Історія справи

Ухвала КГС ВП від 13.12.2018 року у справі №917/611/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 917/611/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Студенець В.І., Ткач І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Національного авіаційного університету в особі Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету,

на постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий - Радіонова О.О., судді - Зубченко І.В., Чернота Л.Ф.)

від 07.11.2018,

у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго",

до Національного авіаційного університету в особі Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету,

про стягнення 875 186,12 грн,

В С Т А Н О В И В:

у травні 2018 року ПАТ "Полтаваобленерго" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Національного авіаційного університету в особі Кременчуцького льотного коледжу про стягнення заборгованості в сумі 839 790,61 грн, 32 509,50 грн пені, 2 886,01 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості спожитої теплової енергії за період з березня по квітень 2018 року.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 26.07.2018 позов задоволено. Стягнуто з Національного авіаційного університету в особі Кременчуцького льотного коледжу на користь позивача 839 790,61 грн вартості спожитої теплової енергії, 32 509,50 грн пені та 2 886,01 грн 3% річних.

Приймаючи рішення, господарський суд дійшов висновків про те, що матеріалами справи підтверджена наявність заборгованості відповідача за спожиту теплову енергію, вимоги щодо стягнення з відповідача пені та 3 % річних є доведеними та обґрунтованими.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2018 рішення Господарського суду Полтавської області від 26.07.2018 скасовано. Прийнято нове рішення. Закрито провадження у справі щодо стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 839 790,61 грн у зв'язку з відсутністю предмету спору. Стягнуто з Національного авіаційного університету в особі Кременчуцького льотного коледжу на користь ПАТ "Полтаваобленерго" пеню в сумі 32 509,50 грн, 3% річних в сумі 2 886,01 грн. Здійснено новий розподіл судових витрат.

У грудні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Національного авіаційного університету в особі Кременчуцького льотного коледжу, в якій відповідач просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2018 в частині стягнення з нього 32 509,50 грн пені, 2 886,01 грн 3% річних та 530,93 грн судового збору за подання позовної заяви, прийняти нове рішення яким відмовити в задоволені позову ПАТ "Полтаваобленерго" повністю.

Підставами для скасування судового рішення відповідач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції. Зазначає, що Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету утримується за рахунок Державного бюджету України та фінансується безпосередньо Міністерством освіти і науки України. Посилається на затвердження кошторису коледжу лише 30.05.2018 та вважає, що строк виконання зобов'язань з оплати спожитої теплової енергії наступив після вказаної дати і, відповідно, нарахування пені та 3 % річних є неправомірним.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає постанову апеляційного суду та рішення місцевого суду законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін. Зазначає, що судом достовірно встановлено виконання в повному обсязі теплопостачальною організацією взятих на себе зобов'язань з виконання умов укладеного між сторонами договору та систематичне порушення відповідачем строків оплати наданих послуг.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Предметом дослідження у цій справі є наявність чи відсутність підстав для стягнення з відповідача 839 790,61 грн вартості спожитої теплової енергії за період з березня по квітень 2018 року. Окрім того, судам необхідно було дослідити правомірність заявлених до стягнення сум 3% річних та пені.

Постанова Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2018 в частині закриття провадження у справі щодо стягнення суми заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 839 790,61 грн за відсутністю предмету спору не оскаржується.

Як встановлено господарськими судами, між публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" (теплопостачальна організація) та Національним авіаційним університетом в особі Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету (споживач) було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 101 від 03.11.2014.

Теплопостачальна організація зобов'язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги за постачання теплової енергії в гарячій воді, споживач зобов'язується вчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору тарифи на послуги з теплопостачання відповідно затверджуються у встановленому порядку відповідно до Закону України "Про теплопостачання" № 2633-IV від 02.06.2005 та діючого законодавства України.

За умовами п. 2.1.2 договору теплопостачальна організація зобов'язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді на потреби згідно з додатком № 1 "Перелік об'єктів споживача та характеристик об'єкта надання послуг з теплопостачання" та в обсязі згідно з додатком № 2 "Обсяги теплового навантаження та теплоспоживання".

Теплопостачальна організація зобов'язується розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживача і проводити відповідний перерахунок розміру оплати за послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження кількісних і якісних показників (п. 2.1.8 договору).

Пунктом 3.1.1 договору встановлено, що теплопостачальна організація має право отримувати від споживача плату за поставлену теплову енергію та інші платежі, обумовлені цим договором.

Відповідно до п. 5.1 договору теплова енергія в гарячій воді постачається споживачу в обсягах згідно з додатком № 2 до цього договору на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону;

- гаряче водопостачання - протягом року.

За умовами п. 6.1 договору для розрахунків за спожиту теплову енергію системи теплоспоживання споживача повинні бути забезпечені необхідними приладами обліку теплової енергії. У разі їх відсутності, виходу з ладу несправності чи невідповідності нормативно-технічним вимогам - нарахування плати за спожиту теплову енергію споживачу проводиться розрахунковим методом згідно з максимальними договірними навантаженнями, визначеними у додатку № 2 до договору.

Межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін вказана в додатку №6 до договору та не може бути змінена в односторонньому порядку (п. 6.3 договору).

Згідно з п. 6.6 договору порядок розрахунків з споживачами теплової енергії викладено у додатку № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" до договору.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2014. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду його умов. Договір може бути розірвано в інший термін за ініціативою будь-якою із сторін у порядку, визначеному чинним законодавством України (п. 7.10 договору).

Додатком № 2 до договору встановлено обсяги теплового навантаження та теплоспоживання (а.с. 19, т. 1).

Відповідно п. 1 додатку №4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" сплату рахунків теплопостачальної організації, виписаних на виконання цього договору, споживач зобов'язаний проводити не пізніше семи календарних днів з моменту їх надсилання (надання) (а.с. 22, т. 1).

На підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.12.2016 № 2439 "Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП" та згідно з наказом ПАТ "Полтаваобленерго" № 20 від 17.01.2017, введено в дію тарифи для потреб бюджетних установ - 960,12 грн/Гкал (без ПДВ) (а.с. 52-57, т. 1).

Господарськими судами встановлено, що позивачем 06.11.2017 направлено рахунок №101 від 31.10.2017 на суму 266 888,93 грн та акт про обсяги спожитої теплової енергії за жовтень 2017 року; 07.12.2017 направлено рахунок № 101 від 30.11.2017 на суму 888 568,38 грн та акт про обсяги спожитої теплової енергії за листопад 2017 року; 05.01.2018 направлено рахунок №101 від 31.12.2017 на суму 597 745,76 грн та акт про обсяги спожитої теплової енергії за грудень 2017 року; 06.02.2018 направлено рахунок №101 від 31.01.2018 на суму 794 038,21 грн та акт про обсяги спожитої теплової енергії за січень 2018 року; 05.03.2018 направлено рахунок № 101 від 28.02.2018 на суму 1 572 861,06 грн та акт про обсяги спожитої теплової енергії за лютий 2018 року; 10.04.2018 направлено рахунок № 101 від 31.03.2018 на суму 890 217,67 грн та акт про обсяги спожитої теплової енергії за березень 2018 року; 07.05.2018 направлено рахунок № 101 від 30.04.2018 на суму 839 790,61 грн та акт про обсяги спожитої теплової енергії за квітень 2018 року (а.с. 28-51, т. 1 ).

Вказані рахунки та акти отримані представником відповідача ОСОБА_2, відповідно до реєстрів про отримання рахунків. Повноваження вказаної особи підтверджуються наказом Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету, відповідно до якого, відповідальною особою за технічний стан теплових мереж є майстер з ремонту сантехсистем та експлуатації ОСОБА_2 (а.с. 133, т. 1) та заявою начальника Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету ОСОБА_3 від 07.12.2017 № 01/23-123 щодо вручення рахунків та актів про обсяги спожитої теплової енергії представнику льотного коледжу ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с. 144, т. 1).

З листа начальника Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету № 012356 від 07.05.2018 вбачається, що він визнає наявність заборгованості перед ПАТ "Полтаваобленерго", проте за відсутності затвердженого кошторису не в змозі сплатити заборгованість вчасно (а.с. 156, т. 1).

Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права при вирішенні спору, Верховний Суд виходить з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що до місцевого господарського суду були надані докази сплати заборгованості в додатках до відзиву відповідача та до заперечень проти відповіді на відзив, зокрема платіжні доручення № 40 від 04.06.2018 на суму 3478,42 грн, № 192 від 04.06.2018 на суму 590 000,00 грн, № 208 від 23.06.2018 на суму 245 000,00 грн, № 50 від 23.06.2018 на суму 1 312,19 грн. Всього на суму 839 760,61 грн (а.с. 101-102, 154-155, т. 1). Обставини та суми здійснених оплат не заперечувалась сторонами.

Вказані платежі були здійснені під час розгляду справи у суді першої інстанції. З огляду на те, що відповідачем було погашено основну заборгованість, суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про наявність підстав для закриття провадження у справі за відсутністю предмету спору в цій частині на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Наведене помилково не враховано судом першої інстанції при прийнятті рішення.

Щодо правомірності заявлених до стягнення сум пені та 3% річних необхідно зазначити таке.

В зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачами своїх грошових зобов'язань, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2 886,01 грн, пеня в сумі 32 509,50 грн за період з 14.02.2018 по 21.05.2018.

Згідно з статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3 % річних є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У розділі 4 договору № 101 від 03.11.2014 сторони узгодили відповідальність сторін, зокрема, споживач несе відповідальність згідно з законодавством і цим договором та відповідно до пункту 4.2.2 за несвоєчасну оплату за спожиту теплову енергію шляхом оплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, починаючи з дня, наступного за датою остаточного розрахунку, індексу інфляції та 3% річних.

За таких обставин, Верховний Суд погоджується з правомірністю застосування господарськими судами норм матеріального права в частині нарахування на суму боргу та стягнення з відповідача 3% річних та пені. При цьому судами були вчинені необхідні дії з перевірки розрахунку суми позовних вимог, зокрема в частині встановлення періоду нарахування з врахуванням розміру основного боргу.

Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про неврахування при винесенні рішень умов договорів про закупівлю теплової енергії в гарячій воді №101/8 від 24.01.2017 та №101/8 від 05.02.2018 тому що, як вбачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваних судових актів, такі договори були об'єктом дослідження судів попередніх інстанцій і були оцінені ними в сукупності з іншими доказами у справі, зокрема з договором № 101 від 03.11.2014 про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Аргументи касаційної скарги Національного авіаційного університету в особі Кременчуцького льотного коледжу зводяться до того, що господарські суди неправомірно стягнули на користь ПАТ "Полтаваобленерго" 3% річних та пеню. На думку скаржника, строк розрахунків за спожиту теплову енергію настав після дати затвердження кошторису відповідача Міністерством освіти і науки України.

Згідно з вимогами частини першої статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Проте, згідно з частиною першою статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 ЦК України і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналіз указаних норм матеріального права дає підстави для висновку, що сама по собі відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.

Також, відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004 зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Наведеним вище у сукупності спростовуються доводи, викладені у касаційній скарзі, щодо незаконності постанови суду апеляційної інстанції.

Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування немає.

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу Національного авіаційного університету в особі Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету залишити без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2018 у справі за № 917/611/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді В. Студенець

І. Ткач