Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 923/196/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Державного підприємства Херсонський морський торговельний порт" на рішення Господарського суду Херсонської області від 11.05.2017 (суддя Гридасова Ю. В.) та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.06.2017 (головуючий суддя - Туренко В. Б., Будішевська Л. О., Таран С. Б.) за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії ДП "Адміністрація морських портів України" до Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" про стягнення 175560,08 грн.,

Короткий зміст позовних вимог

1. 17.03.2017 Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (далі - Позивач) звернулось до Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" (далі - Відповідач) з позовом про стягнення заборгованості у сумі 120267,60 грн., пені у сумі 30379,92 грн., 3 % річних у сумі 6029,85 грн. та інфляційні нарахування у сумі 18883,43 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач ухиляється від виконання умов договору від 30.01.2015 № 20Р/7-П-ХЕФ-15 (далі - Договір), у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед Позивачем у сумі 120267,60 грн. Направлена 13.10.2016 на адресу Відповідача претензія № 26-03-26/2/8 разом з розрахунками боргу, яка отримана останнім 19.10.2016, залишена без відповіді, а заборгованість не сплаченою.

Короткий зміст рішень судів І та апеляційної інстанцій

2. 11.05.2017 Господарський суд Херсонської області прийняв рішення, залишене без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.06.2017, яким позов задовольнив. Стягнув з Відповідача на користь Позивача 120267,60 грн. основного боргу, 18883,43 грн. інфляційних нарахувань, 6029,85 грн. 3 % річних, 30379,92 грн. пені.

Судові рішення мотивовані тим, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2015 № 4245 на суму 1261,87 грн., від 30.06.2015 № 4250 на суму 119005,72 грн., складені за результатами надання послуг за Договором, на підставі яких Відповідачу виставлені рахунки на оплату від 30.06.2015 № 4796, № 4814 підписані з боку Відповідача без зауважень, тому вимога про стягнення з останнього на користь Позивача основного боргу є обґрунтованою. За результатами перевірки розрахунку інфляційних та 3 % річних, суди дійшли висновку про те, що він виконаний правильно, сума пені нарахована Позивачем відповідно до умов Договору та норм Закону, у зв'язку з чим ці вимоги задовольнили.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. 24.10.2017 Відповідач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 11.05.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.06.2017, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

4. 03.03.2018 Позивач подав відзив (заперечення) на касаційну скаргу, в якому просив прийняті у справі судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу залишити без задоволення.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5. У актах здачі-прийняття робіт № 4250 від 30.06.2015 та № 4245 від 30.06.2015 зазначені роботи, які відсутні в Договорі, а тому на ці роботи не розповсюджується термін виконання, встановлений у Договорі, тобто строки виконання цих робіт сторонами не погоджені, отже підстави для стягнення пені відсутні, а вимоги про стягнення 3 % та інфляційних витрат безпідставні.

6. Всупереч частині 1 статті 43 ГПК України судами попередніх інстанцій не було здійснено всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, а правова позиція Відповідача не врахована.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

7. Позивач здійснював надання послуг по Договору з дотриманням вимог чинного законодавства та дозволу відповідного контролюючого органу, а посилання Скаржника на невідповідність виду, вартості та обсягу послуг з ремонту, згідно з умовами Договору, тексту заявок і актів здачі-прийняття не відповідають дійсності та є лише наміром затягнути розгляд справи.

8. Акти приймання-здачі підписані Відповідачем, отже останнім визнано надання послуг, з моменту підписання цих актів у Відповідача виникло зобов'язання щодо сплати вартості наданих послуг за Договором, а причини відмови останнього від подальшої оплати послуг за Договором Позивачу незрозумілі.

Позиція Верховного Суду

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), на підставі яких Відповідачу виставлені рахунки на оплату, складені за результатами надання послуг за Договором та підписані останнім без зауважень. Пунктом 4.3 Договору визначено, що оплату наданих послуг за даним Договором Замовник здійснює на підставі рахунка (рахунка-фактури) Підрядника протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання Сторонами акта здачі-прийняття робіт (наданих послуг), який складається згідно з фактичними витратами матеріалів і робочої сили. Таким чином сторонами у Договорі погоджено, що підставою здійснення оплати Замовником (Відповідачем) послуг за Договором є підписаний акт здачі-приймання робіт (надання послуг), оплата вартості послуг за яким має бути здійснена протягом п'яти банківських днів від підписання цього акта. З огляду на наведене, враховуючи, що вказані акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), складені за результатом надання послуг за Договором, в якому сторонами погоджено строки здійснення оплати їх вартості, підписані Відповідачем без зауважень, вартість цих робіт мала бути сплачена Замовником (Відповідачем) у встановлені цим Договором строки, у зв'язку з чим Суд відхиляє доводи Скаржника (пункт 5) про безпідставність застосування строків, встановлених умовами Договору, та, відповідно, про відсутність правових підстав для нарахування пені, а також 3 % річних, інфляційних нарахувань.

10. За наслідками перегляду прийнятих у справі рішень судів першої та апеляційної інстанції посилання Скаржника на порушення судами частини 1 статті 43 ГПК України (пункт 6) спростовуються повно встановленими судами істотними обставинами справи, яким надана належна правова оцінка у сукупності, висновок щодо яких обґрунтований та відповідає нормам матеріального та процесуального права.

11. З огляду на наведене доводи Скаржника про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, тому касаційна скарга задоволенню не підлягає, а законні та обґрунтовані рішення та постанова місцевого та апеляційного господарських судів підлягають залишенню без змін.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Херсонської області від 11.05.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.06.2017 у справі № 923/196/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак