Історія справи

Постанова

Іменем України

06 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 237/769/17

провадження № 51-72км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

Головуючого Стороженка С.О.,

суддів Стефанів Н.С., Шевченко Т.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Малихіної О.В.,

прокурора Чабанюк Т.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Донецької області на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 21 вересня 2017 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050690000164, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого: 27 лютого 2015 року Мар'їнським районним судом Донецької області за ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК.

Вироком Мар'їнського району суду Донецької області від 18 квітня 2017 року, уточненим ухвалою Мар'їнського району суду Донецької області від 15 травня 2017 року про виправлення описки, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено виконання обов'язків, передбачених пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК.

Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 21 вересня 2017 року, апеляційну скаргу заступника прокурора Донецької області задоволено частково, вирок суду першої інстанції змінено, виключено із вступної частини вироку відомості про судимість ОСОБА_1 за вироком Мар'їнського району суду Донецької області від 10 квітня 2009 року. В решті вирок залишено без зміни.

За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку суду першої інстанції, ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за незаконне придбання, перевезення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене повторно.

Так, 10 лютого 2017 року у вечірній час доби поблизу магазину «Наш Край» у м. Курахове, Мар'їнського району, Донецької області ОСОБА_1 придбав у невстановленої слідством особи 2 шприци з 1,955 гр та 1,812 гр особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого, які він зберігав при собі та перевіз у автомобілі по м. Курахове, Мар'їнського району Донецької області, де біля будинку № 52 по вул. Щорса у ході перевірки документів та складання адміністративного протоколу за статтями 126, 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення їх було виявлено та вилучено працівниками поліції.

У касаційній скарзі прокурор просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв'язку з порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м'якості. Вважає ухвалу незаконною, оскільки суд апеляційної інстанції не навів підстав, з яких визнав необґрунтованими доводи прокурора про безпідставне звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка підтримала доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши наведені у скарзі доводи, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, доведеність цього обвинувачення та кваліфікація діяння за ч. 2 ст. 309 КК в касаційній скарзі не оспорюється.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Так, судами першої та апеляційної інстанцій при призначенні ОСОБА_1 покарання були враховані характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, дані про особу засудженого, який хоч раніше судимий за аналогічний злочин, проте на обліку у лікарів психіатра та нарколога не значиться, за місцем проживання характеризується посередньо та проживає разом з родиною. При цьому, обставинами, що пом'якшують покарання визнані щире каяття ОСОБА_1, наявність у нього на утриманні дружини-інваліда та неповнолітньої дитини, а також зважено на відсутність обставин, що обтяжують покарання.

При звільненні ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК суди застосували принцип індивідуалізації призначення покарання, навели переконливі підстави такого рішення, зазначивши, що усі наведені обставини у їх сукупності істотно знижують фактичний ступінь тяжкості вчиненого злочину і особливо ступінь небезпечності засудженого для суспільства, завдяки чому буде досягнута мета покарання.

З огляду на все це, апеляційний суд погодився із висновком місцевого суду щодо визначеного засудженому заходу примусу та із можливістю звільнення засудженого від його відбування з випробуванням, про що навів мотиви прийняття такого рішення. Рішенняапеляційного суду належним чином вмотивоване, є справедливим, а покарання - необхідним і достатнім.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дотримався вимог закону, його ухвала відповідає вимогам ст. 419 КПК і не містить підстав, передбачених ст. 438 КПК, для її зміни чи скасування.

Керуючись статтями 433, 434, 436 - 438, 441, 442 КПК, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, Верховний Суд

у х в а л и в:

Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 21 вересня 2017 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу заступника прокурора Донецької області - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

С.О. Стороженко Н.С. Стефанів Т.В. Шевченко