Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2025 року

м. Київ

справа № 405/4715/24

провадження № 51-273 км 25

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

скаржника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції)

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 13 листопада 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 листопада 2024 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 листопада 2024 року скаргу ОСОБА_6 задоволено частково та зобов`язано уповноважену особу Кіровоградської обласної прокуратури внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 від 17 червня 2024 року в частині, що стосується можливого замаху ув`язнених ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на вбивство заявника.

У задоволенні вимог про зобов`язання посадових осіб Кіровоградської обласної прокуратури внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР по факту вчинення протиправних дій суддею Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_10 - відмовлено.

Цю ухвалу ОСОБА_6 оскаржив до апеляційного суду.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 13 листопада 2024 року ОСОБА_6 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України, оскільки скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі з доповненням ОСОБА_6 , як убачається з її змісту, стверджує, що його позбавили права на оскарження судового рішення, оскільки апеляційний суд не переглянув ухвалу слідчого судді, яка не виконується, не виніс свого рішення по суті справи. Вважає, що це відповідно до ст. 409 КПК України є підставою для скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Позиції інших учасників судового провадження

Скаржник ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримали скаргу та просили її задовольнити в повному обсязі.

Прокурор у суді касаційної інстанції заперечував проти задоволення скарги.

Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді

Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.

Згідно зі ст. 433 цього Кодексу суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.

Мотиви суду

Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України істотними є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

З матеріалів провадження встановлено, що слідчий суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда ухвалою від 06 листопада 2024 року задовольнив частково скаргу ОСОБА_6 та прийняв рішення про зобов`язання уповноваженої особи Кіровоградської обласної прокуратури внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 від 17 червня 2024 року в частині, що стосується можливого замаху ув`язнених ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на вбивство заявника.

Одночасно цією ж ухвалою відмовлено у задоволенні вимог про зобов`язання посадових осіб Кіровоградської обласної прокуратури внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР по факту вчинення протиправних дій суддею Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_10 .

Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій оскаржив ухвалу слідчого судді.

Суддя апеляційного суду відмовив у відкритті апеляційного провадження з тих підстав, що відповідно до вимог ст. 309 КПК України рішення слідчого судді про зобов`язання посадових осіб внести відомості до ЄРДР оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Однак, при винесенні цієї ухвали суддя апеляційного суду не дотримався вимог кримінального процесуального закону.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак ці обмеження не повинні впливати на користування правом у такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті, і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, якої намагаються досягнути.

Відповідно до ст. 310 КПК України оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку.

При цьому згідно з ч. 3 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 307 КПК України передбачено вичерпний перелік ухвал слідчих суддів, постановлених за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Водночас Конституційний Суд України своїм рішенням від 17 червня 2020 року

№ 4-р (ІІ)/2020 визнав неконституційним положення ч. 3 ст. 307 КПК України в частині заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.

Зі змісту вказаного рішення Конституційного Суду України вбачається, що воно ухвалене з метою забезпечення конституційного права на судовий захист особи, яка звертається до уповноважених державних органів із заявою, повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Зокрема, Конституційний Суд України зазначив про те, що судовий захист стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення, має бути забезпечений під час розгляду цього питання хоча б у двох судових інстанціях.

Виходячи з аналізу положень цього рішення Конституційного Суду України, апеляційному оскарженню підлягає ухвала слідчого судді, якою відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення особи про кримінальне правопорушення, а не ухвала слідчого судді про задоволення такої скарги.

З матеріалів провадження встановлено, що ухвалою слідчого судді вирішувалося фактично два клопотання заявника про зобов`язання уповноважених осіб внести відомості до ЄРДР. Перше - щодо можливого замаху на вбивство заявника, яке було задоволено. Друге -по факту вчинення протиправних дій суддею, у задоволенні якого було відмовлено.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_6 , дав оцінку лише рішенню слідчого судді в частині задоволення скарги та зобов`язання уповноважених осіб внести відомості до ЄРДР по факту замаху на вбивство заявника.

У цій частині апеляційний суд правильно вказав, що ухвала слідчого судді, якою задоволено скаргу ОСОБА_6 та зобов`язано уповноважених осіб внести відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення, не може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції.

Тому касаційна скарга в цій частині задоволенню не підлягає.

Разом із тим, апеляційний суд не взяв до уваги, що оскаржуваною ухвалою слідчого судді також було відмовлено у задоволенні вимог про зобов`язання посадових осіб внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР по факту вчинення протиправних дій суддею.

Таким чином апеляційний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України, не взяв до уваги, що ухвала слідчого судді в цій частині є предметом оскарження в апеляційному порядку. Наведене позбавило скаржника ефективного доступу до правосуддя, є порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Урахувавши наведене, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково. У зв`язку із цим та керуючись статтями 434 436 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне скасувати судове рішення.

З цих підстав суд ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 13 листопада 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 листопада 2024 року скасувати, призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3