ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/16664/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Студенця В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2019

(головуючий - Дикунська С.Я., судді Мальченко А.О., Жук Г.А.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2019

(суддя Усатенко І.В.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія Пост-Продакшн "АВ-ТВ"

до 1) Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", 2) Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві

про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса,

ВСТАНОВИВ:

1. У зв`язку з перебуванням судді Вронської Г.О. у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується Витягом з протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 21.01.2020, який наявний в матеріалах справи.

Короткий зміст позовних вимог і заперечень

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Студія Пост-Продакшн «АВ-ТВ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» та Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - Шевченківський РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві), у якому просить стягнути з АТ КБ «Приватбанк» 177197,04 грн та стягнути з Шевченківського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві 17825,98 грн.

3. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що виконавчий напис, вчинений 17.11.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем за реєстровим номером 21627, у судовому порядку визнано таким, що не підлягає виконанню, а тому сплачені позивачем на підставі вказаного виконавчого напису кошти підлягають поверненню відповідачами позивачу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.2019, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» на користь ТОВ «Студія Пост-Продакшн «АВ-ТВ» грошові кошти в розмірі 177197,04 грн та судовий збір у розмірі 2657,56 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 9086,00 грн. В частині позовних вимог про стягнення з Шевченківського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві на користь ТОВ «Студія Пост-Продакшн «АВ-ТВ» грошових коштів у розмірі 17825,98 грн - відмовлено.

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2019 залишено без змін. Стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» на користь ТОВ «Студія Пост-Продакшн «АВ-ТВ» 4 500,00 грн витрат на правову допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

6. В частині задоволених позовних вимог суди попередніх інстанцій мотивували свої висновки тим, що оскільки виконавчий напис, вчинений 17.11.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем за реєстровим номером 21627, судовим рішенням у іншій справі визнано таким, що не підлягає виконанню, то стягнуті з позивача на його підставі кошти в розмірі 177197,04 грн підлягають поверненню останньому на підставі ст. 1212 ЦК України.

7. Водночас, відмовляючи в частині позовних вимог про стягнення з Шевченківського РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві на користь ТОВ «Студія Пост-Продакшн «АВ-ТВ» грошових коштів у розмірі 17825,98 грн (витрат виконавчого провадження та виконавчого збору), суди попередніх інстанцій виходили з того, що вказані кошти були зараховані до державного бюджету, а тому відповідачами за таким позовом мають бути Відділ виконавчої служби та Казначейська служба, а позивачем визначено лише одного відповідача, а тому заявлені ним в цій частині вимоги з неналежним суб`єктним складом не підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення їх доводів

8. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій частково, 08.10.2019 АТ КБ «Приватбанк» звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2019 скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення грошових коштів у розмірі 177197,04 грн та витрат на правову допомогу, та направити справу у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

9. Вимоги касаційної скарги обґрунтовані тим, що суди безпідставно застосували до спірних правовідносин ст. 1212 ЦК України та не врахували, що кредитний договір, на виконання якого було вчинено виконавчий напис, є дійсним; вирішуючи питання про відшкодування позивачу витрат на правову допомогу, суди не врахували характер спірних правовідносин, ступінь складності справи та наданий обсяг правової допомоги.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

10. ТОВ «Студія Пост-Продакшн «АВ-ТВ» подало відзив на касаційну скаргу, у якому просить рішення та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

11. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2015 у справі №910/4124/15-г позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ТОВ «Студія Пост-Продакшн «АВ-ТВ» задоволено повністю. Стягнуто з до ТОВ «Студія Пост-Продакшн «АВ-ТВ» на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість по тілу кредиту в розмірі 46054,32 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом - 5 066,25 грн та пеню за несвоєчасність виконання зобов`язань - 488,61 грн.

12. Під час розгляду вказаної справи судом встановлено, що заборгованість ТОВ «Студія Пост-Продакшн «АВ-ТВ» перед ПАТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором по тілу кредиту становила 46 054,32 грн.

13. На виконання вказаного рішення суду, постановою головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві Руденко Н.В. від 22.09.2015 відкрито виконавче провадження (ВП №48806670) про стягнення з позивача боргу в розмірі 53 436,70 грн.

14. Постановою головного державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві Руденко Н.В. від 28.04.2017 виконавче провадження закінчено в зв`язку з виконанням позивачем рішення суду в повному обсязі, у вищевказаній постанові зазначено, що кошти стягнуто та перераховано стягувачу.

15. Водночас 17.11.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округ Швець Русланом Олеговичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №21627 (далі - виконавчий напис), яким запропоновано стягнути з ТОВ «Студія Пост-Продакшн «АВ-ТВ» на користь ПАТ КБ «Приватбанк» за період з 23.12.2011 по 19.09.2017 суму заборгованості, що становила 204377,29 грн та складається з: суми заборгованості по тілу кредиту - 46 054,84 грн; заборгованості по відсоткам - 78 713,05 грн; заборгованості по комісії - 66 437,84 грн; заборгованості з пені - 66 437,84 грн.

16. Постановою державного виконавця РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві Борисюком Р.А. від 31.01.2018 відкрито виконавче провадження №55672493 з виконання вказаного виконавчого напису.

17. На підтвердження обставин щодо здійснення стягнення за вищезгаданим виконавчим написом нотаріуса, позивачем долучено до матеріалів справи меморіальні ордери про перерахування коштів, а саме, меморіальний ордер №55672493 від 12.02.2018 на суму 106,26 грн з призначенням платежу «примусове списання коштів на підставі ВП № 21627 від 17.11.2017», меморіальний ордер №55672493/3 від 20.06.2018 на суму 139 104,52 грн з призначенням платежу «списання коштів на підставі виконавчого напису № 21627 від 17.11.2017»; меморіальний ордер № 55672493/3 від 25.07.2018 на суму 55 812,24 грн. з призначення платежу «списання коштів на підставі виконавчого напису від 17.11.2017 № 21627».

18. У листі від 20.11.2018 № 55672493/34 Шевченківським РВ ДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві повідомлено, що в порядку примусового виконання виконавчого напису №21627 від 17.11.2018, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець P.O., про стягнення з ТОВ «Студія Пост-Продакшн «АВ-ТВ» на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу в розмірі 204 377,29 грн, державним виконавцем з боржника стягнуто на депозитний рахунок Відділу кошти в розмірі 195023,02 грн. За розпорядженням державного виконавця від 05.05.2018 стягнуті з боржника кошти (в розмірі 106,26 грн) перераховано як витрати виконавчого провадження. За розпорядженням державного виконавця від 02.07.2018 стягнуті з боржника кошти (в розмірі 139 104,52 грн) перераховано на користь стягувача (в сумі 67 000,00 грн) та на користь держави як виконавчий збір (в сумі 12 645,87 грн). За розпорядженням державного виконавця від 02.08.2018 стягнуті з боржника кошти (в розмірі 55 812,24 грн та 59 458,65 грн) перераховано на користь стягувача (в сумі 110197,04 грн) та на користь держави як виконавчий збір (в сумі 5073,85 грн). 09.11.2018 державний виконавець на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виніс постанову про закінчення виконавчого провадження. Станом на 20.11.2018 на депозитному рахунку відділу відсутні стягнуті з ТОВ «Студія Пост-Продакшн «АВ-ТВ» кошти.

19. В подальшому рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 у справі №910/9258/18, яке набрало законної сили, за позовом ТОВ «Студія Пост-Продакшн «АВ-ТВ» до АТ КБ «Приватбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 17.11.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем за реєстровим номером 21627, яким запропоновано стягнути з ТОВ «Студія Пост-Продакшн «АВ-ТВ» на користь ПАТ КБ «Приватбанк» суми заборгованості в розмірі 204377,29 грн.

20. Предметом даного позову є вимоги про повернення грошових коштів, сплачених позивачем на підставі виконавчого напису нотаріуса, визнаного у судовому порядку таким, що не підлягає виконанню.

Позиція Верховного Суду

21. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наступне.

22. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що скаржник оскаржує постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2019 лише в частині задоволених позовних вимог та витрат на правову допомогу.

23. Згідно зі ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

24. Таким чином, відповідно до приписів ст. 300 ГПК України суд переглядає рішення та постанову судів попередніх інстанцій в межах вимог та доводів касаційної скарги.

25. Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

26. Положення 83 глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

27. Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

28. Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

29. Оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2018 у справі №910/9258/18 виконавчий напис, вчинений 17.11.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем за реєстровим номером 21627, про стягнення з ТОВ «Студія Пост-Продакшн «АВ-ТВ» на користь ПАТ КБ «Приватбанк» суми заборгованості в розмірі 204 377,29 грн визнано таким, що не підлягає виконанню, то суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що отримані відповідачем-1 на підставі вказаного виконавчого напису кошти в сумі 177197,04 грн підлягають поверненню позивачу на підставі ст. 1212 ЦК України, адже підстава, на якій вони були отримані відпала.

30. Доводи скаржника про те, що кредитний договір, на виконання якого було вчинено виконавчий напис, є дійсним, не спростовує факту визнання виконавчого напису (на підставі якого у виконавчому провадженні було здійснено стягнення грошових коштів з позивача) таким, що не підлягає виконанню, що є підставою для повернення таких коштів.

31. При цьому питання наявності та/або відсутності заборгованості позивача перед відповідачем-1 за таким кредитним договором може бути предметом окремого судового розгляду.

32. Висновок про можливість застосування до спірних правовідносин ст. 1212 ЦК України викладений також Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 у справі №910/1531/18.

33. За таких обставин, оскільки виконавчий напис, вчинений 17.11.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем за реєстровим номером 21627, визнано таким, що не підлягає виконанню, а отже, підстава, на якій відповідач стягнув з позивача 177197,04 грн відсутня, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову у вказаній частині.

34. Висновки судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позовних вимог до відповідача-2 про стягнення 17825,98 грн (витрат виконавчого провадження та виконавчого збору) не є предметом касаційного оскарження, а тому з урахуванням приписів ст. 300 ГПК України не перевіряються судом касаційної інстанції.

35. Щодо вимог касаційної скарги в частині оскарження висновків судів попередніх інстанцій про стягнення витрат на правову допомогу, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

36. Так, під час розгляду справи судами попередніх інстанцій позивачем було заявлено до стягнення 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи у суді першої інстанції, та 4500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (клопотання про відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи від 30.07.2019), пов`язаних з розглядом справи в апеляційному суді.

37. Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

38. Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

39. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

40. За змістом п. 3 ч. 3 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

41. Згідно з ч. 4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

42. У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

43. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

44. Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

45. Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

46. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу понесених під час розгляду справи у суді першої інстанції позивачем було надано копію договору №195 про надання правничої допомоги від 25.06.2018, укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Кравець і партнери», копію акту надання послуг № 894 від 21.11.2018, який містить перелік наданих послуг, а також їх вартість в розмірі 10000, 00 грн, копію платіжного доручення № 208 від 21.11.2018 на суму 10000,00 грн, відповідно до якого позивач сплатив вказану суму адвокатському об`єднанню на підставі виставленого рахунку № 205 від 20.11.2018 на суму 10 000,00 грн, а також копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КВ № 005689 від 28.12.2015, яке видане на ім`я Волкодав Ірини Юріївни та ордер на надання правової допомоги серії КВ № 384419 від 08.12.2018.

47. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу понесених під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції позивачем було надано копію акта надання послуг № 1142 від 09.07.2019, який містить перелік наданих послуг, а також їх вартість в розмірі 4 500,00 грн, рахунок на оплату № 208 від 02.07.2019 на суму 4500,00 грн та платіжне доручення № 295 від 09.07.2019 на суму 4500,00 грн.

48. Таким чином, надавши оцінку усім наданим позивачем доказам, встановивши, що заявлені судові витрати доведені, документально обґрунтовані та відповідають критерію розумної необхідності таких витрат з урахуванням складності справи, суд першої інстанцій, врахувавши, що позовні вимоги було задоволено частково, дійшов правомірного висновку про стягнення з відповідача-1 на користь позивача 9086,00 грн витрат на правову допомогу (пропорційно розміру задоволених позовних вимог), а апеляційний господарський суд правомірно задовольнив вимоги позивача про стягнення 4500,00 грн витрат на правову допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

49. При цьому, оскільки ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду справи відповідачем не було подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги з доказами неспівмірності заявлених позивачем витрат, то суд касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування оскаржуваних рішення та постанови судів попередніх інстанцій в частині витрат на правову допомогу.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

50. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

51. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 309 ГПК України).

52. Отже, перевіривши рішення та постанову судів попередніх інстанцій в межах вимог та доводів касаційної скарги, встановивши, що доводи касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судам попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження, Верховний Суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для зміни чи скасування законних постанови апеляційного та рішення місцевого господарських судів.

Розподіл судових витрат

53. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2019 у справі № 910/16664/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді Н.М. Губенко

В.І. Студенець