Історія справи

Постанова КГС ВП від 26.06.2025 року у справі №908/1964/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2025 року

м. Київ

cправа № 908/1964/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О. М., Мамалуй О. О.

за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д. А

та представників:

позивача - Васьківський Л. М.

відповідача 1 - не з`явився

відповідача 2 - не з`явився

відповідача 3 - не з`явився

третьої особи - Ломако Є. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Компанії "Толексіс Трейдінг Лімітед"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2025 (головуючий - Іванов О. Г., судді Верхогляд Т. А., Парусніков Ю. Б.)

та рішення Господарського суду Запорізької області від 15.08.2024 (суддя - Горохов І. С.)

у справі № 908/1964/21

за позовом Компанії "Толексіс Трейдінг Лімітед"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат", 2) Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, 3) Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Чепкової Олени Володимирівна

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1 - Фонд державного майна України

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, визнання недійсною редакції статуту, визнання протиправним та скасування реєстраційних дій

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Компанія Толексіс Трейдінг Лімітед звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат", Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Чепкової Олени Володимирівни про:

- визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат", оформлених протоколом № 2/2020 від 10.08.2020;

- визнання недійсною редакції Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат", затвердженої 10.08.2020 загальними зборами учасників ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат" та Протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат" № 2/2020 від 10.08.2020;

- визнання протиправною та скасування реєстраційної дії - Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 20.11.2020 17:01:07, 1001031070015035166, Зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Чепкова О. В., Приватний нотаріус Чепкова О. В.;

- визнання протиправною та скасування реєстраційної дії - Державна реєстрація створення відокремленого підрозділу юридичної особи, 04.09.2020 12:21:24, Інше, Шесденко А. С., Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради;

- визнання протиправною та скасування реєстраційної дії - Державна реєстрація створення відокремленого підрозділу юридичної особи, 14.09.2020 08:21:25, Інше, Шесденко А. С., Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради;

- визнання протиправною та скасування реєстраційної дії - Державна реєстрація створення відокремленого підрозділу юридичної особи, 17.09.2020 14:06:16, 1001031030013035166, Шесденко А. С., Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради;

- визнання протиправною та скасування реєстраційної дії - Державна реєстрація змін до відомостей про відокремлений підрозділ юридичної особи, 08.10.2020 09:29:52, 1001031800014035166, Зміна відомостей про керівника відокремленого підрозділу юридичної особи, Шесденко А. С., Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради;

- визнання протиправною та скасування реєстраційної дії - Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 20.08.2020 10:57:33, 1001031070012035166, Зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо, Шесденко А. С., Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач, зазначив про порушення порядку скликання та проведення загальних зборів учасників товариства, а саме збори скликано не головою товариства. Разом з повідомленням про скликання зборів не направлено проект нової редакції статуту, тим самим не надано можливість учасникам товариства ознайомитися з документами. Всупереч положенням чинного законодавства, фактично прийнято рішення про створення органу без наявності одностайного голосування усіма учасниками товариства. Враховуючи наявність арешту, та цільове призначення коштів (для технічної модернізації), очевидним є висновок про протиправність прийняття рішення щодо надання згоди директору ТОВ "ЗТМК" на використання депозитних коштів для поповнення оборотного капіталу товариства. Станом на день проведення загальних зборів учасників товариства 10.08.2020, на підприємстві відсутня особа, яка б займала посаду директора, Лубенніков С. В. є лише виконуючим обов`язки. У повідомленні про проведення загальних зборів учасників та на самих зборах, до відома учасників не доведено жодної конкретизації щодо яких угод приймається спірне рішення про надання згоди. У повідомленні про скликання загальних зборів та на самих зборах, до відома учасників товариства не було доведено мотивів необхідності створення відокремленого підрозділу ТОВ "ЗТМК" Сєвєродонецький хіміко-металургійний завод. Державним реєстратором при проведенні реєстраційних дій, порушено положення Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань", оскільки відповідно до пункту 5 частини першої статті 28 вказаного Закону державний реєстратор відмовляє в проведенні реєстраційних дій, якщо надані документи суперечать вимогам Конституції України та Законів України. За результатами прийняття рішення щодо затвердження нової редакції статуту товариства, приватним нотаріусом Чепкова О. В. вчинено реєстраційну дію, зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань чим було порушено вимоги чинного законодавства, оскільки проведено реєстраційну дію за документами, які суперечать вимогам Конституції України та Законам України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.08.2024, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2025, у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

4. Рішення місцевого господарського суду, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, мотивовано відсутністю порушень вимог Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" під час розгляду питань поставлених на розгляд порядку денного зборів учасників ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат" та прав Компанії "Толексіс Трейдінг Лімітед", як учасника товариства, враховуючи, що рішення загальних збрів учасників товариства, оформлене протоколом № 2/2020 від 10.08.2020, прийнято у межах повноважень та з дотриманням чинного законодавства України, суди дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

5. Також суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, зазначив, що державним реєстратором та приватним нотаріусом були проведені реєстраційні дії № 1001031070015035166, № 1001031030013035166, № 1001031800014035166, № 1001031070012035166. Так, щодо реєстраційних дій від 04.09.2020 та від 14.10.2020 суди зазначили, що на ці дати припадає винесення державним реєстратором Шесденко А. С. рішень про відмову у державній реєстрації, і, як наслідок, реєстраційна дія вчинена не була та прав позивача такі дії державного реєстратора не порушують. При цьому суди не установили, а позивачем не доведено протиправності дій державного реєстратора та приватного нотаріуса під час здійснення вказаних реєстраційних дій.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

6. Компанія "Толексіс Трейдінг Лімітед" звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 15.08.2024 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2025 та ухвалити у справі нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

7. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій, при цьому, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначає, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 911/3156/19 та від 19.02.2019 у справі № 924/156/18.

8. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини п`ятої статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" в контексті можливості направлення проекту змін до статуту окремо від повідомлення про скликання загальних зборів учасників товариства, а також положень частини третьої статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", щодо можливості прийняття рішення про створення нового органу товариства без одностайного голосування всіма учасниками за таке рішення.

Позиція інших учасників справи

9. 25.06.2025 до Верховного Суду від Фонду державного майна України надійшов відзив, у якому останній не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

10. Однак Верховний Суд зазначає, що поданий третьою особою відзив на касаційну скаргу не може бути прийнятий до розгляду виходячи із наступного.

11. Частиною першою статті 295 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

12. Верховний Суд ухвалою від 06.05.2025 встановив учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 20.06.2025. Проте відзив на касаційну скаргу було направлено третьою особою засобами поштового зв`язку 24.06.2025, тобто поза межами зазначеного строку. При цьому, Фондом державного майна України не подано клопотання про продовження строку для подання відзиву.

13. Відповідно до статті 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

14. Частиною першою статті 119 ГПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

15. Отже, пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли Господарським процесуальним кодексом України встановлено неможливість такого поновлення.

16. Відповідно до частини другої статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

17. Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена. Такі висновки сформульовані у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16 (пункт 23).

18. Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (частина перша). Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина друга).

19. З огляду на наведене, враховуючи положення статей 118 119 ГПК України, відзив Фонду державного майна України залишаються Судом без розгляду.

20. Інші учасники справи не надали відзивів на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

21. Листом від 30.06.2020 № 25/15-880 Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" надіслало на адресу Фонду державного майна України та Компанії "Толексіс Трейдінг Лімітед" (TOLEXIS TRADING LIMITED) повідомлення щодо скликання загальних зборів учасників ТОВ "ЗТМК" на 10.08.2020 об 10:00 год, які відбудуться за адресою: вул. Теплична буд. 18 м. Запоріжжя, 69600, адміністративна будівля ТОВ "ЗТМК".

22. Було визначено наступний порядок денний:

1. Про створення на ТОВ "ЗТМК" аудиторського комітету або надання повноважень аудиторського комітету комісії Товариства;

2. Про визначення персонального складу аудиторського комітету;

3. Про надання ТОВ "ЗТМК" дозволу на купівлю-продаж електричної енергії та укладення договору про постачання електричної енергії споживачу;

4. Про затвердження фінансовою плану ТОВ "ЗТМК" на 2020 рік;

5. Про затвердження звіту про діяльність Товариства за 2019 рік;

6. Про затвердження організаційної структури ТОВ "ЗТМК";

7. Про надання директору ТОВ "ЗТМК" дозволу на використання грошових коштів, які розміщені на депозитних рахунках в АТ "Банк Альянс" на загальну суму 177 747 776,57 грн для поповнення оборотного капіталу Товариства;

8. Про перехід на обслуговування до державних банків депозитних рахунків, розмішених в АТ "Банк Альянс";

9. Про прийняття рішення про надання згоди Товариству з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на вчинення Товариством правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності. Про надання повноважень в.о. директора Товариства - Лубеннікову С. В. на вчинення зазначених правочинів;

10. Про прийняття рішення про надання згоди Товариству з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на вчинення правочину якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, то є предметом такого правочину, перевищує 10 відсотків вартості активів Товариства за даними останньої річної фінансової звітності Товариства, але не більше 25 відсотків вартості активів Товариства за останній звітній період, в тому числі, предметом яких є обтяження земельних ділянок, іншого нерухомого манна та або основних фондів Товариства та/або майнових прав на вищезазначені об`єкти. Про надання повноважень в.о. директора Товариства - Лубеннікову С. В. на вчинення зазначених правочинів;

11. Схвалення правочинів, пов`язаних із звичайною господарською діяльністю Товариства, укладених Товариством за період з 01.06.2020 року та на дату Загальних зборів учасників 30.07.2020;

12. Про затвердження Статуту ТОВ "ЗТМК" (нова редакція);

13. Про надання в.о. директора ТОВ "ЗТМК" Лубеннікову С. В. дозволу на укладення договору реструктуризації (мирових угод), та/або погодження укладених договорів реструктуризації (мирових угод) і Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго";

14. Про надання в.о. директора ТОВ "ЗТМК" Лубеннікову С. В. дозволу на укладення договору реструктуризації (мирових угод), та/або погодження укладених договорів реструктуризації (мирових угод) з ПАТ "Запоріжжяобленерго";

15. Про надання в.о. директора ТОВ "ЗТМК" Лубєннікову С. В. дозволу на укладення договору про палання банком безвідкличної банківської гарантії.

16. Про прийняття рішення про утворення відокремленого підрозділу Сєвєродонецький хіміко-металургійний завод та затвердження його положення. Призначення керівника ТОВ "ЗТМК" СХМЗ. Визначення місцезнаходження відокремленого підрозділу;

17. Про створення Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Титан-ЗТМК" (скорочене найменування ТОВ "Торговий дім "Титан-ЗТМК". Призначення керівника ТОВ "Торговий дім "Титан - ЗТМК". Визначення місцезнаходження ТОВ "Торговий дім "Титан-ЗТМК";

18. Про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осій підприємців га громадських формувань відомостей стосовно підписанта ТОВ "ЗТМК" - Сивака Володимира Вікторовича;

19. Про включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей стосовно підписанта ТОВ "ЗТМК" - Лубеннікова Серія Вікторовича;

20. Про припинення повноважень Голови ТОВ "ЗТМК", який є Головою Загальних зборів Товариства ОСОБА_2 .

21. Про обрання Голови ТОВ "ЗТМК", який є Головою Загальних зборів Товариства.

23. Поштове відправлення вручено позивачу 31.07.2020, що підтверджується інформацією з Трек відстеженням Укрпошти.

24. 08.07.2020 ТОВ "ЗТМК" надіслано на адресу позивача проект Статуту ТОВ "ЗТМК" у новій редакції.

25. 27.07.2020 листом № 25/15-1108 ТОВ "ЗТМК" повідомив Компанії "Толексіс Трейдінг Лімітед" про можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників, які відбудуться 10.08.2020 об 10:00 год.

26. 10.08.2020 проведено загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" за результатами проведення яких складено протокол № 2/2020.

27. Були прийняті наступні спірні рішення, які оскаржуються позивачем, зокрема:

- створити на ТОВ "ЗТМК" аудиторський комітет;

- визначити персональний склад аудиторського комітету у кількості 3 осіб: 1 член аудиторського комітету - представник Фонду державного майна України; 1 член аудиторського комітету - непов`язана з ТОВ "ЗТМК" фізична особа; 1 член аудиторського комітету - повинен бути компетентним у сфері бухгалтерського обліку та або аудиту. З числа незалежних членів призначається голова аудиторського комітету;

- затвердити організаційну структуру ТОВ "ЗТМК";

- надати директору ТОВ "ЗТМК" дозвіл на використання грошових коштів, які розміщені на депозитних рахунках в АТ "Банк Альянс" на загальну суму 177 747 776,57 грн для поповнення оборотного капіталу Товариства за умови дотримання цільового призначення та відсутності арештів та інших обтяжень на грошові кошти;

- надати згоду Товариству з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на вчинення Товариством правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності. Надати повноваження в.о. директора Товариства - Лубеннікову С. В. на вчинення зазначених правочинів;

- надати згоду Товариству з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на вчинення правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 10 відсотків вартості активів Товариства за даними останньої річної фінансової звітності Товариства, але не більше 25 відсотків вартості активів Товариства за останній звітний період, в тому числі, предметом яких є обтяження земельних ділянок, іншого нерухомого майна та/або основних фондів Товариства та/або майнових прав на вищезазначені об`єкти. Надати повноваження в.о. директора Товариства - Лубеннікову С. В. на вчинення зазначених правочинів протягом року з моменту прийняття зазначеного рішення;

- затвердити статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (нова редакція);

- надати в.о. директора ТОВ "ЗТМК" Лубеннікову С. В. попередній дозвіл на укладення договорів реструктуризації (мирових угод) з Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" з подальшим погодженням істотних умов договорів реструктуризації (мирових угод) загальними зборами учасників товариства;

- надати в.о. директора ТОВ "ЗТМК" Лубеннікову С. В. попередній дозвіл на укладення договорів реструктуризації (мирових угод) з ПАТ "Запоріжжяобленерго" з подальшим погодженням істотних умов договорів реструктуризації (мирових угод) загальними зборами учасників справи;

- прийняти рішення про утворення відокремленого підрозділу ТОВ "ЗТМК" Сєвєродонецький хіміко-металургійний завод та затвердити його положення. Повноваження щодо призначення керівника відокремленого підрозділу ТОВ "ЗТМК" Сєвєродонецький хіміко-металургійний завод та визначення місцезнаходження відокремленого підрозділу надати керівнику виконавчого органу ТОВ "ЗТМК";

- виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості стосовно підписанта ТОВ "ЗТМК" - ОСОБА_3 ;

- включити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості стосовно підписанта ТОВ "ЗТМК" - Лубеннікова Сергія Вікторовича ;

- припинити повноваження Голови ТОВ "ЗТМК", який є Головою Загальних зборів товариства ОСОБА_2 ;

- про затвердження умов та порядку виплати частини чистого прибутку (дивідендів) за підсумками 2016 року та затвердження порядку використання чистого прибутку і створення резервного фонду товариства. Рішення не прийнято;

- про затвердження умов та порядку виплати частини чистого прибутку (дивідендів) за підсумками 2017 року та затвердження порядку використання чистого прибутку і створення резервного фонду товариства. Рішення не прийнято.

28. Також суди установили, що 23.05.2022 постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/1245/17 за позовом заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат", Компанії "Толексіс Трейдінг Лімітед" про розірвання договору про заснування Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат", касаційну скаргу компанії "Толексіс Трейдінг Лімітед" залишено без задоволення, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2021 та рішення Господарського суду Запорізької області від 04.08.2021, яким позов задоволено, залишено без змін.

29. 19.06.2024 постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 908/1767/20 за позовом компанії "Толексіс Трейдінг Лімітед" (TOLEXIS TRADING LIMITED) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат", Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, треті особи Фонд державного майна України та Лубенніков Сергій Вікторович про визнання недійсними рішень загальних (позачергових) зборів учасників товариства, оформлених протоколом № 1/2020 від 30.04.2020, 12.05.2020, 29.05.2020, визнання протиправною та скасування реєстраційної дії - внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані із змінами в установчих документах щодо зміни керівника юридичної особи, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2024 та рішення Господарського суду Запорізької області від 12.12.2023, яким відмовлено у позові повністю, залишено без змін, касаційну скаргу позивача без задоволення.

30. За результатами касаційного перегляду судом не встановлено неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Оскаржувані судові рішення прийняті за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи і підстав для їх зміни чи скасування, за мотивів наведених у касаційній скарзі.

Позиція Верховного Суду

31. Перевіривши повноту встановлення судами першої і апеляційної інстанцій обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою Компанії "Толексіс Трейдінг Лімітед" в частині підстави, передбаченої у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України, необхідно закрити, а в частині підстави передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

32. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).

33. Верховний Суд зазначає, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

34. Так, посилаючись на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України скаржник, зазначає про застосування судами попередніх інстанцій норм права без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 911/3156/19 та від 19.02.2019 у справі № 924/156/18.

35. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

36. Відповідно до положень вказаної норми, касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

37. Колегія суддів враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття "подібні правовідносини", а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

38. Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

39. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 визначила наступні критерії подібності правовідносин у розумінні норм процесуального законодавства.

Для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 389 (пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України; пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України) та пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України (пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України; пункту 5 частини першої статті 339 КАС України) таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями, з-поміж яких змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

40. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи (див. постанови від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі № 925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 у справі № 910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц (пункт 22) і № 522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (пункт 22)). Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

41. Задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин) Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 конкретизувала:

- висновок про те, що така подібність означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу правовідносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин);

- висновок про те, що під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, за змістом яких тотожними, аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.

42. Здійснена Великою Палатою Верховного Суду конкретизація полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

43. При цьому, слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

44. Відповідно, неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.

45. Разом з тим, Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у своїй діяльності висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи. Такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами.

46. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування таких правових висновків у кожній конкретній справі.

Схожа правова позиція є усталеною та знайшла своє відображення у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц.

47. Проаналізувавши висновки, що викладені у наведених постановах Верховного Суду, суд касаційної інстанції вважає, що вони стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у справі, що переглядається, з огляду на таке.

48. Скаржник стверджує про неврахування судами попередніх інстанцій висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 911/3156/19, який полягає у тому, що ненаправлення разом із повідомленням про скликання загальних зборів учасників товариства, проекту змін до Статуту (фактично нової редакції Статуту) є грубим порушенням частини п`ятої статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

49. Так у справі № 911/3156/19 предметом спору були вимоги ТОВ "Консент Капітал Менеджмент" до фізичних осіб та ТОВ "Омокс" про визнання недійсними рішень № 1-5 загальних зборів учасників ТОВ "Омокс", оформлених протоколом № 02/12 від 20.12.2018, та рішень № 1-5 загальних зборів учасників ТОВ "Омокс", оформлених протоколом № 04/12 від 27.12.2018. Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що ТОВ "Омокс" порушено процедуру скликання та проведення загальних зборів учасників товариства, що були проведені 20.12.2018 та 27.12.2018, допущені порушення щодо прийняття рішень, пов`язаних із збільшенням статутного капіталу, внесенням змін до статуту та зменшення часток позивача, що є підставою для визнання рішень, прийнятих на вказаних зборах, недійсними. Рішенням господарського суду Київської області від 11.06.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2020, позов задоволено, визнано недійсними рішення №№ 1, 2, 3, 4, 5 загальних зборів учасників ТОВ "Омокс", оформлені протоколом № 02/12 від 20.12.2018 та рішення №№ 1, 2, 3, 4, 5 загальних зборів учасників ТОВ "Омокс", оформлені протоколом № 04/12 від 27.12.2018. У задоволенні позовних вимог до фізичних осіб відмовлено. Судові рішення мотивовані тим, що при проведенні загальних зборів 20.12.2018 та 27.12.2018 було порушено процедуру їх скликання та їх проведення, що є підставою для визнання їх недійсними у повному обсязі. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог до відповідача-1 та відповідача-2 (фізичних осіб) суди вказали, що оскільки предметом спору є визнання недійсними саме рішень загальних зборів учасників ТОВ "Омокс", а учасники товариства не можуть відповідати за дії рішення вищого органу товариства, то належним відповідачем у спорі про визнання недійсними рішень загальних зборів є ТОВ "Омокс", а не фізичні особи, як його учасники.

50. Верховний Суд у постанові від 14.01.2021 зазначив:

"Як вбачається із встановлених судами обставин, позивач не приймав участі у загальних зборах ТОВ "Омокс", проведених 20.12.2018, оскільки згідно з протоколом № 02/12 від 20.12.2018, на збори з`явився Товстуха Сергій Володимирович , який є керівником ТОВ "Консент Капітал Менеджмент" та згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 20.12.2018 має "обмеження прав та компетенції директора відповідно до статуту".

Проте судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 20.12.2018, відомості про наявність обмежень повноважень щодо керівника ТОВ "Консент Капітал Менеджмент" Товстухи Сергія Володимировича відсутні.

Таким чином, позивач як учасник товариства не зміг взяти участі у загальних зборах ТОВ "Омокс" 20.12.2018 та голосувати на них.

Крім того, судами встановлено, що на загальних зборах учасників ТОВ "Омокс" 20.12.2018 вирішено затвердити грошову оцінку додаткових вкладів у негрошовій формі, а саме нерухомого майна, яке вноситься до статутного капіталу товариства учасниками товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Проте в силу положень ч. 3 ст. 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" рішення загальних зборів учасників з питань затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань, тоді як в порушення даної норми вказане рішення прийнято учасниками товариства, що володіють 80% голосів (за відсутності позивача), тобто за відсутності кворуму для прийняття цього рішення.

Також судами правильно враховано, що рішення загальних зборів учасників ТОВ "Омокс" від 20.12.2018 по питанню 5 порядку денного про скликання наступних загальних зборів товариства на 27.12.2018 у зв`язку із необхідністю затвердження результатів внесення додаткових вкладів учасників, розмірів часток учасників товариства та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів, збільшеного розміру статутного капіталу товариства, нової редакції статуту товариства у зв`язку із збільшенням статутного капіталу товариства та зміною розміру часток учасників, прийнято в порушення ч. 9 ст. 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Так, рішенням загальних зборів учасників товариства, проведених 20.12.2018, встановлено строк на внесення учасниками додаткових вкладів до 27.12.2018 включно.

Згідно з ч. 9 ст. 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" питання, винесені на розгляд наступних загальних зборів учасників товариства, мали розглядатись протягом одного місяця з дати спливу строку для внесення додаткових вкладів (тобто після 27.12.2018), проте збори призначені на 27.12.2018.

З цих же підстав оскаржувані рішення загальних зборів учасників ТОВ "Омокс" від 27.12.2018 також прийнято з порушенням строку, встановленого ч. 9 ст. 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Як правильно враховано судами, позивач відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" мав переважне право зробити додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його часток у статутному капіталі.

Проте, з огляду на встановлені обставини, позивач був позбавлений переважного права як учасник товариства на внесення додаткового вкладу до статутного капіталу ТОВ "Омокс".

Крім того, судами встановлено, що рішення загальних зборів учасників товариства від 27.12.2020, яким здійснено перерозподіл часток, прийнято з порушенням ч. 3 ст. 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", оскільки таке рішення має прийматися одностайно, проте позивач у загальних зборах учасників товариства, що відбулись 27.12.2018, участі не приймав.

Також судами встановлено, що повідомлення про скликання загальних зборів учасників ТОВ "Омокс" на 27.12.2018 датоване 13.12.2018, тобто датою, що становить менше ніж 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, а відтак свідчить про порушення порядку скликання загальних зборів учасників ТОВ "Омокс", призначених на 27.12.2018.

Крім того згідно з повідомленням № 837/12 від 13.12.2018 про скликання загальних зборів учасників ТОВ "Омокс" на 27.12.2018, до порядку денного загальних зборів учасників товариства буде винесено лише одне питання - про збільшення статутного капіталу товариства за рахунок додаткових вкладів учасників товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , натомість, як вбачається із встановлених судами обставин, на загальних зборах 27.12.2018 розглядалось п`ять питань, в тому числі не включених до порядку денного, відображеного в повідомленні № 837/12 від 13.12.2018.

Судами встановлено, під час скликання загальних зборів учасників ТОВ "Омокс" як на 20.12.2018 р., так і на 27.12.2018 р. було порушено вимоги, встановлені п. 9.5.2 статуту та ч. 3 ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Також судами встановлено порушення ч. 5 ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", оскільки на зборах 27.12.2018 розглядались питання про внесення змін до статуту ТОВ "Омокс", тоді як до повідомлення про скликання загальних зборів учасників проекту запропонованих змін додано не було.

Крім того, судами встановлено, що на загальних зборах що відбулись 20.12.2018 та 27.12.2018, рішення про обрання головою загальних зборів учасників товариства ОСОБА_1 прийняті з порушенням п. 9.11 статуту ТОВ "Омокс", відповідно до якого директор не може бути одночасно головою загальних зборів учасників товариства.

Встановивши порушення процедури скликання та проведення загальних зборів 20.12.2018 та 27.12.2018, суди дійшли висновку, що прийняті рішення порушують права позивача на участь в управлінні господарським товариством, зокрема шляхом участі в загальних зборах, що є однією зі складових корпоративних прав.

51. Так, з огляду на встановлені судами у наведеній справі численні порушення прав позивача (окрім ненаправлення учасниками товариства проекту змін до статуту), які полягали, зокрема, у порушенні порядку повідомлення учасників товариства про проведення загальних зборів, позбавленні учасника товариства взяти участь у загальних зборах та голосувати на них, порушення переважного права позивача на внесення додаткового вкладу до статутного капіталу, порушення визначеного Законом порядку прийняття певних рішень, а також відсутність необхідної кількості голосів для прийняття певних рішень та прийняття загальними зборами рішень з питань не включених до порядку денного (що є самостійними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів) суди дійшли відповідного висновку, що прийняті рішення порушують права позивача на участь в управлінні господарським товариством.

52. При цьому, у справі, яка розглядається, судами попередніх інстанцій не було встановлено як наявності безумовних підстав для визнання недійсними оскаржуваних рішень загальних зборів, так і наявності інших обставин, які б свідчили про можливе порушення прав позивача.

53. Відтак, Верховний Суд зазначає, що правовідносини у справі № 911/3156/19 за своїм змістовним критерієм є відмінними від правовідносин, що виникли у справі, яка розглядається, оскільки висновки щодо порушення права позивача у наведеній скаржником справі зроблені судами та підтримані Верховним Судом з огляду на відмінні встановлені фактичні обставини справи.

54. Що стосується доводів скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 924/156/18 Суд зазначає таке.

55. У постанові від 19.02.2019 у справі № 924/156/18, за позовом фізичної особи до ТОВ "Резонанс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників товариства, статутів та скасування реєстраційних дій, Верховний Суд скасував рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.07.2018 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2018, якими у задоволенні позову було відмовлено, а справу передав на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області з огляду на те, що суди попередніх інстанцій не дотримались вимог статей 86 236 ГПК України щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

56. Зокрема, Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій належним чином не з`ясували обставини щодо наявності волевиявлення учасників Товариства під час прийняття рішень зборів-1 на внесення до Статуту Товариства конкретних змін (окрім складу учасників), а саме щодо кількості учасників, необхідної для кворуму зборів, щодо внесення зазначеного питання до порядку денного та винесення його на голосування. Також Верховний Суд вважав передчасним висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність порушення вимог частини п`ятої статті 61 Закону України "Про господарські товариства" при скликанні зборів-2.

57. Так, аналіз висновків, зроблених в оскаржуваних судових рішеннях у справі, яка переглядається, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 19.02.2019, оскільки фактичні обставини, які формують зміст правовідносин та матеріально-правове регулювання у цих справах є різними. Зокрема, окрім відмінних встановлених фактичних обставин, правовідносини у справі № 924/156/18 підпадали під правове регулювання статті 61 Закону України "Про господарські товариства", яка регулює періодичність і порядок скликання загальних зборів учасників ТОВ та позачергових зборів з огляду на те, що предметом оскарження були рішення загальних зборів учасників, які відбулись у 2017 році (від 29.09.2017 та від 11.12.2017), а у справі, яка розглядається - Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (оскаржувані збори відбулись 10.08.20200, що в свою чергу свідчить про нерелевантність висновків у наведеній постанові по відношенню до справи, яка розглядається.

58. Згідно з пунктом 5 частин першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

59. Зважаючи на те, що підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів, відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 цього Кодексу, вважає за необхідне закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Компанії "Толексіс Трейдінг Лімітед", в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

60. Разом з цим, стосовно визначеної скаржником підстави касаційного оскарження судових рішень у справі, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, Верховний Суд зазначає таке.

61. Як вже зазначалось вище, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, у цій частині, скаржник, зокрема, зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини п`ятої статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" в контексті можливості направлення проекту змін до статуту окремо від повідомлення про скликання загальних зборів учасників товариства.

62. Згідно із частинами першою, другою статті 96-1 ЦК України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

63. Відповідно до статті 113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

64. Статтею 116 ЦК України визначено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); 3) вийти у встановленому порядку з товариства; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; 5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

65. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом (частина друга статті 116 ЦК України).

66. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства, зокрема, мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства.

67. За приписами статті 28 вказаного Закону органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

68. Згідно з частинами першою, другою статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.

69. Отже, право учасника товариства з обмеженою відповідальністю брати участь в управлінні справами товариства у порядку, визначеному законом та установчими документами (статутом) товариства, що охоплює собою, зокрема, і права учасника бути обізнаним про скликання загальних зборів, брати участь у загальних зборах та у голосуванні з питань порядку денного, гарантоване законом.

70. Порядок скликання загальних зборів учасників унормовано статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до якої загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників, виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про збори кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо такий строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

71. У пункті 41 постанови від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16 Велика Палата Верховного Суду зазначала, що "відповідно до статті 167 ГК України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг узяти участі у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні".

72. При цьому Суд відзначає, що усталена на сьогоднішній день судова практика, розмежовує порушення, які можуть бути підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів господарських товариств.

73. Так, у постанові від 01.09.2023 у справі № 909/1154/21 палата для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила таке:

"Відповідно до усталеної практики Верховного Суду підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Однак, не всі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів господарського товариства, можуть бути підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Самостійними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;

- відсутність протоколу загальних зборів.

Разом з цим позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства.

Подібні висновки Верховного Суду містяться у постановах від 22.05.2019 у справі №911/1798/18, від 06.03.2019 у справі №910/16715/17, від 22.01.2020 у справі №915/99/19, від 16.10.2019 у справі №912/430/19, від 31.07.2019 у справі №910/7633/18, від 16.07.2019 у справі №914/484/18, від 21.12.2021 у справі №902/1256/20, від 17.11.2022 у справі №917/1523/21 та інших.

74. Аналіз зазначених висновків Верховного Суду щодо підстав недійсності рішень загальних зборів учасників господарського товариства свідчить про те, що порушення, допущені при скликанні і проведенні загальних зборів учасників господарського товариства, можна поділити на (1) такі, які мають своїм наслідком обов`язкове визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними, та (2) такі, які хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів.

75. Як встановлено судами попередніх інстанцій згідно з п.10.8 Статуту ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат" учасники товариства повідомляються про проведення Загальних зборів поштою (рекомендованим листом) із зазначенням часу і місця проведення Загальних зборів та порядку денного, а за необхідності - додатково повідомляються електронними засобами зв`язку (електронною поштою, факсом тощо). Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання Загальних зборів.

76. Суди встановили, що Листом від 30.06.2020 № 25/15-880 ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат" надіслало на адресу Фонду державного майна України та Компанії "Толексіс Трейдінг Лімітед" (TOLEXIS TRADING LIMITED) повідомлення щодо скликання загальних зборів учасників ТОВ "ЗТМК" на 10.08.2020 об 10:00 год. Поштове відправлення вручено позивачу 31.07.2020, що підтверджується інформацією з Трек відстеженням Укрпошти.

77. Листом від 08.07.2020 № 25/15-969 (вх.№ 19/13440 від 20.07.2020) ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат" Фонду та Позивачу направлено проєкт Статуту ТОВ "ЗТМК" для ознайомлення.

78. Разом з цим, суди встановили, що 27.07.2020 листом № 25/15-1108 ТОВ "ЗТМК" повідомив Компанії "Толексіс Трейдінг Лімітед" про можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників, які відбудуться 10.08.2020 об 10:00 год.

79. Згідно із протоколу № 2/2020 від 10.08.2020 на загальних зборах були присутні: Фонд державного майна України, що володіє 51% статутного капіталу Товарситва; Компанія "Толексіс Трейдінг Лімітед", що володіє 49% статутного капіталу товариства, в особі адвоката Мандригелі Романа Сергійовича та адвоката Іванова Павла Олексійовича.

80. З урахуванням наведеного суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що скликання Загальних зборів учасників ТОВ "ЗТМК", які відбулися 10.08.2020 проведено відповідно до вимог Статуту та чинного законодавства.

81. Верховний Суд погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій і не вбачає порушення права позивача бути обізнаним про скликання загальних зборів, брати участь у загальних зборах та у голосуванні з питань порядку денного, оскільки встановлені судами попередніх інстанцій обставини свідчать про своєчасне направлення позивачу повідомлення про проведення загальних зборів, завчасне направлення проекту статуту товариства, забезпечення можливості ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників та прийняття участі у спірних загальних зборах.

82. Звідси Верховний Суд не вбачає неправильного застосування судами попередніх інстанцій приписів частини п`ятої статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

83. Що стосується доводів касаційної скарги в частині необхідності формування Верховним Судом правового висновку щодо застосування положень частини третьої статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", в контексті можливості прийняття рішення про створення нового органу товариства без одностайного голосування всіма учасниками за таке рішення, Верховний Суд зазначає таке.

84. Статтею 28 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено, що органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

85. Відповідно до частини другої статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" до компетенції загальних зборів учасників належать: 1) визначення основних напрямів діяльності товариства; 2) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту; 3) зміна розміру статутного капіталу товариства; 4) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника; 5) перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом; 6) обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради, встановлення розміру винагороди членам наглядової ради товариства; 7) обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства; 8) визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства; 9) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності; 10) прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника; 11) затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період; 12) розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів; 13) прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства; 14) прийняття інших рішень, віднесених цим Законом до компетенції загальних зборів учасників.

86. Згідно зі статтею 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом товариства. Рішення з питань, передбачених пунктами 2, 3, 13 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4, 5, 9, 10 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

87. Статтею 34 Закону України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" встановлено, що великі підприємства зобов`язані створити аудиторський комітет або покласти відповідні функції на ревізійну комісію або наглядову раду, що створюється відповідно до законодавства.

Більшість членів аудиторського комітету підприємств, що становлять суспільний інтерес (у разі його створення), не повинні бути пов`язані з такими підприємствами. З числа незалежних членів призначається Голова аудиторського комітету. До складу аудиторського комітету не можуть входити посадові особи органів управління таких підприємств.

Щонайменше один член аудиторського комітету повинен бути компетентним у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиту.

88. Так суди попередніх інстанцій зазначили, що оскільки, Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не передбачено створення органу управління Товариства ревізійної комісії, наглядова рада на ТОВ "ЗТМК" не утворювалася, виникла необхідність у передбачуваному Законом України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" створенні аудиторського комітету.

89. При цьому, суди зауважили, що статтею 28 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" чітко передбачено: органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган. У зазначеному переліку органів товариства відсутній аудиторський комітет.

90. Відтак, за висновками судів, твердження позивача щодо створення аудиторського комітету як нового органу товариства не кореспондуються зі статтею 28 та частиною третьою статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

91. Суди встановили, що з урахуванням вимог частин третьої, четвертої статті 34 Закону України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" загальними зборами прийнято рішення про визначення персонального складу Аудиторського комітету ТОВ "ЗТМК" за критеріями: 1 член Аудиторського комітету - представник ФДМУ, 1 член Аудиторського комітету - непов`язана з ТОВ "ЗТМК" фізична особа, 1 член Аудиторського комітету- повинен бути компетентним у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиту, з числа незалежних членів призначається Голова Аудиторського комітету.

92. Як наслідок, за висновками судів попередніх інстанцій, рішення щодо створення на ТОВ "ЗТМК" аудиторського комітету та визначення персонального складу аудиторського комітету (відповідно питання 2, 3 порядку денного загальних зборів учасників 10.08.2020) прийнято відповідно до чинного законодавства.

93. Верховний Суд погоджується із наведеними висновками судів попередніх інстанцій та не вбачає неправильного застосування ними положень частини третьої статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Доводи касаційної скарги наведених висновків не спростовують.

94. Разом з цим, в контексті обраної скаржником підстави касаційного оскарження Верховний Суд зазначає, що відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

95. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

96. Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник повинен обґрунтувати, в чому саме полягає неправильне застосування норми матеріального права чи порушення норми процесуального права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду (у чому саме полягає помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм права та як саме ці норми права судами були застосовано неправильно). Водночас формування правового висновку не може ставитись у пряму залежність від обставин конкретної справи та зібраних у ній доказів і здійснюватися поза визначеними ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.

97. Посилаючись на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України щодо необхідності формування Верховним Судом висновку щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, скаржник у касаційній скарзі не наводить аргументованого обґрунтування необхідності формування висновку Верховного Суду щодо застосування зазначених ним норм права, в контексті спірних правовідносин та з урахуванням підстав для відмови у позові. Доводи касаційної скарги у цій частині фактично зводяться до незгоди скаржника з висновками судів попередніх інстанцій стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів та встановленні інших обставин, у тому контексті, який, на думку останнього свідчить про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

98. Верховний Суд також зауважує, що для спростування будь-якого висновку, наведеного у оскаржуваних судових рішеннях скаржник має навести не особисті міркування щодо законності та обґрунтованості цих судових рішень, а довести, який саме висновок Верховного Суду щодо застосування якої саме норми права у подібних відносинах не був врахований судами попередніх інстанцій з урахуванням встановлених ними обставин справи, від якого висновку необхідно відступити, з наведенням обґрунтування такої необхідності та/або який висновок сформувати (пункт 183 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 918/686/21).

99. Стаття 2 ГПК України визначає завдання та основні засади господарського судочинства. Положення статті 19 Конституції України передбачають, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

100. У контексті обраної скаржником підстави касаційного оскарження у цій частині Верховний Суд констатує, що скаржник в касаційній скарзі лише окреслює свою позицію щодо правовідносин, що склалися між учасниками спору, в яких, на його думку, відсутній висновок суду касаційної інстанції. Касаційна скарга у цій частині за своїм змістом фактично зводиться до незгоди з наданою судами оцінкою встановлених фактичних обставин справи, до необхідності надання судом касаційної інстанції переоцінки наявних в матеріалах справи доказів, що не є можливим з огляду на визначені в статті 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Відтак посилання скаржника на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах визнаються необґрунтованими та відхиляються.

101. З огляду на наведене, зазначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, не підтвердилася під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваної постанови з цієї підстави.

102. Усі інші доводи касаційної скарги на судові рішення у цій справі підставами касаційного оскарження не обґрунтовані, підставою відкриття касаційного провадження не слугували, спрямовані на переоцінку встановлених у справі обставин, що виходить за межі касаційного розгляду, передбачені статтею 300 ГПК України.

103. Так, зміст оскаржуваних судових рішень свідчить про дослідження судами наявних у справі доказів та встановлення обставин, що входять до предмету доказування у цій справі, а доводи скаржника фактично зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені судами при вирішенні спору, до незгоди з оцінкою доказів у справі, а також до незгоди з висновками суду, які покладені в основу оскаржуваних рішення і постанови у цій справі.

104. Суд акцентує, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "факту", отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

105. Незгода скаржника з рішеннями судів попередніх інстанцій або з правовою оцінкою та правовими висновками, які містяться в рішеннях, не свідчить про їх незаконність.

106. За таких обставин, перевіривши застосування судом першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

107. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

108. Оскільки після відкриття касаційного провадження у справі виявилося, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, на які посилався скаржник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними, касаційне провадження за касаційною скаргою Компанії "Толексіс Трейдінг Лімітед", в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, необхідно закрити на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.

109. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

110. Згідно положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

111. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків судів першої і апеляційної інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятих у справі судових рішень.

112. За таких обставин, доводи касаційної скарги, не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, у зв`язку з чим касаційна скарга в частині оскарження рішення суду першої інстанції і постанови суду апеляційної інстанції з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення і постанова - без змін.

Розподіл судових витрат

113. Враховуючи викладене, судовий збір за розгляд касаційної скарги на підставі статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 296 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Компанії "Толексіс Трейдінг Лімітед" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2025 і рішення Господарського суду Запорізької області від 15.08.2024 у справі № 908/1964/21 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. Касаційну скаргу Компанії "Толексіс Трейдінг Лімітед" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2025 і рішення Господарського суду Запорізької області від 15.08.2024 у справі № 908/1964/21 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.

3. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2025 і рішення Господарського суду Запорізької області від 15.08.2024 у справі № 908/1964/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді О. М. Баранець

О. О. Мамалуй