Історія справи

Ухвала КГС ВП від 04.02.2019 року у справі №922/2046/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 922/2046/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

представники сторін:

скаржника - адвокат Дороніна О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз"

на постанову Східного апеляційного господарського суду

від 17.12.2018

у складі колегії суддів: Стойки О.В. (головуючого), Медуниці О.Є., Пушай В.І.

та на рішення Господарського суду Харківської області

від 03.10.2018

у складі судді: Светлічного Ю.В.

у справі № 922/2046/18

за позовом Фізичної особи-підприємця Бейліка Геннадія Семеновича

до Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз"

про визнання протиправними дій, скасування акту та рішення,-

ВСТАНОВИВ:

1. Фізична особа - підприємець Бейлік Геннадій Семенович звернувся в Господарський суд Харківської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз", в якій позивач просив: скасувати акт про порушення від 05.06.2018 № 1315/18 ПАТ "Харківміськгаз" складений щодо ФОП Бейлік Г.С.; скасувати рішення постійно діючої комісії з питань, пов'язаних з розглядом актів про порушення, ПАТ "Харківміськгаз" про визнання обґрунтованими донарахувань обсягів природного газу ФОП Бейліку Геннадію Семеновичу, що оформлене протоколом засідання комісії ПАТ "Харківміськгаз" від 27.06.2018 № 602; визнати протиправним донарахування ПАТ "Харківміськгаз" 21 398,6 м. куб. природного газу ФОП Бейліку Геннадію Семеновичу в сумі 225 790,10 грн за період з 14.12.2017 07:00 по 01.06.2018р. 07:00; визнати протиправним донарахування ПАТ "Харківміськгаз" 1 769,60 м. куб. природного газу ФОП Бейліку Геннадію Семеновичу в сумі 517,57 грн за період з 01.06.2018 07:00 по 14.06.2018 11:00.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

2. Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.10.2018 у справі № 922/2046/18 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 05.10.2018) позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

3. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ПАТ "Харківміськгаз" подано апеляційну скаргу, в якій відповідач просив скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

4. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 у даній справі апеляційну скаргу ПАТ "Харківміськгаз" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 03.10.2018 у справі № 922/2046/18 залишено без змін.

5. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

5.1 01.01.2016 між Публічним акціонерним товариством "Харківміськгаз" (оператор ГРМ за договором, далі по тексту - відповідач) та Фізичною особою - підприємцем Бейлік Геннадієм Семеновичем (споживач за договором, далі по тексту - позивач), шляхом підписання заяви - приєднання, був укладений договір на розподіл природного газу №094274РLМХАР016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

5.2 Згідно п. 1.3 договору, цей договір є договором приєднання, що укладається з врахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

5.3 Згідно п. 2.1. договору, оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

5.4 Відповідно п. 5.2. договору, визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором. Якщо комерційний вузол обліку встановлений не на межі балансової належності сторін (точка вимірювання не збігається з точкою комерційного обліку), фактичний об'єм природного газу визначається з урахуванням втрат та витрат природного газу між точкою вимірювання і межею балансової належності сторін шляхом їх додавання/віднімання до/від об'єму природного газу, визначеного комерційним вузлом обліку в точці вимірювання, відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Для визначення об'єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку споживача.

5.5 Відповідно п. 5.4. договору, порядок визначення об'єму розподіленого споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об'ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього договору.

5.6 Згідно п. 6.6 договору, надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

5.7 Пунктом 7.2. договору сторони погодили, що оператор ГРМ має право перевіряти роботу комерційного вузла обліку (лічильника газу), у тому числі встановленого на об'єкті споживача, у порядку, визначеному кодексом газорозподільних систем.

5.8 Постачальником газу - є ТОВ "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП", з яким позивач уклав договір постачання природного газу № Х/2017/63 від 01.07.2017.

5.9 Облік обсягів споживання природного газу на підприємстві позивача за адресою: Харків, вул. Героїв праці, 3, здійснювався на підставі даних лічильника газу марка ВК6Т типорозмір G6, зав. № 27745675.

5.10 Позивач зазначає проте, що акт № 05/06/18-1 від 05.06.2018 первинного обстеження вузла газу на СПГ, акт про порушення № 1315/18 від 05.06.2018, рішення комісії з розгляду актів про порушення, що оформлене протоколом засідання комісії ПАТ "ХАРКІВМІСЬКГАЗ" №602 від 27.06.2018, рахунок на оплату № 00003689 від 09.07.2018 за необлікований (донарахований) об'єм природного газу на суму 225 790,10 гривень з ПДВ, рахунок на оплату №00003688 від 09.07.2018 за розподіл природного газу в кількості 177 тис. куб.м на суму 571,57 грн. з ПДВ є безпідставними та такими що суперечать нормам чинного законодавства та підлягають скасуванню, оскільки складені без попереднього повідомлення позивача у справі, та перевірку було проведено одним представником ПАТ "Харківміськгаз", замість трьох представників, як проте зазначено в актах про первинне обстеження вузла газу та акті про порушення, що були складені 05.06.2018.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

6. 11.01.2019 Публічне акціонерне товариство "Харківміськгаз" звернулось через Східний апеляційний господарський суд до Верховного Суду із касаційною скаргою від 11.01.2019 № б/н на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 та на рішення Господарського суду Харківської області від 03.10.2018 у справі № 922/2046/18, підтвердженням чого є відбиток вхідного штампу Східного апеляційного господарського суду на першому аркуші касаційної скарги.

7. 18.01.2019, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" від 11.01.2019 № б/н разом зі справою № 922/2046/18 надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 922/2046/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 29.01.2019.

9. Ухвалою Верховного Суду від 04.02.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 922/2046/18 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" від 11.01.2019 № б/н на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 та на рішення Господарського суду Харківської області від 03.10.2018; призначено розгляд касаційної скарги на 27.02.2019 об 11 год. 45 хв.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.

10. Не погоджуючись з прийнятою постановою апеляційного суду, ПАТ "Харківміськгаз" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення повністю та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

11. Касаційну скаргу мотивовано тим, що судами попередніх інстанцій не встановлено об'єктивно всі обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, оскільки відмова Позивача від підписання акту зафіксована відеозйомкою, про що зроблений відповідний запис у акті про порушення, а втручання у роботу лічильника підтверджено експертизою. Такі дії відповідають вимогам Кодексу газорозподільних систем та є підставою для донарахування грошових коштів за не облікований об'єм природного газу та задоволення акту про порушення.

12. Представник скаржника в судовому засіданні 27.02.2019 підтримала касаційну скаргу з підстав викладених в ній.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

13. ФОП Бейлік Г.С. подано відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Позиція Верховного Суду

14. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

15. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

16. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

17. Взаємовідносини оператора газорозподільних систем (далі - оператор ГРМ) із суб'єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема, умови забезпечення комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об'ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб'єктів ринку природного газу визначає Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494.

18. Відповідно до пункту 5 глави 10 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, позачергова повірка має бути проведена протягом не більше десяти робочих днів з дати складання протоколу про направлення на позачергову чи експертну повірку, або з дати отримання споживачем суміжним суб'єктом ринку газу) листа Оператора ГРМ про проведення повірки (якщо ініціатором був Оператор ГРМ), або з дати отримання Оператором ГРМ заяви споживача суміжного суб'єкта ринку газу), якщо ініціатором був споживач.

19. Відповідно пункту 3 глави 2 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, до порушень (за умови присутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються, як "не з вини споживача"), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об'єму природного газу, належать: 1) пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно; 2) фіксація коректором чи обчислювачем об'єму газу даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ або його складових, внаслідок чого об'єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно; 3) виявлення помилок в конфігурації даних обчислювача об'єму газу, що були введені при його первинному програмуванні, чи в протоколі параметризації (діаметр газопроводу звужуючого пристрою, кількість імпульсів, параметрів ФХП тощо), внаслідок чого об'єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно; 4) перевищення діапазону обчислення вузла обліку тощо.

20. Порядок оформлення акта про порушення регламентовано насамперед главою 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем.

21. Відповідно до пункту 1 глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 11 до цього Кодексу.

22. Пунктом 2 глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем встановлено, що акт про порушення після пред'явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.

23. У разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали: або більше одного представника оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою; або представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого відбулося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи. У разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення про це робиться відмітка в обох примірниках акта про порушення, один з яких надсилається споживачу (несанкціонованому споживачу) рекомендованим поштовим направленням (пункт 4 глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем ).

24. Судами попередніх інстанцій встановлено, що зі змісту акту про порушення вбачається, що останній підписаний лише представниками ПАТ "Харківміськгаз", жодних відміток про відмову Позивача від підписання спірного акту, наведений документ не містить.

25. Разом з тим, з урахуванням приписів пункту 4 глави 5 розділу ХІ Кодексу акт вважається дійсним якщо відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою (за умови його підписання одним представником оператора ГРМ) або якщо його підписала одна незаінтересована особа (представник власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи.

26. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що з наявного акту №82БЕ експертизи ЗВТ та пломб від 14.06.2018 вбачається, що він складений лише представниками Відповідача, при цьому присутність представника ДП "Укрметртестстанданрт" не робить цей акт доказом, що отриманий з незалежних джерел.

27. Щодо проведення відеозйомки під час складання акту, то судами попередніх інстанцій встановлено, що наявність зазначеного процесу в акті не відображена, а із зауваження щодо додавання до акту "фото - відеозйомки" з телефону неможливо встановити, що саме є таким додатком до акту.

28. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи відсутні відповідні докази, а саме - матеріали відеозйомки, що могли б підтвердити відмову споживача від підпису у акті про порушення, а також акт про порушення №1315/18 від 05.06.2018 містить підписи трьох осіб, посадове становище яких не зазначене. Підписів будь-яких інших незаінтересованих осіб означений акт не містить.

29. Доводи скаржника (пункт 11 постанови) колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не розглядаються з огляду на таке.

29.1 З огляду на імперативні приписи статті 300 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходив суд при вирішенні спору, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

29.2 При цьому, доводи, викладені у касаційній скарзі (пункт 11 постанови), зводяться до незгоди із встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи та наданою оцінкою доказів, наявних у матеріалах справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

30. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

31. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Росії") щодо реалізації права на справедливий суд (пункту 1 статті 6 Конвенції): "одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".

32. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

33. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

34. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

35. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

36. Оскаржувані постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції таким вимогам закону відповідають.

37. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

38. Вказані вимоги судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних постанови та рішення були дотримані.

39. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції немає, то судові витрати на судовий збір за подачу касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 та на рішення Господарського суду Харківської області від 03.10.2018 у справі № 922/2046/18 залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 та рішення Господарського суду Харківської області від 03.10.2018 у справі № 922/2046/18 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді С. В. Жуков

Н. Г. Ткаченко