ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 903/565/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О.О. Мамалуй - головуючий, О.М. Баранець, І.В. Ткач

за участю секретаря судового засідання - Руденко Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродторг"

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду

у складі суддів: Т.Л. Філіпова - головуючий, М.Г. Петухов, І.В. Розізнана

від 26.10.2017р.

за позовом ОСОБА_6

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродторг"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. ОСОБА_7;

2. ОСОБА_8

про визнання недійсним рішення загальних зборів

за участю представників учасників:

позивача: ОСОБА_6

ОСОБА_9 - адвокат

ОСОБА_10 - адвокат

відповідача: Книш С.В. - адвокат

третьої особи-1: не з'явились

третьої особи-2: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродторг" (далі - ТОВ "Агропродторг") про визнання недійсними рішення загальних зборів СТОВ "Агропродторг", оформлених протоколом № 37 від 21.01.2016р.

Обґрунтовуючи підстави позову, ОСОБА_6 посилається на невідповідність вимогам законодавства рішення загальних зборів Товариства, у зв'язку з порушенням вимог ч.5 ст. 61 та ч.6 ст. 62 Закону України "Про господарські товариства" щодо порядку їх скликання та проведення (неповідомлення позивача не менш як за 30 днів про скликання зборів на 21.01.2016р., головою зборів був обраний директор Товариства), також посилається на видачу спадкоємцю ОСОБА_8 свідоцтва про право на спадщину лише 30.08.2017р., тобто після проведення зборів, та в розмірі 17,5%.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Волинської області від 13.06.2017р. відмовлено ОСОБА_6 у задоволенні позову. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь СТОВ "Агропродторг" 3 000грн витрат на послуги адвоката.

Рішення суду мотивовано тим, що права та інтереси позивача не порушені рішенням загальних зборів учасників СТОВ "Агропродторг", оформлених протоколом від 21.01.2016р., яким включено ОСОБА_8, як спадкоємця, до складу учасників товариства з часткою в 35% статутного капіталу, яка раніше належала дружині ОСОБА_8 - ОСОБА_12

Також суд відзначив, що відсутність у ОСОБА_8, як спадкоємця, що прийняв спадщину після смерті дружини, свідоцтва про право на спадщину - частку в СТОВ "Агропродторг", не могло бути підставою для відмови спадкоємцю в переважному праві вступу до складу учасників товариства.

На думку суду, відсутність спору між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (двома спадкоємцями померлої ОСОБА_12) підтверджує правомірність рішення зборів учасників СТОВ "Агропродторг" від 21.01.2016р. про прийняття ОСОБА_8 до складу учасників товариства з часткою 35% статутного капіталу.

Крім того, судом зазначено, що частка учасника ОСОБА_6, за наслідками проведених зборів учасників від 21.01.2016р. залишилась незмінною, останній мав такий самий вплив на господарську діяльність СТОВ "Агропродторг", що мав і до цих зборів.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.10.2017р. у даній справі скасовано рішення господарського суду Волинської області від 13.06.2017р. у справі №903/565/16 в частині відмови в позові про визнання недійсними пунктів 2, 3 рішення загальних зборів учасників СТОВ "Агропродторг", оформленого протоколом зборів учасників товариства від 21.01.2016р. № 37. Прийнято в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_6 задоволено частково. Визнано недійсними пункти: № 2 про включення ОСОБА_8 до складу учасників на правах учасника з долею у статутному фонді в розмірі 35 % з 21.01.2016р. та № 3 про затвердження статуту товариства в новій редакції, а саме пунктів 1.3 , 4.3 Статуту рішення загальних зборів учасників СТОВ "Агропродторг", оформленого протоколом зборів учасників товариства від 21.01.2016р. В іншій частині рішення господарського суду Волинської області від 13.06.2017р. залишено без змін.

Постанова мотивована невідповідністю висновків рішення суду фактичним обставинам справи.

Апеляційний господарський суд зазначає про порушення прав та інтересів позивача, прийнятим рішенням загальних зборів, оформлених протоколом № 37 від 21.01.2016р.

Суд апеляційної інстанції вказує, що ОСОБА_8, будучи спадкоємцем померлої учасниці СТОВ "Агропродторг", щоб отримати право вступити до складу учасників цього товариства саме як спадкоємець, зобов'язаний був належно оформити свої спадкові права та отримати свідоцтво про право на спадщину на частку в статутному капіталі товариства. Проте станом на 21.01.2016р., тобто, на день прийняття до складу учасників СТОВ "Агропродторг", ОСОБА_8 свої спадкові права не оформив, оскільки свідоцтво про право на спадщину за законом видане лише 10.03.2016р. і не містить вказівки на право на частку у статутному фонді Товариства, а право на спадщину на частку в Товаристві оформив лише 30.08.2017р., та на 17,5%, а не на 35%.

Суд критично оцінив укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 договір дарування частки в статутному капіталі СТОВ "Агропродторг" від 28.09.2017р., оскільки укладений 28.09.2017р. договір не може створити виникнення у ОСОБА_8 в минулому прав, яких він тоді не мав.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

СТОВ "Агропродторг" звернулось до касаційної інстанції зі скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.10.2017р. та залишити без змін рішення господарського суду Волинської області від 13.06.2017р.

Скарга мотивована тим, що проведення зборів та прийняття рішення, оформленого протоколом від 21.01.2016р., не потягнуло порушення корпоративних прав ОСОБА_6 чи його інтересів, оскільки останній приймав у них участь, та не був позбавлений можливості висловитись з приводу питань порядку денного.

Відповідач вказує на те, що відсутність порушеного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідач наголошує, що спір по суті виник пізніше, а саме у 2017 році після виключення ОСОБА_6 зі складу учасників Товариства, а не 21.01.2016р. коли ОСОБА_6 підписав протокол зборів про включення ОСОБА_8 до складу учасників.

Крім того, скаржник зазначає, що наявність чи відсутність свідоцтва про право на частку у статутному капіталі не може і не впливає на рішення учасників Товариства щодо включення/не включення ОСОБА_8 до складу учасників.

4. Позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_6 просить суд залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу відповідача - без задоволення.

Позивач вказує на те, що законодавство не наділяє спадкоємців, які бажають вступити до складу учасників Товариства, безумовним правом на такий вступ без належно оформлених прав на спадщину.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

Відповідно до п. п.1.3, 4.3 статуту СТОВ "Агропродторг", затвердженого зборами засновників (протокол №13 від 17.10.2008р.) та зареєстрованого 22.12.2008р., засновниками (учасниками) товариства були: ОСОБА_13 з часткою у статутному фонді - 12%, ОСОБА_14 - 18%, ОСОБА_6 - 35%, ОСОБА_12 - 35%.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_12 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 10.09.2014р.

18 грудня 2015р. на адресу СТОВ "Агропродторг" надійшла заява ОСОБА_15 з проханням включити його, як спадкоємця першої черги - чоловіка ОСОБА_12 в силу ст.55 Закону України "Про господарські товариства" до складу учасників товариства з долею у статутному фонді в розмірі 35% у зв'язку з її смертю.

21 січня 2016р. проведено загальні збори учасників СТОВ "Агропродторг", оформлені протоколом №37, на яких були присутні ОСОБА_6 (35%), ОСОБА_13 (12%), ОСОБА_14 (18%), запрошений ОСОБА_8.

Як встановлено судом першої інстанції спірні загальні збори були правомочними. За наслідками одноголосного голосування всіх учасників, в тому числі і позивача з усіх питань порядку денного, рішенням зборів постановлено :

1. Виключити ОСОБА_12 зі складу учасників з 21.01.2016р. у зв'язку зі смертю.

2. Включити до складу учасників ОСОБА_8 з 21.01.2016р. з часткою в статутному фонді 35%.

3. Затвердити статут товариства в новій редакції та викласти п.1.3 в редакції: засновниками (учасниками) товариства є ОСОБА_13, володіє 12% голосів, ОСОБА_14 - 18% голосів, ОСОБА_6 - 35% голосів, ОСОБА_8 - 35% голосів.

Протокол зборів підписано всіма учасниками товариства, в тому числі і позивачем без зауважень.

На підставі даного протоколу загальних зборів учасників Товариства державним реєстратором зареєстровано зміни щодо учасників товариства в ЄДРПОУ.

Як встановлено судами попередніх інстанцій 10.03.2016р. ОСОБА_8 та ОСОБА_7 отримано у приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_16 свідоцтва про право на спадщину на частку квартири АДРЕСА_1 та на грошові кошти, які зберігаються на рахунках у ПАТ КБ "Приватбанк".

30 серпня 2017р. ОСОБА_8 та ОСОБА_7 отримано свідоцтва про право на спадщину (частку покійної ОСОБА_12 у статутному капіталі СТОВ "Агропродторг") 1/2 частки у статутному капіталі СТОВ "Агропродторг", у відсотковому співвідношенні частки ОСОБА_8 і ОСОБА_7 складають по 17,5%.

28 вересня 2017р. між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 укладено договір дарування частки (17,5%) в статутному капіталі СТОВ "Агропродторг", відповідно до якого ОСОБА_7 передала безоплатно у власність обдарованому свою частку в статутному капіталі СТОВ "Агропродторг", яка успадкована (прийнята) з дати смерті ОСОБА_12 та належить ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 13.08.2017р.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить суд касаційної інстанції при прийнятті постанови

Закон України "Про господарські товариства" визначає поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників, застосовується в редакції на момент прийняття рішення, оформленого протоколом № 37 від 21.01.2016р. (далі - Закон).

Згідно зі ст. 59 Закону до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належать питання, зазначені у пунктах "б", "г-ж", "и-й" статті 41 цього Закону, та зокрема виключення учасника з товариства.

З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

Відповідно до п. 5.2 Статуту в редакції від 22.12.2008р., до виключної компетенції зборів учасників належить, зокрема, виключення учасника з товариства (підпункт "л"), а рішення з цього питання має прийматись одностайно.

Ст. 60 Закону передбачено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

В рішенні суду першої інстанції зазначено, що проведені 21.01.2016р. загальні збори учасників СТОВ "Агропродторг", оформлені протоколом №37, на яких були присутні ОСОБА_6 (35%), ОСОБА_13 (12%), ОСОБА_14 (18%), запрошений ОСОБА_8, були правомочними. За наслідками одностайного голосування всіх учасників, в тому числі і позивача з усіх питань порядку денного прийнято відповідні рішення. Протокол зборів підписано всіма учасниками товариства, в тому числі і позивачем без зауважень.

Допущені процедурні порушення, які досліджені судами попередніх інстанцій (недотримання Товариством 30-денного строку повідомлення учасників про скликання загальних зборів та обрання головою зборів директора Товариства всупереч законодавчій забороні) не призвели до порушення корпоративних прав позивача, який був присутній за загальних зборах учасників СТОВ "Агропродторг", що відбулися 21.01.2016р., голосував по всіх питаннях порядку денного.

Відповідно до ст. 55 Закону при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку зі смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.

Згідно з ч. 5 ст. 147 ЦК України частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства. Розрахунки із спадкоємцями (правонаступниками) учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень статті 148 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.1296 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Ч.1 ст.1267 ЦК України встановлено, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Ч. 1 ст. 100 ЦК України передбачено, що право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі.

У п. п. 1, 2 ч 1 ст. 1219 ЦК України встановлено, що не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.

Тобто, спадкування частки учасника товариства допускається ст. 147 ЦК України, ст.55 Закону України "Про господарські товариства" і не підпадає під заборону п.2 ч.1 ст.1219 ЦК України. При цьому спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі.

Статутом СТОВ "Агропродторг" в редакції 2008 року не передбачено, що перехід до спадкоємця частки у статутному капіталі Товариства допускається за згодою інших учасників.

Прийняття рішення про вступ спадкоємця (правонаступника) учасника до Товариства належить до компетенції загальних зборів учасників товариства.

Ст. 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Тобто, законодавство не обмежує право спадкоємців на оформлення свідоцтва певними строками. Спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право звернутися із заявою про одержання свідоцтва у будь-який час після прийняття спадщини. Оформлення свідоцтва є правом, а не обов'язком спадкоємців. Факт не оформлення спадкових прав не тягне за собою втрату права на спадкове майно, якщо воно було прийнято у встановлений законом строк і встановленим законом способом, а лише обмежує його право на розпорядження спадщиною.

Факт одержання статусу спадкоємця учасника товариства лише засвідчує перехід до спадкоємця майнових прав померлого (частка у статутному капіталі, яка належала померлому учаснику товариства) та дає спадкоємцю право на вступ до господарського товариства. Право ж безпосередньої участі в управлінні господарським товариством (корпоративні права) спадкоємці набувають тільки з моменту вступу до господарського товариства, що має бути підтверджено відповідним рішенням загальних зборів товариства.

Враховуючи, що спадкоємцем спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі, спадщина належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (день смерті особи (спадкодавця)), а питання прийняття (відмови) спадкоємця до Товариства відносить до компетенції загальних зборів Товариства. Відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови спадкоємцю в переважному праві вступу до складу учасників Товариства та може бути підставою для прийняття рішення про відмову у прийнятті спадкоємця, у зв'язку з недоведеністю наявності у останнього права на конкретний розмір частки.

Однак, як зазначалось вище, за наслідками голосування всіх учасників Товариства, в тому числі і позивача, одноголосно було прийнято рішення про включення до складу учасників ОСОБА_8 з 21.01.2016р. з часткою в статутному фонді 35%.

Відсутність спору щодо розміру часток між спадкоємцями та виключна компетенція зборів учасників Товариства щодо включення учасника до Товариства підтверджує правомірність рішення зборів учасників, оформлене протоколом № 37 від 21.01.2016р.

Учасники Товариства при вирішення питання щодо прийняття спадкоємця не були позбавлені можливості перевірити наявність свідоцтва про право на спадщину та розмір успадкованої частки. Відсутні докази звернення позивача або інших учасників до Товариства про включення до порядку денного будь-яких питань (перерозподілу часток, з'ясування питання щодо успадкування спадкоємцем частки померлого учасника та її розмір, пропозицій щодо відшкодування вартості частки спадкоємцю тощо).

Ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів (ст.1 ГПК України), право на позов у особи виникає після порушення її права, тобто захисту підлягає вже порушене право.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

При цьому, під порушенням права слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Відповідно до ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); 3) вийти у встановленому порядку з товариства; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; 5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

Згідно зі ст. 10 Закону учасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Ч. 1. ст. 167 ГК України встановлено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Позивач вказує на порушення спірним рішенням загальних зборів його права на управління справами господарського товариства, однак позивач мав такий самий вплив на господарську діяльність Товариства, як і до спірного рішення, частка позивача залишилась у тому ж розмірі. Доводи позивача, що ОСОБА_8 не може брати участі в управлінні діяльністю Товариства Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду відхиляються, оскільки ОСОБА_8 є учасником Товариства.

Що стосується посилань на рішення загальних зборів, оформлених протоколом № 44 від 27.01.2017р., яким позивача виключено зі складу учасників Товариства, то його право підлягає захисту шляхом звернення до суду з позовом про визнання недійсним вказаного рішення, і судом буде розглянуто питання щодо законності та обґрунтованості прийнятого рішення щодо виключення учасника зі складу Товариства та встановлено фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, а також досліджено питання щодо дотримання вимог законодавства та установчих документів під час скликання та проведення відповідних загальних зборів.

Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду відхиляються доводи позивача щодо права на пропорційне збільшення його частки у випадку неприйняття до складу товариства спадкоємців, оскільки при відмові товариства у прийнятті до нього спадкоємця останньому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала спадкодавцю, вартість якої визначається на день смерті учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.

Також Верховний Суд відхиляє доводи позивача щодо конфлікту між учасниками, який виник у майбутньому, оскільки відсутні підстави стверджувати, що непорозуміння між учасниками є наслідком прийнятого 21.01.2016р. рішення загальних зборів.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволені позову, у зв'язку з відсутність порушеного права позивача.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи дійсним п. 1 рішення загальних зборів, яким було виключено ОСОБА_12 зі складу учасників з 21.01.2016р. у зв'язку зі смертю, та визнаючи недійсними пункти 2, 3 рішення, якими включено до складу учасників ОСОБА_8 та затверджено статут товариства в новій редакції, не врахував наслідки виключення учасника у зв'язку зі смертю як для Товариства, так і для спадкоємців.

Таким чином доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження, тому постанова суду апеляційної інстанції у справі підлягає скасуванню.

Згідно з приписами статті 312 ГПК України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

7. Висновки суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає, що постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 26.10.2017р. підлягає скасуванню, рішення господарського суду Волинської області від 13.06.2017р. - залишенню в силі.

8. Судові витрати

У зв'язку з тим, що Верховний Суд задовольняє касаційну скаргу та скасовує постанову апеляційного господарського суду, на позивача покладаються витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 1 920 грн.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 312, 314, 315 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродторг" задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.10.2017р. у справі № 903/565/16 скасувати.

Рішення господарського суду Волинської області від 14.09.2016р. у справі № 903/565/16 залишити в силі.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродторг" суму витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 1 920,00 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя О. М. Баранець

Суддя І. В. Ткач