Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 926/3881/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.,

прокурора відділу Генеральної прокуратури України: Голуба Є.В. (посв. № 029151 від 22.09.2014),

представника Кабінету Міністрів України: Харчука Р.І.

(представники відповідача та третіх осіб в судове засідання не з`явились),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2019

та рішення Господарського суду Чернівецької області від 25.01.2019

у справі № 926/3881/17

за позовом Заступника прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці

до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Букстрой"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Кабінет Міністрів України,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Чернівецька міська рада, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фенікс Інвест", об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Парковий маєток", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_54 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2018 року заступник військового прокурора Чернівецького гарнізону звернувся з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний "Кооператив Букстрой" про зобов`язання звільнити та привести в попередній стан самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,2506 га (надалі - спірна земельна ділянка), яка є частиною земельної ділянки військового містечка АДРЕСА_1 , шляхом знесення самочинно збудованого ним на цій ділянці багатоквартирного житлового будинку з торговельно-житловим комплексом та оздоровчим центром особисто або за його рахунок.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 25.01.2019 (суддя Байталюк В.Д.), залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 (судді: Мирутенко О.Л., Бонк Т.Б., Хабіб М.І.), у позові відмовлено через недоведеність прокурором обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог.

Під час розгляду даної справи судами встановлено, що 01.03.1980 на підставі державного акта на право користування землею серії НОМЕР_1 від 01.03.1980 Чернівецькій КЕЧ району (правонаступником якої є КЕВ м. Чернівці), надано у безстрокове та безоплатне користування земельну ділянку військового містечка №1 для господарських потреб загальною площею 112,3 га по АДРЕСА_1 .

Між Міністерством оборони України в особі начальника головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України та малим приватним підприємством "Бомонд" 01.11.2001 укладено договір № 254/2001/ГоловКЕУ оренди нежитлового приміщення загальною площею 1295,0 м.кв. №1/7 по генплану, клуб за адресою: АДРЕСА_1 , для розміщення закладу культури.

10.05.2002 начальником Чернівецької КЕЧ району надано згоду на вилучення земельної ділянки орієнтовною площею 0,76 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (закріпленої за будівлею клубу) та передачу її в оренду МПП "Бомонд", правонаступником якого є Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Букстрой", строком на період дії договору оренди приміщення. В подальшому, рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 04.06.2002 №90/3 клубу літера Е, який знаходиться на території колишнього військового містечка АДРЕСА_1, присвоєно поштову адресу АДРЕСА_1.

Рішенням 3 сесії ХХІV скликання Чернівецької міської ради №43 від 27.06.2002 МПП "Бомонд" на підставі договору №254/2001/ГоловКЕУ оренди нежитлового приміщення, надано в оренду земельну ділянку площею 0,7208 га з цільовим призначенням обслуговування будівлі, до 01.11.2006.

На підставі вказаного рішення Чернівецької міської ради між Чернівецькою міською радою та МПП "Бомонд" укладено договір оренди земельної ділянки від 29.07.2002, відповідно до якого Чернівецька міська рада надала МПП "Бомонд" в оренду земельну ділянку площею 0,7208 га за адресою: АДРЕСА_1 , терміном до 01.11.2006. Спірна земельна ділянка передана МПП "Бомонд" для обслуговування будівлі за актом прийому передачі від 29.07.2002.

В подальшому Рішенням 23 сесії XXIV скликання Чернівецької міської ради №493 від 08.07.2004 за згодою Західного оперативного командування КЕЧ району спірну земельну ділянку вилучено у Чернівецької квартирно-експлуатаційної частини району Західного оперативного командування Міністерства оборони України для обслуговування торгово-розважального комплексу.

Зазначене рішення міської ради оскаржено в судовому порядку, однак ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 16.01.2006 у справі №9/106 позов Військового прокурора Чернівецького гарнізону залишено без розгляду.

Між тим, враховуючи, що Міністерством оборони України не приймалось рішення про відчуження або відмову від спірної земельної ділянки, та спираючись на положення ст. 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право звернутись з негаторним позовом про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, прокурор звернувся з позовом у даній справі.

Відмовляючи прокурору в позові, господарські суди обох інстанцій визнали недоведеними обставини порушення відповідачем вимог чинного законодавства під час отримання спірної земельної ділянки в користування та будівництва на ній вказаних об`єктів нерухомості, тобто спростували факт самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки.

Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову прокурора.

Так, за доводами скаржника, земельна ділянка вибула з володіння держави неправомірно, оскільки Міністерство оборони України, згоди на її вилучення не надавало, і це свідчить про обґрунтованість вимог прокурора щодо зобов`язання відповідача, який фактично самовільно, без належних правових підстав, зайняв цю ділянку, звільнити її шляхом знесення побудованих ним об`єктів.

Заслухавши доповідь головуючого судді та пояснення представників сторін, переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, з таких мотивів.

Положеннями ч. 2 ст. 90, ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом; власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; застосування інших, передбачених законом, способів.

Аналогічні положення містяться у ст. 391 ЦК України, згідно з якою власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, тобто має право звернутись до суду з негаторним позовом.

Як свідчить аналіз вказаних норм, позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Зміст негаторного позову становлять вимоги позивача (власника або іншої особи, уповноваженої законом, статутом чи договором) про усунення порушень, не пов`язаних з позбавленням права володіння. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Характерними ознаками негаторного позову є відсутність спорів з приводу належності позивачу майна на праві власності чи іншому титулі, а також протиправне вчинення третьою особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Отже, умовами для задоволення негаторного позову є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця; інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо); у позові має чітко та конкретно визначитися дії, які повинен здійснити відповідач щодо усунення порушень права власника (володільця).

Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Чернівецької міської ради №493 від 08.07.2004 спірна земельна ділянка вилучена у Чернівецької квартирно-експлуатаційної частини району Західного оперативного командування Міністерства оборони України.

Вказане рішення оскаржене прокурором в 2006 році, однак ухвалою господарського суду його позов залишено без розгляду.

Як свідчать встановлені судами обставини, жодних дій, за наслідком яких спірна земельна ділянка повернулась у володіння держави, позивачами або прокурором на момент розгляду даної справи не вчинено.

Таким чином, встановленими судами обставинами підтверджено факт вибуття спірної земельної ділянки з володіння держави ще в 2004 році, у зв`язку з чим вимоги прокурора про усунення перешкод в користуванні належною державі ділянкою, заявлені в інтересах особи, що не є на час подачі позову її власником або титульним володільцем, задоволенню не підлягають незалежно від питання правомірності такого вибуття, оскільки захист прав неволодіючого власника підлягає розгляду за правилами віндикаційного позову.

З огляду на те, що з моменту вибуття земельної ділянки з володіння держави її право в заявлений прокурором спосіб не підлягає захисту, колегія суддів касаційної інстанції вважає недоречним посилання судів на строк позовної давності, який в силу ст. 256 ЦК України може мати місце лише у разі наявності у особи порушеного права на момент подачі позову.

Однак, незважаючи на помилковість деяких висновків судів попередніх інстанцій, колегія суддів не вважає доцільним скасування судових рішень, якими прокурору відмовлено в безпідставному позові та по суті правильно вирішено спір.

За таких обставин, касаційна скарга, доводами якої не спростовано висновків судів щодо необґрунтованості заявленого прокурором позову, задоволенню не підлягає, тому судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на її заявника.

Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці залишити без задоволення.

Постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 25.01.2019 у справі № 926/3881/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяМогил С.К. Судді:Волковицька Н.О. Случ О.В.