Історія справи

Постанова

Іменем України

05 березня 2019 року

м. Київ

справа № 754/8571/17

провадження № 51-7616 км 18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Остапука В. І.,

суддів Кишакевича Л. Ю., Щепоткіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Бацури О. О.,

прокурора Деруна А. І.,

захисника ГурічаО. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ГурічаО.В., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_2, на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 14 лютого 2018 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 02 травня 2018 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100060005387, за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1), раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 14 лютого 2018 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням обов'язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 02 травня 2018 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_2 засуджено за те, що він, на початку жовтня 2014 року незаконно придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи без мети збуту наркотичні засоби - канабіс загальною масою 8,40 г та екстракт канабісу загальною масою 0,722 г, які почав незаконно зберігати без мети збуту за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1 та які 09 жовтня 2014 року близько 21.30 год. були виявлені та вилучені.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Гуріч О. В. просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд в суді першої інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Стверджує, що стороні захисту, відповідно до ст. 290 КПК України, не були відкриті речові докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження. Також посилається на невідповідність вироку вимогам ст. 374 КПК України, оскільки на його думку, місцевий суд послався на докази, які є недопустимими. Вказує, що апеляційний суд, переглядаючи справу за апеляційною скаргою сторони захисту, всупереч вимогам кримінального процесуального закону, не перевірив належним чином наведених в ній доводів щодо зазначених порушень та безпідставно залишив їх без задоволення.

Під час касаційного розгляду захисник підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.

Позиції інших учасників судового провадження

Під час касаційного розгляду прокурор вважав, що підстави для задоволення касаційної скарги захисника відсутні, а тому вона не підлягає задоволенню.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Оцінюючи обґрунтованість постановлених щодо ОСОБА_2 судових рішень з огляду на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність та дотримання вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів вважає, що висновоксуду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у незаконному придбанні та зберігання наркотичних засобів без мети збуту є правильним та, відповідно до вимог ч. 3 ст. 370, п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, ґрунтується на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, які було безпосередньо досліджено, а також оцінено з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, відповідно до ст. 94 вказаного Кодексу.

Такий висновок суду підтверджується, зокрема: показаннями свідка ОСОБА_3 про те, що ним, як слідчим у даному кримінальному проваджені було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_2 та вилучено вищезазначені наркотичні засоби; показаннями свідка ОСОБА_4 про те, що під час проведення обшуку були виявлені речі, які були запаковані в пакети; даними, які містяться в протоколі обшуку від 09 жовтня 2014 року, висновку експерта № 2499х від 20 січня 2015 року та в протоколі огляду предметів від 03 квітня 2015 року.

Встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази у їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_2 зазначеного кримінального правопорушення та правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 309 КК України.

Вирок суду є законним, обґрунтованим та відповідає вимогам ст. 374 КПК України. Посилання захисника на його невідповідність вказаним вимогам кримінального процесуального закону, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що свого підтвердження не знайшли.

Посилання в касаційній скарзі захисника про те, що речові докази є недопустимим доказом, оскільки відповідно до ст. 290 КПКУкраїни не були відкриті стороні захисту, є безпідставними.

Відповідно до положень ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню покарання. Сторони кримінального провадження зобов'язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів. Сторони кримінального провадження зобов'язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Системне тлумачення указаних положень ст. 290 КПК України дає підстави вважати, що відкриття матеріалів кримінального провадження відбувається саме на стадії досудового розслідування до моменту направлення обвинувального акту на розгляд суду.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, доступ до матеріалів досудового розслідування засудженому ОСОБА_2 та його захиснику ГурічуО.В. було надано 30 червня 2017 року, що підтверджується протоколом про надання доступу до матеріалів досудового розслідування та розписками про отримання копії обвинувального акта і копії реєстру матеріалів досудового розслідування. Після чого обвинувальний акт був скерований до суду. В подальшому судове засідання в суді першої інстанції відбувалося у відповідності з вимогами ст. 22 КПК Українина засадах змагальності, а тому жодна із сторін не була позбавлена права заявляти відповідні клопотання та ставити перед судом питання дослідження тих чи інших доказів. Із огляду на викладене, суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав вважати зазначений доказ недопустимим у контексті вимог ст.87 КПК України.

Також, на думку колегії суддів, є безпідставними доводи касаційної скарги захисника щодо порушення вимог кримінального процесуального закону в зв'язку з відсутністю інформації щодо кваліфікації експерта ОСОБА_5 оскільки апеляційним судом була проаналізована Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та зроблено правильне заключення, що висновок експерта за формою відповідає вимогам вищезазначеної Інструкції.

Суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ст. 419 КПК України, детально перевірив викладені в апеляційній скарзі захисника доводи, в тому числі стосовно необхідності безпосереднього дослідження доказів винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КПК України, які є аналогічними, за своїм змістом, доводам касаційної скарги захисника та, обґрунтовано визнав їх безпідставними, із зазначенням відповідних мотивів прийнятого рішення.

Колегія суддів вважає, що постановлена за результатами розгляду апеляційної скарги сторони захисту ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України та погоджується з наведеними у ній висновками про законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції.

Призначене ОСОБА_2 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України та є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність у справі колегією суддів не встановлено, а тому підстав, передбачених ст. 438 КПК України для скасування оскаржуваних судових рішень та задоволення касаційних вимог захисника немає.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Вирок Деснянського районного суду м. Києва від 14 лютого 2018 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 02 травня 2018 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника Гуріча О. В. - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

В. І. Остапук Л.Ю. Кишакевич В. В. Щепоткіна