Історія справи

Ухвала КГС ВП від 08.11.2020 року у справі №910/15226/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 910/15226/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Сухового В. Г.,

за участю секретаря судового засідання - Савінкової Ю. Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30 вересня 2020 року (головуючий - Куксов В. В., судді: Яковлєв М. Л., Шаптала Є. Ю.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 10 лютого 2020 року (суддя Босий В. П. ) у справі

за позовом Офісу великих платників податків ДПС

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Траст" Кухарєва В. В.

про зобов'язання вчинити дії.

(представники сторін у судове засідання не з'явились)

ХРОНОЛОГІЯ СПОРУ

1. Офіс великих платників податків ДПС (далі також - "Позивач") звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Траст" Кухарєва В. В. (далі також - "Відповідач") про зобов'язання вчинити дії, а саме про прийняття кредиторських вимог у розмірі 413 955,05 грн та їх внесення до акцептованого реєстру кредиторських вимог банку.

2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2020, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2020, позов Офісу великих платників податків ДПС залишено без розгляду.

2.1. Вказані судові рішення з посиланням на приписи статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України мотивовані тим, що уповноважений представник Позивача не з'явився у призначене судове засідання, не подав до суду першої інстанції заяву про розгляд справи за його відсутності, не повідомив про неявку та про поважність причини такої неявки.

3. Не погодившись із прийнятими ухвалою та постановою, Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить їх скасувати, а справу направити до господарського суду першої інстанції для продовження розгляду.

Доводи касаційної скарги Позивача (узагальнено)

4. У касаційній скарзі Позивач стверджує, що судами обох інстанцій порушено приписи процесуального закону, оскільки ними не враховано, що представник Офісу великих платників податків ДПС насправді з'являвся у призначені судові засідання, але цей представник не був допущений до участі у розгляді справи позаяк він не є адвокатом. Водночас, здійснюючи провадження у цій справі суди дійшли передчасних висновків про залишення позовної заяви без розгляду, адже перш ніж застосовувати такий наслідок вони мали з'ясувати дійсні причини неявки уповноваженого представника і об'єктивно оцінити їх поважність.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Як вже зазначено вище, Офіс великих платників податків ДПС звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом у даній справі.

6. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2019 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання на 02.12.2019.

7. Ухвалами Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 та 22.01.2020 підготовче засідання відкладалося на 22.01.2020 та 10.02.2020 у зв'язку з неявкою представників сторін.

8. Судами установлено, що уповноважений представник Позивача в підготовче засідання 10.02.2020 знову не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

9. Так, положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених ГПК України.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

9.1. Відповідно до частини 1 статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

9.2. За приписами пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.

9.3. Водночас частиною 1 статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у частиною 1 статті 45 ГПК України.

9.4. Згідно з вимогами статті 46 ГПК України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 46 ГПК України, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 ГПК України.

9.5. Відповідно до частини 1 статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.

9.6. Приписами статті 181 ГПК України встановлено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

9.7. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

9.8. Разом з тим частиною 4 статті 202 ГПК України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

9.9. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

9.10. Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

10. У вказаному висновку колегія суддів звертається до правової позиції об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яку було викладено у постанові від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19.

11. Суди у даній справі встановили, що Позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак повноважний представник Позивача у призначене на 10.02.2020 судове засідання, не з'явився. При цьому Позивач не повідомив суд про причини своєї неявки в суд, а також не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, тому суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов правильного висновку про наявність підстав, передбачених частиною 4 статті 202, пунктом 4 частини 1 статті 226 ГПК України, для залишення позову без розгляду.

12. Щодо доводів касаційної скарги у цій частині, то Верховний Суд їх відхиляє і зазначає, що положення частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України не покладають на суд обов'язок самостійно з'ясовувати причини неявки представників сторін у судове засідання. Доводи ж скаржника про присутність у судовому засіданні його представника "без повноважень" Верховним Судом також відхиляються, позаяк докази такого твердження у матеріалах справи відсутні.

13. Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу скаржника також на тому, що і прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).

14. Відповідно положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статті 309 ГПК України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

15. В ході здійснення касаційного провадження у даній справі Верховним Судом не було встановлено неправильного застосування чи порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а тому подана касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувані ухвала і постанова - без змін.

16. Судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 30 вересня 2020 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 10 лютого 2020 року у справі № 910/15226/19 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І. С.

Судді Берднік І. С.

Суховий В. Г.