Історія справи

Ухвала КГС ВП від 27.03.2018 року у справі №922/2030/17
Ухвала КГС ВП від 06.02.2020 року у справі №922/2030/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/2030/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Пількова К.М. і Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Хоменко І.М.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця",

представник позивача - Котовська Т.О. адвокат (довіреність від 01.02.2018 № 88, ордер від 27.06.2018 № 249810, свідоцтво від 19.04.2018 № 002983),

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Експотрейд Компані",

представник відповідача - Мусихін П.Е. адвокат (договір від 15.05.2018 № 15, ордер від 26.06.2018 № 249810, свідоцтво від 16.03.2017 № 5866),

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

на рішення господарського суду Харківської області від 16.08.2017 (головуючий суддя Прохоров С.А.)

та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.01.2018 (головуючий - Істоміна О.А., судді: Гребенюк Н.В. і Пелипенко Н.М.)

у справі № 922/2030/17

за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Залізниця)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Експотрейд Компані" (далі - Товариство)

про заміну продукції та стягнення коштів

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Залізниця звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства про стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору від 23.05.2016 № ОД/НХ-16-249НЮ (далі - Договір) у сумі 47 594,40 грн. та зобов'язання Товариства за свій рахунок замінити неякісну продукцію на продукцію належної якості, а саме - 49 верхніх поршнів та 21 нижній поршень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що: недоліки поставленого Товариством товару суперечать умовам Договору; умови Договору не передбачали можливість постачання товару, який до моменту постачання був у використанні; пункт 2.6 Договору передбачає постачання товару, виготовленого не раніше 2016 року, але встановити дату виготовлення товару неможливо у зв'язку з наявністю виправлень дат виготовлення товару.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.08.2017, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.01.2018, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що сторони при укладенні Договору погодили, в яких документах містяться вимоги до якості поставленого товару, а саме креслення Д100-04-001-5В та креслення Д100-04-002-5В. Отже, враховуючи умови Договору, Залізниця при проведенні перевірки якості товару керувалась вимогами креслень, які сторонами у документації конкурсних торгів не заявлялися та у Договорі не погоджувались, що є порушенням умов Договору та, відповідно, вимоги до Товариства щодо відповідності якості товару вимогам інших креслень, ніж зазначені у специфікації № 1 до Договору, є безпідставними. Залізниця ані на момент укладення договору, ані в процесі його виконання не змінювала найменування креслень, яким повинен відповідати товар, копій відповідних креслень до суду не надала, що унеможливлює вирішення питання щодо відповідності поставленого товару вимогам цих креслень, внаслідок чого суди дійшли висновку, що Залізниця не довела належними та допустимими доказами наявності факту поставки неякісного товару в рамках виконання Договору, у зв'язку з чим й відсутні підстави для застосування до Товариства штрафних санкцій, передбачених договором.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Залізниця звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій, а справу передати на новий розгляд.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій:

- залишено поза увагою, що виявлені недоліки поставленої продукції суперечать умовам Договору щодо належної якості товару, придатного для використання, тим більше, що з огляду на лист Товариства від 02.03.2017 № 26, згідно з яким останнє гарантувало заміну поршня верхнього до 05.05.2017 та нижнього до 05.04.2017, проте так і не виконало;

- неправильно застосовано статтю 637 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також норми Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки суди неправильно оцінили докази та врахували не всі недоліки поставленого товару, а у мотивувальних частинах оскаржуваних рішень відсутні доводи, за якими суди відхилили докази та доводи Залізниці.

Від Товариства відзив на касаційну скаргу не надходив.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що у квітні 2016 рок Залізниця оголосила проведення відкритих торгів на закупівлю запасних частин тепловозів 2ТЕ10 (ДК 016-2010 (30.20.4 - Частини залізничних локомотивів, трамвайних моторних вагонів і рухомого складу; кріплення та арматура і їхні частини; механічне устаткування для керування рухом) (ДК021:2015 (34631 - Частини локомотивів чи рухомого складу), що підтверджується опублікованим оголошенням про заплановану закупівлю.

При цьому Залізницею було визначено предмет закупівлі "Поршень некомплектний нижній креслення Д100-04-001-58 (або еквівалент), поршень некомплектний верхній Д100-04-002-58 (або еквівалент)", що знайшло своє відображення у Додатку № 3 "Вимоги до предмету закупівлі" до документації конкурсних торгів, затвердженої рішенням комітету з конкурсних торгів від 08.02.2016, у лоті № 2.

Товариство як учасник проведеного Залізницею тендеру у складі своєї тендерної пропозиції надало пропозицію конкурсних торгів щодо участі за предметом закупівлі по лоту № 2: "поршень некомплектний нижній креслення Д100.04.001-5в - 290шт., поршень некомплектний верхній креслення Д100.04.002-5в - 290шт", де зазначило, що повністю ознайомилося та погодилося з умовами відкритих торгів та документацією конкурсних торгів.

За результатами проведення відкритих торгів Товариство було визнано переможцем у закупівлі за лотом № 2.

23.05.2016 Залізницею (замовник) та Товариством (постачальник) було укладено Договір на загальну суму 1 971 768,00 грн., відповідно до умов якого Товариство зобов'язалось передати у власність замовника товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації (додаток 1), а замовник, в свою чергу, зобов'язався оплатити товар на умовах Договору.

У пункті 2.1 Договору сторони дійшли згоди щодо якості товару, а саме якість товару, що постачається, повинна відповідати кресленням по специфікації № 1 (додаток №1).

Відповідно до пунктів 2.2, 2.3, 2.4 Договору підтвердженням якості з боку постачальника є декларація про відповідність та паспорт якості. Замовник має право повернути постачальнику неякісний товар. У разі виявлення істотних порушень вимог щодо якості товару замовник має право розірвати Договір.

Згідно з пунктами 2.5, 2.6, 2.7 Договору вхідний контроль продукції проводиться кінцевим одержувачем - структурним підрозділом залізниці згідно із вимогами ГОСТ 24297-87. Товар виготовлений не раніше 2016 року. При постачанні кожної партії продукції постачальник зобов'язаний надати документ, що підтверджує якість продукції (сертифікат якості, або паспорт, або формуляр, або акт технічної придатності тощо).

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що при виявленні невідповідності якості та комплектності продукції, виклик представника постачальника для участі в прийманні по кількості, якості та обов'язкового складання двостороннього акта.

Відповідно до пункту 5.1 Договору товар має бути поставлений в обсягах і строки (періоди), які визначені у специфікації № 1 (додаток № 1 до Договору).

Згідно з пунктом 6.2 Договору ціну сторони визначали у договорі у національній валюті України - гривні.

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що приймання продукції по кількості і якості проводиться замовником відповідно до Інструкції від 15.06.1965 № П6 "О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству" та Інструкції від 25.04.1966 № П7 "О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству", затверджених Держарбітражем (з наступними змінами та доповненнями) при наявності товаросупровідних документів: товаротранспортної накладної, пакувальних аркушів, рахунка-фактури, документів, які підтверджують якість товару.

Відповідно до пунктів 9.2-9.4 Договору у разі виявлення невідповідності асортименту, та/або кількості, та/або якості продукції при прийманні постачальник у погоджений термін, але не пізніше 20 днів, робить за свій рахунок постачання недопоставленої або заміну невідповідної асортименту, неякісної продукції, або усуває виявлені дефекти.

Згідно з пунктом 11.3 Договору у разі поставки продукції, що не відповідає по якості вимогам даного договору, відповідач зобов'язаний за свій рахунок замінити її на продукцію належної якості у термін, що не перевищує 20 діб, а також сплатити позивачу штраф у розмірі 20% від вартості поставленої продукції неналежної якості.

На виконання умов Договору Товариство поставило Залізниці запчастини для ремонту тепловозів 2ТЕ10 (поршень).

01.02.2017 у локомотивному депо імені Т. Г. Шевченка було проведено вхідний контроль верхніх поршнів Д100.04.002-7 у кількості 54 штуки на суму 160 621,22 грн. та нижніх поршнів Д100.04.001.5 у кількості 22 штуки на суму 65 438,27, які були отримані згідно з товаротранспортною накладною №1-36 від 26.01.2017.

За твердженнями Залізниці, при проведенні вибіркового вхідного контролю ним було виявлено невідповідність якості та комплектності поставленої продукції, а саме: наявність слідів механічного характеру у вигляді півкола на внутрішній частині головки поршня в місці встановлення вставки поршня та наявність спрацювань на бобиках поршня, які безпосередньо контактують з поршневим пальцем; на поршнях нанесено декілька цифр виробництва та інших маркувань різними шрифтами у довільному порядку, чим порушено пункт 29 креслення Д100.04.002-7 та пункту 30 креслення Д100.04.001.5; вага поршнів при зважуванні не відповідає вазі, нанесеній на них. Крім того, як зазначає позивач, вага поршнів не відповідає жодній із трьох вагових груп поршнів, які вказані в кресленнях даних поршнів Д100.04.002-7, Д100.04.001.5, чим порушено пункт 27 креслення Д100.04.002-7 та пункт 28 креслення Д100.04.001.5.

07.02.2017 у локомотивне депо прибули представники Товариства, і за результатами огляду було встановлено, що 49 верхніх поршнів Д100.04.002-7 на суму 145748,87 грн. та 21 поршень нижній Д100.04.001.5 на суму 62 463,80 грн. потребують заміни.

За результатом огляду був складений акт від 07.02.2017 № 1 про фактичну якість та комплектність продукції, який представники Товариства підписали із зауваженнями, згідно з якими вказані недоліки не є такими, що унеможливлюють використання вказаної продукції.

Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання умов Договору в розмірі 47 594,40 грн. та зобов'язання Товариства за свій рахунок замінити неякісну продукцію на продукцію належної якості, а саме - 49 верхніх поршнів та 21 нижній поршень.

Приймаючи рішення у справі, суди виходили з того, що відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Судами встановлено, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі договору поставки.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно із статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, належне виконання зобов'язання є його виконання з додержанням вимог і принципів, встановлених умовами договору та приписами чинного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Згідно із статтею 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що якість товару, який постачається, повинна відповідати кресленням по специфікації № 1 (додаток № 1)

Відповідно до специфікації № 1 до Договору Товариство повинно було поставити наступний товар:

- поршень некомплектний нижній креслення Д100-04-001-5В;

- поршень некомплектний верхній креслення Д100-04-002-5В.

Отже, при укладенні Договору сторони чітко погодили, в яких документах містяться вимоги до якості поставленого товару, а саме креслення Д100-04-001-5В та креслення Д100-04-002-5В.

Проте у пункті 6 акта про фактичну якість і комплектність від 07.02.2017 № 1 Залізниця зазначила найменування продукції та нормативного документа на його виготовлення, а саме: поршень верхній Д100.04.002-7, поршень нижній Д100.04.001.5.

Тобто при проведенні перевірки якості товару Залізниця керувалась вимогами креслень, які в документації конкурсних торгів не заявлялися та у Договорі сторонами не погоджувалися, що є порушенням умов Договору та, відповідно, вимоги до Товариства щодо відповідності якості товару вимогам інших креслень, ніж зазначені у специфікації № 1 до Договору, є безпідставними.

Відповідальність за поставку неякісного товару в рамках Договору може бути застосована до Товариства лише у випадку порушення ним умов Договору щодо якості товару.

Як вбачається з акта про фактичну якість і комплектність № 1, Залізницею не було встановлено порушення вимог узгоджених сторонами у специфікації № 1 до Договору креслення Д100-04-001-5В та креслення Д100-04-002-5В.

Крім того, при проведенні перевірки якості товару та складанні акта від 07.02.2017 № 1 Залізниця не надавала Товариству креслення, відповідно до вимог яких здійснювалася перевірка якості товару, що підтверджується актом від 02.02.2017.

Залізницею було додано до матеріалів справи лист заводу-виробника ТОВ "НВФ "Ротормаш" від 11.04.2016 № 106, відповідно до якого ТОВ "НВФ "Ротормаш" проінформувало, що до поставки буде надана продукція поршень некомплектний нижній креслення Д100-04-001-5В; поршень некомплектний верхній креслення Д100-04-002-5В та продукція саме цього виробника була поставлена Залізниці у рамках виконання Договору.

Посилання Залізниці на те, що для оцінки інших недоліків, зазначених в акті про фактичну якість і комплектність від 07.02.2017 № 1 та підтверджених представниками Товариства у особистих зауваженнях (наявність слідів пошкоджень, механічного характеру [виробіток], спрацювань, наявність виправлень дат виготовлення та інших маркувань, невідповідність ваги поршнів вазі, нанесеній на них) та постачання товару, який до моменту постачання був у використанні, то судами зазначено, що такі посилання суперечать матеріалам справи, зокрема самому Договору, оскільки за результатами проведеної Залізницею закупівлі запасних частин тепловозів між сторонами у справі було укладено Договір поставки.

При цьому Договір був укладений за результатами проведеної закупівлі та є за своєю правовою природою договором приєднання. Тобто Товариство (переможець закупівлі) не запропоновувало у даному випадку свої умови, а лише приєдналося до зазначеного Договору шляхом підписання.

Таким чином, оскільки договором було встановлено вимоги до якості товару, яка повинна відповідати кресленням по специфікації № 1 (додаток № 1), і жодних інших умов про якість товару, що постачається, або посилань на будь-які документи, що містять вимоги до якості товару, в Договорі немає, при встановленні факту порушення Товариством вимог щодо якості товару Залізниця повинна була керуватися вимогами креслень, зазначених у специфікації № 1 до Договору.

Окремих вимог до маркування (змісту, порядку нанесення, місця нанесення) текст Договору не містить, порушень Товариством вимог креслень, узгоджених у специфікації № 1 до Договору, Залізницею не встановлено, про що свідчить акт про фактичну якість та комплектність від 07.02.2017 № 1, складений Залізницею та Товариством.

Що ж до посилань на те, що умови Договору не передбачали можливість постачання товару, який до моменту поставки був у використанні, а також що маркування на поставленому товарі не відповідає умовам Договору, то суди виходили з того, що текст Договору не містить умов щодо стану товару, що підлягає поставці (новий чи такий, що був у використанні).

При цьому в Договорі дійсно передбачено, що товар, який поставляється, не повинен бути виготовлений раніше 2016 року, але у тексті Договору відсутні окремі вимоги щодо місця розташування, порядку нанесення дати виробництва. Вимог до змісту, місця та способу нанесення маркувань договір поставки також не містить.

Отже, суди дійшли висновку, що ані в акті про фактичну якість і комплектність продукції від 07.02.2017 № 1, ані в будь-якому іншому документі не встановлено невідповідність поставленого товару вимогам креслень: поршень некомплектний нижній Д100-04-001-5В та поршень некомплектний верхній Д100-04-002-5В.

Стосовно твердження Залізниці про наявність слідів механічного характеру, які підтверджують факт спрацювання, то судами вони визнані такими, що не підтверджуються матеріалами справи, оскільки, як зазначено в акті про фактичну якість та комплектність продукції від 07.02.2017 № 1, вказані недоліки було виявлено при візуальному огляді поршнів.

Вказаний акт представниками Товариства було підписано із запереченнями, в яких останні зазначили, що вказані сліди механічного характеру на поставлених поршнях є частиною технологічного процесу виробництва.

Таким чином, суди дійшли висновку, що Залізницею ані на момент укладення договору, ані в процесі його виконання не змінювалися найменування креслень, яким повинен відповідати товар, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Однак Касаційний господарський суд не може погодитись з висновками судів попередніх інстанцій в частині відхилення твердження Залізниці про наявність слідів механічного характеру, які підтверджують факт спрацювання, оскільки в матеріалах справи наявний фотознімок поставленого товару із вказівками на місця зносу (т.2 а.с.84), який судами попередніх інстанцій був залишений поза увагою. Також судами не надано належної правової оцінки пункту 29 акта про фактичну якість та комплектність продукції від 07.02.2017 № 1, який містить перелік інструментів, що використовувалися при проведенні перевірки, тобто чи була перевірка тільки візуальною, чи з використанням відповідних інструментів.

Що ж до відхилення судами посилань Залізниці на те, що умовами Договору не передбачена можливість постачання товару, який до моменту поставки був у використанні, а також, що маркування на поставленому товарі не відповідає умовам Договору, оскільки текст Договору не містить умов щодо стану товару, що підлягає поставці (новий чи такий, що був у використанні), то Касаційний господарський суд також не може погодитись із такими висновками судів попередніх інстанцій, оскільки з матеріалів справи вбачається, що предметом проведених торгів та умов Договору є поставка запасних частини для ремонту тепловозів, що більше свідчить про необхідність закупівлі нових запасних частин, ніж тих, що були у користуванні, тим більше, що умовами Договору, який був укладений у травні 2016 року, передбачалась поставка товару, який не повинен бути виготовлений раніше 2016 року. Крім того, судами залишено поза увагою, що наявність на товарі подвійного маркування з різними датами виготовлення (т.2 а.с.85) унеможливлює встановлення фактичної дати виготовлення, що є порушеннями умов Договору.

Також судами не враховано, що в матеріалах справи наявні паспорти на товар (т.2 а.с.92) підприємства виробника на поршень нижній Д100.04.001.5в та поршень верхній Д100.04.002-7в. Тобто за наявності такої умови Договору, як поршень некомплектний нижній креслення Д100-04-001-58 (або еквівалент), поршень некомплектний верхній Д100-04-002-58 (або еквівалент), судами не встановлено чи є вони еквівалентом і яким кресленням мають відповідати.

Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Зважаючи на викладене, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи та докази, в тому числі зазначені в даній постанові, об'єктивно оцінити відповідні докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення. За результати нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316 ГПК України, Касаційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Харківської області від 16.08.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.01.2018 у справі № 922/2030/17 скасувати.

3. Справу № 922/2030/17 передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя К. Пільков

Суддя В. Селіваненко