Історія справи

Ухвала КГС ВП від 01.06.2021 року у справі №915/864/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 915/864/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О. В. - головуючого, Жукова С. В., Погребняка В. Я.,

за участі секретаря судового засідання Аліференко Т. В.

розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк"

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області (суддя В. О. Ржепецький) від
18.11.2020

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду (головуючий - Л. В. Лавриненко, судді: О. Ю. Аленін, К. В. Богатир) від 15.03.2021

за заявою боржника фізичної особи ОСОБА_1

про неплатоспроможність.

Учасники справи:

представник кредитора (Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк") - Скрипніченко Н. М.,

представник боржника - не з'явився.

1. Короткий зміст вимог

1.1.14.08.2020 Господарський суд Миколаївської області ухвалив відкрити провадження у справі № 915/864/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (далі - Боржник) за його заявою за правилами Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), ввести процедуру реструктуризації боргів Боржника та призначити керуючим реструктуризацією Боржника арбітражного керуючого Крикуна В. Б. тощо.

1.1.14.09.2020 Публічне акціонерне товариство "МТБ Банк" (далі - Кредитор) подало заяву про визнання вимог до Боржника в сумі 879 039 грн 27 коп., з яких 813 400 грн 00 коп. - вимоги, що забезпечені заставою, а 65 639 грн 27 коп. - конкурсні вимоги.

1.2. Заява мотивована заборгованістю Боржника перед Кредитором на заявлену суму, що виникла внаслідок невиконання Боржником зобов'язань за укладеним 17.04.2008 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Морський транспортний банк" (правонаступником якого є Кредитор) кредитним договором № 187/RN (далі - Кредитний договір), виконання зобов'язань Боржника за яким забезпечено укладеним між сторонами іпотечним договором від 17.04.2008 (далі - Іпотечний договір) - про передачу в іпотеку нерухомого майна, а саме трикімнатної квартири, та договором поруки від 17.04.2008 № 252rN; а також тим, що заборгованість за Кредитним договором стягнута за рішенням суду.

1.3.19.10.2020 Кредитор у запереченні на повідомлення від керуючого реструктуризацією боргів Боржника - арбітражного керуючого Крикуна В. Б. за результатами розгляду вимог Кредитора до Боржника просив визнати грошові вимоги до Боржника в сумі 883 241 грн 27 коп., з яких 4 202 грн 00 коп. витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність; 418 417 грн 08 коп. - за зобов'язаннями Боржника, забезпеченими заставою майна Боржника; 420 244 грн 00 коп. - конкурсні вимоги (витрати зі сплати судового збору та вимоги, не забезпечені заставою), що підлягають задоволенню у другу чергу; 40 378 грн 10 коп. - неустойка (штраф, пеня), що підлягають задоволенню у третю чергу.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1.18.11.2020 Господарський суд Миколаївської області ухвалив:

- визнати вимоги Кредитора до Боржника в сумі 822 823 грн 66 коп., що складаються з вимог, забезпечених іпотекою майна Боржника, в сумі 406 700 грн 00 коп., конкурсних вимог - в сумі 416 123 грн 66 коп. (судового збору за рішенням суду в сумі 1 827 грн 00 коп. та вимог, не забезпечених заставою, в сумі 414 296

грн 66 коп. );

- відмовити в решті вимог кредитора до Боржника;

- зобов'язати керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Крикуна В. Б. включити вимоги Кредитора до Боржника в сумі 822 823 грн 66 коп. до реєстру вимог кредиторів Боржника, а також провести збори кредиторів тощо.

2.2. Рішення суду щодо визнаної частини вимог Кредитора до Боржника мотивовано обґрунтованістю та доведенням доказами у справі вимог в цій частині; а щодо відхиленої - законодавчою забороною на включення до вимог забезпеченого кредитора у справі про неплатоспроможність фізичної особи вимог, що складають суми штрафних санкцій та пені, нарахованих на суму кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника.

3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3.1.15.03.2021 Південно-західний апеляційний господарський суд (з урахуванням ухвали від 19.03.2021 про виправлення описки) постановив:

- про часткове задоволення апеляційної скарги Кредитора,

- про зміну пункту першого резолютивної частини рішення суду першої інстанції з визнанням вимог Кредитора до Боржника в сумі 824 017 грн 66 коп., що складаються з вимог, забезпечених заставою майна Боржника, в сумі 406 700 грн 00 коп., з конкурсних вимог, не забезпечених заставою майна боржника, - в сумі 417 317 грн 66 коп. та із судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до Боржника в сумі 3 938 грн 98 коп. ;

- про залишення без змін ухвали суду першої інстанції в її іншій частині.

3.2. Рішення апеляційного суду в частині зміни рішення суду першої інстанції мотивовано неправильно визначеним цим судом гривневого еквіваленту залишку заборгованості Боржника перед Кредитором, а також визначенням розміру забезпечених вимог Кредитора до Боржника, виходячи з права власності Боржника на Ѕ частку цієї квартири та виходячи з висновків про вартісну оцінку предмета іпотеки (813 400 грн 00 коп. ), зробленими при виконанні оцінки предмета іпотеки (квартири), строк використання якої не сплив та яка зроблена з метою визначення ринкової та ліквідаційної вартості об'єкта оцінки для реструктуризації боргу в межах процедури банкрута фізичної особи - Боржника.

4. Встановлені судами обставини

4.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "МТБ Банк", місто Чорноморськ, є правонаступником всіх прав та зобов'язань Публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК ", Відкритого акціонерного товариства "Морський транспортний банк", Акціонерного комерційного банку "Морський транспортний банк", Акціонерного комерційного банку "МОРТОРГБАНК" та Міжрегіонального акціонерного банку "МіДО", місто Чорноморськ (п. 1.1. Статуту банку).

4.2.17.04.2008 між Відкритим акціонерним товариством "МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК" (банк) та Боржником (позичальник) укладено Кредитний договір.

Відповідно до п. 1.1. цього договору банк зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти в сумі 66 000 доларів США на наступні цілі:

- споживчі потреби у сумі 62 400 доларів США;

- сплату страхових платежів в сумі 3 600 доларів США, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 11,9 % річних за фактичний період користування.

Позичальник зобов'язується на умовах, в розмірі та в строки, встановлені в цьому договорі, повернути банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, а також сплатити комісії, пені та штрафи, що передбачені умовами цього договору, а також здійснювати погашення заборгованості шляхом щомісячного внесення платежу в сумі 887,51 доларів США, який складається з заборгованості по кредиту, відсотках, щомісячної комісії.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними зобов'язань за цим договором.

Відповідно до п. 1.3. Кредитного договору, забезпеченням виконання позичальником зобов'язань за цим договором є застава квартири, загальною площею 69,3 кв. м., житлова площа 39,2 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

4.3. Банк повністю виконав зобов'язання за кредитним договором шляхом надання позичальнику кредиту в сумі 62 400 доларів США.

4.4. На порушення умов Кредитного договору Боржник позичені кошти не повернув.

Рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 07.12.2015 у справі № 487/3112/15-ц стягнуто солідарно з Боржника та ОСОБА_2 на користь Кредитора заборгованість за Кредитним договором від в сумі 32 784,44 доларів США та 50 321
грн 99 коп., у тому числі:

- 31 624,82 дол. США - заборгованість за наданим кредитом (основний борг);

- 1 159,62 дол. США - заборгованість по сплаті відсотків;

- 38 921 грн 75 коп. - пеня, нарахована на суму основного боргу;

- 3 893 грн 20 коп. - пеня, нарахована на відсотки за користування кредитом;

- 7 506 грн 99 коп. - штраф за невиконання зобов'язань, відповідно до пункту
4.2. Кредитного договору.

Судові витрати за сплати судового збору в сумі 1 827 грн. 00 коп. вказаним судовим рішенням покладено на Боржника та ОСОБА_2.

4.5. Після набрання законної сили рішенням Заводського районного суду м.

Миколаєва від 07.12.2015 у справі № 487/3112/15-ц загальна сума стягнутої заборгованості під час виконання виконавчих листів від 13.01.2016 виданих Заводським районним судом м. Миколаєва, становить 2 719,91 доларів США та 9 943
грн 85 коп.

4.6. Оголошення про відкриття провадження у цій справі про неплатоспроможність Боржника оприлюднено на сайті Вищого господарського суду України 14.08.2020.

4.7. Згідно з розрахунками грошових вимог Кредитора, які містяться в заяві про визнання грошових вимог (вх. № 11398 від 14.09.2020), запереченнях (вх. № 13116 від 19.10.2020) та в апеляційній скарзі, неможливо встановити, чи включено судових збір в сумі 1 827 грн. 00 коп. за рішенням Заводського районного суд м.

Миколаєва від 07.12.2015 до суми грошових вимог у справі про неплатоспроможність Боржника.

4.8. Станом на 14.08.2020 (відкриття провадження у цій справі) Національним банком України встановлений курс гривні до американського долару, що становить 27,4083 грн. за 1 долар США.

Залишок заборгованості Боржника перед Кредитором за Кредитним договором в сумі 30 064,53 доларів США (заборгованість за кредитом та відсотками) станом на
14.08.2020 у гривневому еквіваленті дорівнює 824 017 грн 66 коп., а не 822 823
грн 66 коп., як зазначено в пункті 1 резолютивної частини ухвали суду першої інстанції.

4.9. Відповідно до відомостей з Державного реєстру Іпотек в реєстрі міститься запис від 22.04.2008 про обтяження з реєстраційним номером 7076870, тип обтяження: іпотека, підстава обтяження: договір іпотеки від 17.04.2008 № 1020, об'єкт обтяження трикімнатна квартира, за адресою: АДРЕСА_1, іпотекодержатель:

Відкрите акціонерне товариство "Морський транспортний банк", іпотекодавець:

Боржник та ОСОБА_2, розмір зобов'язання 93 600 доларів США.

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно трикімнатна квартира за адресою АДРЕСА_1, належить на праві спільної часткової власності Боржнику (1/2 частки) та ОСОБА_2 (1/2 частки).

4.10. Відповідно до висновку суб'єкта оціночної діяльності Приватного підприємства "ВІТАЛ - ПРОФІ" від 05.12.2019 ринкова вартість трикімнатної квартири загальною площею 69,3 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, становить 813 400 грн. 00 коп. (курс НБУ 23,930282 грн. за 1 дол. США).

Оцінку було виконано з метою визначення ринкової та ліквідаційної вартості об'єкту оцінки для реструктуризації боргу в рамках процедури банкрутства фізичної особи.

Відповідно до зазначених в цьому висновку обмежувальних умов, результати оцінки можуть бути використані з вказаною метою і в межах обмежувальних умов протягом 12 місяців за умови незмінності політичної та соціально економічної ситуації, зміна яких може вплинути на припущення, зроблені в ході оціночних процедур.

4.11. Кредитор не надав до заяви з грошовими вимогами до Боржника, яка надійшла до Господарського суду Миколаївської області 14.09.2020, актуальної оцінки квартири (АДРЕСА_1).

5. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5.1.08.04.2021 Кредитор подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.11.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 частково та змінити рішення, не передаючи справу на новий розгляд, а саме: викласти абзац перший пункту 1 ухвали Господарського суду Миколаївської області від 18.11.2020 в редакції, відповідно до якої визнати грошові вимоги Кредитора до Боржника на суму 870 424 грн 80 коп., з яких 537 150 грн 00 коп. - вимоги, що забезпечені заставою майна Боржника, а 329 072 грн 80 коп. - конкурсні вимоги, а також 4 202
грн 00 коп. - сума судового збору - за подання заяви кредитора з грошовими вимогами до Боржника, що задовольняються позачергово.

6. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6.1. Згідно з аргументами Кредитора в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі є положення пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України, оскільки суди, відхиливши на підставі пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ кредиторські вимоги на суму пені та штрафу, що стягнута згідно з рішенням суду, яке набрало законної сили, між тим не застосували положення пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України, відповідно до якої припинення нарахування штрафних санкцій за невиконання зобов'язань пов'язано з моментом відкриття провадження у справі про банкрутство, тоді як відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування цих норм права у подібних правовідносинах, а саме норми пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ.

6.2. Згідно з аргументами Кредитора в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі також є допущене судами процесуальне порушення (що відповідає підставі, зазначеній в пункті 4 частини 2 статті 287 ГПК України), а саме відхилення клопотання Кредитора про відкладення розгляду справи у попередньому засіданні задля здійснення актуальної оцінки предмета іпотеки за вимогами Кредитора до Боржника, та ухвалення оскаржуваних судових рішень без надання оцінки доказам, наданим Кредитором, зокрема, з врахуванням висновків оцінки, зробленої станом на 05.12.2019, тобто поза межами шестимісячного строку їх дії, однак урахування висновків у більш актуальному відповідному звіті - від 04.11.2020, що містить іншу (більшу) вартість предмета, а відповідно впливає на розмір забезпечених вимог Кредитора у цій справі.

7. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7.1. Аргументи Боржника у відзиві на касаційну скаргу, у яких він погодився із висновками та мотивами в оскаржуваних судових рішеннях, зводяться до безпідставності касаційної скарги Кредитора через незазначення ним в скарзі визначених процесуальним законом підстав для касаційного оскарження судових рішень, оскільки аргументи в касаційній скарзі зводяться до незгоди Кредитора з положеннями пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ. Також Боржник у відзиві на касаційну скаргу зазначив про неправомірну процесуальну поведінку Кредитора у цій справі, що направлена на затягування здійснення провадження у цій справі.

8. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо особливостей складу грошових вимог забезпеченого кредитора до боржника - фізичної особи

8.1. Спір, що розглянутий згідно з оскаржуваними судовими рішеннями, стосується вимог Кредитора - банківської установи, до Боржника - фізичної особи, що виникли за договором кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири Боржника. При цьому частину цих вимог складають суми пені та штрафу, нараховані на суму невиконаного Боржником зобов'язання за Кредитним договором.

8.2. Особливості провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб наведені в книзі четвертій "Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ.

Відповідно до пункті 4 частини 2 статті 287 ГПК України правила подання кредиторами грошових вимог до боржника аналогічні тим правилам, що встановлені КУзПБ для юридичних осіб.

8.3. Водночас, пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КузПБ установлено, що протягом п'яти років з дня введення в дію пункті 4 частини 2 статті 287 ГПК України заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію пункті 4 частини 2 статті 287 ГПК України, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.

Склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за зобов'язаннями, які виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. До розміру вимог такого забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня.

8.4. Отже, законодавець запровадив тимчасові (що застосовуються протягом встановленого законом обмеженого періоду часу) особливості процедури неплатоспроможності окремої категорії боржників - фізичних осіб, виходячи з особливостей підстав виникнення та складу його заборгованості перед кредитором та виходячи з особливостей його забезпечення за відповідними зобов'язаннями.

Відповідні особливості полягають, зокрема, в порядку формування грошових вимог забезпеченого кредитора до боржника, відповідно до якого (порядку) до розміру вимог забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня, за тих умов, що вимоги забезпеченого кредитора ґрунтуються на кредитному договорі в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника.

При цьому Суд зазначає, що відповідні особливості визначення складу грошових вимог забезпеченого кредитора до боржника - фізичної особи, із забороною включення до цих вимог штрафних санкцій та пені, мають самостійний характер застосування у межах цих відносин, а відповідна норма не є, зокрема, дублюючою чи відсилочною.

Тобто відповідні норми пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КузПБ застосовуються у справі про неплатоспроможність наведеної категорії боржників - фізичних осіб, самостійно, однак не є наслідком застосування положень пункту 3 частини першої статті 120 КУзПБ, відповідно до яких з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника припиняється нарахуванням штрафів та інших фінансових санкцій, протилежного висновку про що помилково дійшов скаржник (пункт 6.1).

8.5. У зв'язку із викладеним та враховуючи встановлені судами обставини надання Кредитором Боржнику кредиту в іноземній валюті, забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором іпотекою квартири (пункти 4.1-4.10), яка є єдиним місцем проживання сім'ї Боржника, оскільки суди не встановили обставин наявності у власності Боржника або членів його сім'ї (у розумінні пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КузПБ) іншого нерухомого майна (квартири, житлового будинку), придатного для проживання сім'ї Боржника, що не спростовано ні скаржником, ні матеріалами справи (відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, деклараціями про майновий стан Боржника у справі про неплатоспроможність тощо), Суд погоджується із висновками судів в оскаржуваних рішеннях про відсутність підстав для визнання грошових вимог Кредитора до Боржника на відхилену судами суму пені та штрафу (нарахованих за прострочення та неналежне виконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором).

У цих висновках Суд звертається до сталої правової позиції Верховного Суду в питанні складу та розміру грошових вимог забезпеченого кредитора до боржника - фізичної особи, за вимогами, що виникли з кредиту в іноземній валюті, виконання зобов'язання за яким забезпечено іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, викладеної, зокрема в постановах від
25.05.2021 у справі № 904/1454/20 та від 15.06.2021 у справі № 906/311/20.

Дійшовши цього висновку, Суд відхиляє протилежні аргументи скаржника (пункт
6.1).

Отже, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені у пункті 3 частини 2 статті 287 ГПК України (пункт 6.1), не отримали підтвердження після відкриття касаційного провадження.

8.6. Суд також відхиляє аргументи скаржника (пункт 6.2) про допущені судами процесуальні порушення - через відхилення судом клопотання Кредитора про відкладення розгляду справи у попередньому засіданні задля здійснення актуальної оцінки предмета іпотеки за вимогами Кредитора до Боржника, та ухвалення рішень без надання оцінки доказам, наданим Кредитором, з врахуванням висновків оцінки, зробленої станом на 05.12.2019, однак без врахування висновків у більш актуальному відповідному звіті - від 04.11.2020, що містить іншу (більшу) вартість предмета та впливає на розмір забезпечених вимог Кредитора у цій справі, у зв'язку із чим Суд зазначає про таке.

8.7. Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1,4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України.

Отже, якщо підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 ГПК України визнані необґрунтованими, то у скаржника не виникає права вимагати скасування судового рішення з підстав порушення судом норм процесуального права, за таких обставин перегляд судового рішення у касаційному порядку з цієї підстави є неможливим.

У цих висновках Суд звертається до аналогічного висновку, викладеного у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від
17.09.2020 у справі № 915/1734/18, від 15.12.2020 у справі № 910/18249/19, від
16.02.2021 у справі № 916/2783/17, від 25.02.2021 у справі № 922/1978/16.

8.8. Враховуючи, що наведені скаржником у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не підтвердилися після відкриття касаційного провадження (пункт 8.5), тому аргументи скаржника про допущені судами при ухваленні оскаржуваних рішень процесуальні порушення, а саме врахування судами попередніх інстанцій недопустимих доказів, інші зазначені скаржником процесуальні порушення з боку цих судів у справі (пункт 6.2) не можуть братися до уваги судом касаційної інстанції.

При цьому Суд зазначає, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

У цьому висновку Суд звертається до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18).

За наведеного Суд відхиляє аргументи скаржника (пункт 6.2), які підпадають під правове регулювання пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України, оскільки останнім не доведено зазначених вище передумов для перегляду судового рішення у касаційному порядку з цієї підстави.

8.9. Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

8.10. Таким чином доводи скаржника про наявність підстав для визнання грошових вимог до Боржника на суми штрафу та пені, що відхилені судами, не знайшли у цій справі свого правого та матеріального підтвердження, не ґрунтуються на нормі закону та не відповідають обставинам справи, а відповідні вимоги не підлягають задоволенню.

А тому висновки судів в оскаржуваних рішеннях відповідають умовам КУзПБ, відповідно до положень якого визнані судами грошові вимоги Кредитора, які виникли на підставі Кредитного договору, є забезпеченими майном Боржника, підлягають погашенню за рахунок такого майна позачергово та визначаються з урахуванням положень пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ.

8.11. Отже, висновки судів в оскаржуваних судових рішеннях (зокрема, і в рішенні суду першої інстанції з урахуванням змін, внесених в нього постановою апеляційного суду) зроблені відповідно до норм законодавства, а також відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи. У зв'язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини 1 статті 308 та статті 309 ГПК України оскаржувані постанова апеляційного суду та ухвала суду першої інстанції в редакції постанови апеляційного суду підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані.

8.12. Дійшовши висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 та ухвалу Господарського Миколаївського області від 18.11.2020 у справі № 915/864/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді С. В. Жуков

В. Я. Погребняк