Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/15143/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пількова К. М. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київський завод шампанських вин "Столичний"

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду (головуючий - Буравльов С.І., судді: Власов Ю.Л., Андрієнко В.В.) від 09.02.2018

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шампань України"

до Публічного акціонерного товариства "Київський завод шампанських вин "Столичний"

про стягнення 38 283 304 грн. 50 коп.,

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Київський завод шампанських вин "Столичний"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шампань України"

про визнання недійсним договору поставки № 45 від 09.12.2016

Короткий зміст позовних вимог

1. 07.09.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Шампань України" (далі - Позивач) подало позовну заяву про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Київський завод шампанських вин "Столичний" (далі - Відповідач) 31 350 000 грн. 00 коп. заборгованості, 2 190 436 грн. 00 коп. інфляційних втрат, 584 913 грн. 70 коп. 3 % річних та 4 157 954 грн. 80 коп. пені.

2. Позовна заява мотивована невиконанням Відповідачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором поставки № 45 від 09.12.2016 щодо оплати поставленого Позивачем Відповідачу продукції на спірну суму вимог, у зв'язку із чим відповідно до умов вказаного договору та вимог законодавства були нараховані також інфляційні втрати, 3 % річних та пеня, які підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

3. 27.09.2017 Відповідач подав зустрічну позовну заяву про визнання недійсним укладеного з Позивачем договору поставки № 45 від 09.12.2016.

4. Зустрічна позовна заява мотивована тим, що при укладенні спірного договору директор Відповідача підписав цю угоду, яка за сумою є значним правочином, з порушенням вимог законодавства, оскільки порушений порядок вчинення значного правочину, так як на його укладення не було отримано згоди Наглядової ради Відповідача, а тому директор Відповідача вчинив цей правочин з перевищенням обсягу повноважень на здійснення спірного правочину, що є підставою для визнання його недійсним в судовому порядку. При цьому Відповідач вказує на те, що жодних рішень та дій щодо схвалення в подальшому спірного правочину Наглядовою радою Відповідача, як органом управління, не приймалось та не здійснювалось. Також Відповідач вказав, що Позивачу, як стороні спірного договору, було достеменно відомо про наведені обмеження повноважень директора Відповідача на укладення такої угоди.

5. 30.10.2017 Позивач подав клопотання про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з Відповідача на користь Позивача 38 914 372 грн. 00 коп., з яких 31 350 000 грн. 00 коп. заборгованості, 2 821 500 грн. 00 коп. інфляційних втрат, 584 915 грн. 00 коп. 3 % річних та 4 157 957 грн. 00 коп. пені.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

6. 06.12.2017 Господарський суд міста Києва вирішив задовольнити первісний позов: стягнути з Відповідача на користь Позивача 31 350 000 грн. 00 коп. заборгованості, 2 821 500 грн. 00 коп. інфляційних втрат, 584 915 грн. 00 коп. 3 % річних та 4 157 957 грн. 00 коп. пені; а в задоволенні зустрічного позову відмовити. Рішення мотивовано тим, що вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості за договором поставки підтверджені належними доказами у справі та відповідають обставинам справи на заявлені суми вимог. В частині відмови у задоволенні вимог за зустрічним позовом суд вказав, що відомості з ЄДРПОУ щодо керівника Відповідача - Романського Валерія Олександровича, не містять даних щодо обмеження повноважень цього керівника щодо представництва від імені Відповідача, а доказів того, що Позивач знав чи не міг не знати про такі обмеження не надано. Суд також врахував, що оспорюваний договір було прийнято Відповідачем до виконання та у значній мірі виконано шляхом прийняття від Позивача поставленої останнім продукції, що свідчить про схвалення Відповідачем оспорюваного правочину.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

7. 09.02.2018 Київський апеляційний господарський суд ухвалив повернути без розгляду апеляційну скаргу Компанії Henkell & Co. Sektkellerei GmbH (далі - Компанія) на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2017 з доданими документами.

Ухвала апеляційного суду винесена з таких мотивів: заявником апеляційної скарги є Компанія, яка не є учасником справи, але право на звернення із апеляційною скаргою обґрунтовує посиланням на те, що оскаржуване рішення місцевого суду впливає на права та обов'язки Компанії, яка є основним акціонером Відповідача та якій належать 97 % акцій Відповідача, оскільки в результаті задоволення вимог та стягнення з Відповідача суми боргу на відповідну суму зменшиться прибуток Відповідача, і, як наслідок, можливість отримання Компанією дивідендів; після винесення апеляційним судом 06.02.2018 ухвали про залишення вказаної апеляційної скарги без руху через виявлені недоліки скарги, які полягали у недоданні до скарги доказів надіслання копії апеляційної скарги сторонам у справі та документів про сплату судового збору за подання апеляційної скарги, у межах встановленого для виправлення недоліків строку 08.02.2018 Компанією було подано заяву про відкликання апеляційної скарги на вказане рішення суду першої інстанції відповідно до пункту 2 частини 5 статті 260 ГПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. 12.02.2018 та 01.03.2018 Відповідач подав дві ідентичні за своєю формою, змістом та вимогами, викладеними в прохальній частині, касаційні скарги, які по суті є однією касаційною скаргою. У касаційній скарзі просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2018 про повернення апеляційної скарги Компанії без розгляду, із направленням справи на розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою Компанії на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2017.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

9. Компанія є іноземним інвестором, яка здійснює інвестиційну діяльність шляхом володіння контрольним пакетом акцій Відповідача (майже 97 % акцій), однак за цивільним законодавством не передбачено право учасника юридичної особи звертатись до суду за захистом прав та інтересів цієї юридичної особи поза відносинами представництва, лише з метою захисту своїх корпоративних прав.

10. Звертаючись із апеляційною скаргою на рішення місцевого суду у даній справі Компанія фактично діяла в інтересах Відповідача, а приймаючи відмову Компанії від власної апеляційної скарги апеляційний суд мав переконатись, чи є відповідна згода особи, в інтересах якої діяв заявник апеляційної скарги, що не мало місце у даній справі, у зв'язку із чим, за відсутності такої згоди Відповідача відкликання апеляційної скарги є протиправним та порушує права Відповідача.

Позиція Позивача, викладена у відзиві на касаційну скаргу

11. Через неповідомлення Відповідачем Компанії про порушення та здійснення провадження у даній справі, про винесення оскаржуваного в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, та через невчинення Відповідачем дій щодо залучення Компанії до участі у справі із зазначенням про ймовірні порушення прав та інтересів цієї особи у зв'язку із прийняттям рішення місцевим судом будь-які подальші дії Відповідача щодо оскарження ухвали апеляційного суду свідчать про зловживання Відповідачем своїми процесуальними правами.

12. Відповідач скористався своїм правом на апеляційне оскарження рішення місцевого суду від 06.12.2017, подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду матеріалів якої ухвалою апеляційного суду від 27.12.2017 було відкрите апеляційне провадження, а тому оскарження Відповідачем ухвали, винесеної за результатами поданої Компанією заяви про відкликання власної апеляційної скарги на це ж саме рішення місцевого суду, також свідчить про зловживання Відповідачем своїми процесуальними правами у справі.

13. Спір у справі виник через невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором поставки, тоді як Відповідач, посилаючись на норми законодавства у сфері інвестиційної діяльності в Україні та про діяльність акціонерних товариств згідно із касаційною скаргою намагається перевести спір щодо вказаного договору поставки у сферу корпоративних правовідносин.

Позиція Верховного Суду

Щодо права особи відмовитись від апеляційної скарги

14. Частиною 1 статті 254 ГПК України передбачено право особи, яка не брала участь у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Водночас пунктом 2 частини 5 статті 260 ГПК України визначено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо до постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження особа, яка подала скаргу, подала заяву про її відкликання.

З апеляційної скарги Компанії та оскаржуваної ухвали апеляційного суду однозначно випливає, що Компанія звернулась з апеляційною скаргою, обґрунтовуючи своє звернення тим, що рішення, на яке подано апеляційну скаргу, зачіпає права та інтереси Компанії. Повертаючи Компанії апеляційну скаргу відповідно до пункту 2 частини 5 статті 260 ГПК України у зв'язку з поданою Компанією заявою про відкликання, апеляційний суд не порушив права Відповідача, оскільки відкликану апеляційну скаргу було подано Компанією у власних інтересах, а її відкликання не впливає на право Відповідача на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

У зв'язку із викладеним спростовуються доводи скаржника (пункти 9, 10) про те, що звертаючись із апеляційною скаргою на рішення місцевого суду у даній справі, Компанія, як учасник Відповідача, діяла не з метою захисту винятково власних прав та інтересів, а в інтересах Відповідача, оскільки наведені твердження скаржника суперечать частині 1 статті 254 ГПК України.

Враховуючи викладене, Суд не знаходить підстав для висновку про порушення норм частини 1 статті 254 та пункту 2 частини 5 статті 260 ГПК України, а також прав та інтересів Відповідача при зверненні іншої юридичної особи - Компанії із заявою про відкликання поданої останньою апеляційної скарги на рішення місцевого суду, а тому спростовуються аргументи скаржника, що повернення апеляційної скарги Компанії за відсутності згоди Відповідача на відкликання апеляційної скарги Компанії є протиправним та порушує права Відповідача.

При цьому Суд враховує, що Відповідач скористався у цій справі правом на апеляційне оскарження, наданим статтею 254 ГПК України, звернувшись із апеляційною скаргою на рішення місцевого суду, за результатами розгляду матеріалів якої ухвалою від 27.12.2017 відкрито апеляційне провадження.

15. Враховуючи викладене, Суд вважає, що оскаржувана ухвала апеляційного суду підлягає залишенню без змін як законна, обґрунтована та така, що відповідає обставинам справи.

16. На підставі викладеного (з урахуванням положень пункту 1 частини 1 статті 308 та статті 309 ГПК України) ухвала апеляційного суду підлягає залишенню без змін. Вимоги в касаційній скарзі є безпідставними, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

17. У зв'язку із відмовою у задоволенні касаційної скарги судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київський завод шампанських вин "Столичний" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2018 у справі № 910/15143/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак