Історія справи

Постанова

Іменем України

01 листопада 2018 р.

м. Київ

справа № 127/8046/1

провадження № 51-3426км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого - Ємця О. П.,

суддів: Кравченка С. І., Білик Н. В.,

секретаря судового засідання Гапона В. О.,

за участю:

прокурора Кулаківського К. О.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 21 листопада 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017020010001032, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, зареєстрованого (АДРЕСА_2), раніше неодноразово судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 15 вересня 2017 року ОСОБА_1засуджено за ч. 2 ст. 345 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він 09 березня 2017 року о 01.48 год, будучи в стані алкогольного сп'яніння, у кафе «Мафія» по вул. М. Оводова 51 в м. Вінниці, умисно завдав удар кулаком в обличчя працівникові правоохоронного органу сержанту поліції ОСОБА_2, заподіявши потерпілому легкі тілесні ушкодження під час виконання ним службових обов'язків.

УхвалоюАпеляційного суду Вінницької області від 21 листопада 2017 року вирок залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений посилається на те, що доводи його апеляційної скарги апеляційним судом залишено без належного обґрунтування та спростування, чим порушено вимоги ст. 419 КПК України. Зазначає, що апеляційний суд здійснив судове провадження за відсутності потерпілого, а також порушив його право на захист. Просить ухвалу апеляційного суду у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

У запереченні прокурор просить скаргу засудженого залишити без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор Кулаківський К.О. вважав, що касаційна скарга є необґрунтованою та просив залишити її без задоволення.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій за ч. 2ст. 345 КК України, в касаційній скарзі засудженого не оспорюється.

Доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_1, що апеляційний суд при розгляді кримінального провадження щодо нього допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, не заслуговують на увагу.

При перевірці кримінального провадження встановлено, що засуджений не погоджуючись із вироком суду першої інстанції, подав апеляцію в якій зазначав про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та даним про його особу через суворість і просив призначити мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 345 КК України та із застосування ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.

Суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого на вирок місцевого суду, належним чином перевірив доводи щодо невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, і визнав їх необґрунтованими.

Так, апеляційний суд, оцінюючи правильність та справедливість призначеного ОСОБА_1 покарання, погодився із рішенням місцевого суду щодо виду й міри призначеного покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік та взяв до уваги обставини, враховані судом першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції, із урахуванням ступеню тяжкості скоєного кримінального правопорушення, даних про особу винного, пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, дійшов висновку про неможливість виправлення й перевиховання ОСОБА_1 без відбування покарання, а тому з наведенням в ухвалі відповідних мотивів, обґрунтовано визнав неможливим звільнення його на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, належним чином мотивувавши своє рішення. Із даним висновком погоджується і колегія судів.

Посилання у касаційній сказі про необхідність скасування ухвали апеляційного суду у зв'язку з тим, що кримінальне провадження було розглянуто за відсутності потерпілого ОСОБА_2, є безпідставними.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, потерпілий був повідомлений про день та час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_1 на 21 листопада 2017 року ( а.п. 83). Не прибуття сторін або інших учасників кримінального провадження, не перешкоджає розгляду справи, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

Що стосується доводів касаційної скарги про порушення апеляційним судом права на захист, то вони є безпідставними. Із технічного носія інформації, на якому зафіксоване судове засідання за 21 листопада 2017 року вбачається, що засуджений ОСОБА_1 висловив бажання про розгляд кримінального провадження за відсутності його захисника Хоміча О.О., що підтверджується також його власноручною письмовою заявою ( а.п. 87). Окрім того, заяв та клопотань про призначення йому захисника в суді апеляційної інстанції не заявляв та відповідно до вимог ст. 52 КПК України, у даному кримінальному провадженні, участь захисника не є обов'язковою.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би перешкодили чи могли перешкодити суду повно й усебічно розглянути провадження і постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, у матеріалах справи під час касаційного розгляду в межах, визначених ст. 433 КПК України, не встановлено.

Ураховуючи зазначене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги засудженого не вбачає.

Керуючись ст. ст. 434, 436, 441 КПК України та відповідно до п. 15 розділу XI «Перехідні положення» КПК (в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII), Суд

у х в а л и в:

Ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 21 листопада 2017 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

С у д д і:

О. П. Ємець С. І. Кравченко Н. В. Білик