ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/20105/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.

за участю представників:

позивача - Бурвікова І.Ю.,

відповідача - Окис Т.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2018 (Кропивна Л.В., Руденко М.А., Данко Л.С.) у справі № 910/20105/17 Господарського суду міста Києва

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пілот" про стягнення 1 407 665,16 грн

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (далі - Позивач) звернулося в Господарський суд міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пілот" (далі - Відповідач) про стягнення 1407665,16 грн.

2. В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що Відповідачем порушено зобов'язання з виплати частини доходу за договором про надання послуг та статусу офіційного туристичного оператора Пісенного конкурсу Євробачення 2017 року №4-67/4 від 10.02.2017.

Короткий зміст рішення, прийнятого судом першої інстанції

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2018 позовні вимоги задоволено повністю.

4. Рішення суду мотивовано тим, що наявність на день зарахування зустрічного грошового зобов'язання Відповідача перед Позивачем заборгованості на суму 1 257 386,42 грн документально не підтверджена, зокрема, не надано доказів на підтвердження факту надання зазначених послуг та їх вартості, не надано завіреного та підписаного сторонами акту наданих послуг №9749 від 01.06.2017 або будь-яких інших доказів, що підтверджують факт надання Відповідачем послуг та наявності підстав для виникнення у Позивача грошового зобов'язання на суму 1 257 386,42 грн.

Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції

5. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2018 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову.

6. Постанова суду мотивована тим, що Позивач у відповідності до положень статті 601 ЦК України був письмово, листом за №ВИХ-ПТ00170 від 11.07.2017, повідомлений про проведення Відповідачем заліку зустрічних однорідних вимог на суму зустрічного зобов'язання Позивача перед Відповідачем щодо сплати 1 257 386,42 грн і припинення зобов'язань на вказану суму. Заборгованість Відповідача припинилася зарахуванням з 13.07.2017, а тому Відповідач не може вважатися боржником, який прострочив виконання грошового зобов'язання за договором №4-67/4 від 10.02.2017 в сумі 1 257 386,42 грн, в зв'язку з чим відсутні підстави для стягнення пені за період з 13.07.2017 по 01.11.2017 та інфляційних втрат і 3% річних, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Позивач подав касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанцій, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Аргументи учасників справи

Доводи Позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

8. Порушено частину 2 статті 269 та частину 7 статті 270 ГПК України, оскільки не досліджено докази, а тому зроблено хибний висновок щодо наявності заборгованості Позивача перед Відповідачем.

9. Всупереч частини 1 статті 3, статті 626, частини 1 статті 628 ЦК України, частин 1 та 5 статті 236, частини 2 статті 269, частини 7 статті 270 ГПК України не досліджено всі докази, внаслідок чого зроблено невірні висновки щодо існування договірних відносин між сторонами, на підставі яких у Позивача виникла заборгованість в сумі 1 257 386,42 грн.

10. Помилково застосовано статтю 601 ЦК України, оскільки відсутні умови зустрічності, однорідності та безспірності вимог.

11. Порушено частину 1 статті 73, частину 1 статті 74, частини 1, 2 статті 76, частину 1 статті 77, частину 1 статті 78 ГПК України, внаслідок чого зроблено хибний висновок щодо припинення заборгованості Відповідача шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі акту звірки взаєморозрахунків та довідки Держаудитслужби.

Позиція Відповідача у відзиві на касаційну скаргу

12. Судом апеляційної інстанції за результатами дослідження доказів обґрунтовано встановлено, що вимоги сторін є зустрічними, однорідними та строк виконання яких настав.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

13. Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однією сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Статтями 202, 203 ГК України передбачено, що зобов'язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Згідно зі статтею 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

14. За змістом частини 1 статті 601 ЦК України, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема, грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

15. За результатами дослідження та оцінки за приписами статті 86 ГПК України зібраних у справі доказів та обставин справи у сукупності (лист Відповідача №ВИХ-ПТ00170 від 11.07.2017, акт взаєморозрахунків, поданий Відповідачем згідно ухвали суду першої інстанції від 17.11.2017, довідка Державної аудиторської служби України щодо зустрічної перевірки Відповідача №03-21/1/41-з від 05.07.2017), суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для зарахування зустрічних вимог в цьому випадку в силу статті 601 ЦК України, статей 202, 203 ГК України.

16. При цьому, посилання Позивача на те, що лист Відповідача №ВИХ-ПТ00170 від 11.07.2017 не є заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог в розумінні статті 601 ЦК України, колегією суддів відхиляється, оскільки спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством. За загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми) здійснення відповідної заяви про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент усної заяви однієї з сторін на адресу іншої сторони, чи в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов'язань сторін в такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.

16.1. В свою чергу характер зобов'язань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення. Зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом.

17. Апеляційним господарським судом досліджено, що зі змісту вказаного листа вбачається наявність таких умов, як зустрічність та однорідність вимог, так і їх матеріальний зміст. Судом з'ясовано, що строк виконання зобов'язань настав, а зазначений лист було отримано Позивачем, проте судом не встановлено наявність будь-яких письмових заперечень Позивача на лист Відповідача.

17.1. Водночас, якщо інша сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду, тобто, зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявлено однією із сторін у зобов'язанні, не пов'язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною, але судами попередніх інстанцій не встановлено, що Позивачем після отримання зазначеного вище листа здійснювались відповідні дії.

18. Доводи Позивача, викладені в пунктах 8, 9 постанови відхиляються, оскільки зводяться до переоцінки доказів та вимог про встановлення інших обставин справи, що виходить за межі повноважень Верховного Суду.

18.1. При цьому, окремо слід звернути увагу на посилання скаржника в пунктах 8, 9 постанови на порушення судом апеляційної інстанції частини 7 статті 270 ГПК України. Частиною 7 статті 270 ГПК України передбачено, що закінчивши з'ясування обставин і перевірку їх доказами, суд апеляційної інстанції надає учасникам справи можливість виступити у судових дебатах у такій самій послідовності, в якій вони давали пояснення.

18.2. З протоколу судового засідання від 17.05.2018 вбачається, що в засіданні суду був відсутній представник Позивача, а тому посилання Позивача на порушення апеляційним господарським судом при прийнятті постанови частини 7 статті 270 ГПК України, є безпідставним.

19. Посилання скаржника, зазначені в пункті 10 постанови також відхиляються з підстав, наведених у даній постанові суду.

20. Твердження Позивача, викладені в пункті 11 постанови не беруться судом до уваги, оскільки висновки суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог зроблено з дотриманням норм процесуального права, зокрема, статей 76, 77, 86 ГПК України.

21. Таким чином, колегія суддів вважає недоречними посилання Позивача на неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права, оскільки судом було прийнято судове рішення при дотриманні норм процесуального права з правильним застосуванням норм матеріального права. Незгода Позивача з оскарженою постановою та бажання прийняття іншого рішення на його користь у справі не є доказом неправильного застосування чи тлумачення судом норм права.

22. При цьому, колегія суддів зазначає, що у пункті 54 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", заява №4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (див.рішення у справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії", заява N 30544/96, п. 26, ECHR 1999-I).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

23. З огляду на викладене вище та межі перегляду справи судом касаційної інстанції, касаційна скарга Позивача задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін як законне та обґрунтоване.

Щодо розподілу судових витрат

24. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржуване судове рішення, судові витрати, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2018 у справі № 910/20105/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.