шевченка із сумочки потерпілої ОСОБА_17 належне їй майно загальною вартістю 3200 грн;

- 06 березня 2018 року близько 20-ої години у маршрутному таксі №24 під час проїзду від зупинки громадського транспорту на пр. Волі до зупинки громадського транспорту кінотеатру «Промінь», що по пр. Грушевського, 2,із сумочки потерпілої ОСОБА_18 належне їй майно загальною вартістю 5500 грн;

- 20 березня 2018 року в період часу з 08:10 по 08:30- у маршрутному таксі №19 під час проїзду від зупинки громадського транспорту супермаркету «ПАККО», що на вул. Ковельській, із сумочки потерпілої ОСОБА_19 належне їй майно загальною вартістю 6560 грн;

- 20 березня 2018 року близько 10:20- у маршрутному таксі №3 під час проїзду від зупинки громадського транспорту «вул. Сенаторки Левчанівської», що розташована на вул. Богдана Хмельницького із сумочки потерпілоїОСОБА_29 належне їй майно загальною вартістю 2930 грн;

- 21 березня 2018 року в період часу з 08:10 по 08:25- у маршрутному таксі №107 під час проїзду від зупинки громадського транспорту «Аверс», що розташована на пр. Соборності, до зупинки громадського транспорту на вул. Домни Гордіюк із сумочки потерпілої ОСОБА_21 належне їй майно загальною вартістю740 грн;

- 22 березня 2018 року, в період часу з 09:00 по 09:20- у маршрутному таксі №9А під час проїзду від зупинки громадського транспорту на вулиці Гнідавській до зупинки громадського транспорту «ТРЦ Промінь», що на пр. Президента Грушевського, 2, із сумочки потерпілої ОСОБА_22 належне їй майно загальною вартістю 10 800 грн;

- 27 березня 2018 року близько 19:20 - у маршрутному таксі №25 під час проїзду від зупинки громадського транспорту «На вимогу», що розташована після зупинки громадського транспорту «Храм усіх святих землі Волинської», що на пр. Соборності, із сумочки потерпілої ОСОБА_23 належне їй майно загальною вартістю 1749,30 грн;

- 27 березня 2018 року близько 20:10 - у маршрутному таксі №19 під час проїзду від зупинки громадського транспорту банку «Західінкомбанк», що на пр. Перемоги,до зупинки громадського транспорту «ТРЦ Промінь», що на пр. Президента Грушевського, 2,із сумочки потерпілої ОСОБА_24 належне їй майно загальною вартістю 5499 грн.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, порушує питання про зміну вироку апеляційного суду, просить звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК. Суть доводів захисника зводиться до того, що суд апеляційної інстанції повною мірою не врахував особу винного, який раніше не судимий, визнав вину, щиро розкаявся, має постійне місце проживання, стан здоров`я винного, його позитивні характеристики та думки потерпілих, які не наполягали на суворому покаранні.

Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. Клопотань про його відкладення не надходило.

Позиції учасників судового провадження

У суді касаційної інстанції прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Подія злочинів, доведеність винуватості ОСОБА_1 у їх вчиненні, кримінально-правова оцінка діянь за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК у касаційній скарзі не оспорюються.

Згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують і обтяжують.

Як випливає зі змісту ст. 75 КК, застосування закріплених у ній правил допустиме лише за наявності обґрунтованих підстав для висновку, що виходячи з тяжкості злочину, особи винного та інших обставин кримінального провадження виправлення засудженого є можливим без ізоляції від суспільства.

У цьому кримінальному провадженні, як убачається з його матеріалів, саме наведеними законодавчими приписами керувався апеляційний суд при виборі засудженому примусу та порядку його відбування.

Як убачається з матеріалів провадження, прокурор, не погодившись із вироком місцевого суду, оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій скарзі сторона обвинувачення, наводячи конкретні доводи, просила скасувати згадане рішення через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 75 КК, і постановити новий вирок, яким обрати засудженому захід примусу у виді позбавлення волі, що належить відбувати реально.

Суд апеляційної інстанції, ретельно перевіривши доводи прокурора, дійшов умотивованого висновку про неможливість досягти мети покарання без ізоляції засудженого від суспільства. Тому вказаний суд визнав рішення місцевого суду про застосування ст. 75 КК неприйнятним.

Скасовуючи вирок суду першої інстанції у частині призначення покарання та звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуваннямнапідставі ст. 75 КК й ухвалюючи новий, апеляційний суд разом із ступенем тяжкості злочину врахував, що винним за три місяці було вчинено 22 епізоди крадіжки.

Водночас фактично не залишилися поза увагою апеляційного суду й усі інші дані про особу винного, пом`якшуючі покарання обставини, зокрема його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, відсутність обставин, що обтяжують покарання. Зважаючи на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення покарання ОСОБА_1 у виді арешту. Також апеляційним судом правильно призначено засудженому остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК.

Таким чином, Суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_1 положень ст. 75 КК та звільнення останнього від відбування покарання з випробуванням, як про це ставить питання захисник у касаційній скарзі.

Вирок апеляційного суду не суперечить положенням ст. 420 КПК.

Істотних порушень норм права, які тягнуть за собою обов`язкове скасування оспорюваного вироку, під час касаційного розгляду не встановлено.

Тому касаційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 433,434,436,441,442 КПК, Суд

ухвалив:

Вирок Волинського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року щодоОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника Мельника А. В. - без задоволення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

Г. Р. Крет І. В. Григор`єва А. П. Бущенко