Історія справи

Ухвала КГС ВП від 11.05.2020 року у справі №905/1609/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 905/1609/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицької Н. О. - головуючого, Кушніра І. В., Случа О. В.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

за участю представників:

позивача - не з'явилися,

відповідача - Манишліної Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Діанівської сільської ради

на рішення Господарського суду Донецької області від 17.01.2020 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пробілд",

до Діанівської сільської ради

про визнання протиправними дій Діанівської сільської ради в особі голови Маншиліної Лариси Василівни, усунення перешкод у виконанні робіт за договором підряду.

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Пробілд" звернулося (далі - ТОВ "Пробілд") до Господарського суду Донецької області з позовом до Діанівської сільської ради (далі - сільрада) про визнання протиправними дій сільради в особі голови Маншиліної Лариси Василівни щодо не допуску шляхом заміни замків з 17.06.2019 працівників ТОВ "Пробілд" до будівлі дитячого садка "Берізка", розташованого за адресою: с. Діанівка, вул. Соборна, 5а для виконання робіт визначених договором підряду від 25.03.2019 № 5 (далі - договір підряду) та зобов'язання сільради усунути перешкоди ТОВ "Пробілд" у виконанні робіт визначених договором підряду шляхом забезпечення доступу працівників ТОВ "Пробілд" для виконання робіт визначених договором підряду в будівлі дитячого садка "Берізка".

1.2. Підставою подання позову стало те, що з 17.06.2019 позивачеві відмовлено в доступі до об'єкту - будівлі дитячого садку "Берізка" для здійснення підрядних робіт за договором підряду від 25.03.2019 № 5, укладеного між ТОВ "Пробілд" і сільрадою. На думку позивача, сільрада порушила умови договору підряду щодо забезпечення ТОВ "Пробілд", як підрядникові, безперешкодного доступу на будівельний майданчик в будівлі дитячого садка "Берізка" розташованого за адресою: с. Діанівка, вул. Соборна, 5а та положення частини 1 статті 850 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо зобов'язання замовника сприяти підрядникові у виконанні робіт.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Донецької області від 17.01.2020 у справі № 905/1609/19, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2020, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

2.2. Судові рішення мотивовані тим, що відносини за договором підряду між сторонами припинились з 13.07.2019 (дата отримання листа-повідомлення відповідача від 02.07.2019), а тому обраний позивачем спосіб захисту порушеного права у виді визнання протиправними дії сільради щодо не допуску до будівлі дитячого садка "Берізка" для виконання робіт визначених договором підряду від
25.03.2019 № 5 та зобов'язання відповідача усунути перешкоди в виконанні робіт визначених цим договором підряду, є неефективним.

3. Фактичні обставини справи, встановлені судами

3.1. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи,
25.03.2019 між ТОВ "Пробілд" та сільрадою підписано договір підряду № 5, за умовами пункту 1.1 якого, підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором строк закінчені роботи на об'єкті "Капітальний ремонт будівлі дитячого садка "Берізка", розташованого за адресою: с. Діанівка, вул. Соборна, 5а. Коригування" (код ДК 021:2015-45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація), а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх.

Пунктом 2.1 договору підряду сторони передбачили, що договірна ціна визначається на основі кошторису, який є невід'ємною частиною договору і становить 1 166
391,36 грн, у тому числі ПДВ - 194 398,56 грн.

Відповідно до пункту 3.1 договору підряду підрядник зобов'язується виконати роботи, передбачені договором, в період - березень-серпень.

За змістом пункту 3.3. договору підряду датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником. Виконання робіт і здача їх замовнику може бути закінчено достроково за згодою замовника.

У пункті 5.1 договору підряду сторони передбачили, що підрядник виконує підготовчі роботи, необхідні для використання будівельного майданчика (фронту робіт).

Пунктом 5.2. договору підряду передбачено, що підрядник забезпечує охорону (огородження, освітлення тощо) будівельного майданчика (фронту робіт), можливість доступу до нього представників замовника, проектувальника, який здійснює авторський нагляд, субпідрядників, спеціаліста з технічного нагляду та інших осіб залучених до виконання робіт згідно з умовами договору, до прийняття закінчених робіт замовником.

Пунктом 5.6. договору підряду визначено обов'язок підрядника інформувати відповідача про хід виконання робіт, у тому числі про відхилення від графіка їх виконання (причини, заходи щодо усунення відхилення тощо).

Відповідно до пунктів 9.2.1.-9.2.4,9.3 договору підряду замовник зобов'язаний: надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), надати дозвільну та проектно-кошторисну документацію відповідно до договору; прийняти від підрядника в установленому порядку виконані роботи та оплатити їх; негайно повідомити підрядника про виявлені недоліки в роботі; забезпечити підрядника енергоносіями та водопостачанням; замовник також має інші права та обов'язки, передбачені договором, Цивільним і Господарським кодексами України та іншими актами законодавства.

Згідно з пунктами 19.2., 19.3. договору підряду він набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Дія договору припиняється в випадках, передбачених договором та чинним законодавством України.

Договір підряду підписаний представниками сторін та скріплений печатками.

Крім цього, судами попередніх інстанцій установлено, що ТОВ "Пробілд" розпочало здійснення підрядних робіт на об'єкті - будівлі дитячого садку "Берізка" розташованого за адресою: с. Діанівка, вул. Соборна, 5а, що підтверджується актом приймання виконаних робіт за травень 2019 року, випискою по рахунку ТОВ "Пробілд" від 29.03.2019 про перерахування попередньої плати за договором підряду в сумі 349 917,41грн.

Згідно з актом обстеження приміщень будівлі дитячого садка "Берізка" від
14.06.2019, в результаті обстеження приміщень робочою комісією, утвореною розпорядженням сільського голови сільради від 14.06.2019 № 5, установлено, що в будівлі дитячого садка знаходяться будівельні матеріали ТОВ "Пробілд"; обладнання для харчоблоку, меблі та сантехніка, придбані за кошти сільської ради. З обладнання ТОВ "Пробілд" присутні драбина, будівельний рівень, шпателі.

Будівельники на об'єкті відсутні з 12.06.2019. Перерахунок та передача матеріалів сторонами по договору підряду від 25.03.2019 № 5 не проводились.

Будівельники без повідомлення та без пояснення причин виїхали з с. Діанівка, на телефонний зв'язок не виходять. Будівля не охороняється. З метою збереження будівельних матеріалів, обладнання і майна комісія вирішила змінити серцевини замків в дверях до з'ясування обставин.

Згідно з актом обстеження приміщень будівлі дитячого садка "Берізка" від
20.06.2019, у результаті обстеження приміщень комісія встановила, що роботи, передбачені дефектними актами та відомістю обсягу робіт в проектно-кошторисній документації, виконані ТОВ "Пробілд" не в повному обсязі та з порушенням строків, визначених календарним графіком виконання робіт. За результатами перевірки встановлено, що станом на 20.06.2019 роботи виконано на 28,5 %.

Комісією вирішено, з метою завершення робіт у строк, визначений договором, до
31.08.2019 рекомендувати сільраді ініціювати розірвання договору з ТОВ "Пробілд" та укласти договір з іншим підрядником.

24.06.2019 сільрадою направлено на адресу ТОВ "Пробілд" лист від 24.06.2019 № 185/02-22 про розірвання договору підряду від 25.03.2019 № 5. Пропозиція вмотивована порушенням підрядником строків виконання робіт.

Листом від 01.07.2019 № 3 у відповідь на лист сільради від 24.06.2019 № 185/02-22, ТОВ "Пробілд" повідомило сільраду про відсутність законних підстав для розірвання договору підряду в односторонньому порядку з боку Діанівської сільської ради, а щодо пропозиції про розірвання договору підряду за згодою сторін, то дане питання може бути розглянуто з боку ТОВ "Пробілд" при вирішенні таких спірних питань, як: перевірка виконаних робіт, визнання з боку Діанівської сільської ради виконання робіт понад встановлений об'єм договором підряду від
25.03.2019 №5.

02.07.2019 відповідачем на адресу позивача направлено лист-повідомлення № 203/02-22 про відмову від договору підряду від 25.03.2019 № 5, у відповідності до якого відповідач з посиланням на положення статті 849 ЦК України відмовляється від договору в односторонньому порядку та вимагає проведення звірки взаємних розрахунків та надання позивачем документів.

Наведений лист отриманий позивачем 13.07.2019 у відповідності до відомостей поштового повідомлення про вручення поштового відправлення.

У листі від 15.07.2019 № 1507 ТОВ "Пробілд" зазначило, що товариство не надало згоди на припинення договору підряду і не підписувало жодних документів про розірвання або припинення договору. Також товариство повідомило про згоду взяти участь у перевірці виконання умов договору підряду.

Згідно з актом обстеження приміщень будівлі дитячого садка "Берізка" від
17.07.2019, в результаті обстеження приміщень комісія встановила, що в результаті завищення обсягів робіт, розцінок та подвійної оплати матеріалів загальна сума переплати за актом виконаних робіт від 29.05.2019 без врахування прибутку, адміністративних витрат та ПДВ за приблизним розрахунком складає 39
442,52 грн, роботи за поз. 118,132 та визначені розділом "Перегородки" виконано неякісно. За висновками комісії факти, виявлені комісією, вимагають перевірки спеціалістами фахової підготовки.

ТОВ "Пробілд" зазначаючи, що договір підряду продовжує свою дію, а сільрада безпідставно відмовила ТОВ "Пробілд" у доступі до об'єкту, звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом у цій справі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції інших учасників справи

4.1. Сільрада, не погоджуючись із рішенням Господарського суду Донецької області від 17.01.2020 у справі № 905/1609/19, звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, з урахуванням уточнень від 27.05.2020, просить внести зміну у мотивувальну частину зазначеного рішення не передаючи справу на новий розгляд. Виключити із тексту рішення встановлення факту обмеження доступу позивачеві до спірного приміщення 17.06.19, а також визначення дій відповідача з обмеження доступу представників позивача до приміщення як протиправних. Зокрема, скаржник просить виключити речення: "Факт обмеження доступу позивача 17.06.2019 шляхом заміни замків є доведеним, оскільки підтверджується сторонами по справі, а також заявами свідків"; "З огляду на положення статті 841 ЦК України та п. п. 9.5.5 договору підряду, якими передбачено, що саме підрядник (позивач) відповідає за втрату або пошкодження майна, яке йому передано замовником, обмеження 17.06.2019 відповідачем доступу представників позивача до місця виконання робіт є протиправним та створило перешкоди для виконання позивам своїх обов'язків за договором підряду". З речення "Наданні сторонами експертний висновок Донецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС про будівельно-технічне експертне дослідження №1/15-1 від 02.09.2019, пояснення свідків тощо, були складені після обмеження відповідачем доступу позивача до об'єкту виконання робіт та стосуються обґрунтованості підстав для відмови відповідача від договору підряду, що має впливати на визначення наслідків застосування односторонньої відмови" виключити слова" були складені після обмеження відповідачем доступу позивача до об'єкту виконання робіт та".

4.2. Аргументуючи подану касаційну скаргу, сільрада зазначила, що касаційна скарга подається з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наголошуючи, що місцевим господарським судом не досліджено усі докази, а також безпідставно не розглянуто заяву сільради про виклик свідків від 10.10.2019. Зокрема, у наслідок недотримання всіх процесуальних вимог, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку щодо обмеження відповідачем 17.06.2019 доступу до спірного приміщення для виконання робіт позивачем, а такий висновок ґрунтується лише на показах свідків ТОВ "Пробілд", які протирічать показам свідків скаржника, яких не викликано до суду першої інстанції. Крім того, скаржник зазначив, що суд першої інстанції не дослідив договір підряду.

4.3.20.07.2020 ТОВ "Пробілд" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить за результатами касаційного розгляду залишити без задоволення касаційну скаргу сільради на рішення Господарського суду Донецької області від 17.01.2020 у справі № 905/1609/19. При цьому, ТОВ "Пробілд" зауважує, що у цьому разі є всі законні підстави для скасування рішення Господарського суду Донецької області від 17.01.2020 і постанови Східного апеляційного господарського суду від
17.03.2020 та направлення справи № 905/1609/19 на новий розгляд, з підстав, зазначених позивачем у апеляційній скарзі, на які, на думку товариства, суд апеляційної інстанції уваги не звернув. Зокрема, ТОВ "Пробілд" зауважує, що у цьому разі вимоги товариства, заявлені у цій справі є належним способом захисту.

Крім цього, ТОВ "Пробілд" подало до Верховного Суду заяву в якій просить продовжити товариству процесуальний строк на подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Донецької області від 17.01.2020 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у справі № 905/1609/19 до 06.08.2020 та відкласти розгляд касаційної скарги сільради призначений на
21.07.2020 на іншу дату, з метою забезпечення можливості подання ТОВ "Пробілд" касаційної скарги на рішення Господарського суду Донецької області від
17.01.2020 і постанови Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у справі № 905/1609/19. Розглянувши доводи викладені у цій заяві, колегія суддів відмовляє у її задоволенні, виходячи з такого.

По-перше, відповідно до положень частини 2 статті 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Разом з тим, з аналізу положень статті 288 ГПК України, якою ТОВ "Пробілд" обґрунтовував свою заяву про продовження строку на звернення із касаційною скаргою, строк на касаційне оскарження є процесуальним строком, встановленим саме законом, а не судом.

Пропущений процесуальний строк, встановлений саме законом, може поновлюватися, а не продовжуватися. Відтак, з огляду на положення статей 119, 288 ГПК України, суд касаційної інстанції не має повноважень приймати процесуальне рішення про продовження строку на подання касаційної скарги, у зв'язку з чим заява ТОВ "Пробілд" в частині продовження строку на подання касаційної скарги не підлягає задоволенню.

По-друге, за змістом положень статті 129 Конституції України і статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. З метою дотримання розумних строків розгляду справи, а також з метою дотримання рекомендацій уповноважених суб'єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, необхідності забезпечення захисту здоров'я учасників судового процесу і співробітників суду, суд касаційної інстанції дійшов висновку про здійснення розгляду касаційної скарги у визначену дату. При цьому, Верховний Суд ураховує, що ТОВ "Пробілд" подало відзив на касаційну скаргу, що наразі свідчить про відсутність підстав, які б унеможливлювали розгляд справи у призначеному судовому засіданні 21.07.2020.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке

5.2. Відповідно до положень статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.3. Як свідчать матеріали справи, підставами звернення до суду першої інстанції із позовною заявою стало обмеження сільрадою доступу представників ТОВ "Пробілд" до об'єкта виконання робіт за договором підряду.

5.4. Варто зауважити, що відповідно до частин 1, 2 статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Згідно з частиною 4 статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до положень частини 1 статті 850 та статті 851 ЦК України замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. Підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 ЦК України, відповідно до якої:

- замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина перша статті);

- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина друга статті);

- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина третя статті);

- замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина четверта статті).

Отже, правовий аналіз частин 2 та 4 статті 849 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють дві окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.

Зокрема, частиною 2 цієї статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначеної законодавством умови, коли підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим. При цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.

Натомість частина 4 зазначеної статті встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору, але з обов'язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №911/1433/18 (постанова від
13.09.2019).

5.5. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, за змістом наданої відповідачем копії листа від 02.07.2019, сільрада на підставі положень статті 849 ЦК України відмовилася від договору підряду. Зазначена відмова є одностороннім правочином, який створює наслідки у виді припинення підрядних відносин між сторонами, та, в силу положень статті 204 ЦК України, суд не може не приймати наслідки такого правочину до уваги.

Отже, як вірно встановили суди попередніх інстанцій, відносини за договором підряду між сторонами припинилися з 13.07.2019 (дата отримання листа-повідомлення від 02.07.2019).

5.6. Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зазначеними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Європейський суд з прав людини наголосив, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Відтак, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

Як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.

Аналогічні висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду у справі № 925/1265/16 (пункт 5.6 постанови від 22.08.2018).

Варто зауважити, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від
05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від
30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18.

Відтак застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

Аналогічну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у справі № 922/4206/19 (постанова від 19.05.2020).

5.7. Дотримуючись зазначених норм закону та сталої судової практики, суди попередніх інстанцій встановивши факт припинення 13.07.2019 правовідносин за спірним договором підряду, дійшли вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову про визнання протиправними дії сільради в особі голови Маншиліної Лариси Василівни щодо не допуску шляхом заміни замків з 17.06.2019 працівників ТОВ "Пробілд" до будівлі дитячого садка "Берізка", розташованого за адресою: с. Діанівка, вул. Соборна, 5а для виконання робіт визначених договором підряду та зобов'язання сільради усунути перешкоди ТОВ "Пробілд" у виконанні робіт визначених договором підряду шляхом забезпечення доступу працівників ТОВ "Пробілд" для виконання робіт визначених договором підряду в будівлі дитячого садка "Берізка" у зв'язку з неправильним обранням позивачем способу захисту його права, адже обраний у цьому разі спосіб захисту не відповідає змісту і характеру порушеного права та інтересу позивача, а можливе задоволення позовних вимог за таких обставин не призведе до належного відновлення прав позивача.

5.8. Щодо аргументів скаржника, викладених у касаційній скарзі, про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, зокрема шляхом не розгляду клопотання сільради про виклик свідків, колегія суддів зазначає про таке.

Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (частина 1 статті 79 ГПК України).

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Тобто положення зазначеної статті зобов'язують суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, необхідних для правильного вирішення конкретного спору.

Згідно зі статтею 89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти. Суд має право зобов'язати учасника справи, який подав заяву свідка, забезпечити явку свідка до суду або його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Якщо свідок без поважних причин не з'явився в судове засідання або не взяв участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд не бере до уваги його показання. В ухвалі про виклик свідка суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

Як свідчать матеріали справи, установлюючи обставини стосовно того, що сільрада здійснила недопуск до спірного приміщення працівників позивача 17.09.2020, місцевий господарський дійсно не розглянув клопотання сільради від 09.10.2019 № 324/02-22 про виклик свідків, а лише обмежився посиланнями на нього.

Крім цього, місцевий господарський суд, встановивши, що договір, про усунення перешкод у виконанні якого звертався позивач, припинив свою дію, а відтак обраний спосіб захисту не відповідає змісту і характеру порушеного права та інтересу позивача і за таких обставин не призведе до належного відновлення прав позивача, тобто обставину, яка виключає задоволення позову, помилково вдався до правової оцінки обставин, пов'язаних із обмеженням відповідачем доступу позивача до об'єкту виконання робіт, не взявши до уваги, що відповідні обставини не є предметом доказування у цій справі; такі обставини могли б досліджуватися господарським судом у процесі розгляду інших спорів, предметом доказування у яких може бути неправомірність дій та інше.

Подібний підхід використано Великою Палатою Верховного Суду у справі № 333/6816/17 (постанова від 30.06.2020) у якій суд зазначив, що не відповідатиме завданням судочинства звернення до суду з позовом, спрямованим на оцінювання доказів, зібраних в інших справах, на предмет їх належності та допустимості, або з метою створення підстав для звільнення від доказування в іншій справі (для встановлення у судовому рішенні обставин, які би не потрібно було надалі доказувати під час розгляду іншої справи).

Водночас, Верховний Суд зазначає, що відповідно до положень пункту 3 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із частиною 2 статті 311 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Наявність таких порушень встановлюється судом касаційної інстанції незалежно від доводів касаційної скарги, однак визначальним є те, що наявність встановлення такого роду порушень може бути підставою для скасування рішення суду виключно за умови, що таке порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Отже, суд касаційної інстанції у кожному конкретному випадку повинен встановити не тільки сам факт наявності порушення норм процесуального права, а й вплив такого порушення на ухвалення судового рішення, тобто те, що саме це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

У цьому разі доводи скаржника про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права шляхом не розгляду клопотання сільради про виклик свідків знайшли своє підтвердження, проте таке порушення не призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Верховний Суд наголошує, відповідно до положень частини 2 статті 309 ГПК України не може бути скасовано правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

5.9. Варто зауважити, що зі змісту оскаржуваних судових рішень убачається, що мотивами відмови у позові у цій справи є неправильне обранням позивачем способу захисту його права. Інших мотивів для відмови у позові судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішення не зазначено. Оскільки Верховний Суд погоджується із правомірністю висновків про відмову у задоволенні позову з підстав неправильного обранням позивачем способу захисту його права, підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не має. А тому вимоги касаційної скарги про зміну (виключення) мотивувальної частини рішення Господарського суду Донецької області від 17.01.2020 у справі № 905/1609/19 задоволенню не підлягають.

З викладених мотивів не знайшли підтвердження доводи позивача, викладені у відзиві на касаційну скаргу, про наявність підстав для скасування рішення та постанови та необхідність направлення цієї справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

5.10. Стосовно решти доводів, наведених у касаційній скарзі, варто зауважити, що вони спрямовані на переоцінку доказів у справі, а це виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

6.1. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених частини 1 статті 309 ГПК України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.3. Ураховуючи викладене, зважаючи на зазначені положення законодавства, оскаржене у справі рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

7. Розподіл судових витрат

7.1.21.07.2020 до Верховного Суду надійшло клопотання сільради про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу понесених у суді касаційної інстанції у сумі 2 000,00 грн.

З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Діанівської сільської ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 17.01.2020 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у справі № 905/1609/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді І. В. Кушнір

О. В. Случ