Історія справи

Ухвала КГС ВП від 15.09.2020 року у справі №910/17063/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/17063/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2020 (колегія суддів: Руденко М. А. - головуючий, Пономаренко Є. Ю., Дідиченко М. А.) і рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 (суддя Усатенко І. В. ), у справі

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 351 750,97 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У грудні 2019 року Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" (далі - АТ "ДТЕК Дніпроенерго") звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця") про стягнення 351 750,97 грн штрафу за несвоєчасну доставку вантажу.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час перевезення вантажу за залізничними накладними № 22517232, № 22424580, № 22424581, № 22517203, № 22517282, № 22517258, № 22517238, № 22517284, № 22517317 АТ "Українська залізниця" допустило прострочення доставки вантажу.

2. Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2020 у справі № 910/17063/19, позовні вимоги АТ "ДТЕК Дніпроенерго" до АТ "Українська залізниця" задоволено частково. Присуджено до стягнення з АТ "Українська залізниця" на користь АТ "ДТЕК Дніпроенерго" 284 436,18 грн штрафних санкцій та 4 266,54 грн судового збору. В частині позовних вимог про стягнення 67 314,79 грн відмовлено у задоволенні.

2.2. Судові рішення господарських судів попередніх інстанцій обґрунтовано тим, що з урахуванням параграфів 2,3 статті 24 Угоди про міжнародне вантажне сполучення, товар мав бути поставлений протягом 6 діб (986/200 = 4.93 + 1 доба на операції пов'язані з вантажем). Вантаж (вагони) за накладними № 22517317 мав бути поставлений до 04.08.2019, № 22517238 та № 22517232 до 31.07.2019, № 22517284 та № 22517282 до 02.08.2019, № 22517258 до 01.08.2019, № 22424580 та № 22424581 до 29.07.2019, № 22517203 до 30.07.2019. Проте вантаж був поставлений з порушенням терміну поставки, а тому відповідач є таким, що прострочив свої зобов'язання з поставки товару. Поряд з цим господарські суди першої та апеляційної інстанцій, перевіривши розрахунок позивача, визнали цей розрахунок необґрунтованим, оскільки за висновком судів, базою нарахування штрафу є провізна плата АТ "Українська залізниця", а не загальна провізна плата.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2020 і рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі № 910/17063/19, до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звернулося АТ "Українська залізниця" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, АТ "Українська залізниця" зазначає, що судові рішення господарських судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Скаржник зазначає, що положеннями пункту 8 Правил перевезення вантажів встановлені пояснення по заповненню накладної. Згідно з цими поясненнями при перевезенні вантажу у 2-х або більш вагонах у графу 7 або 15 накладної (в залежності від того ким здійснено навантаження вноситься відмітка "Смотри прилагаемую ведомость". На думку скаржника, зобов'язання щодо внесення зазначеної відмітки відповідає положенням пункту 7.5 вказаних Правил та є додатковим свідченням того, що відомість вагонів є невід'ємною частиною накладної. Недолучення АТ "ДТЕК Дніпроенерго" до претензії відомості вагонів в оригіналі свідчить не тільки про надання накладної не в повному обсязі, а й про невиконання статті 46 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - УМВС). Крім того, на думку скаржника, господарські суди попередніх інстанцій помилково здійснили розрахунок строку доставки з фактично не існуючого документа "досилочної накладної" та помилково визнали копії досильних відомостей, які позивач назвав "досильними накладними", документами, за якими розраховується строк доставки вантажу, прийнятого до перевезення по накладним.

4. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини

4.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 25.08.2020 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Зуєв В. А.

Ухвалою Верховного Суду від 13.10.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Українська залізниця" і вирішено здійснити перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі № 910/17063/19 у порядку письмового провадження.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 09.12.2020 № 29.3-02/3501 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 910/17063/19 у зв'язку із перебуванням судді Зуєва В. А. на лікарняному.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 09.12.2020 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.

4.2. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 06.02.2018 року між ПАТ "Українська залізниця" (перевізник) та ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" (замовник) укладено Договір про надання послуг № 00074/ЦТЛ - 2018 (далі - Договір), предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

4.3. Згідно з пунктом 1.3 Договору, надання послуг за цим Договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.

4.4. Пунктами 2.3.1-2.3.2 Договору передбачено, що перевізник зобов'язаний розглядати замовлення замовника на перевезення вантажів. Узгоджувати замовлення замовника на перевезення вантажів у вагонах замовника. Узгоджувати, у разі можливості, замовлення замовника на перевезення вантажів у вагонах перевізника.

Погодження замовлення не породжує безумовний обов'язок для перевізника виконати перевезення. Приймати до перевезення вантажі у вагонах замовника або у вагонах перевізника, надавати вагони перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника відповідно до інформації АС "Месплан", доставляти вантаж до станції призначення та видавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до цього Договору.

4.5. В пункті 3.1 Договору сторони погодили, що розмір плати за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов'язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов збірника тарифів.

4.6. Сторони несуть відповідальність за невиконання плану перевезень згідно із статутом залізниць України (пункт 5.1 Договору). Відповідно до пункту 7.1 Договору усі спірні питання з виконання умов цього Договору вирішуються шляхом переговорів, а у разі недосягнення домовленості - у претензійно-позовному порядку.

4.7. Пунктом 12.1 Договору сторони передбачили, що Договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС "Месплан" або АС "Клієнт УЗ", або вчинення замовником будь-якої дії на виконання цього Договору і діє з 19.02.2018 до 31.12.2018. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії Договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей Договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього Договору.

4.8. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що протягом липня - серпня 2019 року позивачем на адресу вантажоотримувача ВП "Криворізька Теплова Електрична Станція" АТ "ДТЕК Дніпроенерго" була відправлена вугільна продукція, за накладними № 22517232 зі станції Гомель (Республіка Білорусь) на станцію Зелене Поле Придніпровської залізниці; 23.07.2019 за накладною № 22424580 зі станції Гомель (Республіка Білорусь) на станцію Зелене Поле Придніпровської залізниці; за накладною № 22424581 зі станції Гомель (Республіка Білорусь) на станцію Зелене Поле Придніпровської залізниці; 24.07.2019 за накладною № 22517203 зі станції Гомель (Республіка Білорусь) на станцію Зелене Поле Придніпровської залізниці; 27.07.2019 за накладною № 22517282 зі станції Гомель (Республіка Білорусь) на станцію Зелене Поле Придніпровської залізниці;
26.07.2019 за накладною № 22517258 зі станції Гомель (Республіка Білорусь) на станцію Зелене Поле Придніпровської залізниці; 25.07.2019 за накладною № 22517238 зі станції Гомель (Республіка Білорусь) на станцію Зелене Поле Придніпровської залізниці; 27.07.2019 за накладною № 22517284 зі станції Гомель (Республіка Білорусь) на станцію Зелене Поле Придніпровської залізниці;
29.07.2019 за накладною № 22517317 зі станції Гомель (Республіка Білорусь) на станцію Зелене Поле Придніпровської залізниці.

4.9. Господарськими судами зазначено, що позивач наголошував про те, що вантаж, за вказаними залізничними накладними був відправлений зі станції Гомель та прибув на станції призначення з запізненням, про що свідчать відповідні календарні штемпеля станції прибуття у пункті 27 залізничних накладних та досильних (відстань перевезення, яка зазначається у пункті 38 накладної складає 986 км, термін доставки вантажу складає - 7 діб).

4.10. Оскільки перевізник допустив прострочення доставки вантажу, позивач звернувся до АТ "Українська залізниця" з претензіями, а саме: претензія № 1 на суму 42 195,14 грн за накладною № 22517232 від 25.09.2019; претензія № 13 на суму 56 318,15 грн за накладною № 22424580 від 02.10.2019; претензія № 14 на суму 4 693,18 грн за накладною № 22424581 від 02.10.2019; претензія № 17 на суму 89 176,18 грн за накладною № 22517203 від 02.10.2019; претензія № 28 на суму 42
184,49 грн за накладною № 22 517282 від 07.10.2019; претензія № 29 на суму 18
748,66 грн за накладною № 22517258 від 07.10.2019; претензія № 31 на суму 23
441,74 грн за накладною № 22517238 від 09.10.2019; претензія № 33 на суму 42

184,49 грн за накладною № 22517284 від 09.10.2019 року; претензія № 37 на суму 32 808,94 за накладною № 22517317 від 09.10.2019.

4.11. Судами зазначено, що ці претензії згідно з листами АТ "Українська залізниця" були залишені без розгляду з посиланням на те, що відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення строки для пред'явлення претензій закінчились. Щодо претензії від 25.09.2019 зазначено, що АТ "ДТЕК Дніпроенерго" надало копію відомості вагонів, в той час як, на думку АТ "Українська залізниця", відповідно до додатку 1 до "Правил перевезення вантажів" повинні бути надані оригінали відомості вагонів. Водночас судами, з огляду на те, що причини повернення без розгляду претензії, на яку послався відповідач, не передбачені положеннями УМВС, такі дії оцінені як відмова у задоволенні претензій.

4.12. Викладені обставини стали підставою звернення АТ "ДТЕК Дніпроенерго" із позовом до АТ "Українська залізниця", оскільки, на думку позивача, відповідач неналежним чином виконав зобов'язання по Договору про надання послуг від
16.02.2018 № 00074/ЦТЛ-2018, допустивши прострочення доставки вантажу.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Переглянувши оскаржувані судові рішення господарських судів попередніх інстанцій у цій справі, дослідивши наведені у касаційній скарзі, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на таке.

5.2. Господарські суди попередніх інстанцій, розглядаючи цю справу по суті позовних вимог установили, що вантаж був поставлений з порушенням терміну поставки, а тому дійшли висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, оскільки відповідач є таким, що прострочив свої зобов'язання з поставки товару. З огляду на встановлені обставини судами, Верховний Суд вважає обґрунтованим такий висновок місцевого та апеляційного господарських судів, ураховуючи таке.

5.3. Статтею 908 Цивільного кодексу України встановлено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються Статтею 908 Цивільного кодексу України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено Статтею 908 Цивільного кодексу України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

5.4. Частиною 1 статті 916 Цивільного кодексу України передбачено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

5.5. Згідно з частиною 1 статті 919 Цивільного кодексу України перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

5.6. Відповідно до статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено статті 920 Цивільного кодексу України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

5.7. Частинами 1, 2, 5 статті 307 Господарського кодексу України установлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

5.8. Частинами 1, 2, 3 статті 313 Господарського кодексу України передбачено, що перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі. Перевізник звільняється від відповідальності за прострочення в доставці вантажу, якщо прострочення сталося не з його вини.

Розмір штрафів, що стягуються з перевізників за прострочення в доставці вантажу, визначається відповідно до закону.

5.9. Частиною 1 статті 23 Закону України "Про залізничний транспорт" установлено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.

5.10. Статут залізниць України затверджений постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998. Згідно з пунктами 2,3,4 Статуту залізниць України цей Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту. Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.

5.11. Пунктом 4 Статуту залізниць України передбачено, що перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення.

5.12. Правове регулювання діяльності у сфері міжнародних залізничних перевезень здійснюється на підставі Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - УМВС), яка була підписана та набрала чинності 01.11.1951, до якої Україна приєдналась 05.06.1992.

5.13. Згідно з параграфом 3 статті 14 УМВС укладення договору перевезення підтверджується накладною.

5.14. Відповідно до параграфів 2,3 ст. 24 УМВС строк доставки вантажу визначається, виходячи з наступних норм: - для контейнерів - 1 доба на кожні початі 150 км; - для решти відправок - 1 доба на кожні початі 200 км. Для вантажів, що потребують обмеження швидкості за своїми технічними характеристиками, негабаритних і тих, що слідують у спеціальних потягах з окремим локомотивом, строки доставки встановлюються перевізником. Для вантажів, що перевозяться в прямому міжнародному залізнично-паромному сполученні, строк доставки на водній ділянці шляху встановлює перевізник, що здійснює перевезення на даній ділянці шляху. Строк доставки вантажу збільшується на 1 добу на операції, пов'язані з відправкою вантажу. Строк доставки вантажу збільшується на 2 доби: - на кожне перевантаження вантажу в вагони другої ширини колії; - на кожну перестановку вагону, вантажу на своїх осях на візки з іншою шириною колії; - при перевезенні вантажу в прямому міжнародному залізнично-паромному сполученні.

5.15. При цьому, за змістом параграфів 5,7 статті 24 УМВС, перебіг строку доставки вантажу починається з 00.00 годин дня, що слідує за днем укладення договору перевезення, і закінчується в момент передачі отримувачу повідомлення про прибуття вантажу, при цьому не повна доба рахується за повну добу. Строк доставки вважається виконаним, якщо вантаж прибув на станцію призначення до спливу строку доставки і перевізник повідомляє отримувача про прибуття вантажу і можливості передання вантажу у розпорядження отримувача. Порядок повідомлення отримувача визначається національним законодавством, що діє у місці видачі вантажу.

5.16. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що ТОВ "Беллто" зі станції Гомель (Республіка Білорусь) відправило АТ "ДТЕК Дніпроенерго" на станцію Зелене Поле (код станції: 466707) вантажні вагони: за накладною № 22517282 від 27.07.2019 - дата прибуття вантажних вагонів 05.08.2019. Вагони за основною накладною було дослано 07.08.2019 за досильною накладною № 34466961 від
04.08.2019; за накладною № 22424581 від 23.07.2019 - дата прибуття вантажних вагонів 30.07.2019, вагони за основною накладною було дослано 05.08.2019 за досильною накладною № 34388389 від 28.07.2019; за накладною № 22517203 від
24.07.2019 - дата прибуття вантажних вагонів 30.07.2019, вагони за основною накладною було дослано 05.08.2019 за досильною накладною № 34391144 від
28.07.2019,07.08.2019 за досильною накладною № 22315969 від 25.07.2019,12.08.2019 за досильною накладною № 41401167 від 03.08.2019 та 12.08.2019 за досильною накладною № 34413237 від 01.08.2019; за накладною № 22424580 від
23.07.2019 - дата прибуття вантажних вагонів 30.07.2019, вагони за основною накладною було дослано 05.08.2019 за досильною накладною № 34388421 від
28.07.2019; за накладною № 22517232 від 25.07.2019 дата прибуття вантажних вагонів 07.08.2019; за накладною № 22517258 від 26.07.2019 - дата прибуття вантажу 01.08.2019, вагони за основною накладною було дослано 07.08.2019 за досильною накладною № 22315980 від 27.07.2019; за накладною № 22517284 від
27.07.2019 - дата прибуття вантажу 05.08.2019, вагони за основною накладною було дослано 21.08.2019 за досильною накладною № 22315982 від 29.07.2019; за накладною № 22517238 від 25.07.2019 - дата прибуття вантажу 30.07.2019, вагони за основною накладною було дослано 17.08.2019 за досильною накладною № 22315973 та 18.08.2019 за досильною накладною №41652777 від 10.08.2019; за накладною № 22517317 від 29.07.2019 - дата прибуття вантажу 06.08.2019, вагони за основною накладною було дослано 17.08.2019 за досильною накладною № 34485318 від
05.08.2019.

5.17. Судами установлено, що станцію відправлення у накладних визначено Гомель БЧ 150000, станцію призначення - Зелене Поле 466707, відстань, згідно з пунктом 38 накладних, складає УЗ - 938 км, БЧ = 48 км, загальна відстань складає 986 км.

При цьому судами зазначено, що датою початку обчислення строку поставки вантажу за накладними № 22517317 від 29.07.2019 є 30.07.2019, № 22517238 та № 22517232 від 25.07.2019 є 26.07.2019, № 22517284 та № 22517282 від 27.07.2019 є
28.07.2019, № 22517258 від 26.07.2019 є 27.07.2019, № 22424580 та № 22424581 від
23.07.2019 є 24.07.2019, № 22517203 від 24.07.2019 є 25.07.2019.

5.18. Параграфом 6 статті 24 УМВС передбачено, що у випадку розділу вантажу в дорозі строк доставки вираховується по тій частині вантажу, яка прибула за накладною.

5.19. Ураховуючи параграфи 2,3,6 статті 24 УМВС господарські суди установили, що вантаж (вагони) за накладними: № 22517317 мав бути поставлений до 04.08.2019, № 22517238 та № 22517232 до 31.07.2019, № 22517284 та № 22517282 до 02.08.2019, № 22517258 до 01.08.2019, № 22424580 та № 22424581 до 29.07.2019, № 22517203 до
30.07.2019.

5.20. З огляду на наведене та ураховуючи встановлені обставини, господарські суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що АТ "Українська залізниця" допустило прострочення доставки вантажу в міжнародному сполученні, при цьому відмітки про причини затримки вантажу, які надають право відповідачу на збільшення терміну доставки та тривалість цієї затримки відсутні, що вказує на відсутність поважності прострочення термінів доставки вантажу. Також судами при розгляді цієї справи правильно враховано параграф 2 статті 45 УМВС.

5.21. Верховний Суд зазначає, що доводи скаржника про те, що оригінал відомості вагонів повинен додаватися до претензії, оскільки є невід'ємною частиною накладної, не можуть братися до уваги та спростовуються пунктом 40.2.3 Додатку № 1 до УМВС, яким передбачено, що у випадку звернення із претензією, особа, яка має право на звернення із цією претензією, зобов'язана додати до претензії такі документи в оригіналі, зокрема, у випадку порушення (перевищення) строку доставки вантажу - відправник або отримувач - "оригінал накладної" (лист 1 накладної) та "оригінал повідомлення щодо доставки вантажу" (лист 6 накладної).

5.22. Доводи скаржника про те, що господарські суди попередніх інстанцій помилково здійснили розрахунок строку доставки з "досилочної накладної" та помилково визнали копії досильних відомостей, які позивач назвав "досильними накладними", документами, за якими розраховується строк доставки вантажу, Верховний Суд визнає необґрунтованими, оскільки відповідно до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від
21.11.2000 № 644, у разі відчеплення вагона через його несправність станція, на якій відчеплено вагон, зобов'язана скласти про це акт загальної форми та досильний перевізний документ, за яким вагон після усунення несправності направляється за призначенням.

Крім того, відповідно до параграфу 2 статті 48 УМВС, наведені в параграфі 1 цієї статті строки обчислюються з моменту виникнення права на позов, встановленого в параграфі 2 статті 47 УМВС.

5.23. При цьому Верховний Суд зазначає, що деякі доводи касаційної скарги стосуються з'ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

5.24. Ураховуючи наведене та з огляду на установлені обставини в цій справі, Верховний Суд погоджується із висновком господарських судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем не спростовано відсутності вини у простроченні доставки вантажу та наявності поважних причин несвоєчасної доставки вантажу. За таких установлених обставин, позовні вимоги АТ "ДТЕК Дніпроенерго" про стягнення штрафу в розмірі 284 436,18 грн є обґрунтованими та такими, що необхідно задовольнити.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1, 2, 3, 4, 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному частин 1, 2, 3, 4, 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Згідно із статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

6.3. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.4. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.5. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі про порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права господарськими судами попередніх інстанцій не підтвердилися, не спростовують висновків господарських судів, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі № 910/17063/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак