Історія справи

Ухвала КГС ВП від 17.03.2019 року у справі №916/1095/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 916/1095/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І. С. - головуючого, Міщенка І. С., Сухового В. Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2019 (у складі колегії суддів: Принцевська Н. М. (головуючий), Разюк Г. П., Ярош А. І.)

у справі № 916/1095/18

за позовом Національного банку України

до Акціонерного товариства "Проектно-пошуковий інститут "Південмедбіосинтез",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк",

про звернення стягнення на предмет іпотеки на суму 117 834 000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Одеської області знаходиться справа №916/1095/18 за позовом Національного банку України до Акціонерного товариства "Проектно-пошуковий інститут "Південмедбіосинтез", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", про звернення стягнення на предмет іпотеки на суму 117 834 000,00 грн.

29.11.2018 до суду від ОСОБА_1 надійшла "позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору" про визнання відсутнім у Національного банку України права іпотеки за укладеним з Акціонерним товариством "Проектно-пошуковий інститут "Південмедбіосинтез" іпотечним договором від
24.03.2009 № 60.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.12.2018 зазначену позовну заяву було повернуто ОСОБА_1 на підставі частин 4, 6, 7 статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), оскільки позивачем не було усунуто недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі Суду від 03.12.2018 про залишення позовної заяви без руху.

Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.12.2018, ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2019 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.12.2018 у справі №916/1095/18 було відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2019, ОСОБА_1 звернувся до суду із касаційною скаргою, у якій просить зазначену ухвалу скасувати, а справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

У провадженні Господарського суду Одеської області знаходиться справа №916/1095/18 за позовом Національного банку України до Акціонерного товариства "Проектно-пошуковий інститут "Південмедбіосинтез", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", про звернення стягнення на предмет іпотеки на суму 117 834 000,00 грн.

29.11.2018 до суду від ОСОБА_1 надійшла "позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору" про визнання відсутнім у Національного банку України права іпотеки за укладеним з Акціонерним товариством "Проектно-пошуковий інститут "Південмедбіосинтез" іпотечним договором від
24.03.2009 № 60.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.12.2018 позовну заяву залишено без руху і надано строк для усунення недоліків, зазначених у цій ухвалі, а ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.12.2018 - повернуто ОСОБА_1 на підставі частин 4, 6, 7 статті 174 ГПК, оскільки позивачем не було усунуто недоліки позовної заяви.

Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.12.2018, ОСОБА_1 звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на зазначену ухвалу, водночас заявивши клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване перебуванням на лікарняному і неотриманням копії оскарженої ухвали ним особисто.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 зазначені ОСОБА_1 підстави пропуску строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.12.2018 визнано судом неповажними; апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху на підставі статті 260 ГПК; скаржникові надано строк протягом 3 днів з дня отримання копії цієї ухвали звернутися до суду із заявою про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з відповідними доказами і обґрунтуванням інших причин такого пропуску.

Оскільки ОСОБА_1 своїм правом на усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі Суду від 13.05.2019, не скористався, заяву про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги з обґрунтуванням інших поважних причин такого пропуску до суду не подав, Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 11.06.2019 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.12.2018 у справі №916/1095/18.

Не погоджуючись із ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2019, ОСОБА_1 звернувся до суду із касаційною скаргою, у якій просить зазначену ухвалу скасувати, а справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

В касаційній скарзі скаржник зазначає, що не отримував ухвалу апеляційного суду від 13.05.2019 про залишення його апеляційної скарги без руху, а відмітка відділення поштового зв'язку "за закінченням встановленого строку зберігання" не є доказом вручення кореспонденції адресатові.

Статтею 256 ГПК урегульовано питання строку на апеляційне оскарження і підстав для його поновлення.

За змістом частини 3 статті 260 ГПК апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 260 ГПК , і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За змістом пункту 4 частини 1 статті 261 ГПК суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Постановляючи оскаржену ухвалу від 11.06.2019 на підставі пункту 4 частини 1 статті 261 ГПК, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 наведені скаржником підстави для поновлення встановленого законом строку на подання апеляційної скарги було визнано неповажними, у строк, встановлений судом для усунення недоліків цієї скарги, ОСОБА_1 не було подано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для такого поновлення.

При цьому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про належність повідомлення скаржника про вчинення судом відповідної процесуальної дії врахувавши, що копію ухвали Суду від 13.05.2019 було надіслано скаржникові за адресою, зазначеною ним в апеляційній скарзі, заяв про зміну цієї адреси від ОСОБА_1 до суду не надходило.

Колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, виходячи з такого.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без руху було направлено скаржникові 15.05.2019 на зазначену ним в апеляційній скарзі адресу: АДРЕСА_1, рекомендованим листом суду з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому частин 3, 7 статті 120 ГПК для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інших причин, які не дали змоги оператору поштового зв'язку виконати обов'язки, тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Як убачається з матеріалів справи, копія ухвали Суду від 13.05.2019 про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без руху повернулася до суду із відміткою підприємства зв'язку "за закінченням встановленого строку зберігання".

Відповідно до частини 1 статті 9 ГПК ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Разом із цим, як убачається з даних Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР), 13.05.2019 ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 (про залишення апеляційної скарги без руху) було надіслано до цього Реєстру, 14.05.2019 - зареєстровано, 15.05.2019 - оприлюднено.

Судові рішення, внесені до ЄДРСР, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень" від 22.12.2005 № 3262-IV.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

Попри те, що ОСОБА_1 не отримав ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 (про залишення апеляційної скарги без руху), його право на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод порушено не було.

Скаржник ОСОБА_1, якому було достеменно відомо про судове провадження у справі № 916/1095/18, повинен був стежити за рухом своєї апеляційної скарги, яку він направив до суду, як шляхом отримання кореспонденції за зазначеною ним же самим адресою, так і за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сайт суду або ЄДРСР.

Аналогічну позицію висловлено і Європейським судом з прав людини, зокрема, у справі "В'ячеслав Корчагін проти Росії" ( №12307/16).

Посилання ОСОБА_1 на позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, висловлену у справі №761/15565/16-ц, щодо встановлення факту належності повідомлення відповідача судом першої інстанції, колегія суддів не бере до уваги з огляду на те, що вона стосується належного повідомлення відповідача, а не особи, яка подала до суду заяву або скаргу, і фактичні обставини у справах № 916/1095/18 і №761/15565/16-ц є різними.

Верховний Суд погоджується із позицією суду апеляційної інстанції і відхиляє доводи, викладені у касаційній скарзі ОСОБА_1, оскільки апеляційним судом при постановленні оскарженої ухвали враховано конкретні обставини, правильно застосовано норми процесуального права, а висновки цього суду про відмову у відкритті апеляційного провадження є правомірними і такими, що відповідають практиці Європейського суду з прав людини.

Ураховуючи зазначене, Верховний Суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1, а ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2019 залишити без змін.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2019 у справі № 916/1095/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: І. С. Міщенко

В. Г. Суховий