Історія справи

Постанова

Іменем України

06 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 751/7960/18

провадження № 51-4438км19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Марчука О.П.,

суддів Ємця О.П., Яковлєвої С.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Трутенко А.Ю.,

прокурора Пантєлєєвої А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника

Шкири Ю.Г. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 березня 2019 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 18 червня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018270010007317, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Шполи Черкаської області, жителя

АДРЕСА_1 ), зареєстрованого у

АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 березня

2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням вимог ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що 16 вересня 2018 року у період часу з 22:03 по 22:36, працівники поліції під час санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 у

АДРЕСА_3 виявили та в подальшому вилучили 138 полімерних пакетиків з речовинами, загальною масою 40,721 г, які містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - метадон (фенадон), масою 18,74795 г.

Загалом ОСОБА_1 незаконно зберігав за місцем свого проживання з метою збуту 145 полімерних пакетиків з речовинами, які містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - метадон (фенадон), загальною масою 19,63039 г, що є великим розміром.

Крім цього, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_1 перебуваючи за вказаним місцем свого проживання, діючи умисно, повторно, із раніше придбаних полімерних пакетиків з речовинами, взяв 7 полімерних пакетиків з речовинами з метою збуту, які в подальшому зберігаючи при собі, переніс до будинку АДРЕСА_4 , де у невстановлений досудовим розслідуванням час, 16 вересня 2018 року незаконно за невстановленою досудовим розслідуванням формою їх реалізації, збув

1 пакетик невстановленій особі залишивши на цегляній колоні біля зазначеного будинку.

Також 16 вересня 2018 року у період часу з 20:36 по 21:10, працівники поліції під час огляду місця події, біля будинку АДРЕСА_4, виявили та в подальшому вилучили на цегляній колоні 1 полімерний пакетик з речовинами, загальною масою 0,27604 г, які містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - метадон (фенадон), масою 0,13215г, який ОСОБА_1 залишив у відведеному місці для невстановленої особи, чим збув наркотичний засіб.

У невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_1 перебуваючи за місцем свого проживання діючи умисно, повторно із раніше придбаних полімерних пакетиків з речовинами взяв 7 полімерних пакетиків з речовинами з метою збуту, які в подальшому зберігаючи при собі, переніс до будинку АДРЕСА_5 де у невстановлений досудовим розслідуванням час, 16 вересня 2018 року незаконно за невстановленою досудовим розслідуванням формою їх реалізації, збув 1 пакетик невстановленій особі, залишивши на електричному щитку біля вказаного будинку.

Крім того, 16 вересня 2018 року у період часу з 21:15 по 21:35, працівники поліції під час огляду місця події, біля будинку АДРЕСА_5, виявили та в подальшому вилучили на електричному щитку 1 полімерний пакетик з речовинами, загальною масою 0,329 г, які містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - метадон (фенадон), масою 0,14818 г, який ОСОБА_1 залишив у відведеному місці для невстановленої особи, чим збув наркотичний засіб.

Також у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання, діючи умисно, повторно із раніше придбаних полімерних пакетиків з речовинами взяв 7 полімерних пакетиків з речовинами, які 16 вересня 2018 року в подальшому переніс до будинку АДРЕСА_4 де після збуту 2 полімерних пакетиків з речовинами, залишив незаконно зберігати при собі з метою збуту 5 полімерних пакетиків з речовинами.

Крім цього, 16 вересня 2018 року у період з 20:05 по 20:27, працівники поліції під час огляду місця події біля будинку АДРЕСА_4, у

ОСОБА_1 виявили та в подальшому вилучили 5 полімерних пакетиків з речовинами, загальною масою 1,375 г, які містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - метадон (фенадон), масою 0,60211 г, які

ОСОБА_1 незаконно зберігав при собі з метою збуту.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 18 червня 2019 року вирок районного суду залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій засудженого,порушує питання про зміну оскаржуваних судових рішень у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через суворість і просить пом`якшити призначене ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням положень ст. 75 КК України.

В обґрунтування своїх вимог стверджує, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили загальні засади призначення покарання, внаслідок чого визначили ОСОБА_1 занадто суворе покарання. Також свої доводи мотивує тим, що судами не враховано конкретних обставин справи та даних про особу засудженого, що в сукупності давало суду, на його думку, підстави застосувати

ст. 75 КК України при призначенні засудженому покарання. Крім цього, захисник стверджує, що апеляційний суд в порушення вимог чинного законодавства розглянув подану ОСОБА_1 апеляційну скаргу без участі останнього та участі його захисника.

Позиції інших учасників судового провадження

Від учасників судового провадження заперечення на касаційну скаргу захисника не подавалися.

У судовому засіданні прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги захисника.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що скарга захисника не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального

й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 та кваліфікація його дій у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в касаційній скарзі не оспорюються, судовий розгляд кримінального провадження проведено у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

При перевірці матеріалів провадження касаційним судом установлено, що доводи захисника щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та щодо суворості покарання, яке призначено засудженому без застосування положень ст. 75 КК Україниє такими, що не заслуговують на увагу.

Положеннями статті 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору покарання, ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та умотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Судами першої та апеляційної інстанцій зазначених вимог кримінального процесуального закону було дотримано, про що свідчить нижченаведене.

З мотивувальної частині вироку місцевого суду слідує, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, при обранні виду та розміру покарання ОСОБА_1 суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжкого злочину, дані про особу винного, конкретні обставини вчинення злочину, характер та спосіб скоєного.

Доводи касаційної скарги захисника про не врахування в повній мірі судами першої та апеляційної інстанції при призначенні покарання засудженому обставин, які пом`якшують покарання, позитивно характеризують особу засудженогота конкретних обставин справи, обґрунтованими визнати не можна.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 69 КК України за наявності декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті Особливої частини цього кодексу.

Як убачається з вироку, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, врахував дані, які характеризують особу винного,усі обставини в сукупності, а також наявність обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого засудженим злочину, зокрема: позитивні характеристики за місцем навчання та проживання, вчинення злочину вперше, вік та стан здоров`я засудженого, те що засуджений на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває. Ці обставини обґрунтовано визнано судом такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину та дають підстави для призначення покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

Врахувавши всі зазначені обставини в сукупності, тяжкість кримінального правопорушення, дані про особу засудженого, конкретні обставини вчинення злочину, характер та спосіб скоєного, постзлочинну поведінку засудженого, суд обґрунтовано призначив засудженому покарання, яке він має відбувати реально, із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 2 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла. Висновок суду про необхідність обрання засудженому покарання у виді реального позбавлення волі належно вмотивований та відповідає вимогам ст. 370 КПК України.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись цією нормою закону про кримінальну відповідальність суд першої та суд апеляційної інстанцій дійшов правильного висновку, що наведені вище дані про особу винного, тяжкість вчиненого злочину, конкретні обставини вчинення злочину, характер та спосіб скоєного, постзлочинна поведінка засудженого не свідчать про можливість виправлення ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідає вимогам кримінального закону, підстави для застосування до засудженого положень ст. 75 КК України відсутні.

Колегія суддів вважає, щопризначене ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, тобто нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 2 ст. 307 КК України, є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. Воно відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. ст. 50, 65, 69 КК України.

Доводи касаційної скарги захисника та матеріали кримінального провадження не містять даних про порушення судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді провадження в частині призначення покарання норм кримінального процесуального закону, які ставили би під сумнів обґрунтованість прийнятого рішення.

Що стосується доводів касаційної скарги захисника про те, що апеляційний суд розглянув справу без участі засудженого та його захисника, чим позбавив можливості відстоювати свою позицію перед судом апеляційної інстанції, то вони є безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 405 КПК України апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених главою 31 розділу V КПК України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд визначає дату та місце проведення судового розгляду.

Згідно ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

Як слідує з матеріалів кримінального провадження засуджений та його захисник були належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду кримінального провадження. Також про свою обізнаність і обізнаність засудженого про дату і час слухання в апеляційному порядку кримінального провадження захисник не заперечував у поданій касаційній скарзі. Разом з цим, твердження захисника про неврахування апеляційним судом його клопотання про відкладення розгляду даного кримінального провадження в апеляційному порядку у звязку із хворобою ОСОБА_1 спростовуються матеріалами кримінального провадження, оскільки зазначене клопотання захисника надійшло до суду апеляційної інстанції вже після постановлення рішення цим судом у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 .

Крім того, ч. 4 ст. 401 КПК України передбачено, що обвинувачений підлягає обов`язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища або якщо суд визнає обов`язковою його участь, а обвинувачений, який утримується під вартою, - також у разі, якщо про це надійшло його клопотання.

Проте у цьому провадженні вирок місцевого суду в апеляційному порядку було оскаржено лише обвинуваченим (отже, питання про погіршення становища обвинуваченого не порушувалося), а суд апеляційної інстанції не визнавав обов`язковою участь ОСОБА_1 в апеляційному розгляді.

Окрім того, відповідно до ст. 52 КПК України, участь захисника у даному кримінальному провадженні не є обов`язковою.

Таким чином, відсутність ОСОБА_1 та його захисника під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції не вплинуло на обґрунтованість та вмотивованість прийнятого рішення.

Ухвала апеляційного суду достатньо вмотивована та відповідає вимогам ст. 419 КПКУкраїни.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, не встановлено.

Оскільки кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не допущено, а призначене покарання відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, касаційну скаргу захисника має бути залишено без задоволення, а судові рішення -

без зміни.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, Суд

постановив:

Вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 березня 2019 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 18 червня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника Шкири Ю.Г. в інтересах засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Марчук О.П.Ємець С.В. Яковлєва