Верховний
Суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2018 року
м. Київ
справа № 910/23042/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2017 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.03.2017,
за позовом публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державного підприємства "Донецька залізниця" про стягнення заборгованості за кредитними договорами в розмірі 942 885,45 доларів США та 52 621 324,56 грн.
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2016 року публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" (далі - ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк", Банк) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - ПАТ "Українська залізниця"), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державного підприємства "Донецька залізниця" (далі - ДП "Донецька залізниця") про стягнення заборгованості за кредитними договорами в розмірі 942 885,45 доларів США та 52 621 324,56 грн.
В обґрунтування своїх вимог ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" вказувало про те, що 07.11.2013 між ним (кредитором) та ДП "Донецька залізниця" (позичальником) було укладено кредитні договори: № 13.11-555, № 13.11-556 та № 13.11-557, згідно яких Банк зобов'язався надати позичальнику кредит у вигляді поновлювальної кредитної лінії з щоденним лімітом кредитування в сумі 6 255 473,54 долари США, а позичальник - повернути кредит не пізніше 04.11.2016 та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 11 % річних.
На виконання умов вказаних кредитних договорів Банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 18 766 420,60 доларів США.
Проте у зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитними договорами, Банк на підставі статі 5 договорів звернувся до ПАТ "Українська залізниця", як правонаступника позичальника, з вимогами про дострокове повернення кредитних коштів. Дані вимоги були отримані ПАТ "Українська залізниця" 31.05.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, тому відповідно до умов статі 5 кредитних договорів, з 01.06.2016 у відповідача виникло зобов'язання дострокового повернення отриманих позичальником кредитних коштів.
Посилаючись на ту обставину, що кредитні кошти були повернуті Банку лише 07.10.2016, позивач просив стягнути з ПАТ "Українська залізниця" на його користь:
- 653 697 доларів США заборгованості зі сплати процентів, (що згідно офіційного курсу НБУ станом на 14.12.2016 становить 17 067 257,31 грн.);
- 47 656 150,80 грн. пені за прострочення строків повернення кредитних коштів;
- 4 965 173,76 грн. пені за прострочення строків сплати процентів за користування кредитними коштами;
- 192 805,68 доларів США, (що згідно офіційного курсу НБУ станом на 14.12.2016 становить 5 033 928,79 грн.) - 3 % річних за прострочення повернення кредитних коштів;
- 96 382,77 доларів США, (що згідно офіційного курсу НБУ станом на 14.12.2016 становить 2 516 440,39 грн.) - 3 % річних за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами.
06.03.2017 Банк звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про зупинення провадження у даній справі.
Заяву мотивовано тим, що позовні вимоги Банку у даній справі до ПАТ "Українська залізниця" обґрунтовані тим, що останній, у відповідності до положень Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", Постанови КМУ № 200 від 25.06.2014 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", Статуту ПАТ "Українська залізниця" та відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є правонаступником прав та обов'язків ДП "Донецька залізниця", яким були порушені свої зобов'язання за кредитними договорами № 13.11-555, № 13.11-556 та № 13.11-557 від 07.11.2013, проте, обставини законності внесення 02.12.2016 запису № 10701070033060039 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо настання правонаступництва ДП "Донецька залізниця" згідно з Постановою КМУ № 604 від 12.11.2014 "Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції" після внесення майна до статутного капіталу правонаступника є предметом розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва в адміністративній справі № 826/2625/17, що відповідно до частини 1 статті 79 ГПК України є підставою для зупинення провадження у даній справі до прийняття рішення у зазначеній адміністративній справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2017 (суддя Ярмак О.М.) зупинено провадження у справі № 910/23042/16 до вирішення Окружним адміністративним судом міста Києва справи № 826/2625/17.
Ухвалу мотивовано тим, що на розгляді в Окружному адміністративному суді міста Києва перебуває справа № 826/2625/17 предметом якої є встановлення протиправності та скасування запису державного реєстратора Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Панкової О.Є. про внесення 02.12.2016 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису № 10701070033060039 щодо "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах"; "зміна додаткової інформації" ПАТ "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815), а саме зазначення в розділі "Інформація про здійснення зв'язку з юридичною особою": "Правонаступництво щодо ДП "Донецька залізниця", ДЗ "Дорожня лікарня станції Ясинувата ДП "Донецька залізниця", ДЗ "Дорожня лікарня станції Донецьк ДП "Донецька залізниця", ДП "Донецький проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України" настає згідно з Постановою КМУ № 604 від 12.11.2014 "Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції" після внесення майна до статутного капіталу правонаступника", тому результати розгляду адміністративної справи № 826/2625/17 можуть вплинути на результати вирішення спору у господарській справі № 910/23042/16, що відповідно до частини 1 статті 79 ГПК України є підставою для зупинення провадження у даній справі.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2017 (колегія суддів: Андрієнко В.В., Мартюк А.І., Сітайло Л.Г.) ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Постанову мотивовано тим, що Господарський суд міста Києва розглядаючи справу № 910/23042/16 не може самостійно встановити законність реєстраційних дій державного реєстратора, у зв'язку із непідвідомчістю справи господарському суду.
ПАТ "Українська залізниця" звернулось з касаційною скаргою в якій зазначає про те, що:
- 15.03.2017 постановою Верховного Суду України у справі № 910/6426/16 за позовом ПАТ "ТАСкомбанк" до ПАТ "Українська залізниця" визнано ПАТ "Українська залізниця" не правонаступником "Донецька залізниця" посилаючись на спеціальні норми законодавства, а саме: Закон України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", Постанови КМУ № 200 від 25.06.2014 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", Постановою КМУ № 604 від 12.11.2014 "Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції", які пов'язують перехід прав та обов'язків ДП "Донецька залізниця" до ПАТ "Українська залізниця" з інвентаризацією, складанням передавального акта та внесенням майна до статутного капіталу правонаступника;
- в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців міститься інформація про те, що ДП "Донецька залізниця" перебуває у стані припинення, проте запис про припинення останньої в реєстрі відсутній;
- обставини справи, що підлягають встановленню Окружним адміністративним судом міста Києва при розгляді справи № 826/2625/17, не впливають на висновки Верховного Суду України у справі № 910/6426/16 та не пов'язані з розглядом даної господарської справи.
У касаційній скарзі ПАТ "Українська залізниця просить" скасувати постановлені у справі судові акти про зупинення провадження у справі.
ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" подало відзив на касаційну скаргу в якому просить закрити касаційне провадження у справі, а в разі розгляду касаційної скарги - залишити її без задоволення, а оскаржувані судові акти - без змін.
Щодо неможливості розгляду касаційної скарги ПАТ "Українська залізниця" Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду, оскільки ухвала про зупинення провадження у справі відповідно до пункту 2 частини 1 статті 287 ГПК України, в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", не підлягає касаційному оскарженню, слід зазначити наступне.
За приписами підпункту 4 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення ГПК України", в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", касаційні скарги (подання) на судові рішення у господарських справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Таким чином, законодавець зобов'язав Касаційний господарський суд здійснити перегляд касаційних скарг прийнятих до провадження, проте не переглянутих Вищим господарським судом України за правилами ГПК України, в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", проте перевірці судом касаційної інстанції підлягає правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які були чинні при винесенні оскаржуваних судових рішень, тобто застосування судами положень ГПК України в редакції № 1798-ХІІ від 06.11.1991 чинній до 15.12.2017.
Викладені у відзиві доводи ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" про те, що оскаржувані судові рішення прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, спростовуються наступним.
Відповідно до частини 1 статті 79 ГПК України, в редакції № 1798-ХІІ від 06.11.1991 чинній до 15.12.2017, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, предметом спору у даній справі є вимоги Банку до ПАТ "Українська залізниця", як правонаступника ДП "Донецька залізниця", про стягнення боргу за кредитними договорами № 13.11-555, № 13.11-556 та № 13.11-557 від 07.11.2013 з підстав порушення позичальником строків повернення кредитних коштів, у зв'язку з чим відповідно до статі 5 зазначених договорів, у останнього виникло зобов'язання достроково повернути отримані за договорами кошти.
Оскаржувані судові рішення мотивовані тим, що під час розгляду даної справи суд не може самостійно встановити законність реєстраційних дій державного реєстратора щодо внесення 02.12.2016 запису № 10701070033060039 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань про настання правонаступництва ПАТ "Українська залізниця" у зв'язку з непідвідомчістю справи господарському суду, а вказані обставини мають суттєве значення для встановлення факту настання правонаступництва відповідача у даній справі.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу-підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Таким чином відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є засвідченням певних фактів щодо, зокрема, юридичної особи, однак, підставою виникнення цих фактів є юридично значимі дії, які вчиняє особа.
Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (частина 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").
Предметом дослідження у даній справі є встановлення наявності чи відсутності правових підстав виникнення правонаступництва відповідачем щодо прав і обов'язків позичальника за кредитними договорами № 13.11-555, № 13.11-556 та № 13.11-557 від 07.11.2013 та, відповідно, наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача боргу за вказаними договорами.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає про те, що правонаступництво не відбулося, а позичальника за кредитними договорами № 13.11-555, № 13.11-556 та № 13.11-557 від 07.11.2013 не виключено із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
Зупиняючи провадження у даній справі до розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва справи № 826/2625/17, суд першої інстанції не навів будь-яких мотивувань, які стали підставою для зупинення провадження у справі, а суд апеляційної інстанції здійснюючи перевірку цієї ухвали, вищезазначеного не врахував, не зважаючи на невмотивованість оскаржуваної ухвали місцевого суду, залишив її без змін та навів замість суду першої інстанції у постанові свої власні мотиви для зупинення провадження у справі, які полягають у неможливості самостійного встановлення законності реєстраційних дій державного реєстратора господарським судом через непідвідомчість справи господарському суду.
При цьому господарські суди попередніх інстанцій не зазначили яким чином оскарження в порядку адміністративного судочинства правомірності вчинення запису в розділі "Інформація про здійснення зв'язку з юридичною особою", щодо засвідчення факту правонаступництва, впливає на дослідження та оцінку обставин даної справи, перевірку та надання належної правової оцінки доводам і доказам сторін щодо наявності або відсутності саме юридичних підстав виникнення правонаступництва, встановлення обставин наявності правових підстав для стягнення заборгованості саме з ПАТ "Українська залізниця", тобто обставин, які унеможливлюють вирішення по суті даного спору до розгляду справи в порядку адміністративного судочинства.
За таких обставин, оскаржувані у справі судові акти є такими, що винесені з порушенням норм статті 79 ГПК України, в редакції № 1798-ХІІ від 06.11.1991 чинній до 15.12.2017, тому підлягають скасуванню, а справу слід направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтею 79 ГПК України, в редакції № 1798-ХІІ від 06.11.1991 чинній до 15.12.2017, підпунктом 4 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення", статтями 300, 301, 304, 306, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України, в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2017 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.03.2017 у справі № 910/23042/16 скасувати, а справу передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Є. Краснов
Судді: Г. Мачульський
І. Кушнір