Історія справи

Постанова

іменем України

6 серпня2019 року

м. Київ

справа № 661/2407/17

провадження № 51-10618км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Лагнюка М.М.,

суддів Огурецького В.П. та Макаровець А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,

прокурора Піх Ю.Г.,

представника потерпілого Шелепіної О.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника потерпілого КП «Міський водоканал» - директора Радованця В.В. на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017230070001390, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, остання судимість за вироком Новокаховського міського суду Херсонської області від 12 липня 2017 року за частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК) до 5 місяців арешту,

у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 185 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Новокаховського міського суду Херсонської області від 20 вересня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за частиною 2 статті 185 КК до покарання у виді арешту на строк 6 місяців.

На підставі частини 4 статті 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 за сукупністю злочинів з урахуванням вироку Новокаховського міського суду Херсонської області від 12 липня 2017 року остаточно призначено покарання у виді арешту на строк 6 місяців.

Визначено строк відбування покарання обчислювати з 25 травня 2018 року.

Запобіжного заходу не обрано.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати і вирішено питання щодо речових доказів.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватими та засуджено за наступних обставин.

23 травня 2017 року близько 04:00 ОСОБА_1 , перебуваючи біля будинку № 9 на вул. Світлова у м. Новій Каховці Херсонської області умисно, таємно, повторно шляхом вільного доступу здійснив крадіжку чавунної кришки каналізаційного люка, вартість якого складає 350 грн, чим заподіяв КП «Міський водоканал» шкоди на вказану суму.

Крім того, того ж дня близько 03:30 він, перебуваючи біля будинку № 1 на вул. Французькій, умисно, повторно, таємно здійснив крадіжку чавунних кришок каналізаційних люків на загальну вартість 3150 грн, чим завдав зазначеному підприємству шкоди на вказану суму.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року вирок Новокаховського міського суду Херсонської області від 20 вересня 2018 року змінено.

На підставі частини 5 статті 72 КК ( у редакції закону України № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року - далі Закон № 838-VIII) ОСОБА_1 зараховано у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 12 липня 2017 року (ухвалою Херсонського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року виправлено описку - замість «2017 року» правильним вважати «2018 рік») до дня набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

У решті вирок міського суду щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Вимоги, наведені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представник потерпілого просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, оскільки вважає, що суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, призначаючи покарання засудженому.

Свої вимоги представник потерпілого обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції на порушення вимог статті 72 КК неправильно зарахував засудженому строк попереднього ув`язнення у строк покарання, оскільки такий перерахунок вплинув на строк відбування покарання, що вказує на його м`якість.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника підприємства, яка підтримала касаційну скаргу, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення касаційної скарги, обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи й перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга представника потерпілого задоволенню не підлягає на таких підставах.

Мотиви Суду

Висновки суду щодо фактичних обставин вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, доведеність винуватості та кваліфікація його дій за пред`явленим обвинуваченням, у касаційній скарзі представником потерпілого не оспорюються та не заперечуються.

Натомість при перевірці судових рішень не встановлено обставин, які могли бути підставами для сумніву у законності й обґрунтованості висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо винуватості засудженого та кваліфікації його дій.

Що стосується доводів представника потерпілого про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, то вони не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Відповідно до частини 5 статті 72 КК (у редакції Закону №838-VIII) зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення провадиться з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

При цьому відповідно до вказаної норми закону устрок попереднього ув`язнення включається строк, зокрема, перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув`язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року (справа №663/537/17) суд дійшов таких висновків.

Якщо особа вчинила злочин у період із 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає частина 5 статті 72 КК в редакції Закону № 838-VIII (пряма дія цього Закону).

Висновок, викладений у згаданій постанові Великої Палати, з огляду на положення частини 1 статті 36 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» щодо єдності судової практики та відповідно до частини 6 статті 13 цього Закону суди зобов`язані дотримуватися правозастосовної практики у справах щодо тотожного предмета оскарження, яким у цьому випадку є зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання.

Перевіряючи доводи представника потерпілого щодо неправильного зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання, суд апеляційної інстанції у мотивувальній частині рішення послався на ухвалу Новокаховського міського суду Херсонської області від 12 липня 2018 року, відповідно до якої ОСОБА_1 було залишено у слідчому ізоляторі ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» для проведення судового розгляду в межах цього кримінального провадження, та дійшов правильного висновку про зарахування у строк покарання строк попереднього ув`язнення за період з 12 липня 2018 року до дня набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Таке застосування частини 5 статті 72 КК в редакції Закону №838-VIII є правильним та відповідає вимогам кримінального закону України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи викладені у касаційній скарзі представника потерпілого є неспроможними, а тому його касаційна скарга задоволенню не підлягає, посилання останнього на м'якість призначеного покарання зводяться лише до неправильне застосування статті 72 КК при зарахуванні строку попереднього ув`язнення у строк покарання, належних мотивів та обґрунтувань щодо м'якості призначеного покарання представник потерпілого не навів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду є обґрунтованою та належним чином вмотивованою, при цьому висновки суду апеляційної інстанції Суд визнає переконливими і справедливими.

За таких обставин касаційна скарга представника потерпілого задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, , Суд

ухвалив:

Ухвалу Херсонського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року щодо засудженого ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу представника потерпілого КП «Міський водоканал» - директора Радованця В.В. - без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

М.М. Лагнюк В.П. Огурецький А.М. Макаровець