Історія справи

Ухвала КГС ВП від 04.03.2018 року у справі №910/15865/14
Ухвала КГС ВП від 31.01.2018 року у справі №910/15865/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/15865/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Білоуса В.В., Огородніка К.М.

за участю секретаря судового засідання Громак В.О.

за участю представників: ТОВ "Карбон ЛТД" - Симон О.Ю., Твердохлєбова Є.Г., ТОВ "Констеб ЛТД" -адвоката Утіралової А.М., ПАТ "Комерційний банк "Земельний капітал" - Логвиненко Є.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карбон ЛТД"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2019

та рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2017

у справі № 910/15865/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карбон ЛТД"

до: 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Констеб ЛТД"; 2) Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Земельний капітал"; 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Денді - Карбон"

про стягнення 756 426,80 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 ТОВ "Карбон ЛТД" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ "Констеб ЛТД", ПАТ "Комерційний банк "Земельний капітал" та ТОВ "Денді - Карбон", у якому просило з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, стягнути з відповідачів 756 426,80 грн. упущеної вигоди, посилаючись на неправомірне володіння та користування відповідачами майном, власником якого є позивач, а саме нежилими приміщеннями 3 та 4 секцій загальною площею 147 кв.м. та 3 000 кв.м. у будівлі за адресою: АДРЕСА_2.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.12.2016 (суддя Балац С.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 (судді : Суховий В.Г., Коротун О.М., Хрипун О.О.), провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ "Денді - Карбон" припинено.

Позовні вимоги до ТОВ "Констеб ЛТД" задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "Констеб ЛТД" на користь позивача заборгованість в сумі 26 639,16 грн., 532,79 грн. витрат по сплаті судового збору, 34,64 грн. витрат по оплаті судової експертизи.

В задоволенні решти вимог до ТОВ "Констеб ЛТД" відмовлено повністю.

Позовні вимоги до ПАТ "Комерційний банк "Земельний капітал" задоволено повністю.

Стягнуто з ПАТ "Комерційний банк "Земельний капітал" на користь позивача заборгованість в сумі 720 500 грн., 14 410 грн. витрат по сплаті судового збору, 9 372,60 грн. витрат по оплаті судової експертизи.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.07.2017 у справі №910/15865/14 (судді : Данилова М.В., Бакуліна С.В., Корсак В.А., Сибіга О.М., Ходаківська І.П.) постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Під час нового розгляду, ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.10.2017 припинено провадження у справі №910/15865/14 в частині позовних вимог до ТОВ "Денді - Карбон".

Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.12.2017 у справі №910/15865/14 (суддя Плотницька Н.Б.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2019 у справі № 910/15865/14 (судді : Зубець Л.П., Мартюк А.І., Пашкіна С.А.) рішення Господарського суду м. Києва від 18.12.2017 залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ "Карбон ЛТД" просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2017 у справі № 910/15865/14 скасувати, прийнявши нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішення щодо відмови в позові скаржник посилається на неповне дослідження судами першої та апеляційної інстанцій всіх обставин справи, зокрема, що діями відповідачів щодо не звільнення спірних приміщень порушено право позивача на користування належним йому на праві власності зазначеним нерухомим майном, що спричинило йому збитків, у вигляді упущеної вигоди на спірну суму, а тому, як вважає скаржник, ці судові рішення підлягають скасуванню.

У відзивах відповідачі - ПАТ "Комерційний банк "Земельний капітал" та ТОВ "Констеб ЛТД" просять оскаржувані судові рішення залишити без змін, як такі що прийняті з урахуванням норм чинного законодавства.

Протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 12.04.2019, для розгляду касаційної скарги ТОВ "Карбон ЛТД" у справі № 910/15865/14 визначено колегію суддів у складі : Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Жукова С.В., Білоуса В.В. та ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.05.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Карбон ЛТД" у справі № 910/15865/14 та справу призначено до розгляду на 10.07.2019 на 10:15 год.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 09.07.2019, що підтверджується витягом із протоколу, у зв`язку з відпусткою судді Жукова С.В. для розгляду касаційної скарги ТОВ "Карбон ЛТД" у справі № 910/15865/14 визначено колегію суддів у складі : Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Білоуса В.В., Огородніка К.М.

В судовому засідання 10.07.2019 у справі № 910/15865/14 оголошено перерву у справі до 31.07.2019 на 14:30 год.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та доводи відзивів на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимог, виходили з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 28.01.2008 рішенням Господарського суду м. Києва у справі №31/543, яке набрало законної сили, зобов`язано ТОВ "Денді - Карбон" повернути ТОВ "Карбон ЛТД" 147 кв.м. нежитлових приміщень, за адресою: АДРЕСА_2 в секції 3 та 4, а саме: кімнати проти ліфта загальною площею 99 кв.м, приміщення біля сходів загальною площею 28 кв.м. та балкони по боках 3-ї та 4-ї секцій, а також зобов`язано ТОВ "Денді - Карбон" та ТОВ "Констеб ЛТД" не чинити перешкод ТОВ "Карбон ЛТД" щодо спільного користування сходовою частиною, що виходить до 9-го поверху та вхідних тамбурів загальною площею 197,8 кв. м.

Так, судами встановлено, що вказаним вище рішенням суду встановлено факт права власності позивача - ТОВ "Карбон ЛТД" на вказане нерухоме майно загальною площею 147 кв.м , за адресою: АДРЕСА_2.

Із наявних у справі матеріалів видно та як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.06.2013 у справі №910/9004/13 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Денді - Карбон", визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - ТОВ "Карбон ЛТД", який подав заяву про порушення справи про банкрутство на загальну суму 452 160, 26 грн. та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.

В подальшому, рішенням Господарського суду м. Києва від 28.09.2011 у справі № 18/492-40/110-61/20, що набрало законної сили, зобов`язано перевести на ТОВ "Карбон ЛТД" права та обов`язки покупця за договором купівлі-продажу від 27.05.2005, що був укладений між ТОВ "Денді - Карбон" та ТОВ "Констеб ЛТД", визнати право власності ТОВ "Карбон ЛТД" на нежилі приміщення 3 та 4 секцій загальною площею 3 000 кв.м у будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , що складає 42/100 частин у будівлі за адресою: АДРЕСА_2 .

Як встановлено судами та вбачається із матеріалів справи, 25.02.2011 між ТОВ "Денді - Карбон" (іпотекодавець) та ПАТ "КБ "Земельний капітал" (іпотекодержатель) укладено іпотечний договір № 005-2011-1-1, за умовами якого ТОВ "Денді - Карбон" передало ПАТ "КБ "Земельний капітал" спірні нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_2, в іпотеку.

В подальшому, між ТОВ "Денді - Карбон" та ПАТ "КБ "Земельний капітал" укладено угоду про задоволення вимог іпотекодержателя від 10.06.2011, за якою ТОВ "Денді - Карбон" передало у власність ПАТ "КБ "Земельний капітал" спірні приміщення в рахунок виконання вимог за кредитним договором.

Договором купівлі-продажу від 29.08.2011, ПАТ "КБ "Земельний капітал" відчужило на користь ОСОБА_2 спірні нежилі приміщення 3 та 4 секцій у будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , а за договором купівлі-продажу від 05.10.2011 ОСОБА_2 продало зазначене спірне нерухоме майно на користь ОСОБА_3 .

Так, 05.10.2011 між ОСОБА_3 та ПАТ "КБ "Земельний капітал" укладено кредитний договір № 128-2011, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 1 530 000 грн. зі строком повернення до 04.10.2026, в свою чергу на виконання цього кредитного договору сторонами укладено іпотечний договір від 05.10.2011 №128-2011-1-1, за яким ОСОБА_3 передав ПАТ "КБ "Земельний капітал" спірні нежитлові приміщення за адресою : АДРЕСА_2, в іпотеку банку.

Договором про задоволення вимог іпотекодержателя від 07.11.2011 ОСОБА_3 передав у власність ПАТ "КБ "Земельний капітал" спірне майно, за адресою : АДРЕСА_2, вартістю 65 874 791 грн. в рахунок виконання зобов`язань за кредитним договором № 128-2011 від 05.10.2011.

Із наявних у справі матеріалів видно та як встановлено судами обох інстанцій, КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна за ПАТ "КБ "Земельний капітал" зареєстроване право власності на нежилі приміщення 3 та 4 секцій загальною площею 3 000 кв.м у будівлі за адресою : АДРЕСА_2, на підставі договору від 07.11.2011.

При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що за позивачем у даній справі - ТОВ "Констеб ЛТД" в судовому порядку визнано право власності на спірні приміщення з 08.11.2011, а саме дата набрання законної сили рішенням у справі №18/492-40/110-61/20.

Як вбачається із матеріалів спарив та встановлено судами, рішенням Господарського суду міста Києва від 13.04.2012 у справі №5011-62/1814-2012, яке набрало законної сили, визнано недійсною додаткову угоду від 01.02.2011 про розірвання договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 27.08.2005, укладену між ТОВ "Денді - Карбон" та ТОВ "Констеб ЛТД"; визнано недійсним іпотечний договір №005-2011-1-1 від 25.02.2011, укладений між ТОВ "Денді - Карбон" та ПАТ "КБ "Земельний капітал"; визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 10.06.2011, укладений між ТОВ "Денді - Карбон" та ПАТ "КБ "Земельний капітал".

За рішенням Господарського суду м. Києва від 03.04.2013 у справі № 5011-74/12502-2012 витребувано з незаконного володіння відповідача - ПАТ "КБ "Земельний капітал" та передано позивачу - ТОВ "Карбон ЛТД" нежиле приміщення 3 та 4 секцій загальною площею 3 000 кв.м. у будівлі за адресою : АДРЕСА_2, що складає 42/100 частин цієї будівлі.

Як також вбачається із матеріалів справи та як встановлено судами обох інстанцій, 21.03.2014 позивачем - ТОВ "Карбон ЛТД" подано документи до державної реєстраційної служби з метою проведення державної реєстрації права власності на нежилі приміщення 3 та 4 секцій загальною площею 3 000 кв.м у будівлі за адресою : АДРЕСА_2 1, що складає 42/100 частин будівлі за зазначеною адресою.

Проте, рішенням державного реєстратора від 02.04.2014 відмовлено ТОВ "Карбон ЛТД" у державній реєстрації прав та обтяжень №12105571 у зв`язку із накладенням арешту на вказане спірне майно за адресою : АДРЕСА_2 на підставі ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що відмовляючи ТОВ "Карбон ЛТД" у проведені державній реєстрації права власності на спірне майно, було зазначено, що ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.12.2013 накладено арешт на нерухоме майно: нежилі приміщення 3 та 4 секцій загальною площею 3 000 кв. м у будівлі за адресою : АДРЕСА_2 , право власності на яке зареєстроване за ПАТ "КБ "Земельний капітал".

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення із відповідачів спірної суми упущеної вигоди, а саме недотриманої ним орендної плати за використання належного позивачу, відповідно до судового рішення, нерухомого майна: нежилих приміщень 3 та 4 секцій загальною площею 3 000 кв. м у будівлі за адресою : АДРЕСА_2, у зв`язку з неправомірним володінням та користуванням відповідачем - ПАТ "КБ "Земельний капітал" нежилими приміщеннями 3 та 4 секцій загальною площею 3 000 кв. м. у період з 19.07.2012 по 12.09.2012 (55 днів) та користування відповідачем - ТОВ "Констеб ЛТД" нежилими приміщеннями 147 кв. м. в секції 3 та 4 у період з 07.02.2012 по 30.03.2012 (52 дні), посилаючись при цьому на положення ст.ст. 1212, 1214 ЦК України.

Так, суди попередніх інстанцій зазначили, що для вирішення даного спору, необхідно встановити обставини неправомірного володіння та користування відповідачами спірними нежилими приміщеннями у період 2012 року, встановити підстави виникнення права власності у позивача на нерухоме майно та відповідно правомірність підстав заявлених до стягнення позивачем сум.

Упущеною вигодою за змістом статті 22 ЦК України та частини 2 статті 224, статті 225 ГК України вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності.

Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

За відсутністю хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі № 51/250.

Судами першої та апеляційної інстанціями встановлено, що підставою, яка унеможливлювала своєчасну передачу ПАТ "КБ "Земельний капітал" спірного майна за адресою : АДРЕСА_2, позивачу - ТОВ "Карбон ЛТД" був факт накладення арешту на це майно, оскільки ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16.01.2012 у справі № 2/422/2012 про забезпечення позову на спірне нерухоме майно було накладено арешт, який скасовано ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07.12.2012 у справі № 2/422/2012 про скасування заходів забезпечення позову, отже як встановлено суди попередніх інстанцій, позивач просить стягнути спірну суму упущеної вигоди, а саме відшкодування доходів, які останній міг би отримати внаслідок передання в оренду цього майна іншим особам в зазначений ним період, нараховану за період з січня по грудень 2012 коли судом було накладено арешт на спірні приміщення.

Право власності є найбільш фундаментальним речовим правом, яке створює основну юридичну передумову для нормального функціонування цивільного обороту, тому закон спеціально регулює як підстави набуття права власності, так і підстави його припинення.

Зокрема, за нормами Цивільного кодексу України підставами виникнення (набуття) права власності є різні правопороджуючі юридичні факти, або правовідносини.

Право власності може набуватися різними способами, які традиційно поділяють на дві групи: первинні, тобто такі, що не залежать від прав попереднього власника на майно, та похідні, за якими право власності на майно переходить до власника від його попередника в порядку правонаступництва.

Так, враховуючи положення ЦК України, зокрема, до похідних способів набуття права власності належить :- на підставі правочинів (ст. 334 ЦК України);- у порядку спадкування після смерті громадянина (ст. 1216 ЦК України);- у порядку правонаступництва при реорганізації юридичної особи (ч. 2 ст. 104, ст. ст. 107, 109 ЦК України);- у випадку приватизації державного майна та майна, що перебуває у комунальній власності (ст. 345 ЦК України).

Похідними способами набуття права власності зазвичай є різні договори: купівлі-продажу, міни, дарування, ренти, оренди з викупом, а також спадкування майна або правонаступництво щодо майна юридичних осіб чи публічно-правових утворень, при цьому загальною ознакою похідного способу набуття права власності є правонаступництво, тобто перехід права власності від одних осіб до інших. Таким чином підстава набуття права власності в одних осіб є одночасно підставою для припинення права власності в інших осіб і навпаки.

Отже, підставою похідного способу набуття права власності є правовідносини, які виникли на підставі відповідних юридичних фактів.

З огляду на зазначене, вирішальне значення має момент набуття права власності.

Стаття 334 ЦК України визначає моменти набуття права власності за договором.

Згідно ч. 4 ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Таким чином, на об`єкти нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, право власності у набувача за договором відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України виникає з дня державної реєстрації (ст. 182 ЦК України), а не в момент фактичного передання майна або в будь-який інший момент, визначений угодою сторін.

За ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, що за судовим рішенням від 28.09.2011 у справі № 18/492-40/110-61/20, яке набрало законної сили 08.11.2011, було переведено на ТОВ "Карбон ЛТД" права та обов`язки покупця за договором купівлі-продажу від 27.05.2005, укладеного між ТОВ "Денді-Карбон" та ТОВ "Констеб ЛТД", а також визнано право власності за ТОВ "Карбон ЛТД" на нежилі приміщення 3 та 4 секцій загальною площею 3000 кв.м. за адресою : АДРЕСА_2 , що складає 42/100 частин у будівлі за цією адресою.

При цьому, судами попередніх інстанцій зазначено, що відповідач - ПАТ "КБ "Земельний капітал" не був залучений до розгляду спору у справі № 18/492-40/110-61/20, внаслідок чого останній не був та не міг бути обізнаний з висновками суду у зазначеній вище справі.

З огляду на наведені вище норми права та встановивши, що позивач у даній справі - ТОВ "Карбон ЛТД" на час розгляду спору не зареєстрував право власності на спірні приміщення за адресою : АДРЕСА_2 , у відповідності до вимог ст. 182 ЦК України, п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що позивач в період, за який вимагає стягнення збитків, у вигляді упущеної вигоди, з відповідачів, не був власником нежилих приміщень 3 та 4 секцій загальною площею 3000 кв.м. у будівлі за адресою : АДРЕСА_2 , і зворотного ним належним чином не доведено.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 статті 16 ЦК України).

За ч. 1 ст. 390 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати від особи, яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно (недобросовісного набувача), передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним.

Згідно ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Так місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшли висновку про те, що норми Цивільного кодексу України виходять не лише з неправомірності підстав заволодіння недобросовісним набувачем річчю, що саме по собі має призводити до негативних наслідків для нього, а й з такої важливої засади цивільно-правового регулювання, як компенсаційність.

Якщо віндикація неможлива, тому що річ власника знищено або з інших причин її не можна повернути, незаконний володілець має відшкодувати завдану власнику шкоду за правилами глави 82 ЦК України або провести розрахунки на підставі статті 1212 ЦК України у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, встановленого статтею 1212 ЦК України.

Такий спосіб захисту можливий шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 1212 ЦК України, які дають права витребувати в набувача це майно.

Крім того, вираз про доходи, які особа мала одержати, слід розуміти аналогічним чином, як і визначення розміру упущеної вигоди (складової збитків, яка не є абстрактною). Розмір доходів, які підлягають стягненню вираховується виходячи з доведеності розміру звичайних доходів, які особа здобула за весь час володіння, як недобросовісний набувач, а від добросовісного набувача з того часу, коли він дізнався або повинен був дізнатися про неправомірність свого володіння.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення відшкодування доходів, які відповідачі могли одержати як з безпідставно набутого майна необґрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не зазначено правове обґрунтування заявлених позовних вимог з посиланням на норми чинного законодавства України для можливості захисту його порушеного або невизнаного права відповідно до визначених ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України способів захисту, оскільки судовий розгляд здійснюється щодо конкретного предмету і підстави позову, при цьому рішення має містити висновок, який не залежить від настання або ненастання якихось обставин, та не може бути альтернативним, у зв`язку з чим неможливо визначити, яку вимогу по суті пред`явив позивач і, відповідно, застосувати належні норми діючого законодавства.

З огляду на встановлене судами попередніх інстанцій та враховуючи наведене вище законодавство, касаційний господарський суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності правових підстав для задоволення даного позову ТОВ "Карбон ЛТД" до відповідачів - ТОВ "Констеб ЛТД", ПАТ "Комерційний банк "Земельний капітал" про стягнення спірної суми збитків, у вигляді упущеної вигоди.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" від 03.04.2008р. (заява №3236/03), "Рябих проти Росії" від 03.12.2003 (заява №52854/99), "Нєлюбін проти Росії" від 02.11.2006 (заява №14502/04)), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, з урахуванням вище викладеного, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2017 у справі № 910/15865/14 постановлені у відповідності до фактичних обставин, з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Наведені у касаційній скарзі ТОВ "Карбон ЛТД" аргументи, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, які викладені в оскаржуваних рішеннях і не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, відповідно до вимог ст. 311 ГПК України, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем вимог законодавства.

Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017) покладаються на заявника касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карбон ЛТД" залишити без задоволення.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2017 у справі № 910/15865/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя - Ткаченко Н.Г.

Судді - Білоус В.В.

Огороднік К.М.