Історія справи

Ухвала КГС ВП від 24.03.2021 року у справі №924/1276/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 924/1276/19

справа № 924/1276/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,

за участю секретаря судового засідання - Савінкової Ю. Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26 січня 2021 року (головуючий - Павлюк І. Ю., судді: Демидюк О. О., Савченко Г. І.) у справі

за позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької обласної ради

до:
1. Товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" в особі Хмельницької філії Товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська", 2. ОСОБА_1

про визнання недійсним договору, зобов'язання повернути майно у комунальну власність,

(за участю представника прокуратури - Біньковська А. В. )

Вступ

1. Справу ініціював прокурор, звернувшись до суду в інтересах держави в особі Хмельницької обласної ради до Товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" (далі - Біржа, відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, відповідач-2). Прокурор вказував на порушення приватизаційного законодавства при проведенні аукціону з реалізації комунального майна, що свідчить про недійсність укладеного між відповідачами за результатами такого аукціону договору купівлі-продажу майнового комплексу від 30.04.2013.

2. Суди обох інстанцій констатували порушення вимог приватизаційного законодавства при відчуженні майнового комплексу комунальної власності на користь ОСОБА_1 та наявність у зв'язку з цим підстав для визнання оспорюваного договору недійсним.

3. Однак суди по-різному оцінили наведені прокурором та позивачем причини пропуску строку позовної давності: суд першої інстанції відмовив у позові з підстав спливу строку позовної давності, а суд апеляційної інстанції визнав наведені в позовній заяві причини пропуску такого строку поважними та позов задовольнив.

4. Відповідач-2 вважає, що суд апеляційної інстанції не мав права надавати повторну оцінку доводам прокурора в обгрунтування причин пропуску позовної давності, які вже були відхилені судом першої інстанції.

5. Верховний Суд має відповісти на питання, чи мав право суд апеляційної інстанції захистити порушене право позивача, надавши власну оцінку наведеному прокурором та позивачем обґрунтуванню причин пропуску строку позовної давності.

Історія справи

Обставини справи, встановлені судами

6 Рішенням Хмельницької обласної ради (далі - Рада, позивач) від 18.05.2011 №22-4/2011 (зі змінами) затверджено Програму приватизації об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області на 2011-2015 роки, перелік об'єктів, які перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області і підлягають продажу на аукціоні.

7 Вказаним рішенням:

- делеговано Біржі на період дії цієї Програми повноваження обласної ради на здійснення приватизації об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області;

- до переліку об'єктів, які підлягають продажу на аукціоні, включено майновий комплекс Славутського паливного складу КП "Облпаливо", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі - майновий комплекс);

8 22.10.2012 між Радою та Біржею укладено договір № 145 про надання послуг з організації приватизації майна на конкурентних засадах.

9 02.11.2012 між Радою, ТОВ "Подільська незалежна оцінка" та Біржею укладено договір на проведення незалежної оцінки, за умовами якого ТОВ "Подільська незалежна оцінка" взяла на себе зобов'язання визначити ринкову вартість майнового комплексу для реалізації через аукціон, яка склала 1 074 100 грн.

10 Призначений на 12.12.2012 аукціон з продажу майнового комплексу не відбувся у зв'язку з відсутністю торгівельного попиту.

11 Листом від 12.12.2012 №2451/01-15 Рада повідомила Біржу про погодження зниження ціни майнового комплексу на 30% за рекомендацією постійної комісії з питань власності, приватизації та інвестицій та запропонувала провести повторний аукціон.

12 09.01.2013 відбувся аукціон з продажу майнового комплексу з початковою ціною продажу 751 870 грн., переможцем якого визначено ОСОБА_1 з ціновою пропозицією 751 870 грн.

13 За результатами аукціону 30.04.2013 між Радою, від імені якої діє Біржа, та ОСОБА_1 укладений договір купівлі - продажу майнового комплексу, який продано за 751 870 грн. (далі - Договір). Майновий комплекс переданий ОСОБА_1 за актом прийому-передачі від 30.04.2013.

Короткий зміст позовних вимог

14 У грудні 2019 року заступник прокурора Хмельницької області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Ради звернувся до суду з позовом до Біржі та ОСОБА_1 про визнання недійсним Договору та зобов'язання відповідача-2 повернути майновий комплекс у комунальну власність.

15 Позовні вимоги обґрунтовані порушенням процедури приватизації комунального майна при організації та проведенні аукціону з реалізації майнового комплексу, за результатами якого було укладено Договір, що є підставою для визнання такого договору недійсним відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

16 Прокурор також просив визнати поважними причини пропуску строку позовної давності для звернення з даним позовом, вказуючи, зокрема на обставину звернення в межах строку позовної давності (27.04.2016) з аналогічним позовом до суду цивільної юрисдикції у справі № 682/1182/16-ц, провадження у якій було закрито відповідно до постанови Верховного Суду від 31.07.2019 з підстав порушення правил юрисдикції розгляду спору. Заяву прокурора щодо строку позовної давності підтримав позивач

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

17 Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 26 листопада 2020 року у позові відмовлено з підстав спливу строку позовної давності.

18 Суд першої інстанції констатував порушення вимог Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" при проведенні аукціону з продажу майнового комплексу, що свідчить про невідповідність оспорюваного Договору вимогам закону та є підставою для визнання його недійсним відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

19 Однак, місцевий суд: (1) відхилив доводи прокурора про переривання строку позовної давності внаслідок подання аналогічного позову у справі №982/1182/16-ц, оскільки провадження цій справі було закрито з підстав порушення юрисдикції розгляду спору; (2) констатував обізнаність позивача з фактом порушення його прав ще на час звернення з позовом у справі № 982/1182/16-ц та (3) встановив сплив строку позовної давності для звернення з даним позовом ще у 2018 році.

Оскільки прокурором та позивачем не наведено поважних причин пропуску позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачем-2, то порушене право позивача не підлягає судовому захисту.

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції

20 Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26 січня 2021 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволений. Визнаний недійсним Договір; зобов'язано ОСОБА_1 повернути майновий комплекс у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області в особі позивача.

21 Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого суду про порушення при відчуженні майнового комплексу та укладенні Договору вимог приватизаційного законодавства, наявність правових підстав для визнання Договору недійсним та, як наслідок, необхідність повернення відповідачем-2 цього майна в комунальну власність.

22 Щодо питання застосування строку позовної давності апеляційний суд встановив, що перше звернення прокурора з позовом у справі №982/1182/16-ц відбулося
27.04.2016, тобто в межах строку позовної давності, а остаточне рішення про закриття провадження у цій справі прийнято Верховним Судом 31.07.2019. Вже
06.12.2019 прокурор подав аналогічний позов у даній справі, у якому просив визнати поважними причини пропуску позовної давності.

23 Пославшись на правові висновки Верховного Суду в постановах від 15.05.2020 у справі №922/1467/19, від 27.08.2020 у справі №922/1948/19, апеляційний суд зазначив, що пропуск строку позовної давності в даному випадку пов'язаний з обставинами, які знаходяться поза межами волі прокурора, зокрема, з фактом прийняття судом відповідної позовної заяви у справі №982/1182/16-ц та її розгляду судом впродовж тривалого строку до закриття провадження у справі, а отже наведені причини пропуску строку позовної давності є поважними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

24 Не погоджуючись із указаною постановою, відповідач-2 подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Аргументи учасників справи

Доводи відповідача-2, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

25 При поданні позовної заяви прокурором не було вмотивовано поважності причин пропуску строку позовної давності, що було встановлено судом першої інстанції.

Натомість суд апеляційної інстанції дійшов висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності заново оцінивши ці ж самі доводи, які були відхилені судом першої інстанції. При цьому в апеляційній інстанції прокурором не подавались інші докази та не наводились інші об'єктивні обставини, які б свідчили про поважність причин пропуску строку позовної давності, а отже апеляційний суд мав перевірити законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції. За таких обставин апеляційний суд застосував норми матеріального та процесуального права щодо поважності причин пропуску строку позовної давності без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від
27.06.2018 у справі № 756/1529/15-ц, Верховного Суду в постановах від 03.04.2019 у справі №913/317/18, від 22.05.2019 у справі №5011-15/10488-2012, від
09.04.2020 у справі № 10/Б-743.

Позиція інших учасників справи

26 Прокурор та позивач у відзивах на касаційну скаргу вважають висновки суду апеляційної інстанції щодо поважності причин пропуску позовної давності обґрунтованими і такими, що узгоджуються з усталеними висновками Верховного Суду про те, що подання позову з недодержанням правил підвідомчості не перериває строку позовної давності проте може бути поважною причиною пропуску такого строку.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

27 Оскільки відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судове рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а відповідачем-2 постанова оскаржується в частині застосування судом строку позовної давності, колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення у цій частині.

28 Відповідно до положень статей 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

29 За частиною 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

30 Відповідно до частини 5 статті 267 ЦК України якщо суд визнає поважним причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

31 Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Фінікарідов проти Кіпру" зазначив, що механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб'єктивним фактором, а саме обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права.

32 За змістом частини 1 статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

33 Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини 5 статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

34 Питання поважності причин пропуску строку позовної давності, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

35 Таким чином, фактичний пропуск строку позовної давності не є безумовною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки за наявності поважних причин такого пропуску, право позивача підлягає захисту у порядку, встановленому ЦК України та ГПК України.

36 Приймаючи оскаржувану постанову апеляційний господарський суд виходив з того, що позивач повинен був дізнатися про порушення свого права з моменту укладення оспорюваного договору - 30.04.2013, а тому трирічний строк позовної давності з вимогами про визнання цього договору недійсним пропущено.

37 Втім, апеляційний суд встановив, що 27.04.2016, тобто в межах строку позовної давності, прокурор вже звертався з аналогічним позовом у справі № 682/1182/16-ц до цих же відповідачів в порядку цивільного судочинства, але в подальшому провадження у тій справі було закрито за постановою Верховного Суду від
31.07.2019 зв'язку з тим, що цей спір мав би розглядатися в порядку господарського судочинства. З позовом до господарського суду у даній справі прокурор звернувся 06.12.2019.

38 Вважаючи, що вказані обставини, а саме активні дії прокурора із захисту інтересів держави у вигляді подання позову хоча і з недодержанням правил підвідомчості/підсудності є поважної причиною пропуску строку позовної давності з вимогами у даній справі, апеляційний суд дійшов висновку про можливість задоволення заявленого позову.

39 Колегія суддів Касаційного господарського суду не вбачає неправильного застосування апеляційним судом наведених вище норм матеріального права при наданні вказаних висновків.

40 Крім цього, здійснене апеляційним судом правозастосування повністю узгоджується із висновками, зокрема, об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 15.05.2020 у справі № 922/1467/19.

41 Верховний Суд зауважує, що закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог.

42 При цьому очевидно, що перебування справи у провадженні судових органів, вчинення в ній передбачених законом дій на думку добросовісного розсудливого спостерігача виключає необхідність вчинення процесуальних дій спрямованих на припинення цього процесу, а саме подачі заяв про закриття провадження у справі, подачі позовів в порядку іншого судочинства тощо. За таких обставин є неправильним та несправедливим покладення виключно на позивача відповідальності за помилку у визначенні підвідомчості відповідної справи і позбавлення його права на захист у спірних правовідносинах (див. висновки Верховного Суду у постановах від 02.04.2019 у справі № 902/326/16, від 24.09.2019 у справі № 922/1151/18, від 17.06.2020 у справі № 916/1689/17, від 27.08.2020 у справі № 922/1948/19, від 07.09.2020 у справі № 904/1080/19).

43 Висновки апеляційного суду щодо поважності причин пропуску строку позовної давності не суперечать і висновкам Верховного Суду у наведених скаржником постановах від 09.04.2020 у справі №10/Б-743, від 22.05.2019 у справі 5011-15/10488-2012, адже вирішення питання про поважність причин пропуску строку позовної давності є дискрецією суду, яка реалізується ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів за правилами статті 86 ГПК України.

44 За таких обставин доводи ОСОБА_1 в пункті 25 Постанови Верховним Судом відхиляються як безпідставні та такі, що зводяться до незгоди зі здійсненою апеляційним судом оцінкою поважності причин пропуску прокурором строку позовної давності та спрямовані на переоцінку цих причин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції (стаття 300 ГПК України). Верховний Суд наголошує, що відповідно до частин 1, 2 статті 269 ГПК України, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які міститься посилання в апеляційній скарзі. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що апеляційний суд надав оцінку тим доводам та доказам щодо пропуску строку позовної давності, які були наведені прокурором та позивачем при розгляді справи в суді першої інстанції, проте не враховані цим судом. Саме на такі обставини та докази прокурор посилався в апеляційній скарзі.

45 При цьому Верховний Суд не оцінює висновки Верховного Суду у наведених скаржником постанові від 03.04.2019 у справі №913/317/18, Великої Палати Верховного Суду в постанові від 27.06.2018 у справі №756/1529/15-ц, оскільки вони зроблені у правовідносинах, які очевидно не є подібними з тими, що виникли між сторонами у даній справі ні за складом учасників, ні за обставинами справи, ні за сферою правового регулювання.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

46 За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга відповідача-2 задоволенню не підлягає, а оскаржувана постанова підлягає залишенню без змін як така, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Щодо судових витрат

47 Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26 січня 2021 року у справі № 924/1276/19 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І. С.

Судді Берднік І. С.

Зуєв В. А.